Перейти до вмісту

Стаття 106 Земельного кодексу. Обов'язки щодо визначення спільних меж

Чинна редакція кодексу від 16.10.2026

Коротко. Правила для власників сусідніх ділянок про те, як визначати спільну межу, ставити межові знаки та ділити витрати.

Текст статті

ч. 1

Спосіб закріплення спільних меж між земельними ділянками визначається за згодою власників таких земельних ділянок. Витрати на встановлення спільних меж несуть власники земельних ділянок у рівних частинах, якщо інше не встановлено угодою між ними.

ч. 2

Межовими знаками можуть бути природні чи штучні споруди і рубежі (річки, струмки, канали, лісосмуги, рослинні смуги, дерева, стежки, рівчаки, стіни, паркани, огорожа, шляхові споруди, бетонні або металеві стовпи, плити, моноліти, камені, інші споруди і рубежі), що збігаються із межею земельної ділянки або спеціально встановлюються на ній. Межові знаки на водних об’єктах не встановлюються.

Показати всі 6 частин
ч. 3

Власник земельної ділянки, землекористувач має право вимагати від власника суміжної земельної ділянки сприяння у встановленні спільних меж, а також встановлення або відновлення межових знаків, у разі якщо вони відсутні, зникли, перемістилися або стали невиразними. У разі відсутності згоди власника суміжної земельної ділянки встановлення спільних меж здійснюється за рішенням суду.

ч. 4

У разі якщо межі земельних ділянок у натурі (на місцевості) збігаються з природними чи штучними лінійними спорудами, рубежами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, рослинними смугами, шляхами, стежками, рівчаками, стінами, шляховими спорудами, парканами, огорожею, фасадами будівель, іншими лінійними спорудами, рубежами тощо) та раніше встановленими межами сформованих земельних ділянок, межові знаки можуть не встановлюватися.

ч. 5

Місцезнаходження межових знаків у разі їх визначення або встановлення відображається у матеріалах землевпорядного проектування та геодезичних вишукувань, а також на кадастрових планах земельних ділянок.

ч. 6

Власники земельних ділянок та землекористувачі зобов’язані дотримуватися меж земельних ділянок.

Наведено текст чинної редакції. Офіційний текст акта

Простою мовою

Сусіди визначають спосіб закріплення спільної межі за домовленістю і порівну ділять витрати, якщо не домовилися про інше. Якщо сусід відмовляється узгодити межу чи відновити межові знаки, питання вирішує суд, а встановлених меж зобов'язані дотримуватися всі.

Швидкі відповіді

Відповіді складено з тексту статті — кожна має джерело.

Практика

Огляд: числа за статтею

  • 168Рішень у базі, 2016–2026серед рішень, які система розібрала
  • 19Усіх рішень 2026 року, з процесуальнимиіз них 8 по суті
  • 115Постанов Верховного Суду2016–2026 роки, статтю застосовано

Що показує практика

актуально на 14.11.2026

Рішень за роками

2016–2026, серед усіх рішень за статтею, які система розібрала

2016: 42017: 42018: 19 · переважно касаційні постанови2019: 45 · переважно касаційні постанови2020: 20 · переважно касаційні постанови2021: 21 · переважно касаційні постанови2022: 4 · переважно касаційні постанови2023: 13 · переважно касаційні постанови2024: 5 · переважно касаційні постанови2025: 142026: 19
20162026
  • рішення за рік
  • рік, за який у базі переважно касаційні постанови

Часток за цією статтею ще не наводимо: рішень, розглянутих по суті, 8 — менше за 30.

  • Верховний Суд — 115 рішень (68 % рішень за статтею).
  • За останній рік статтю застосовано у 23 рішеннях.
  • За останні 30 днів додалося 1 рішення.

Позиція Верховного Суду

  • Суди попередніх інстанцій помилково вважали, що відновлення меж не належить до компетенції суду, та не надали оцінки доказам накладення земельних ділянок. Верховний Суд вказав, що вирішення спору про межі при їх накладенні є способом захисту права власності, а суди фактично самоусунулися від вирішення спору по суті.

    Касаційний цивільний суд Верховного Суду · справа № 346/5857/23
  • Суди встановили, що позивач не надала належних доказів накладення земельних ділянок або порушення її прав на землю. Висновок експертизи визнано неналежним доказом через відсутність вихідних даних, а доводи позивача зведені до необхідності переоцінки доказів, що не входить до повноважень касаційного суду.

    Касаційний цивільний суд Верховного Суду · справа № 339/17/18
  • Суди встановили, що позивач не надав належних та допустимих доказів порушення його прав відповідачами, а проведена судова експертиза не змогла надати відповіді на питання через відсутність правовстановлюючих документів та документації із землеустрою. Оскільки факт порушення меж та незаконності будівництва не був доведений, підстави для задоволення позову відсутні.

    Касаційний цивільний суд Верховного Суду · справа № 537/2167/15-ц

Маєте справу за ст. 106 ЗК? Система зіставить ваші обставини з практикою за статтею. Перевірити шанси на courthelp ↑

Свіжі рішення

останні 5 рішень за статтею

У позові відмовленоПерша інстанціяМаневицький районний суд Волинської області

Маневицький районний суд Волинської області розглянув справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення господарської споруди та огорожі. Судом встановлено, що позивач є власником земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, а відповідач володіє сусідніми ділянками. У ході розгляду справи з'ясувалося, що фактичні межі ділянок не повністю співпадають із даними Державного земельного кадастру через можливу технічну помилку…

Мотивація суду: Позивач не надав належних та допустимих доказів (зокрема висновку землевпорядної експертизи), які б підтверджували, що господарська споруда та огорожа відповідача фактично розташовані на земельній…

Позов задоволеноПерша інстанціяЛиповецький районний суд Вінницької області

До Липовецького районного суду Вінницької області звернулася ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою. Суд розглянув справу у загальному позовному провадженні та встановив, що позивачка володіє земельною ділянкою площею 0,0078 га для будівництва і обслуговування житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 на підставі державного акта та витягів із реєстрів. Під час спроби здійснити винесення меж ділянки в натуру та встановити межові знаки із залученням…

Мотивація суду

Суд встановив, що позивачка є законною власницею земельної ділянки, а відповідачка чинить їй перешкоди у проведенні землевпорядних робіт із винесення меж в натуру та встановлення межових знаків…

Процесуальні рішенняПерша інстанціяГолосіївський районний суд міста Києва

Голосіївський районний суд міста Києва 7 жовтня 2026 року розглянув матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди. Позовні вимоги ґрунтуються на положеннях Цивільного та Земельного кодексів України щодо захисту права власності, правил добросусідства та деліктної відповідальності, зокрема стосуються зобов'язання відповідача перенести огорожу, не перешкоджати у відновленні меж…

Мотивація суду

Позовна заява відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України, підстав для її залишення без руху, повернення або відмови у відкритті провадження не встановлено. З огляду на предмет спору та категорію…

Редакції статті

172 редакції кодексу з цією статтею, змін тексту — 2

  1. 16.10.2026Чинна · текст без змін

    Рішень за цією редакцією: 1

  2. 25.10.2001

    Рішень за цією редакцією: 0

Рішення, ухвалені за чинності кожної редакції статті.

Поруч

Аналітика на основі рішень судів і тексту закону; не є юридичною консультацією.