Стаття 50 ЗУ «Про захист економічної конкуренції». Порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Порушення антимонопольного законодавства

Порушення законодавства про захист економічної конкуренції

Чинна редакція закону від 21.06.2026текст статті — з 01.01.2024актуально на 29.09.2026+36 рішень за 30 днів29 редакцій закону з цією статтею, остання 21.06.2026

Джерело: zakon.rada.gov.uaредакція від 21.06.2026

Коротко

Список дій підприємств і влади, які закон визнає порушенням правил чесної конкуренції.

Чинна редакція від 21.06.2026
актуально на 29.09.2026

Перевірити шанси на courthelp Стежити за статтею

Раз на тиждень — зведення нових рішень за нормою і сповіщення про зміну редакції.

Швидкі відповіді

Чи є порушенням неподання інформації до Антимонопольного комітету?
Чи вважається порушенням концентрація бізнесу без дозволу АМКУ?

Наслідки — в інших статтях

Ст. 51Види відповідальності
Ст. 52Штрафи
Ст. 53Примусовий поділ

Практика за нормою

230 рішень — з 01.01.2026 до 22.09.2026
станом на 29.09.2026

Текст статті

Порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є:

1) антиконкурентні узгоджені дії;

2) зловживання монопольним (домінуючим) становищем;

3) антиконкурентні дії органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю;

4) невиконання рішення, попереднього рішення органів Антимонопольного комітету України або їх виконання не в повному обсязі;

5) здійснення учасниками узгоджених дій - суб’єктами господарювання дій, заборонених згідно з частиною п’ятою статті 10 цього Закону;

6) делегування повноважень органів влади чи органів місцевого самоврядування у випадках, заборонених згідно із статтею 16 цього Закону;

7) вчинення дій, заборонених згідно із статтею 17 цього Закону;

8) обмежувальна та дискримінаційна діяльність, заборонена згідно із частиною другою статті 18, статтями 19 і 20 цього Закону;

9) обмежувальна діяльність, заборонена згідно із частиною першою статті 18 цього Закону;

10) недотримання умов, передбачених пунктами 2, 5 та 6 частини третьої статті 22 цього Закону;

11) порушення положень погоджених з органами Антимонопольного комітету України установчих документів суб’єкта господарювання, створеного в результаті концентрації, якщо це призводить до обмеження конкуренції;

12) концентрація без отримання відповідного дозволу органів Антимонопольного комітету України, у разі якщо наявність такого дозволу необхідна;

13) неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки;

14) подання інформації в неповному обсязі Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки;

15) подання недостовірної інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню;

16) створення перешкод працівникам Антимонопольного комітету України, його територіального відділення у проведенні перевірок, огляду, вилученні чи накладенні арешту на майно, документи, предмети чи інші носії інформації;

17) надання рекомендацій суб’єктами господарювання, об’єднаннями, органами влади, органами місцевого самоврядування, органами адміністративно-господарського управління та контролю, що схиляють до вчинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції чи сприяють вчиненню таких порушень;

18) обмеження в господарській діяльності суб’єкта господарювання у відповідь на те, що він звернувся до Антимонопольного комітету України, його територіального відділення із заявою про порушення законодавства про захист економічної конкуренції;

19) невиконання учасниками узгоджених дій, концентрації вимог і зобов’язань, якими було обумовлене рішення про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію;

20) обмежувальна діяльність об’єднань, заборонена згідно зі статтею 21 цього Закону;

21) розпломбування (розпечатування) приміщень, систем електронних комунікацій, інших володінь чи місць зберігання інформації, опломбованих (опечатаних) працівниками Антимонопольного комітету України, його територіального відділення.

Наведено текст чинної редакції. Офіційний текст акта

Простою мовою

Стаття містить повний перелік дій, що визнаються порушенням законодавства про захист конкуренції. До них належать антиконкурентні змови, зловживання монополією, концентрація без дозволу, перешкоджання перевіркам, а також неподання чи викривлення даних на вимогу контролерів.

Швидкі відповіді

Відповіді складено з тексту статті та рішень судів — кожна має джерело.

Як застосовують суди

1 176Рішень у базі, 2016–2026серед рішень, які система розібрала
466Усіх рішень 2026 року, з процесуальнимиіз них 230 по суті
59 %Відмовлено, із 230 по сутіЦивільні та господарські спори, 2026 рік
765Постанов Верховного Суду2016–2026 роки, статтю застосовано

Що показує практика

актуально на 29.09.2026

Рішень за роками

2016–2026, серед 1 176 рішень цих років, які система розібрала

20162026

Цивільні та господарські спори: частки результатів по суті, 2026 рік

38%

59%

Задоволено — 87 з 230Задоволено частково — 6 з 230Відмовлено — 137 з 230

Відсотки — частка з 230 рішень · Знаменник — рішення, розглянуті по суті: без повернених без розгляду та об'єднаних проваджень.

Цивільні та господарські спори, 2026 рік: 230 рішень по суті, з них 59 % — «Відмовлено».
Верховний Суд — 765 рішень із 1 176 за статтею (65 %).
За останній рік статтю застосовано у 522 рішеннях.
За останні 30 днів додалося 36 рішень.
Практику за статтею зібрано з 2016 по 2026 рік.

Позиція Верховного Суду

Суд апеляційної інстанції формально підійшов до вирішення спору, обмежившись висновками щодо недотримання строків розгляду справи без перевірки доводів відповідача та оцінки того, чи порушені реальні права позивача. Верховний Суд зазначив, що сама по собі тривалість розгляду антимонопольної справи не є підставою для скасування обґрунтованого рішення Комітету за відсутності доведеності порушення прав позивача. Оскільки суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права та не дослідив…
Касаційний господарський суд Верховного Суду · справа № 922/51/26
Суд дійшов висновку, що управитель багатоквартирного будинку не є автоматично власником чи володільцем інфраструктури об'єкта доступу і не має повноважень на надання доступу до неї без прямого делегування таких прав співвласниками за рішенням загальних зборів та відповідним договором. Відповідно, відмова у доступу з боку управителя за відсутності таких повноважень не є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, а рішення Антимонопольного комітету підлягає скасуванню…
Касаційний господарський суд Верховного Суду · справа № 924/47/26
Суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про законність рішення АМК, оскільки матеріали справи містять достатню сукупність доказів (спільна адреса, використання однакових IP-адрес і ПЗ для клієнт-банку в один час), які вказують на координацію поведінки учасників торгів. Доводи позивача зводяться до переоцінки встановлених судом обставин та доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
Касаційний господарський суд Верховного Суду · справа № 910/8987/25