Стаття 108 ЗК. Спільне використання межових споруд

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом відновлення демонтованого цегляного паркану. Справа розглядалася тривалий час, зокрема через зміну територіальної підсудності та залучення співвідповідача, якого згодом було виключено зі складу сторін. Позивач обґрунтовувала вимоги тим, що під час її відсутності на ділянці відповідач демонтував межову споруду. Суд, дослідивши матеріали справи, встановив, що надані позивачем…

Мотивація суду: Позивач не надала належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт протиправного демонтажу паркану саме відповідачем та наявність перешкод у користуванні земельною ділянкою. Суд встановив…

Справа стосується спору між сусідами щодо руйнування огорожі внаслідок зміни рельєфу земельної ділянки відповідачем. Позивач звернулася до суду з вимогою зобов'язати відповідача за власний рахунок посилити бетонний фундамент огорожі довжиною 38 метрів. Раніше, у 2023 році, Львівський апеляційний суд вже зобов'язав відповідача відновити ґрунтовий покрив та стягнув з нього 85 465 грн матеріальної шкоди. Відповідач заперечував проти позову, посилаючись на те, що він вже виконав фінансові…

Мотивація суду: Суд встановив, що дії відповідача зі зняття шару ґрунту призвели до руйнування фундаменту огорожі позивача. Оскільки попереднє рішення суду стосувалося лише відшкодування збитків та приведення ґрунту…

Позивачі звернулися з позовом до Києво-Святошинської РДА, ЦНАПу та ОСОБА_3 про визнання частково недійсним розпорядження та скасування свідоцтва про право власності на земельну ділянку. Позивачі стверджували, що відповідач ОСОБА_3 засипала дренажну канаву, яка була межовою спорудою, що спричинило затоплення їхніх підвалів. Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили у задоволенні позову, посилаючись на висновок судової земельно-технічної експертизи, згідно з яким канава не є межовою…

Мотивація суду: Суди встановили, що дренажна канава не є межовою спорудою в розумінні ст. 108 ЗК України, а земельні ділянки сторін не мають спільної межі. Позивачі не довели факту порушення їхніх прав власності…

Позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_3 звернулися до суду із взаємними позовами щодо встановлення меж суміжних земельних ділянок, посилаючись на неможливість визначення фактичних меж через втрату межових знаків та відсутність згоди між сторонами. Позивач також просив усунути перешкоди у користуванні ділянкою. Суд, проаналізувавши норми земельного законодавства, дійшов висновку, що встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) не належить до компетенції суду, оскільки це є…

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання незаконним та скасування рішення Звенигородської сільської ради від 18 серпня 1994 року № 7 щодо розподілу присадибної ділянки між його батьком ОСОБА_4 та реабілітованою ОСОБА_5. Позивач наполягав на відсутності повноважень у сільської ради на прийняття такого рішення та посилався на судове рішення 1993 року, яке, на його думку, вже вирішило спір. Суди першої та апеляційної інстанцій, а згодом і Верховний Суд, відмовили у задоволенні…

Мотивація суду: Суди встановили, що сільська рада діяла в межах своїх повноважень, визначених ЗК України 1990 року, а спір щодо суміжного землекористування був вирішений у встановленому законом порядку. Позивач…