Перейти до вмісту

Стаття 42 ЗУ «Про виконавче провадження». Кошти виконавчого провадження

Чинна редакція закону від 23.10.2026

Коротко. Правило про те, з яких грошей фінансується примусове виконання рішень і як з боржника стягують витрати.

Текст статті

ч. 1

Кошти виконавчого провадження складаються з:

1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця;

2) авансового внеску стягувача;

3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

ч. 2

Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов’язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Показати всі 4 частини
ч. 3

Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті.

Витрати виконавчого провадження приватних виконавців здійснюються за рахунок авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження можуть здійснюватися приватним виконавцем за рахунок власних коштів.

Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.

ч. 4

На стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

Наведено текст чинної редакції. Офіційний текст акта

Простою мовою

Стаття визначає склад коштів виконавчого провадження, включно з виконавчим збором, винагородою виконавця, авансовим внеском та витратами на виконавчі дії. Також вона встановлює джерела покриття таких витрат для державних і приватних виконавців та передбачає винесення постанови про їх стягнення з боржника.

Швидкі відповіді

Відповіді складено з тексту статті — кожна має джерело.

Практика

Огляд: числа за статтею

  • 229Рішень у базі, 2018–2026серед рішень, які система розібрала
  • 118Усіх рішень 2026 року, з процесуальнимиіз них 53 по суті
  • 68 %Відмовлено, із 53 по сутіАдміністративні спори, 2026 рік
  • 91Постанов Верховного Суду2018–2026 роки, статтю застосовано

Що показує практика

актуально на 14.11.2026

Рішень за роками

2018–2026, серед усіх рішень за статтею, які система розібрала

2018: 32 · переважно касаційні постанови2019: 38 · переважно касаційні постанови2020: 6 · переважно касаційні постанови2021: 4 · переважно касаційні постанови2022: 3 · переважно касаційні постанови2023: 6 · переважно касаційні постанови2024: 3 · переважно касаційні постанови2025: 192026: 118
20182026
  • рішення за рік
  • рік, за який у базі переважно касаційні постанови

Адміністративні спори: частки результатів по суті, 2026 рік

15 %
17 %
68 %
Задоволено — 8 з 53 · 15 %Задоволено частково — 9 з 53 · 17 %Відмовлено — 36 з 53 · 68 %

Відсотки — частка з 53 рішень · Знаменник — рішення, розглянуті по суті: без повернених без розгляду та об'єднаних проваджень.

  • Верховний Суд — 91 рішення (40 % рішень за статтею).
  • За останній рік статтю застосовано у 133 рішеннях.
  • За останні 30 днів додалося 17 рішень.

Позиція Верховного Суду

  • Закон України «Про виконавче провадження» не забороняє оплату додаткових витрат виконавчого провадження третіми особами від імені стягувача, якщо призначення платежу чітко визначено. Права боржника такою оплатою не порушуються, оскільки це не впливає на законність самих виконавчих дій. Судові витрати на правничу допомогу підтверджені документально та є співмірними зі складністю справи.

    Касаційний цивільний суд Верховного Суду · справа № 760/16788/22
  • Суд встановив, що після скасування рішення суду, на підставі якого було видано виконавчий документ, особа втратила статус боржника. Постанова про визначення додаткових витрат була винесена без законних підстав, оскільки стадія розподілу стягнутих коштів не настала, а виконавче провадження було закінчено.

    Касаційний цивільний суд Верховного Суду · справа № 640/12384/21
  • Верховний Суд зазначив, що виконавчий збір стягується лише за умови фактичного виконання рішення, а оскільки боржника було звільнено від боргів у справі про банкрутство, підстави для стягнення збору відсутні. Також суд вказав на недопустимість застосування нових редакцій закону, що погіршують становище боржника, згідно зі ст. 58 Конституції України.

    Касаційний адміністративний суд Верховного Суду · справа № 160/11725/22

Маєте справу за ст. 42 ЗУ «Про виконавче провадження»? Система зіставить ваші обставини з практикою за статтею. Перевірити шанси на courthelp ↑

Огляди судової практики за цією статтею

огляди на courthelp, що цитують цю норму

Редакції статті

75 редакцій закону з цією статтею, змін тексту — 0

  1. 23.10.2026Чинна · текст без змін

    Рішень за цією редакцією: 12

  2. 02.06.2016

    Рішень за цією редакцією: 217

Рішення, ухвалені за чинності кожної редакції статті.

Поруч

Аналітика на основі рішень судів і тексту закону; не є юридичною консультацією.