Перейти до вмісту

Стаття 1109 Цивільного кодексу. Ліцензійний договір

Чинна редакція кодексу від 05.08.2026

Коротко. Правила для тих, хто надає або отримує дозвіл на використання творів, винаходів чи інших об’єктів за плату.

Текст статті

ч. 1

За ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об’єкта права інтелектуальної власності визначеним способом (способами) протягом певного строку на певній території, а ліцензіат зобов’язується вносити плату за використання об’єкта, якщо інше не встановлено договором.

ч. 2

У випадках, передбачених ліцензійним договором, може бути укладений субліцензійний договір, за яким ліцензіат надає іншій особі (субліцензіату) субліцензію на використання об'єкта права інтелектуальної власності. У цьому разі відповідальність перед ліцензіаром за дії субліцензіата несе ліцензіат, якщо інше не встановлено ліцензійним договором.

Показати всі 9 частин
ч. 3

У ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об'єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об'єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об'єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір.

ч. 4

Вважається, що за ліцензійним договором надається невиключна ліцензія, якщо інше не встановлено ліцензійним договором.

ч. 5

Предметом ліцензійного договору не можуть бути права на використання об'єкта права інтелектуальної власності, які на момент укладення договору не були чинними.

ч. 6

Права на використання об'єкта права інтелектуальної власності та способи його використання, які не визначені у ліцензійному договорі, вважаються такими, що не надані ліцензіату.

ч. 7

У разі відсутності в ліцензійному договорі умови про територію, на яку поширюються надані права на використання об'єкта права інтелектуальної власності, дія ліцензії поширюється на територію України.

ч. 8

Якщо в ліцензійному видавничому договорі або інше відтворення твору винагорода визначається у вигляді фіксованої грошової суми, то в договорі має бути встановлений максимальний тираж твору.

ч. 9

Умови ліцензійного договору, які суперечать положенням цього Кодексу, є нікчемними.

Наведено текст чинної редакції. Офіційний текст акта

Простою мовою

Стаття визначає умови ліцензійного та субліцензійного договорів, за якими надається дозвіл користуватися інтелектуальною власністю на певний строк, території та за плату. Якщо договір не визначає окремих прав чи території, ліцензія вважається невиключною, неназвані права — ненаданими, а територією визнається Україна.

Швидкі відповіді

Відповіді складено з тексту статті — кожна має джерело.

Практика

Огляд: числа за статтею

  • 42Рішень у базі, 2018–2026серед рішень, які система розібрала
  • 18Усіх рішень 2026 року, з процесуальнимиіз них 17 по суті
  • 17Постанов Верховного Суду2018–2026 роки, статтю застосовано

Що показує практика

актуально на 14.11.2026

Рішень за роками

2018–2026, серед усіх рішень за статтею, які система розібрала

2018: 3 · переважно касаційні постанови2019: 3 · переважно касаційні постанови2020: 4 · переважно касаційні постанови2021: 4 · переважно касаційні постанови2022: 4 · переважно касаційні постанови2023: 1 · переважно касаційні постанови2024: 3 · переважно касаційні постанови2025: 22026: 18
20182026
  • рішення за рік
  • рік, за який у базі переважно касаційні постанови

Часток за цією статтею ще не наводимо: рішень, розглянутих по суті, 17 — менше за 30.

  • Верховний Суд — 17 рішень (40 % рішень за статтею).
  • За останній рік статтю застосовано у 20 рішеннях.
  • За останні 30 днів додалося 1 рішення.

Позиція Верховного Суду

  • Суди попередніх інстанцій не встановили належним чином суб'єктний склад сторін та статус осіб (ФОП чи фізична особа) при укладенні договору, що є критичним для визначення юрисдикції спору. Верховний Суд вказав на передчасність висновків про нікчемність або неукладеність договору без аналізу правового статусу власника свідоцтва на торговельну марку на момент виникнення спірних правовідносин.

    Касаційний господарський суд Верховного Суду · справа № 908/283/21
  • Суди попередніх інстанцій не дослідили належним чином правовий статус документів, що підтверджують авторські права позивача, не з'ясували, чи є відповідач належним суб'єктом порушення, та не обґрунтували належним чином розрахунок суми компенсації. Верховний Суд дійшов висновку, що рішення є передчасними, оскільки не встановлено всіх фактичних обставин справи, що вимагає нового розгляду.

    Касаційний господарський суд Верховного Суду · справа № 916/2787/19
  • Суди попередніх інстанцій не встановили конкретних дат переривання та спливу позовної давності, а також не надали належної оцінки доводам відповідача щодо відсутності доказів його відповідальності за використання сайту. Рішення визнано необґрунтованим через неповне дослідження обставин справи, що вимагає нового розгляду.

    Касаційний господарський суд Верховного Суду · справа № 918/440/19

Маєте справу за ст. 1109 ЦК? Система зіставить ваші обставини з практикою за статтею. Перевірити шанси на courthelp ↑

Свіжі рішення

останні 5 рішень за статтею

Перегляд в апеляції чи касаціїАпеляційнаЦентральний апеляційний господарський суд
ст. 20 ЗУ «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»ст. 22 ЦК

Центральний апеляційний господарський суд розглянув апеляційні скарги Фізичної особи-підприємця Погрібної Любові Василівни на рішення та додаткове рішення Господарського суду Кіровоградської області від 14.07.2026 та 30.07.2026 у справі № 912/383/26 за позовом ТОВ 'Маркхолдер' про стягнення 240 000,00 грн збитків. Суд першої інстанції позов задовольнив повністю, стягнувши збитки у вигляді упущеної вигоди за незаконне використання торговельної марки 'УКРЗОЛОТО' у період…

Мотивація суду: Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про те, що факт незаконного використання відповідачкою торговельної маркі доведено на підставі преюдиційних обставин…

Позов задоволеноПерша інстанціяГосподарський суд Одеської області

Господарський суд Одеської області розглянув заяву Громадської спілки «Організація колективного управління авторськими і суміжними правами» про видачу судового наказу до Фізичної особи – підприємця Васильченко Руслана Васильовича про стягнення заборгованості за договором про надання дозволу на використання об`єктів авторських прав та виплату винагороди №КБР-82/03/24-Н від 01.03.2024. Підставою для звернення стало неналежне виконання боржником умов договору в частині своєчасної сплати щомісячних…

Мотивація суду

Суд встановив наявність договірних зобов'язань та факт їх невиконання боржником щодо своєчасної сплати щомісячних платежів за використання об'єктів авторських прав. Оскільки вимоги заявника…

Позов задоволеноПерша інстанціяГосподарський суд Одеської області

Громадська спілка «Українська ліга авторських та суміжних прав» звернулася до Господарського суду Одеської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з Фізичної особи – підприємця Васильченко Руслана Васильовича заборгованості у розмірі 9 600,00 грн за договором №КБР-81/03/24-Н від 01.03.2024 про надання дозволу на використання об'єктів суміжних прав та виплату винагороди. Підставою для звернення стало порушення боржником строків оплати щомісячних платежів. Суддя Малярчук І.А…

Мотивація суду

Суд встановив наявність договірних відносин та невиконання боржником зобов'язань щодо своєчасної сплати щомісячних платежів за договором про надання дозволу на використання об'єктів суміжних прав…

Редакції статті

183 редакції кодексу з цією статтею, змін тексту — 1

  1. 05.08.2026Чинна · текст без змін

    Рішень за цією редакцією: 8

  2. 01.01.2023

    Акти редакції від 01.01.2023: Закон № 2465-IX від 27.07.2022 «Про акціонерні товариства»; Закон № 2811-IX від 01.12.2022 «Про авторське право і суміжні права» — змінено ч. 1, ч. 8

    Рішень за цією редакцією: 16

  3. 16.01.2003

    Рішень за цією редакцією: 18

Рішення, ухвалені за чинності кожної редакції статті.

Поруч

Аналітика на основі рішень судів і тексту закону; не є юридичною консультацією.