Перейти до вмісту

Стаття 61 Кодексу України з процедур банкрутства. Повноваження ліквідатора

Чинна редакція кодексу від 01.10.2026

Коротко. Що робить ліквідатор після визнання боржника банкрутом, як управляє майном і розраховується з боргами.

Текст статті

ч. 1

Ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження:

приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження;

виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута;

проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута;

аналізує фінансовий стан банкрута, складає висновок про наявність або відсутність ознак доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій під час провадження у справі про банкрутство за результатом його проведення;

виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута;

формує ліквідаційну масу;

заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості;

має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, які звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Кодексом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута;

з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту;

заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов’язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими;

подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника;

вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб;

забезпечує виконання вимог частин четвертої - шостої статті 25 Закону України "Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення", крім випадків продажу майна боржника у вигляді цілісного майнового комплексу, та несе відповідальність за їх недотримання;

передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових актів підлягають обов’язковому зберіганню;

продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Кодексом;

подає відомості (інформацію), необхідні для ведення Єдиного реєстру боржників, відносно яких відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства;

у разі провадження банкрутом діяльності, пов’язаної з державною таємницею, вживає заходів з ліквідації режимно-секретного органу;

веде реєстр вимог кредиторів;

подає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", інформацію до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;

здійснює дії щодо скасування реєстрації випуску акцій, передбачені законодавством, якщо організаційно-правовою формою юридичної особи - банкрута є акціонерне товариство;

здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

ч. 2

Під час здійснення своїх повноважень ліквідатор, кредитор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов’язаннями боржника у зв’язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов’язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов’язаннями.

Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.

Показати всі 7 частин
ч. 3

Під час проведення ліквідаційної процедури ліквідатор зобов’язаний використовувати лише один (ліквідаційний) рахунок боржника в банківській установі. Залишки коштів на інших рахунках перераховуються на ліквідаційний рахунок боржника. У разі якщо кредитором боржника є нерезидент України, ліквідатор має право використовувати для розрахунків з таким кредитором валютний рахунок боржника в банківській установі. Кошти, що надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на ліквідаційний рахунок боржника. Після оплати витрат, пов’язаних з проведенням ліквідаційної процедури, та сплати основної і додаткової винагороди арбітражного керуючого здійснюються виплати кредиторам у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.

Оплата витрат, пов’язаних з проведенням ліквідаційної процедури, здійснюється у такому порядку:

у першу чергу оплачуються витрати, пов’язані з проведенням ліквідаційної процедури, та сплачується винагорода ліквідатора;

у другу чергу виконуються зобов’язання перед особами, які після відкриття провадження у справі про банкрутство боржника надавали кредитування, поставляли сировину, комплектуючі з відстроченням платежу.

За рахунок коштів, отриманих від реалізації майна, що є предметом забезпечення, відшкодовуються витрати, пов’язані з утриманням, збереженням та визначенням вартості такого майна. Склад та розмір таких витрат підлягають погодженню забезпеченим кредитором. Кошти, що залишилися після здійснення зазначених виплат, використовуються виключно для задоволення вимог кредиторів за зобов’язаннями, які забезпечують таке майно.

ч. 4

Ліквідатор не менш як один раз на місяць подає комітету кредиторів звіт про свою діяльність, інформацію про фінансовий стан і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та під час проведення ліквідаційної процедури, про використання коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів.

ч. 5

Ліквідатор зобов’язаний на вимогу господарського суду та державного органу з питань банкрутства надавати необхідні відомості щодо проведення ліквідаційної процедури.

ч. 6

Дії (бездіяльність) ліквідатора можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю).

ч. 7

У разі ліквідації підприємства-банкрута, зобов’язаного згідно із законодавством передати територіальній громаді об’єкти житлового фонду, в тому числі гуртожитки, дитячі дошкільні заклади та об’єкти комунальної інфраструктури, ліквідатор передає, а орган місцевого самоврядування приймає такі об’єкти без додаткових умов у порядку, встановленому законом.

Наведено текст чинної редакції. Офіційний текст акта

Простою мовою

Стаття визначає повноваження ліквідатора: від розшуку, оцінки й продажу майна боржника до звільнення працівників та ведення банківського рахунку. Вона також закріплює можливість покладення субсидіарної відповідальності на керівників і засновників за доведення до банкрутства та порядок оскарження дій ліквідатора в суді.

Швидкі відповіді

Відповіді складено з тексту статті — кожна має джерело.

Практика

Огляд: числа за статтею

  • 911Рішень у базі, 2020–2026серед рішень, які система розібрала
  • 407Усіх рішень 2026 року, з процесуальнимиіз них 191 по суті
  • 77 %Задоволено, із 191 по сутіЦивільні та господарські спори, 2026 рік
  • 432Постанов Верховного Суду2020–2026 роки, статтю застосовано

Що показує практика

актуально на 14.11.2026

Рішень за роками

2020–2026, серед усіх рішень за статтею, які система розібрала

2020: 15 · переважно касаційні постанови2021: 48 · переважно касаційні постанови2022: 45 · переважно касаційні постанови2023: 86 · переважно касаційні постанови2024: 108 · переважно касаційні постанови2025: 2022026: 407
20202026
  • рішення за рік
  • рік, за який у базі переважно касаційні постанови

Цивільні та господарські спори: частки результатів по суті, 2026 рік

77 %
17 %
інші · 6 %
Задоволено — 147 з 191 · 77 %Задоволено частково — 11 з 191 · 6 %Видано судовий наказ — 1 з 191 · <1 %Відмовлено — 32 з 191 · 17 %

Відсотки — частка з 191 рішення · Знаменник — рішення, розглянуті по суті: без повернених без розгляду та об'єднаних проваджень.

  • Частина 1 — 44 рішення у 2026 році, з них 84 % — «Задоволено».
  • Частина 2 — 36 рішень у 2026 році, з них 58 % — «Відмовлено».
  • Частина 3 — 2 рішення у 2026 році.
  • Частина 7 — 2 рішення у 2026 році.
  • Ще 107 рішень — без зазначення частини.
  • Верховний Суд — 432 рішення (47 % рішень за статтею).
  • За останній рік статтю застосовано у 457 рішеннях.
  • За останні 30 днів додалося 28 рішень.

Позиція Верховного Суду

  • Верховний Суд дійшов висновку, що апеляційний суд повно та всебічно дослідив обставини справи та довів наявність прямого причинно-наслідкового зв'язку між неправомірними діями колишнього керівника підприємства ОСОБА_1 (виведення коштів попередньої оплати за державними контрактами на рахунки фіктивних підприємств) та настанням стійкої неплатоспроможності боржника. Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції відповідно до вимог статті 300 Господарського процесуального кодексу України.

    Касаційний господарський суд Верховного Суду · справа № 911/2362/16 (911/2421/23)
  • Суди встановили відсутність протиправної поведінки та винної бездіяльності з боку районної ради як засновника, оскільки остання надавала підприємству значну фінансову підтримку у попередні роки. Законодавство не покладає на засновника комунального підприємства безумовного обов'язку покривати всю його кредиторську заборгованість, а заявники не довели наявність прямого причинно-наслідкового зв'язку між рішеннями ради та настанням банкрутства.

    Касаційний господарський суд Верховного Суду · справа № 904/3640/23 (904/1146/26)
  • Суди першої та апеляційної інстанцій допустили порушення норм процесуального права, не дослідили належним чином зібрані у справі докази, зокрема звіт ліквідатора та аналіз фінансово-господарського стану боржника, не встановили всі складові правопорушення для застосування субсидіарної відповідальності та не надали оцінки аргументам сторін. Водночас апеляційний суд правильно дійшов висновку про наявність у ліквідатора права на звернення із такою заявою. З огляду на обмеженість повноважень суду касаційної інстанції щодо встановлення обставин та оцінки доказів, судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

    Касаційний господарський суд Верховного Суду · справа № 916/5315/24(916/4212/25)

Маєте справу за ст. 61 КУзПБ? Система зіставить ваші обставини з практикою за статтею. Перевірити шанси на courthelp ↑

Огляди судової практики за цією статтею

огляди на courthelp, що цитують цю норму

Практика за напрямом «Банкрутство»відкриється на courthelp.pro у новій вкладці

Редакції статті

33 редакції кодексу з цією статтею, змін тексту — 3

  1. 01.10.2026Чинна · текст без змін

    Рішень за цією редакцією: 58

  2. 15.04.2023

    Закон № 2971-IX від 20.03.2023 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» — змінено ч. 1, ч. 2, ч. 3, ч. 7

    Рішень за цією редакцією: 26

  3. 18.10.2018

    Рішень за цією редакцією: 127

Рішення, ухвалені за чинності кожної редакції статті.

Поруч

Аналітика на основі рішень судів і тексту закону; не є юридичною консультацією.