Перейти до вмісту

Стаття 47 Податкового кодексу. Особи, які несуть відповідальність за складення податкової звітності

Чинна редакція кодексу від 01.11.2026

Коротко. Правило для бізнесу, громадян та агентів про те, хто саме відповідає за помилки чи запізнення з податковою звітністю.

Текст статті

п. 47.1

Відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть:

п. 47.1.1

юридичні особи, резиденти або нерезиденти України, які відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи.

Відповідальність за порушення податкового законодавства відокремленим підрозділом юридичної особи несе юридична особа, до складу якої він входить;

Показати всі 4 пункти
п. 47.1.2

фізичні особи - платники податків та їх законні чи уповноважені представники у випадках, передбачених законом;

п. 47.1.3

податкові агенти.

Наведено текст чинної редакції. Офіційний текст акта

Простою мовою

Стаття визначає коло осіб, які несуть відповідальність, якщо податкову звітність не подали, порушили строки чи порядок її заповнення або вказали недостовірні дані. До них належать юридичні особи та їхні посадовці (зокрема за порушення підрозділів), фізичні особи чи їхні представники, а також податкові агенти.

Швидкі відповіді

Відповіді складено з тексту статті — кожна має джерело.

Практика

Огляд: числа за статтею

  • 15Рішень у базі, 2018–2026серед рішень, які система розібрала
  • 5Усіх рішень 2026 року, з процесуальнимиіз них 3 по суті
  • 5Постанов Верховного Суду2018–2026 роки, статтю застосовано

Що показує практика

актуально на 14.11.2026

Рішень за роками

2018–2026, серед усіх рішень за статтею, які система розібрала

2018: 2 · переважно касаційні постанови2019: 1 · переважно касаційні постанови2021: 1 · переважно касаційні постанови2022: 1 · переважно касаційні постанови2023: 1 · переважно касаційні постанови2025: 42026: 5
20182026
  • рішення за рік
  • рік, за який у базі переважно касаційні постанови

Часток за цією статтею ще не наводимо: рішень, розглянутих по суті, 3 — менше за 30.

  • За останній рік статтю застосовано у 8 рішеннях.
  • За останні 30 днів додалося 2 рішення.

Позиція Верховного Суду

  • Суди попередніх інстанцій не встановили повний перелік господарських операцій, які були поставлені під сумнів, та не усунули розбіжності між актом перевірки і розрахунком до податкового повідомлення-рішення. Верховний Суд дійшов висновку, що через неповноту дослідження доказів та обставин справи, рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

    Касаційний адміністративний суд Верховного Суду · справа № 808/2413/17
  • Суд встановив, що податковий орган не довів наявності законних підстав для розірвання договору в односторонньому порядку, оскільки позивач не змінював місце реєстрації, а термін дії його сертифікатів ключів не закінчився. Контролюючий орган зобов'язаний виконувати умови договору, якщо платник податків виконав усі вимоги законодавства щодо електронного документообігу.

    Касаційний адміністративний суд Верховного Суду · справа № П/811/1421/17

Маєте справу за ст. 47 ПК? Система зіставить ваші обставини з практикою за статтею. Перевірити шанси на courthelp ↑

Свіжі рішення

останні 5 рішень за статтею

Накладено стягненняПерша інстанціяБердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області розглянув справу про притягнення директора ТОВ «КАРОЛЯ» до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163‑1 КУпАП. Під час документальної планової виїзної перевірки 24.09.2026 податковим органом було виявлено порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку, внаслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1 331 894 грн. Правопорушник письмово підтвердив свою згоду з виявленими порушеннями та просив…

Мотивація суду: Дослідивши матеріали справи, зокрема протокол про адміністративне правопорушення та акт перевірки, суд встановив факт вчинення правопорушення директором підприємства, який погодився із порушеннями…

Накладено стягненняПерша інстанціяБолградський районний суд Одеської області

19 жовтня 2026 року Болградський районний суд Одеської області розглянув справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.163‑1 КУпАП. Перевіркою Головного управління ДПС в Одеській області за період з 18.09.2026 по 24.09.2026 було виявлено, що ОСОБА_1 як директор ТОВ 'Бессарабія плюс' допустив порушення податкового законодавства: не подав у строки повідомлення за формою № 20-ОПП (312 шт.), подав звітність за формою 4-ДФ з недостовірними відомостями та не у повному обсязі…

Мотивація суду

Суд встановив вину директора ТОВ 'Бессарабія плюс' у порушенні порядку ведення податкового обліку на підставі акта перевірки та протоколу про адміністративне правопорушення. Особа не з'явилася…

Перегляд в апеляції чи касаціїАпеляційнаТретій апеляційний адміністративний суд

Третій апеляційний адміністративний суд розглянув апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 липня 2026 року у справі № 340/7960/25 за позовом ПрАТ «Металит» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Спір виник через висновки податкового органу про нереальність господарських операцій ПрАТ «Металит» з придбання чавуну ПЛ1-ПЛ2 у ТОВ «Гермес Мет»…

Мотивація суду

Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про реальність господарських операцій, оскільки матеріали справи підтверджують рух активів, оплату та подальше використання…

Практика за напрямом «Податкові спори»відкриється на courthelp.pro у новій вкладці

Редакції статті

244 редакції кодексу з цією статтею, змін тексту — 1

  1. 01.11.2026Чинна · текст без змін

    Рішень за цією редакцією: 1

  2. 02.12.2010

    Рішень за цією редакцією: 3

Рішення, ухвалені за чинності кожної редакції статті.

Поруч

Сусідні статті

ПК · рішень, які система розібрала за кожною

Аналітика на основі рішень судів і тексту закону; не є юридичною консультацією.