Перейти до вмісту

Стаття 12 ЗУ про працю у воєнний час. Відпустки

Чинна редакція від 19.05.2026

Коротко. Правила надання та обмеження відпусток працівникам під час воєнного стану.

Текст статті

ч. 1

У період дії воєнного стану надання працівнику щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця може бути обмежено тривалістю 24 календарні дні за поточний робочий рік.

частково неконституційне — див. примітку Якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить більше 24 календарних днів, надання не використаних у період дії воєнного стану днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану. За рішенням роботодавця невикористані дні такої відпустки можуть надаватися без збереження заробітної плати.

У період дії воєнного стану надання працівнику будь-якого виду відпустки (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустки у зв’язку з усиновленням дитини) понад щорічну основну відпустку, передбачену абзацом першим цієї частини, за рішенням роботодавця може здійснюватися без збереження заробітної плати. Надання невикористаних днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану. За рішенням роботодавця невикористані дні такої відпустки можуть надаватися без збереження заробітної плати.

Положення другого речення абзацу другого та абзацу третього цієї частини не застосовуються до керівних працівників закладів освіти та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників.

У період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні невикористаних днів щорічної відпустки. Норми частини сьомої статті 79, частини п’ятої статті 80 Кодексу законів про працю України та частини п’ятої статті 11, частини другої статті 12 Закону України "Про відпустки" у період дії воєнного стану не застосовуються.

У разі звільнення працівника у період дії воєнного стану йому виплачується грошова компенсація відповідно до статті 24 Закону України "Про відпустки".

Рішення Конституційного Суду № 3-р/2026 від 19.05.2026Дослівно з джерела

Припис другого речення абзацу другого частини першої статті 12 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) в тім, що він не забезпечує надання особам віком до вісімнадцяти років та особам з інвалідністю оплачуваної щорічної основної відпустки, мінімальна тривалість якої більше 24 календарних днів, згідно з Рішенням Конституційного Суду № 3-р/2026 від 19.05.2026

ч. 2

У період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури, робіт з виробництва товарів оборонного призначення або до виконання мобілізаційного завдання (замовлення).

Показати всі 4 частини
ч. 3

Протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 Закону України "Про відпустки", без зарахування часу перебування у такій відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 9 Закону України "Про відпустки".

ч. 4

У період дії воєнного стану роботодавець за заявою працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, в обов’язковому порядку надає йому відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у заяві, але не більше 90 календарних днів, без зарахування часу перебування у відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 9 Закону України "Про відпустки".

Наведено текст чинної редакції. Офіційний текст акта

Простою мовою

У період воєнного стану роботодавець може обмежити щорічну відпустку 24 днями, відмовити у відпустці працівникам критичної інфраструктури або перенести решту днів на час після війни. Працівники можуть брати відпустку без збереження зарплати без обмеження строків, а вимушені переселенці та біженці мають право на обов'язкову неоплачувану відпустку до 90 днів.

Строки

за редакцією від 19.05.2026

  • У період дії воєнного стану надання працівнику щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця може бути обмежено тривалістю 24 календарні дні за поточний робочий рік.
  • …виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, в обов’язковому порядку надає йому відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у заяві, але не більше 90 календарних днів, без зарахування часу перебування у відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого пунктом 4…

Швидкі відповіді

Відповіді складено з тексту статті — кожна має джерело.

Практика

Огляд: числа за статтею

  • 93Рішень у базі, 2022–2026серед рішень, які система розібрала
  • 54Усіх рішень 2026 року, з процесуальнимиіз них 18 по суті
  • 33Постанов Верховного Суду2022–2026 роки, статтю застосовано

Що показує практика

актуально на 14.11.2026

Рішень за роками

2022–2026, серед усіх рішень за статтею, які система розібрала

2022: 1 · переважно касаційні постанови2023: 3 · переважно касаційні постанови2024: 13 · переважно касаційні постанови2025: 222026: 54
20222026
  • рішення за рік
  • рік, за який у базі переважно касаційні постанови

Часток за цією статтею ще не наводимо: рішень, розглянутих по суті, 18 — менше за 30.

  • Верховний Суд — 33 рішення (35 % рішень за статтею).
  • За останній рік статтю застосовано у 65 рішеннях.
  • За останні 30 днів додалося 3 рішення.

Позиція Верховного Суду

  • Верховний Суд встановив, що оскільки позивачка подала документ іноземною мовою без перекладу, у роботодавця були відсутні підстави для прийняття рішення про надання відпустки, оскільки органи державної влади зобов'язані використовувати виключно державну мову. Суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, не врахувавши вимоги законодавства про державну мову та міжнародне приватне право.

    Касаційний адміністративний суд Верховного Суду · справа № 480/1234/23
  • Суд встановив, що призупинення дії трудового договору було правомірним через неможливість виконання працівником обов'язків в умовах бойових дій. Звільнення з посади сумісника визнано законним, оскільки роботодавець мав право забезпечити безперебійну роботу закладу в умовах воєнного стану, а доводи позивача про незаконність звільнення не підтвердилися належними доказами.

    Касаційний цивільний суд Верховного Суду · справа № 529/830/22

Маєте справу за ст. 12 ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»? Система зіставить ваші обставини з практикою за статтею. Перевірити шанси на courthelp ↑

Свіжі рішення

останні 5 рішень за статтею

У позові відмовленоПерша інстанціяМеталургійний районний суд міста Кривого Рогу

Металургійний районний суд міста Кривого Рогу розглянув цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «СЛУЖБА ЄДИНОГО ЗАМОВНИКА» Авдіївської міської ради про стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за затримку розрахунку, компенсації втрати частини доходів та моральної шкоди. Позивач обґрунтовувала вимоги тим, що працювала диспетчером і перебувала у штаті підприємства до звільнення 05.03.2026 за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію…

Мотивація суду: Суд встановив, що позивач протягом спірного періоду (з 18.03.2022 по 05.03.2026) перебувала у відпустці без збереження заробітної плати на підставі власних заяв та відповідних наказів підприємства…

У позові відмовленоПерша інстанціяВінницький окружний адміністративний суд

Вінницький окружний адміністративний суд розглянув справу за позовом Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Приватного підприємства "Стоматологічний центр Гіппократ" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені у загальному розмірі 100504,94 грн за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2024 рік. Позивач обґрунтовував вимоги тим, що за даними Пенсійного фонду України підприємство…

Мотивація суду

Суд встановив, що у відповідача у 2024 році за основним місцем роботи працювала особа з інвалідністю, яка хоч і перебувала у відпустці без збереження заробітної плати на підставі ст. 12 Закону…

У позові відмовленоПерша інстанціяСвятошинський районний суд міста Києва

Святошинський районний суд м. Києва розглянув цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до АТ «АНТОНОВ» про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку та відшкодування моральної шкоди. Позивач працювала інженером першої категорії та у 2022 році евакуювалася з дитиною до Словаччини через обстріли. Після закінчення терміну відпустки згідно з ч. 4 ст. 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у лютому 2026 року, вона…

Мотивація суду

Суд встановив, що позивач після закінчення дозволеної відпустки тривалий час не виходила на роботу та перебувала за кордоном без оформлення відповідних документів, а м. Київ не відноситься…

Редакції статті

9 редакцій закону з цією статтею, змін тексту — 3

  1. 19.05.2026Чинна

    змінено

    Рішень за цією редакцією: 28

  2. 15.03.2022

    Рішень за цією редакцією: 0

Рішення, ухвалені за чинності кожної редакції статті.

Поруч

Аналітика на основі рішень судів і тексту закону; не є юридичною консультацією.