Перейти до вмісту

Стаття 43 ЗУ «Про виконавче провадження». Додаткове авансування витрат виконавчого провадження

Чинна редакція закону від 23.05.2026текст статті не змінювався у відомих редакціяхактуально на 29.09.202672 редакції закону з цією статтею, остання 23.05.2026

Джерело: zakon.rada.gov.uaредакція від 23.05.2026

Текст статті

ч. 1

У разі якщо витрати на залучення до проведення виконавчих дій суб’єктів господарювання на платній основі, виготовлення технічної документації на майно, здійснення витрат на валютообмінні фінансові операції та інших витрат, пов’язаних із перерахуванням коштів, перевищують суму сплаченого авансового внеску, стягувач зобов’язаний додатково здійснити авансування таких витрат. У разі перебування виконавчого провадження на виконанні у приватного виконавця авансування стягувачем зазначених витрат виконавчого провадження є обов’язковим лише на вимогу приватного виконавця.

ч. 2

З метою забезпечення провадження виконавчих дій виконавець може здійснювати інші витрати виконавчого провадження, крім встановлених Міністерством юстиції України, за умови їх обов’язкового авансування стягувачем.

Показати всі 3 частини
ч. 3

Після закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу авансовий внесок повертається стягувачу, якщо інше не передбачено цим Законом.

Наведено текст чинної редакції. Офіційний текст акта

Як застосовують суди

Огляд: числа за статтею

  • 17Рішень у базі, 2018–2026серед рішень, які система розібрала
  • 5Усіх рішень 2026 року, з процесуальнимиіз 17 за статтею
  • 15Постанов Верховного Суду2018–2026 роки, статтю застосовано

Що показує практика

актуально на 29.09.2026

Рішень за роками

2018–2026, серед 17 рішень цих років, які система розібрала

2018: 22019: 52020: 42025: 12026: 5
20182026
  • За останній рік статтю застосовано у 5 рішеннях.
  • Практику за статтею зібрано з 2018 по 2026 рік.

Позиція Верховного Суду

  • Суд встановив, що стягувач не здійснив авансування додаткових витрат, необхідних для проведення виконавчих дій (демонтажу паркану), що згідно зі ст. 43 Закону України «Про виконавче провадження» є підставою для повернення виконавчого документа. Верховний Суд підкреслив, що ці витрати не є тотожними авансовому внеску за подачу документа, тому дії виконавця є правомірними.

    Касаційний господарський суд Верховного Суду · справа № 915/666/20
  • Суди встановили, що державний виконавець безпідставно поклав на стягувача надмірний тягар витрат, які мають бути здійснені за рахунок боржника. Повернення виконавчого документа через відсутність авансування у немайновому спорі визнано неправомірним, оскільки це перешкоджає реалізації права на виконання судового рішення.

    Касаційний господарський суд Верховного Суду · справа № 915/114/20
  • Верховний Суд зазначив, що авансування додаткових витрат є імперативним обов'язком стягувача, а чинне законодавство не передбачає фінансування таких витрат з Державного бюджету. Відмова стягувача від авансування є безумовною підставою для повернення виконавчого документа згідно з п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

    Касаційний господарський суд Верховного Суду · справа № 915/2357/19

Свіжі рішення

останні 5 із 17

Перегляд в апеляції чи касаціїКасаційнаКасаційний господарський суд Верховного Суду
ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження»ст. 43 ЗУ «Про виконавче провадження»ст. 300 ГПК

Справа стосується оскарження дій державного виконавця щодо повернення виконавчого документа стягувачу (Миколаївській міській раді) у справі про зобов'язання ТОВ «Кордон» повернути земельну ділянку шляхом демонтажу паркану. Виконавець виніс постанову про повернення документа на підставі п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» через відмову стягувача авансувати витрати на проведення демонтажних робіт у розмірі 402 248,93 грн. Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили…

Мотивація суду: Суд встановив, що стягувач не здійснив авансування додаткових витрат, необхідних для проведення виконавчих дій (демонтажу паркану), що згідно зі ст. 43 Закону України «Про виконавче провадження» є…

Перегляд в апеляції чи касаціїКасаційнаКасаційний господарський суд Верховного Суду
ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження»ст. 42 ЗУ «Про виконавче провадження»ст. 43 ЗУ «Про виконавче провадження»ст. 339 ГПК

Справа стосується оскарження дій державного виконавця щодо повернення виконавчого документа стягувачу (Миколаївській міській раді) у зв'язку з несплатою авансового внеску на додаткові витрати виконавчого провадження (демонтаж самочинно збудованого об'єкта). Суди першої та апеляційної інстанцій, з якими погодився Верховний Суд, визнали дії виконавця неправомірними. Суд зазначив, що у немайнових спорах, де виконання рішення має бути забезпечене за рахунок боржника, покладення обов'язку…

Мотивація суду: Суди встановили, що державний виконавець безпідставно поклав на стягувача надмірний тягар витрат, які мають бути здійснені за рахунок боржника. Повернення виконавчого документа через відсутність…

Перегляд в апеляції чи касаціїКасаційнаКасаційний господарський суд Верховного Суду
ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження»ст. 43 ЗУ «Про виконавче провадження»ст. 42 ЗУ «Про виконавче провадження»ст. 339 ГПК

Справа стосувалася оскарження дій державного виконавця щодо повернення виконавчого документа стягувачу (Миколаївській міській раді) через відмову останнього авансувати додаткові витрати виконавчого провадження (423 500,77 грн) на демонтаж об'єкта незавершеного будівництва. Суди першої та апеляційної інстанцій задовольнили скаргу Ради, вважаючи, що виконавець мав шукати фінансування з держбюджету. Верховний Суд скасував ці рішення, вказавши, що згідно зі ст. 42 та 43 Закону України…

Мотивація суду: Верховний Суд зазначив, що авансування додаткових витрат є імперативним обов'язком стягувача, а чинне законодавство не передбачає фінансування таких витрат з Державного бюджету. Відмова стягувача…

Перегляд в апеляції чи касаціїАпеляційнаПівденно-західний апеляційний господарський суд
ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження»ст. 43 ЗУ «Про виконавче провадження»ст. 276 ГПК

Південно-західний апеляційний господарський суд розглянув апеляційну скаргу Миколаївської міської ради на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 04.12.2025, якою було відмовлено у задоволенні скарги на дії державного виконавця. Спір виник у межах виконавчого провадження № НОМЕР_1 щодо виконання рішення суду про повернення земельної ділянки та демонтаж паркану. Державний виконавець повернув виконавчий документ стягувачу (Міській раді) на підставі п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону України…

Мотивація суду: Суд встановив, що стягувач не виконав вимогу державного виконавця щодо авансування додаткових витрат, необхідних для проведення виконавчих дій, що згідно з п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону України…

Перегляд в апеляції чи касаціїАпеляційнаПівденно-західний апеляційний господарський суд
ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження»ст. 42 ЗУ «Про виконавче провадження»ст. 43 ЗУ «Про виконавче провадження»ст. 343 ГПК

Миколаївська міська рада звернулася зі скаргою на дії державного виконавця, який повернув виконавчий документ через несплату стягувачем авансового внеску у розмірі 165 423,22 грн. Суд першої інстанції задовольнив скаргу частково, визнавши дії виконавця неправомірними та скасувавши постанову про повернення виконавчого документа. Апеляційний суд залишив це рішення без змін. Суд зазначив, що згідно з практикою Конституційного Суду України, покладення фінансового тягаря авансування на стягувача…

Мотивація суду: Суд встановив, що покладення обов'язку сплати авансового внеску на стягувача нівелює право на судовий захист, а виконавець не вжив належних заходів для виконання рішення, зокрема не звернувся…

Редакції статті

рішень за статтею всього — 17

72 редакції закону з цією статтею, змін тексту — 0

  1. 23.05.2026Чинна · текст без змін

    Рішень за цією редакцією: 2 із 17

  2. 02.06.2016

    Рішень за цією редакцією: 15 із 17

Рішення, ухвалені за чинності кожної редакції статті.

Сусідні статті

ЗУ «Про виконавче провадження» · рішень, які система розібрала за кожною

Поруч у цьому законі

норми того самого акта, які суди застосовують разом із цією

З суду

рішень за нормою — 17 рішень

норми інших актів із тих самих рішень

Аналітика на основі рішень судів і тексту закону; не є юридичною консультацією.