Перейти до вмісту

Стаття 33 ЗУ «Про Вищу раду правосуддя». Відвід члена Вищої ради правосуддя

Чинна редакція закону від 25.06.2026

Коротко. Коли член Вищої ради правосуддя має взяти самовідвід або кому дозволено заявити йому відвід.

Текст статті

ч. 1

Член Вищої ради правосуддя не може брати участі в розгляді питання і підлягає відводу, якщо буде встановлено, що він особисто, прямо чи побічно заінтересований у результаті справи, є родичем особи, стосовно якої розглядається питання, або якщо будуть встановлені інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості.

За наявності таких обставин член Вищої ради правосуддя повинен заявити самовідвід.

ч. 2

За наявності обставин, передбачених частиною першою цієї статті, відвід члену Вищої ради правосуддя може заявити особа, за поданням якої розглядатиметься питання, а також особа, стосовно якої вирішується питання, чи особа, що подала заяву, скаргу.

Показати всі 5 частин
ч. 3

Головуючий на засіданні зобов’язаний ознайомити із заявою про відвід члена Вищої ради правосуддя, якому заявлено відвід.

ч. 4

Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим, викладеним у письмовій формі і заявленим до початку розгляду відповідного питання, справи. Заявляти відвід (самовідвід) після початку розгляду питання, справи дозволяється лише у виключних випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) не могло бути відомо до початку розгляду.

ч. 5

Рішення про відвід (самовідвід) ухвалюється більшістю членів Вищої ради правосуддя, які беруть участь у засіданні Вищої ради правосуддя чи її органу, шляхом голосування в нарадчій кімнаті, за відсутності члена Вищої ради правосуддя, питання про відвід (самовідвід) якого вирішується.

Наведено текст чинної редакції. Офіційний текст акта

Простою мовою

Стаття визначає підстави для відводу або самовідводу члена Вищої ради правосуддя, якщо є сумніви в його неупередженості, особистий інтерес чи родинні зв’язки. Вона встановлює, хто може подати таку заяву до початку засідання та як саме решта членів ухвалює рішення більшістю голосів.

Швидкі відповіді

Відповіді складено з тексту статті — кожна має джерело.

Практика

Огляд: числа за статтею

  • 16Рішень у базі, 2019–2026серед рішень, які система розібрала
  • 4Усіх рішень 2026 року, з процесуальнимиіз них 4 по суті
  • 14Постанов Верховного Суду2019–2026 роки, статтю застосовано

Що показує практика

актуально на 14.11.2026

Рішень за роками

2019–2026, серед усіх рішень за статтею, які система розібрала

2019: 1 · переважно касаційні постанови2020: 1 · переважно касаційні постанови2021: 3 · переважно касаційні постанови2023: 2 · переважно касаційні постанови2024: 2 · переважно касаційні постанови2025: 32026: 4
20192026
  • рішення за рік
  • рік, за який у базі переважно касаційні постанови

Часток за цією статтею ще не наводимо: рішень, розглянутих по суті, 4 — менше за 30.

  • За останній рік статтю застосовано у 6 рішеннях.

Позиція Верховного Суду

  • Суд встановив, що протокол автоматизованого розподілу справ не містить інформації, яка за законом може бути віднесена до службової. Відмова ВРП у наданні інформації про членів ВРП, які здійснюють перевірку, є необґрунтованою, оскільки це перешкоджає реалізації права особи на відвід, передбаченого законом.

    Велика Палата Верховного Суду · справа № 9901/478/18

Маєте справу за ст. 33 ЗУ «Про Вищу раду правосуддя»? Система зіставить ваші обставини з практикою за статтею. Перевірити шанси на courthelp ↑

Свіжі рішення

останні 5 рішень за статтею

У позові відмовленоКасаційнаКасаційний адміністративний суд Верховного Суду

10 червня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Вищої ради правосуддя, у якому просив визнати протиправним та скасувати рішення ВРП від 21 травня 2026 року № 973/0/15‑26 та зобов'язати ВРП ухвалити рішення про задоволення звернення зборів суддів ОАСК від 11 березня 2026 року щодо вжиття заходів для забезпечення незалежності суддів. Позивач обґрунтовував позов тим, що ВРП відмовила у задоволенні заяв про відвід 11 її членів, які раніше опублікували…

Мотивація суду: Суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення Вищої ради правосуддя про затвердження висновку її члена про відсутність підстав для вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів прийнято в межах…

У позові відмовленоПерша інстанціяКиївський окружний адміністративний суд

Київський окружний адміністративний суд розглянув адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 та інших суддів до Голови та членів Вищої ради правосуддя про визнання протиправними дій щодо підготовки та оприлюднення 13.01.2026 статті «Використання матеріалів кримінальних проваджень як доказів у дисциплінарних провадженнях щодо суддів: чи існує правова проблема?» та зобов'язання оприлюднити спростування. Позивачі стверджували, що більшість членів ВРП публічно висловили позицію щодо допустимості…

Мотивація суду

Суд дійшов висновку, що оприлюднення статті членами ВРП є реалізацією їхнього права на свободу слова та наукову дискусію, а не рішенням чи дією суб'єкта владних повноважень у розумінні КАС України…

У позові відмовленоПерша інстанціяОдеський окружний адміністративний суд

Позивач звернувся до суду з позовом до Голови Вищої ради правосуддя (ВРП) Усика Г.І. та члена ВРП, вимагаючи визнати протиправними їхні дії та бездіяльність щодо розгляду його звернень та дисциплінарних скарг в умовах конфлікту інтересів. Позивач стверджував, що відповідачі, будучи сторонами у судових справах за його участю, не мали права розглядати його заяви, що призвело до порушення його прав та спричинило моральну шкоду, яку він оцінив у 350 000 грн. Суд, проаналізувавши матеріали справи…

Мотивація суду

Суд встановив, що відповідач діяв у межах повноважень, передбачених Законом України «Про звернення громадян», надавши обґрунтовані відповіді на заяви позивача. Оскільки порушень вимог…

Редакції статті

16 редакцій закону з цією статтею, змін тексту — 0

  1. 25.06.2026Чинна · текст без змін

    Рішень за цією редакцією: 2

  2. 21.12.2016

    Рішень за цією редакцією: 14

Рішення, ухвалені за чинності кожної редакції статті.

Поруч

Аналітика на основі рішень судів і тексту закону; не є юридичною консультацією.