Перейти до вмісту

Стаття 54 ЗУ про гарантування вкладів. Оскарження рішень

Чинна редакція закону від 04.10.2026

Коротко. Правила судового оскарження рішень про неплатоспроможність чи ліквідацію банку та межі захисту прав його учасників.

Текст статті

ч. 1

Рішення, що приймаються відповідно до цього Закону Національним банком України, Кабінетом Міністрів України, Міністерством фінансів України, Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, Фондом, працівниками Фонду, що виконують функції, передбачені цим Законом, у тому числі у процесі здійснення тимчасової адміністрації, ліквідації банку, виконання плану врегулювання, можуть бути оскаржені до суду виключно з метою встановлення їх законності.

ч. 2

Оскарження рішень, визначених частиною першою цієї статті, не зупиняє виконання оскаржуваного рішення або дії.

Показати всі 7 частин
ч. 3

Особливості оскарження рішень (індивідуальних актів) Фонду про запровадження тимчасової адміністрації у банку, про початок процедури ліквідації банку, про затвердження плану врегулювання та будь-яких інших рішень (індивідуальних актів), прийнятих на його виконання, а також рішень (індивідуальних актів) щодо призначення уповноважених осіб Фонду, делегування їм повноважень, рішень (індивідуальних актів) Національного банку України про затвердження пропозиції Національного банку України про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку, рішень Кабінету Міністрів України про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку та рішень (індивідуальних актів) Міністерства фінансів України, прийнятих на виконання таких рішень Кабінету Міністрів України, а також рішень (індивідуальних актів) Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, прийнятих у процесі виведення неплатоспроможного банку з ринку, встановлюються Кодексом адміністративного судочинства України.

ч. 4

Розпочата процедура виведення неплатоспроможного банку з ринку не може бути зупинена/припинена, у тому числі у разі визнання протиправними (незаконними) та скасування індивідуальних актів Національного банку України та/або Фонду, що були підставою для її початку.

ч. 5

Розпочата процедура ліквідації банку не може бути зупинена/припинена, у тому числі у разі визнання протиправними (незаконними) та скасування індивідуальних актів Національного банку України та/або Фонду, що були підставою для її початку.

ч. 6

Визнання протиправними (незаконними) та скасування рішень (індивідуальних актів), визначених частиною третьою цієї статті, не відновлює того становища банку, яке існувало до прийняття такого акта/рішення, включаючи відновлення правового статусу цього банку та відновлення прав акціонерів на момент прийняття такого акта/рішення; не може бути підставою для визнання недійсними, нечинними, протиправними та скасування будь-яких рішень, правочинів або інших дій/визнання протиправною бездіяльності, прийнятих, вчинених або допущених у процедурі виведення банку з ринку та ліквідації; не породжує будь-яких прав у осіб, які були учасниками банку на момент прийняття такого індивідуального акта/рішення, крім права на відшкодування завданої шкоди.

ч. 7

У разі визнання протиправним (незаконним) та скасування рішення (індивідуального акта), зазначеного у частині третій цієї статті, особа має право вимагати відшкодування шкоди, завданої таким рішенням (індивідуальним актом), у порядку, передбаченому законом. У разі прийняття Національним банком України рішення (індивідуального акта) про віднесення банку до категорії неплатоспроможних/відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку або Фондом - рішення, що розпочинає процедуру виведення банку з ринку або ліквідацію банку, а також індивідуальних актів Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо виконання заходів плану врегулювання, що припинили право власності на акції, право учасників банку або осіб, які були учасниками банку на дату прийняття такого рішення (індивідуального акта) на відшкодування шкоди, завданої таким рішенням (індивідуальним актом), повинно застосовуватися з урахуванням особливостей, встановлених статтею 79‑1 Закону України "Про банки і банківську діяльність".

Наведено текст чинної редакції. Офіційний текст акта

Простою мовою

Рішення державних органів та Фонду щодо виведення неплатоспроможного банку з ринку або його ліквідації можна оскаржити до суду лише для перевірки законності, але позов не зупиняє ці процедури. Навіть скасування такого рішення судом не відновлює роботу банку чи права акціонерів, проте дає право вимагати відшкодування завданої шкоди у встановленому законом порядку.

Швидкі відповіді

Відповіді складено з тексту статті — кожна має джерело.

Практика

Огляд: числа за статтею

  • 167Рішень у базі, 2018–2026серед рішень, які система розібрала
  • 1Усіх рішень 2026 року, з процесуальнимисеред рішень за статтею
  • 166Постанов Верховного Суду2018–2026 роки, статтю застосовано

Що показує практика

актуально на 13.11.2026

Рішень за роками

2018–2026, серед усіх рішень за статтею, які система розібрала

2018: 50 · переважно касаційні постанови2019: 69 · переважно касаційні постанови2020: 23 · переважно касаційні постанови2021: 15 · переважно касаційні постанови2022: 5 · переважно касаційні постанови2023: 2 · переважно касаційні постанови2024: 2 · переважно касаційні постанови2026: 1
20182026
  • рішення за рік
  • рік, за який у базі переважно касаційні постанови
  • Верховний Суд — 166 рішень (99 % рішень за статтею).
  • За останній рік статтю застосовано у 1 рішенні.

Позиція Верховного Суду

  • Суд дійшов висновку, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є суб'єктом владних повноважень, а спір щодо невиплати гарантованого відшкодування є публічно-правовим. Оскільки вимоги про відшкодування шкоди випливають із цього публічно-правового спору, вони підлягають розгляду виключно в порядку адміністративного судочинства, тому провадження у цивільній справі було правомірно закрито.

    Касаційний цивільний суд Верховного Суду · справа № 761/4606/20
  • Суд дійшов висновку, що спір щодо виплати гарантованого відшкодування в межах граничної суми є публічно-правовим, оскільки ФГВФО виконує владні управлінські функції. Такі спори підлягають розгляду в порядку адміністративного, а не цивільного судочинства, тому провадження у справі було правомірно закрито.

    Касаційний цивільний суд Верховного Суду · справа № 761/11256/17
  • Верховний Суд дійшов висновку, що спір про включення кредиторських вимог до реєстру акцептованих вимог кредиторів не є публічно-правовим, оскільки випливає з договірних відносин між банком та вкладником. Уповноважена особа Фонду в таких правовідносинах діє як представник сторони договірних відносин, а не як суб'єкт владних повноважень, тому справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

    Касаційний адміністративний суд Верховного Суду · справа № 520/4200/19

Маєте справу за ст. 54 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»? Система зіставить ваші обставини з практикою за статтею. Перевірити шанси на courthelp ↑

Свіжі рішення

останні 5 рішень за статтею

Перегляд в апеляції чи касаціїАпеляційнаШостий апеляційний адміністративний суд

Позивач звернувся до суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення боргу в розмірі 106 205,06 грн, що виник у зв'язку з неповним акцептуванням його вимог як кредитора банку, що перебуває в стадії ліквідації. Суд першої інстанції відмовив у відкритті провадження, мотивуючи це тим, що спір не є публічно-правовим. Позивач подав апеляційну скаргу, наполягаючи на адміністративній юрисдикції спору. Шостий апеляційний адміністративний суд, розглянувши справу, залишив ухвалу…

Мотивація суду: Суд дійшов висновку, що спір щодо акцептування кредиторських вимог не є публічно-правовим, оскільки Фонд у цих правовідносинах діє як представник сторони договірних відносин, а не як суб'єкт владних…

Перегляд в апеляції чи касаціїКасаційнаКасаційний цивільний суд Верховного Суду

Позивачі звернулися з позовом до НБУ про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої ліквідацією ПАТ «КБ «Хрещатик». Позивачі стверджували, що бездіяльність та рішення НБУ призвели до втрати їхніх вкладів, посилаючись на рішення адміністративних судів, якими дії НБУ були визнані протиправними. Суди попередніх інстанцій та Верховний Суд відмовили у задоволенні позову. Суд зазначив, що кошти на банківських рахунках не є збитками у розумінні ст. 22 ЦК України, а НБУ не є стороною…

Провадження закритоКасаційнаКасаційний цивільний суд Верховного Суду

Позивач звернулася до суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) про стягнення 200 000 грн майнової шкоди (невиплачене гарантоване відшкодування за вкладом у ПАТ «Старокиївський банк») та 10 000 грн моральної шкоди. Суд першої інстанції задовольнив позов частково, стягнувши майнову шкоду. Проте апеляційний суд скасував це рішення та закрив провадження, вказавши, що спір є публічно-правовим і має розглядатися в адміністративному суді. Верховний Суд у складі Касаційного…

Мотивація суду

Суд дійшов висновку, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є суб'єктом владних повноважень, а спір щодо невиплати гарантованого відшкодування є публічно-правовим. Оскільки вимоги…

Редакції статті

38 редакцій закону з цією статтею, змін тексту — 2

  1. 04.10.2026Чинна · текст без змін

    Рішень за цією редакцією: 0

  2. 16.08.2020

    Рішень за цією редакцією: 30

  3. 23.02.2012

    Рішень за цією редакцією: 132

Рішення, ухвалені за чинності кожної редакції статті.

Поруч

Сусідні статті

ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» · рішень, які система розібрала за кожною

Аналітика на основі рішень судів і тексту закону; не є юридичною консультацією.