Стаття 50 Податкового кодексу. Внесення змін до податкової звітності

У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

У разі якщо показники оприлюдненої разом з аудиторським звітом річної фінансової звітності зазнали змін порівняно з показниками звіту про фінансовий стан (баланс) та звіту про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіту про фінансові результати), що подаються разом з податковою декларацією згідно з абзацом другим пункту 46.2 статті 46 цього Кодексу, та такі зміни вплинули на показники раніше поданої річної податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний податковий (звітний) період, платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають уточнюючий розрахунок до річної податкової декларації у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до статті 39 цього Кодексу або при визначенні бази оподаткування відповідно до підпункту 141.9‑1.3 пункту 141.9‑1 статті 141 цього Кодексу у разі здійснення контрольованих операцій, якщо їх умови не відповідають принципу "витягнутої руки" у строк не пізніше 1 жовтня року, наступного за звітним;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

У разі отримання платником податків згідно з пунктом 86.14 статті 86 цього Кодексу від контролюючого органу інформації про виявлені обставини (факти), що можуть свідчити про здійснення операцій з метою надання неправомірної вигоди службовій особі іноземної держави, і при визначенні об’єкта оподаткування були враховані витрати за результатами таких операцій (для резидентів Дія Сіті - платників податку на особливих умовах - щодо операцій), що призвело до зменшення об’єкта оподаткування та/або заниження податкового зобов’язання, такий платник має право подати до контролюючого органу уточнюючий розрахунок за відповідний податковий (звітний) період, у якому зазначені витрати призвели до зменшення об’єкта оподаткування та/або заниження податкового зобов’язання.

У разі подання уточнюючого розрахунку згідно з абзацом першим цього пункту платник податків зобов’язаний нарахувати і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 9 відсотків такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Уточнюючий розрахунок подається протягом 90 календарних днів з дати отримання від контролюючого органу повідомлення згідно з пунктом 86.14 статті 86 цього Кодексу.

Подання уточнюючого розрахунку з підстав та в порядку, визначених абзацом першим цього пункту, після спливу строку, встановленого абзацом другим цього пункту, та до набрання законної сили обвинувальним вироком суду за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтями 369, 369‑2 Кримінального кодексу України, стосовно особи - платника податків або будь-яких інших осіб, які діяли від імені та/або в інтересах такого платника податків, але не пізніше 1095 днів після завершення звітного (податкового) періоду, в якому виникло зменшення об’єкта оподаткування та/або заниження податкового зобов’язання, тягне за собою обов’язок платника податку сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 18 відсотків такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку.

Якщо операції з надання неправомірної вигоди службовій особі іноземної держави мали вплив на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств у кількох податкових (звітних) періодах, такий розрахунок подається за кожний такий період з урахуванням показників уточнюючих розрахунків, поданих за попередні податкові (звітні) періоди.