Перейти до вмісту

Стаття 41 ЗУ про банкрутство. Повноваження ліквідатора та членів ліквідаційної комісії

Не діє з 21.10.2019Акт втратив чинність

Коротко. Правила для тих, хто закриває збанкрутіле підприємство, продає його майно та розраховується з боргами.

Текст статті

ч. 1

Ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

ч. 2

Ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження:

приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження;

виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута;

проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута;

аналізує фінансове становище банкрута;

виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута;

очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу;

пред’являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості;

має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Законом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута;

з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту;

заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов’язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими;

подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника;

вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб;

передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов’язковому зберіганню, на строк не менше п’яти років з дати визнання особи банкрутом;

продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом;

повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному реєстратору в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості, необхідні для ведення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства;

у разі провадження банкрутом діяльності, пов’язаної з державною таємницею, вживає заходів з ліквідації режимно-секретного органу. Для цього за погодженням із Службою безпеки України визначає склад ліквідаційної комісії режимно-секретного органу, яка формується в установленому законодавством порядку;

веде реєстр вимог кредиторів;

подає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", інформацію центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;

здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Показати всі 13 частин
ч. 3

З дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (органів управління) юридичної особи - банкрута.

ч. 4

Ліквідатор (арбітражний керуючий) має право замовити виготовлення дублікатів печатки та штампів у разі їх втрати.

ч. 5

Під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов’язаннями боржника у зв’язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов’язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов’язаннями.

Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані тільки для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Законом.

ч. 6

Протягом п’ятнадцяти днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов’язані передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов’язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до законів України.

ч. 7

Під час проведення ліквідаційної процедури ліквідатор зобов’язаний використовувати тільки один рахунок боржника в банківській установі. Інші рахунки, виявлені при проведенні ліквідаційної процедури, підлягають закриттю ліквідатором. Залишки коштів на цих рахунках перераховуються на основний рахунок боржника.

ч. 8

Кошти, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на основний рахунок боржника. З основного рахунка здійснюються виплати кредиторам у порядку черговості, визначеному цим Законом.

З основного рахунка банкрута проводяться виплати кредиторам, виплати поточних платежів та витрат, пов’язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

ч. 9

Ліквідатор не рідше ніж один раз на місяць надає комітету кредиторів звіт про свою діяльність, інформацію про фінансове становище і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та при проведенні ліквідаційної процедури, використання коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів.

ч. 10

Ліквідатор зобов’язаний на вимогу господарського суду та державного органу з питань банкрутства надавати необхідні відомості щодо проведення ліквідаційної процедури.

ч. 11

Дії (бездіяльність) ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю).

ч. 12

У разі невиконання або неналежного виконання ліквідатором своїх обов’язків господарський суд за клопотанням комітету кредиторів або з власної ініціативи може припинити повноваження ліквідатора і призначити нового ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом.

ч. 13

У разі ліквідації підприємства - банкрута, зобов’язаного згідно із законодавством передати територіальній громаді об’єкти житлового фонду, в тому числі гуртожитки, дитячі дошкільні заклади та об’єкти комунальної інфраструктури, арбітражний керуючий (ліквідатор) передає, а орган місцевого самоврядування приймає такі об’єкти без додаткових умов у порядку, встановленому законодавством.

Наведено текст чинної редакції. Офіційний текст акта

Простою мовою

Стаття визначає обов'язки та права ліквідатора з дня призначення: він керує справами банкрута, шукає та продає майно, звільняє працівників і веде розрахунки з кредиторами через єдиний банківський рахунок. Також встановлено обов'язок колишнього керівництва передати документи й майно протягом п'ятнадцяти днів, можливість стягнення боргів із винних засновників і порядок оскарження дій ліквідатора.

Строки

за редакцією від 21.10.2019

  • повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному реєстратору в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості, необхідні для ведення Єдиного державного реєстру юридичних…

Швидкі відповіді

Відповіді складено з тексту статті — кожна має джерело.

Практика

Огляд: числа за статтею

  • 259Рішень у базі, 2016–2026серед рішень, які система розібрала
  • 1Усіх рішень 2026 року, з процесуальнимисеред рішень за статтею
  • 243Постанов Верховного Суду2016–2026 роки, статтю застосовано

Що показує практика

актуально на 14.11.2026

Рішень за роками

2016–2026, серед усіх рішень за статтею, які система розібрала

2016: 22017: 82018: 90 · переважно касаційні постанови2019: 97 · переважно касаційні постанови2020: 29 · переважно касаційні постанови2021: 18 · переважно касаційні постанови2022: 3 · переважно касаційні постанови2023: 5 · переважно касаційні постанови2024: 3 · переважно касаційні постанови2025: 32026: 1
20162026
  • рішення за рік
  • рік, за який у базі переважно касаційні постанови
  • Верховний Суд — 243 рішення (94 % рішень за статтею).
  • За останній рік статтю застосовано у 1 рішенні.

Позиція Верховного Суду

  • Суд встановив, що дії засновника та керівника щодо укладення фіктивних договорів та знищення документів призвели до неможливості здійснення господарської діяльності та банкрутства. Суд визнав, що позовна давність для ліквідатора починає перебіг з моменту визнання боржника банкрутом, тому строк не пропущено. Касаційну скаргу відхилено, оскільки доводи скаржника зводяться до переоцінки доказів, що не входить до повноважень касаційної інстанції.

    Касаційний господарський суд Верховного Суду · справа № 922/1067/17
  • Суд встановив, що вилучення засновником майна у боржника без вирішення питання правонаступництва призвело до неможливості задоволення вимог кредиторів. Такі дії засновника перебувають у прямому причинно-наслідковому зв'язку з банкрутством підприємства, що є підставою для покладення субсидіарної відповідальності.

    Касаційний господарський суд Верховного Суду · справа № 916/1105/16
  • Суд встановив, що колишнього керівника не було належним чином повідомлено про судове засідання, а ліквідатор не довів вину особи у доведенні підприємства до банкрутства, оскільки особа припинила виконання повноважень задовго до порушення справи про банкрутство.

    Касаційний господарський суд Верховного Суду · справа № 914/3120/15

Маєте справу за ст. 41 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»? Система зіставить ваші обставини з практикою за статтею. Перевірити шанси на courthelp ↑

Свіжі рішення

останні 5 рішень за статтею

Перегляд в апеляції чи касаціїАпеляційнаЦентральний апеляційний господарський суд

Справа стосується оскарження результатів аукціону з продажу нерухомого майна ПАТ 'Запорізький сталепрокатний завод', проведеного у 2015 році в межах процедури банкрутства. Позивач, в особі керуючого санацією, довів, що торги відбулися з порушенням вимог ст. 66 Закону 'Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом', зокрема без дотримання процедури зниження ціни. Господарський суд першої інстанції визнав торги недійсними, проте відмовив у витребуванні майна у релігійної…

Мотивація суду: Апеляційний суд встановив, що аукціон 2015 року проведено з грубими порушеннями процедури, а попередні арбітражні керуючі не вживали заходів для захисту майна, що є поважною причиною пропуску…

Перегляд в апеляції чи касаціїКасаційнаКасаційний господарський суд Верховного Суду

Справа стосується витребування ліквідатором ВАТ 'Тульчинський хлібокомбінат' нерухомого майна (торговельного комплексу та земельної ділянки) у колишнього ліквідатора боржника (ОСОБА_1). Майно було відчужене у 2011‑2012 роках за результатами аукціону, який згодом був визнаний недійсним через порушення процедури. Відповідач, будучи ліквідатором, не вжив заходів для повернення майна, що свідчило про його недобросовісність. Суди попередніх інстанцій задовольнили позов, визнавши причини пропуску…

Процесуальні рішенняКасаційнаКасаційний господарський суд Верховного Суду

Ухвала Верховного Суду від 05.03.2025 стосується відкриття касаційного провадження у справі про банкрутство ТОВ 'Каскад-Транспорт ЛТД'. Спір виник через покладення субсидіарної відповідальності на засновника (ОСОБА_1) та керівника боржника. Суди попередніх інстанцій задовольнили заяву ліквідатора та присудили до стягнення з посадових осіб понад 682 млн грн. ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, мотивуючи її тим, що суди формально підійшли до встановлення його вини, не врахували ризики підприємницької…

Мотивація суду

Суд встановив, що касаційна скарга відповідає вимогам ГПК України щодо підстав оскарження (невідповідність висновкам ВС та недослідження доказів). Скаржника звільнено від судового збору…

Практика за напрямом «Банкрутство»відкриється на courthelp.pro у новій вкладці

Редакції статті

69 редакцій закону з цією статтею, змін тексту — 3

  1. 21.10.2019Остання

    Рішень за цією редакцією: 85

  2. 30.06.1999

    Рішень за цією редакцією: 0

Рішення, ухвалені за чинності кожної редакції статті.

Поруч

Аналітика на основі рішень судів і тексту закону; не є юридичною консультацією.