Перейти до вмісту

Стаття 60-2 КЗпП. Дистанційна робота

Чинна редакція кодексу від 31.07.2026текст статті — з 02.05.2025актуально на 29.09.2026+2 рішення за 30 днів42 редакції кодексу з цією статтею, остання 31.07.2026

Джерело: zakon.rada.gov.uaредакція від 31.07.2026

Текст статті

ч. 1

Дистанційна робота - це форма організації праці, за якої робота виконується працівником поза робочими приміщеннями чи територією роботодавця, в будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

ч. 2

Типова форма трудового договору про дистанційну роботу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин.

Показати всі 14 частин
ч. 3

Укладення трудового договору про дистанційну роботу за наявності небезпечних і шкідливих виробничих (технологічних) факторів забороняється.

ч. 4

У разі запровадження дистанційної роботи працівник самостійно визначає робоче місце та несе відповідальність за забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на ньому.

ч. 5

При дистанційній роботі працівник розподіляє робочий час на власний розсуд, на нього не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не визначено трудовим договором. При цьому загальна тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених статтями 50 і 51 цього Кодексу.

ч. 6

У разі необхідності направлення працівника, який виконує роботу дистанційно, у службове відрядження працівник зобов’язаний повідомити роботодавця про своє місцезнаходження будь-яким зручним способом, у тому числі з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. Особливості направлення працівника, який виконує роботу дистанційно, у службове відрядження встановлюються трудовим договором про дистанційну роботу.

ч. 7

За погодженням між працівником і роботодавцем виконання дистанційної роботи може поєднуватися з виконанням працівником роботи на робочому місці у приміщенні чи на території роботодавця. Особливості поєднання дистанційної роботи з роботою на робочому місці у приміщенні чи на території роботодавця встановлюються трудовим договором про дистанційну роботу.

ч. 8

Порядок і строки забезпечення працівників, які виконують роботу дистанційно, необхідними для виконання ними своїх обов’язків обладнанням, програмно-технічними засобами, засобами захисту інформації та іншими засобами, порядок і строки подання такими працівниками звітів про виконану роботу, розмір, порядок і строки виплати працівникам компенсації за використання належних їм або орендованих ними обладнання, програмно-технічних засобів, засобів захисту інформації та інших засобів, порядок відшкодування інших пов’язаних з виконанням дистанційної роботи витрат визначаються трудовим договором про дистанційну роботу.

ч. 9

У разі відсутності у трудовому договорі положення про забезпечення працівників необхідними для виконання ними своїх обов’язків обладнанням, програмно-технічними засобами, засобами захисту інформації та іншими засобами таке забезпечення покладається на роботодавця, який організовує встановлення та технічне обслуговування відповідних засобів, а також оплачує витрати, пов’язані з цим.

ч. 10

Працівнику, який виконує дистанційну роботу, гарантується період вільного часу для відпочинку (період відключення), під час якого працівник може переривати будь-який інформаційно-телекомунікаційний зв’язок з роботодавцем, і це не вважається порушенням умов трудового договору або трудової дисципліни. Період вільного часу для відпочинку (період відключення) визначається у трудовому договорі про дистанційну роботу.

ч. 11

Працівник може вимагати від роботодавця тимчасове, строком до двох місяців, переведення на дистанційну роботу, якщо на робочому місці стосовно нього були вчинені дії, що містять ознаки дискримінації. При цьому роботодавець може відмовити працівнику в такому переведенні, якщо виконання дистанційної роботи не можливе, зважаючи на трудову функцію працівника, а також якщо працівник не навів фактів, які підтверджують, що дискримінація, сексуальне домагання чи інші форми насильства мали місце.

ч. 12

На час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру дистанційна робота може запроваджуватися наказом (розпорядженням) роботодавця без обов’язкового укладення трудового договору про дистанційну роботу в письмовій формі. З таким наказом (розпорядженням) працівник ознайомлюється протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження дистанційної роботи. У такому разі норми частини третьої статті 32 цього Кодексу не застосовуються.

ч. 13

Вагітні жінки, працівники, які мають дитину віком до трьох років або здійснюють догляд за дитиною відповідно до медичного висновку до досягнення нею шестирічного віку, працівники, які мають двох або більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю, батьки особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, а також особи, які взяли під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, можуть працювати на умовах дистанційної роботи, якщо це можливо, зважаючи на виконувану роботу, та роботодавець має для цього відповідні ресурси та засоби.

ч. 14

За погодженням із роботодавцем працівник може працювати на умовах дистанційної роботи у разі навчання його дитини віком до 14 років у закладі загальної середньої освіти за дистанційною формою здобуття освіти відповідно до наказу (розпорядження) керівника такого закладу освіти на період такого навчання.

Наведено текст чинної редакції. Офіційний текст акта

Простою мовою

Стаття визначає умови дистанційної роботи: працівник сам обирає робоче місце й розподіляє робочий час, а роботодавець забезпечує його необхідною технікою, якщо інше не прописано в договорі. Також закон гарантує окремий час для відпочинку без зв'язку з керівництвом і право певних категорій працівників працювати з дому.

Швидкі відповіді

Відповіді складено з тексту статті та рішень судів — кожна має джерело.

Як застосовують суди

Огляд: числа за статтею

  • 28Рішень у базі, 2023–2026серед рішень, які система розібрала
  • 17Усіх рішень 2026 року, з процесуальнимиіз них 7 по суті
  • 10Постанов Верховного Суду2023–2026 роки, статтю застосовано

Що показує практика

актуально на 29.09.2026

Рішень за роками

2023–2026, серед 28 рішень цих років, які система розібрала

2023: 12024: 42025: 62026: 17
20232026

Часток за цією статтею ще не наводимо: рішень, розглянутих по суті, 7 — менше за 30.

  • За останній рік статтю застосовано у 19 рішеннях.
  • За останні 30 днів додалося 2 рішення.
  • Практику за статтею зібрано з 2023 по 2026 рік.

Позиція Верховного Суду

  • Суди встановили, що позивачка не довела наявності медичних рекомендацій щодо необхідності дистанційної роботи як форми розумного пристосування. Оскільки дистанційний режим не був погоджений з роботодавцем, а позивачка самовільно не вийшла на роботу, відсутні підстави для стягнення заробітної плати та відшкодування шкоди.

    Касаційний цивільний суд Верховного Суду · справа № 753/9267/25
  • Верховний Суд скасував постанову апеляційного суду, оскільки суд апеляційної інстанції фактично змінив підставу звільнення з прогулу на невиконання трудових обов'язків, не маючи на це повноважень. Суд зазначив, що тягар доведення законності звільнення лежить на роботодавці, а висновки про відсутність доказів виконання дистанційної роботи потребують переоцінки, що виходить за межі повноважень касаційної інстанції.

    Касаційний цивільний суд Верховного Суду · справа № 538/1991/23
  • Роботодавець не забезпечив належного та своєчасного ознайомлення працівника з наказом про припинення дистанційної роботи. Відсутність працівника на робочому місці через необізнаність про зміну режиму праці є поважною причиною, що виключає склад дисциплінарного проступку у вигляді прогулу.

    Касаційний цивільний суд Верховного Суду · справа № 336/5554/22

Свіжі рішення

останні 5 із 28

У позові відмовленоПерша інстанціяКиєво-Святошинський районний суд Київської області
ст. 40 КЗпПст. 60‑2 КЗпПст. 141 ЦПК

Києво-Святошинський районний суд Київської області розглянув цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного закладу «Міжнародний ліцей «Михаїл» с. Чайки про скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді заступника директора з розвитку, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та 50000 грн моральної шкоди. Позивачка обґрунтовувала позов тим, що після виїзду за кордон у 2022 році через військові дії та сімейні обставини вона продовжувала виконувати свої обов'язки…

Мотивація суду: Суд дійшов висновку про законність звільнення, оскільки позивачка була відсутня на робочому місці в період з 19 по 31 березня 2025 року, що підтверджено актами та показаннями свідків. Докази…

Перегляд в апеляції чи касаціїАпеляційнаЧернігівський апеляційний суд
ст. 40 КЗпПст. 12 ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»ст. 60‑2 КЗпП

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Чернігівського обласного центру зайнятості про скасування наказу про звільнення від 21.01.2025 року № 31-к, поновлення на посаді провідного інженера та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. У квітні 2025 року районний суд відмовив у задоволенні позову повністю. Позивачка подала апеляційну скаргу, в якій зазначала, що перебувала за кордоном з метою захисту дітей від військової агресії, що є поважною причиною відсутності. Чернігівський…

Мотивація суду: Позивачка була відсутня на робочому місці без поважних причин після закінчення терміну наданих відпусток та отримання відмови у відпустці без збереження заробітної плати й дистанційній роботі…

Перегляд в апеляції чи касаціїАпеляційнаПолтавський апеляційний суд
ст. 94 КЗпПст. 117 КЗпПст. 237‑1 КЗпПст. 60‑2 КЗпП+1

Позивач звернулася до суду з позовом до КП «Полтавафармація» про стягнення заборгованості із заробітної плати (36 108,87 грн), доплати за виконання обов'язків директора (62 458 грн), компенсації за невикористану відпустку (9 322 грн), середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди (40 000 грн). Суд першої інстанції відмовив у позові, посилаючись на перебування позивача у відпустці без збереження зарплати та відсутність погодження виконання обов'язків директора. Апеляційний…

Мотивація суду: Апеляційний суд встановив, що позивач виконувала роботу дистанційно, а відсутність належного діловодства на підприємстві не позбавляє працівника права на оплату праці. Суд визнав правомірними вимоги…

У позові відмовленоПерша інстанціяХорошівський районний суд Житомирської області
ст. 40 КЗпПст. 139 КЗпПст. 60‑2 КЗпПст. 149 КЗпП+2

Справа стосується трудового спору про визнання незаконним звільнення за прогул. Позивач (ОСОБА_1) працював у ТОВ «Фарба Сервіс Україна» на дистанційній основі. У лютому 2026 року роботодавець видав наказ про припинення дистанційної роботи та зобов'язав працівників повернутися до офісу в Києві. Позивач, перебуваючи за кордоном, відмовився виконувати наказ, вважаючи його незаконним. Після 20 днів відсутності на робочому місці, підтверджених актами, позивача було звільнено за п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП…

Мотивація суду: Суд встановив, що скасування дистанційного режиму роботи було законним управлінським рішенням, а не зміною істотних умов праці. Оскільки позивач самовільно виїхав за кордон і не з'явився на робоче…

Провадження закритоКасаційнаКасаційний цивільний суд Верховного Суду
ст. 40 КЗпПст. 60‑2 КЗпПст. 116 КЗпПст. 149 КЗпП+2

Справа стосується трудового спору про поновлення на роботі генерального директора ТОВ «Агро Перемога» ОСОБА_1, звільненого за прогул (п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України). Позивач посилався на наказ про дистанційну роботу, тоді як роботодавець заперечував факт виконання ним обов'язків. Суд першої інстанції відмовив у позові, вважаючи наказ про дистанційну роботу неналежним доказом. Апеляційний суд змінив мотивувальну частину, визнавши наказ дійсним, але відмовив у позові через недоведеність…

Мотивація суду: Верховний Суд скасував постанову апеляційного суду, оскільки суд апеляційної інстанції фактично змінив підставу звільнення з прогулу на невиконання трудових обов'язків, не маючи на це повноважень…

Редакції статті

рішень за статтею всього — 28

42 редакції кодексу з цією статтею, змін тексту — 2

  1. 31.07.2026Чинна · текст без змін

    Рішень за цією редакцією: 2 із 28

  2. 02.05.2025

    Рішень за цією редакцією: 20 із 28

  3. 07.05.2022

    Рішень за цією редакцією: 6 із 28

  4. 27.02.2021

    Рішень за цією редакцією: 0 із 28

Рішення, ухвалені за чинності кожної редакції статті.

Сусідні статті

КЗпП · рішень, які система розібрала за кожною

Поруч у цьому законі

норми того самого акта, які суди застосовують разом із цією

Показати всі 9 статей

З суду

рішень за нормою — 28 рішень

Практика за напрямом «Трудові спори»відкриється на courthelp.pro у новій вкладці

Судді, що застосовують

Рішень за нормою у кожного судді, які система розібрала.

норми інших актів із тих самих рішень

Аналітика на основі рішень судів і тексту закону; не є юридичною консультацією.