Перейти до вмісту

Стаття 290 ЦПК. Пред'явлення позову про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави

Чинна редакція кодексу від 05.08.2026текст статті — з 17.07.2025актуально на 29.09.2026+3 рішення за 30 днів120 редакцій кодексу з цією статтею, остання 05.08.2026

Джерело: zakon.rada.gov.uaредакція від 05.08.2026

Текст статті

ч. 1

Позов про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави подається та представництво держави в суді здійснюється прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. У справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави щодо активів працівника Національного антикорупційного бюро України, прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури чи активів, набутих іншими особами в передбачених цією статтею випадках, звернення до суду та представництво держави в суді здійснюються прокурорами Генеральної прокуратури України за дорученням Генерального прокурора.

ч. 2

Позов пред’являється щодо: активів, набутих після дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів", якщо різниця між їх вартістю і законними доходами особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у сімсот п’ятдесят і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день набрання чинності зазначеним Законом, але не перевищує межу, встановлену статтею 368‑5 Кримінального кодексу України; активів, набутих після дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів", якщо різниця між їх вартістю і законними доходами особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у сімсот п’ятдесят і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день набрання чинності зазначеним Законом, а кримінальне провадження за статтею 368‑5 Кримінального кодексу України, предметом злочину в якому були ці активи, закрите на підставі пунктів 3, 4, 5, 8, 10 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України і відповідне рішення набуло статусу остаточного; доходів, отриманих від активів, зазначених в абзацах другому та третьому цієї частини.

Показати всі 8 частин
ч. 3

Для визначення вартості активів, зазначених у частині другій цієї статті, застосовується вартість їх набуття, а у разі їх набуття безоплатно чи за ціною, нижчою за мінімальну ринкову, мінімальна ринкова вартість таких або аналогічних активів на дату набуття.

ч. 4

Позов про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави може бути пред’явлено до особи, яка, будучи особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, набула у власність активи, зазначені у частині другій цієї статті, та/або до іншої фізичної чи юридичної особи, яка набула у власність такі активи за дорученням особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або якщо особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може прямо чи опосередковано вчиняти щодо таких активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними.

ч. 5

Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура, а у визначених законом випадках - Державне бюро розслідувань та Генеральна прокуратура України - вживають заходів щодо виявлення необґрунтованих активів та збору доказів їх необґрунтованості.

ч. 6

При визначенні різниці між вартістю набутих активів і законними доходами відповідно до частини другої цієї статті не враховуються активи, враховані при кваліфікації діяння у триваючому кримінальному провадженні за статтею 368‑5 Кримінального кодексу України, у рішенні про закриття кримінального провадження, крім випадків його закриття на підставі пунктів 3, 4, 5, 8, 10 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, або у вироку суду за зазначеною статтею Кримінального кодексу України, які набрали законної сили.

ч. 7

У разі якщо ухвалення судового рішення щодо визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави може вплинути на права та обов’язки третіх осіб щодо таких активів, позивач зобов’язаний одночасно з пред’явленням позову повідомити про це таких третіх осіб і подати до суду заяву про залучення їх до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору. До такої заяви мають бути додані докази про направлення копій заяви особам, про залучення яких як третіх осіб подана заява.

ч. 8

Для цілей цієї глави: 1) термін "активи" означає грошові кошти (у тому числі готівкові кошти, кошти, що перебувають на рахунках/електронних гаманцях, у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах), інше майно, майнові права, нематеріальні активи, у тому числі криптовалюти, обсяг зменшення фінансових зобов’язань, а також роботи чи послуги, надані особі, уповноваженій на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування; 2) під "набуттям активів" слід розуміти набуття активів особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у власність, а також набуття активів у власність іншою фізичною або юридичною особою, якщо доведено, що таке набуття було здійснено за дорученням особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або що особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може прямо чи опосередковано вчиняти щодо таких активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними; 3) особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, є особи, зазначені у пункті 1 та у підпункті "ґ" пункту 2 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції"; 4) працівниками Національного антикорупційного бюро України є Директор бюро, його перший заступник, заступник, особи начальницького складу та державні службовці Національного антикорупційного бюро України; 5) термін "законні доходи" означає доходи, правомірно отримані особою із законних джерел, зокрема джерел, визначених пунктами 7 і 8 частини першої статті 46 Закону України "Про запобігання корупції".

Наведено текст чинної редакції. Офіційний текст акта

Швидкі відповіді

Відповіді складено з тексту статті та рішень судів — кожна має джерело.

Як застосовують суди

Огляд: числа за статтею

  • 61Рішень у базі, 2019–2026серед рішень, які система розібрала
  • 43Усіх рішень 2026 року, з процесуальнимиіз них 27 по суті
  • 18Постанов Верховного Суду2019–2026 роки, статтю застосовано

Що показує практика

актуально на 29.09.2026

Рішень за роками

2019–2026, серед 61 рішень цих років, які система розібрала

2019: 12020: 12022: 12023: 12024: 72025: 72026: 43
20192026

Часток за цією статтею ще не наводимо: рішень, розглянутих по суті, 27 — менше за 30.

  • Верховний Суд — 18 рішень із 61 за статтею (30 %).
  • За останній рік статтю застосовано у 46 рішеннях.
  • За останні 30 днів додалося 3 рішення.
  • Практику за статтею зібрано з 2019 по 2026 рік.

Позиція Верховного Суду

  • Суди встановили, що доходи, отримані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 із законних джерел, не давали їм можливості протягом 2021‑2023 років набути спірні активи на суму понад 1 003 500 грн. Водночас стосовно квартири, придбаної дочкою, прокурор не довів зв'язок цього активу з суб'єктом, уповноваженим на виконання функцій держави.

    Касаційний цивільний суд Верховного Суду · справа № 991/3669/25
  • Суд встановив, що відповідач (посадова особа) не довів законність походження коштів для придбання 1/2 частки квартири, тоді як щодо іншого майна, придбаного дружиною, прокурор не надав достатніх доказів фінансування за рахунок коштів відповідача. Застосовано стандарт «переваги більш вагомих доказів», а стягнення вартості частки квартири визнано пропорційним заходом з огляду на інтереси дітей.

    Касаційний цивільний суд Верховного Суду · справа № 991/6455/24
  • Суд застосував стандарт доказування «більшої переконливості», встановивши, що законні доходи посадовця та його родичів були недостатніми для придбання спірних активів. Доведено фактичний контроль посадовця над майном, оформленим на дружину та тещу, через оплату ним комунальних послуг, штрафів та використання довіреностей. Щодо квартири сестри вимоги відхилено, оскільки вона довела наявність власних доходів від тривалої роботи за кордоном.

    Касаційний цивільний суд Верховного Суду · справа № 991/7187/24

Свіжі рішення

останні 5 із 61

Перегляд в апеляції чи касаціїКасаційнаКасаційний цивільний суд Верховного Суду
ст. 290 ЦПКст. 3 ЗУ «Про запобігання корупції»ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру»

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вищого антикорупційного суду від 02 січня 2026 року та постанову Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 27 квітня 2026 року у справі за позовом держави Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави. Суди попередніх інстанцій позов…

Мотивація суду: Суди встановили, що доходи, отримані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 із законних джерел, не давали їм можливості протягом 2021‑2023 років набути спірні активи на суму понад 1 003 500 грн. Водночас…

Задоволено частковоПерша інстанціяВищий антикорупційний суд
ст. 81 ЦПКст. 290 ЦПКст. 292 ЦПКст. 11 ЗУ «Про запобігання корупції»+1

Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури звернувся до суду в інтересах Держави Україна з позовом до міністра аграрної політики та продовольства України (колишнього голови Рівненської ОДА) та його тещі про визнання необґрунтованим активу (частки квартири площею 170,10 кв.м) та стягнення його в дохід держави. Позивач зазначав, що майно вартістю 8 191 410 грн було придбане 15.07.2021 тещею посадовця, яка не мала для цього достатніх фінансових можливостей. Пояснення щодо отримання…

Мотивація суду: Суд встановив, що частина коштів, використаних тещею відповідача-1 на придбання квартири, не підтверджена законними доходами, а сама квартира була придбана за дорученням та на користь державного…

Перегляд в апеляції чи касаціїАпеляційнаАпеляційна палата Вищого антикорупційного суду
ст. 290 ЦПКст. 291 ЦПКст. 81 ЦПКст. 3 ЗУ «Про запобігання корупції»

Розглянувши апеляційну скаргу прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на рішення Вищого антикорупційного суду від 29 червня 2026 року, колегія суддів Апеляційної палати ВАКС скасувала його повністю та ухвалила нове рішення про задоволення позову Держави Україна. Справа стосувалася визнання необґрунтованими активами квартири вартістю 4 433 250 грн та автомобіля Renault Duster вартістю 1 015 000 грн, придбаних суб'єктом декларування (депутатом сільської ради) та його дружиною…

Мотивація суду: Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на припущеннях і не підтверджено належними доказами. Відповідачі не довели наявність законних доходів…

Позов задоволеноПерша інстанціяВищий антикорупційний суд
ст. 290 ЦПКст. 328 ЦКст. 346 ЦК

Держава в особі прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури звернулася до Вищого антикорупційного суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про визнання необґрунтованими активів на суму 8 210 700 грн та їх стягнення в дохід держави. Позивач обґрунтував вимоги тим, що народний депутат України ОСОБА_1 через пов'язаних осіб (батька та родичку) набула у власність транспортний засіб Toyota Land Cruiser 200, кілька квартир та дериватив на апартаменти, при цьому законних доходів…

Мотивація суду: Суд встановив, що набуті у власність родичами народного депутата ОСОБА_1 активи (автомобіль, квартири та дериватив) вартістю 8 210 700 грн перевищують мінімальну межу для цивільної конфіскації…

Позов задоволеноПерша інстанціяДеснянський районний суд міста Києва
ст. 39 ЦКст. 63 ЦКст. 67 ЦКст. 293 ЦПК+2

Справа розглядалася в порядку окремого провадження за заявою матері про визнання її повнолітньої доньки недієздатною. Судом встановлено, що донька має діагноз 'Глибока розумова відсталість' (F73.0), що підтверджено висновком судово-психіатричної експертизи № 656 від 15.06.2026 року. Враховуючи медичні дані, нездатність особи керувати своїми діями, а також наявність належних умов для проживання та відсутність протипоказань у заявниці, суд задовольнив вимоги в повному обсязі. Орган опіки…

Мотивація суду: Суд встановив, що особа страждає на глибоку розумову відсталість, через що не здатна усвідомлювати свої дії та керувати ними, що підтверджено висновком судово-психіатричної експертизи. Оскільки мати…

Редакції статті

рішень за статтею всього — 61

120 редакцій кодексу з цією статтею, змін тексту — 5

  1. 05.08.2026Чинна · текст без змін

    Рішень за цією редакцією: 4 із 61

  2. 17.07.2025

    Рішень за цією редакцією: 43 із 61

  3. 01.04.2023

    Рішень за цією редакцією: 11 із 61

  4. 06.11.2022

    Рішень за цією редакцією: 0 із 61

  5. 28.11.2019

    Рішень за цією редакцією: 2 із 61

Показати всі 7 редакцій

2017

  1. 15.12.2017

    Рішень за цією редакцією: 1 із 61

2004

  1. 18.03.2004

    Рішень за цією редакцією: 0 із 61

Рішення, ухвалені за чинності кожної редакції статті.

Сусідні статті

ЦПК · рішень, які система розібрала за кожною

Поруч у цьому законі

норми того самого акта, які суди застосовують разом із цією

Показати всі 12 статей

З суду

рішень за нормою — 61 рішення

норми інших актів із тих самих рішень

Показати всі 12 статей

Аналітика на основі рішень судів і тексту закону; не є юридичною консультацією.