Стаття 51 ЗУ про гарантування вкладів. Продаж майна банку, що ліквідується

Фонд затверджує способи, порядок, склад та умови відчуження майна банку, включеного до ліквідаційної маси, у разі потреби організовує консолідований продаж майна кількох банків, що одночасно перебувають у процедурі ліквідації.

Банку заборонено відчужувати майно до затвердження виконавчою дирекцією Фонду способу, порядку, складу та умов відчуження майна такого банку, крім випадків надання виконавчою дирекцією Фонду дозволу на реалізацію окремого майна з метою запобігання збиткам або ризикам його втрати чи пошкодження, а також у випадках, передбачених цим Законом.

З метою отримання доходу банк за погодженням з Фондом має право укладати, змінювати за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом, договори про передачу окремого майна (активу) неплатоспроможного банку в оренду до реалізації цього майна у встановленому порядку.

Майно (активи) банку або кількох банків (пули активів) може бути реалізоване у такий спосіб:

1) на відкритих торгах (аукціоні);

2) шляхом продажу безпосередньо юридичній або фізичній особі.

Продаж майна (активів) банку у спосіб, передбачений цією частиною, може проводитися в електронній формі (на електронних майданчиках).

Порядок реалізації майна банку під час проведення ліквідаційної процедури регламентується правилами Фонду.

Виконавча дирекція Фонду приймає рішення про:

1) затвердження переліку майна банку, що не підлягає продажу;

2) об’єднання майна банку або кількох банків у пули та/або продаж окремих інвентарних об’єктів;

3) строки та заходи передпродажної підготовки майна;

4) затвердження умов відкритих торгів (у тому числі аукціонів, що проводяться за методами підвищення та/або зниження ціни і без обмеження мінімальної ціни продажу майна), зокрема розмірів гарантійного внеску, лота та кроку аукціону, порядку зниження ціни, встановлення або відмови від встановлення мінімальної ціни продажу;

5) обмеження загальної кількості відкритих торгів, на яких пропонуються до продажу одні й ті самі об’єкти або пули активів;

6) проведення відкритих торгів (аукціонів) уповноваженою особою Фонду або торговельним посередником, оператором організованого ринку капіталу тощо, у тому числі у разі продажу пулів активів, сформованих за рахунок майна кількох банків.

Інформація про вибраний спосіб та порядок продажу (умови, строки, порядок оплати, місце, початкова ціна тощо) майна банку або кількох банків оприлюднюється на офіційному веб-сайті Фонду та веб-сайті банку, майно якого продається.

Для проведення відкритих торгів на підставі договору може залучатися організатор торгів - юридична особа, яка відповідно до установчих документів має право проводити торги. Організатор торгів не повинен мати конфлікт інтересів з банком, майно якого продається.

Майно банку, щодо обороту якого встановлено обмеження, продається на відкритих торгах. У таких торгах беруть участь особи, які відповідно до законодавства можуть мати зазначене майно у власності чи на підставі іншого речового права та мають відповідні ліцензії і дозволи.

Фонд організовує продаж фінансових інструментів через професійного учасника ринків капіталу в порядку, визначеному законодавством, згідно з договором, укладеним між Фондом та інвестиційною фірмою.

Продаж акцій приватного акціонерного товариства або часток товариства з обмеженою чи додатковою відповідальністю, що належать банку, здійснюється з урахуванням законів України "Про акціонерні товариства" та "Про господарські товариства".

Банк має право продати майно (активи) як єдиний майновий комплекс або частинами.

На відкритих торгах без обмеження мінімальної ціни продажу або безпосередньо юридичній чи фізичній особі здійснюється продаж:

1) основних засобів, оціночна вартість яких не перевищує 10 мінімальних заробітних плат на день продажу;

2) малоцінних та швидкозношуваних предметів, необоротних активів банку тощо, балансова вартість яких за відповідною групою становить менше 10 мінімальних заробітних плат на день продажу, без проведення незалежної оцінки.

Майно, зазначене у цій частині, може реалізовуватися банком за погодженням з Фондом безпосередньо або на комісійних умовах через організацію роздрібної торгівлі.

Майно (активи) банку, що залишилося на кінець процедури ліквідації банку, у разі незадоволення вимог усіх кредиторів банку реалізується шляхом проведення відкритих торгів (аукціону) без обмеження мінімальної ціни продажу.

У разі продажу пулів активів кількох банків доходи і витрати, пов’язані з продажем, розподіляються між банками пропорційно до вартості майна (активів) відповідних банків у пулі.

Безнадійна заборгованість, що залишилася на кінець процедури ліквідації банку (вимоги банку за кредитами, цінними паперами, що є у власності банку, дебіторськими зобов’язаннями), погашення якої за результатами аналізу документів Фондом становить менше 5 відсотків, списується з балансу банку.

Фонд зобов’язаний оприлюднювати інформацію про майно (активи), що продається, у друкованих медіа, визначених виконавчою дирекцією Фонду, на веб-сайті банку та офіційному веб-сайті Фонду. Вимоги до змісту та строків оприлюднення інформації про продаж майна банків регламентуються правилами Фонду.

Не допускається забезпечення позову шляхом встановлення заборони або обов’язку Фонду, банку, віднесеному до категорії неплатоспроможних, банку, що ліквідується відповідно до цього Закону, їх посадовим особам, іншим особам під час реалізації Фондом майна (активів) банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, вчиняти певні дії або шляхом встановлення обов’язку для таких осіб утримуватися від вчинення певних дій.

Відступлення прав за кредитним договором, іпотечним договором, договором застави, договором поруки здійснюється без згоди боржника (позичальника), іпотекодавця, заставодавця, поручителя.

Банк несе відповідальність перед переможцем відкритих торгів (аукціону) (покупцем) за відчуження (продаж) майна (активів) банку, та пов’язану із таким відчуженням (продажем) відповідальність за нанесення збитків, моральної шкоди тощо.

Вимоги щодо відшкодування збитків, повернення коштів тощо, пов’язаних із відчуженням (продажем) майна (активів) банку, заявляються до банку.

До вимог про визнання недійсними та/або скасування результатів відкритих торгів (аукціону) з продажу майна (активів) банку, визнання недійсними та/або скасування протоколу відкритих торгів (аукціону) застосовується строк позовної давності 30 календарних днів, перебіг якого починається з дня, наступного за днем формування протоколу відкритих торгів (аукціону).

До вимог про визнання недійсними правочинів, вчинених за результатами відкритих торгів (аукціонів) з продажу майна (активів) банку, застосовується строк позовної давності один рік, перебіг якого починається з дня, наступного за днем вчинення такого правочину.

До вимог про визнання протиправними та/або скасування рішень Фонду про затвердження умов продажу майна (активів) банку, зняття лота з продажу на відкритих торгах (аукціоні) або скасування результатів відкритих торгів (аукціону), а також вимог про визнання укладеним або зобов’язання укласти договір за результатами відкритих торгів (аукціону) з продажу майна (активів) банку, що були скасовані, застосовується строк позовної давності в 30 календарних днів, перебіг якого починається з дня, наступного за днем прийняття такого рішення.