Перейти до вмісту

Стаття 49 Конституції України. Право на охорону здоров'я та медичну допомогу

Чинна редакція акта від 01.01.2020текст статті — з 30.09.2010актуально на 05.10.2026+1 рішення за 30 днів10 редакцій акта з цією статтею, остання 01.01.2020

Джерело: zakon.rada.gov.uaредакція від 01.01.2020

Коротко. Стаття про право кожного на медичну допомогу, охорону здоров'я та безоплатне лікування в державних закладах.

Текст статті

ч. 1

Кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування.

ч. 2

Охорона здоров'я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм.

Показати всі 4 частини
ч. 3

Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена. Держава сприяє розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності.

ч. 4

Держава дбає про розвиток фізичної культури і спорту, забезпечує санітарно-епідемічне благополуччя.

Наведено текст чинної редакції. Офіційний текст акта

Простою мовою

Кожна людина має право на охорону здоров'я, медичне страхування та допомогу лікарів. Держава фінансує медичні програми, забезпечує безоплатну допомогу в державних і комунальних закладах та забороняє скорочувати їхню мережу.

Швидкі відповіді

Відповіді складено з тексту статті та рішень судів — кожна має джерело.

Практика

Огляд: числа за статтею

  • 36Рішень у базі, 2018–2026серед рішень, які система розібрала
  • 9Усіх рішень 2026 року, з процесуальнимиіз них 3 по суті
  • 24Постанов Верховного Суду2018–2026 роки, статтю застосовано

Що показує практика

актуально на 05.10.2026

Рішень за роками

2018–2026, серед усіх рішень за статтею, які система розібрала

2018: 12019: 12020: 92021: 22022: 22023: 42024: 12025: 72026: 9
20182026

Часток за цією статтею ще не наводимо: рішень, розглянутих по суті, 3 — менше за 30.

  • Верховний Суд — 24 рішення (67 % рішень за статтею).
  • За останній рік статтю застосовано у 10 рішеннях.
  • За останні 30 днів додалося 1 рішення.
  • Практику за статтею зібрано з 2018 по 2026 рік.

Позиція Верховного Суду

  • Реорганізація шляхом приєднання не є скороченням мережі медичних закладів, оскільки правонаступник продовжує надавати послуги, а майно залишається у комунальній власності. Рішення міськради є актом індивідуальної дії, який не порушує безпосередньо права позивачів на медичну допомогу чи працю на момент його прийняття. Суд також зазначив, що нові вимоги щодо планування госпітальних округів не мають зворотної дії в часі до рішень 2022 року.

    Касаційний адміністративний суд Верховного Суду · справа № 280/3485/23

  • Держава має позитивний обов'язок забезпечувати хворих на орфанні захворювання безкоштовними ліками, а попередніми судовими рішеннями вже встановлено протиправну бездіяльність відповідача щодо цього пацієнта. Оскільки позивач був змушений купувати життєво необхідний препарат за власні кошти через невиконання відповідачем своїх обов'язків, ці витрати є реальною шкодою. Відсутність бюджетних коштів не звільняє орган влади від обов'язку відшкодувати збитки, понесені внаслідок порушення легітимних…

    Касаційний цивільний суд Верховного Суду · справа № 761/29128/23

  • Суд встановив, що позивач не довів порушення своїх прав оскаржуваною постановою, оскільки технічні збої в роботі медичного закладу не свідчать про незаконність акта Уряду. Апеляційний суд правильно зазначив, що позивач не є потерпілим від оскаржуваного акта, а його доводи базуються на припущеннях щодо господарської діяльності лікарні.

    Касаційний адміністративний суд Верховного Суду · справа № 640/11234/19

Свіжі рішення

останні 5 рішень за статтею

1.Справа 750/1306/2615.09.2026
Перегляд в апеляції чи касаціїАпеляційнаЧернігівський апеляційний суд
ст. 3 Конституції Українист. 49 Конституції Українист. 6 ЗУ «Основи законодавства України про охорону здоров'я»ст. 39 ЗУ «Основи законодавства України про охорону здоров'я»+2

У лютому 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Комунального некомерційного підприємства «Чернігівська міська лікарня № 2» про визнання дій такими, що порушують права пацієнта, та стягнення моральної шкоди в розмірі 200 000 грн. Позов обґрунтовувався тим, що 20 червня 2025 року його доставили до лікарні з попереднім діагнозом «гіпертонічний криз», однак медичні працівники не здійснили вимірювання тиску, провели формальний огляд, не завершили госпіталізацію та не видали на руки…

Мотивація суду: Суд встановив, що позивачу було проведено повний обсяг необхідних діагностичних досліджень та оглядів профільними фахівцями (хірургом тощо), а попередній діагноз бригади швидкої допомоги…

2.Справа 206/5650/2606.08.2026
Позов задоволеноПерша інстанціяСамарський районний суд міста Дніпра
ст. 14 ЗУ «Про психіатричну допомогу»ст. 16 ЗУ «Про психіатричну допомогу»ст. 27 ЗУ «Про психіатричну допомогу»ст. 3 Конституції України+2

Самарський районний суд міста Дніпра розглянув цивільну справу за заявою Комунального некомерційного товариства «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради» про госпіталізацію ОСОБА_1 до психіатричного стаціонару в примусовому порядку без його згоди. Судом встановлено, що 03.08.2026 пацієнт був виявлений на вулиці в неадекватному стані, пошкодив автомобіль, а напередодні побив батька, виявляв агресію та погрожував…

Мотивація суду

Суд встановив, що пацієнт страждає на тяжкий психічний розлад (гострий поліморфний психотичний розлад з симптомами шизофренії) та своєю поведінкою становить безпосередню небезпеку для оточуючих…

3.Справа 380/4895/2616.07.2026
Позов задоволеноПерша інстанціяЛьвівський окружний адміністративний суд
ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»ст. 49 Конституції Українист. 4 ЗУ «Основи законодавства України про охорону здоров'я»ст. 5 ЗУ «Основи законодавства України про охорону здоров'я»+2

Справа стосується оскарження індивідуального акта (наказу) про призов на військову службу під час мобілізації. Позивачі (батько-інвалід II групи та його син) звернулися до суду, оскільки ТЦК та СП проігнорував право сина на відстрочку, передбачену п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Суд встановив, що батько потребує постійного стороннього догляду, а син є єдиною особою, яка може його здійснювати. Відповідач не надав відзиву на позов. Суд дійшов…

Мотивація суду

Суд встановив, що позивач має законне право на відстрочку згідно з п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки є єдиною особою, яка здійснює догляд…

Редакції статті

10 редакцій акта з цією статтею, змін тексту — 2

  1. 01.01.2020Чинна · текст без змін

    Рішень за цією редакцією: 34

  2. 30.09.2010

    Рішень за цією редакцією: 2

  3. 01.01.2006

    Рішень за цією редакцією: 0

  4. 28.06.1996

    Рішень за цією редакцією: 0

Рішення, ухвалені за чинності кожної редакції статті.

Поруч

Сусідні статті

Конституція України · рішень, які система розібрала за кожною

Аналітика на основі рішень судів і тексту закону; не є юридичною консультацією.