Перейти до вмісту

Стаття 38 ЗУ «Про платіжні послуги». Випуск і використання платіжних карток

Особливості емісії електронних платіжних засобів, еквайрингу та розрахунків з їх використанням

Чинна редакція закону від 26.06.2026текст статті — з 01.04.2023актуально на 29.09.2026+10 рішень за 30 днів16 редакцій закону з цією статтею, остання 26.06.2026

Джерело: zakon.rada.gov.uaредакція від 26.06.2026

Текст статті

ч. 1

Емісію електронних платіжних засобів має право здійснювати виключно емітент, авторизований для надання такої послуги.

ч. 2

Емітент має право емітувати електронні платіжні засоби для ініціювання платіжних операцій з рахунків платників, відкритих у цього емітента як надавача платіжних послуг з обслуговування рахунку, в порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України.

Показати всі 37 частин
ч. 3

Емітент має право емітувати електронні платіжні засоби для ініціювання платіжних операцій з рахунків платників, відкритих в іншого надавача платіжних послуг з обслуговування рахунку, в порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України.

ч. 4

Емісія електронних платіжних засобів для використання в платіжній системі здійснюється емітентом, який уклав договір участі в платіжній системі відповідно до правил цієї платіжної системи.

ч. 5

У разі емісії електронного платіжного засобу для використання в платіжній системі вид електронного платіжного засобу, тип його носія ідентифікаційних даних (магнітна смуга, мікросхема тощо), реквізити, що наносяться на нього у графічному вигляді, та інші елементи визначаються оператором платіжної системи.

ч. 6

За згодою операторів платіжних систем один електронний платіжний засіб може використовуватися для ініціювання платіжних операцій у більш як одній платіжній системі відповідно до правил таких платіжних систем.

ч. 7

У разі емісії електронного платіжного засобу для використання у більш як одній платіжній системі емітент має право розміщувати на одному електронному платіжному засобі одночасно дві та більше торговельні марки (знаки для товарів і послуг) платіжних систем відповідно до договорів з операторами платіжних систем - власниками таких торговельних марок. Такі договори мають містити правила виконання операцій з використанням електронного платіжного засобу.

ч. 8

Електронний платіжний засіб може існувати в будь-якій формі, на будь-якому носії, що дає змогу зберігати інформацію, необхідну для ініціювання платіжної операції.

ч. 9

Електронні платіжні засоби використовуються для ініціювання платіжних операцій з рахунків платників.

ч. 10

Електронний платіжний засіб має містити реквізити, що дають змогу ідентифікувати його емітента, а також інші визначені Національним банком України обов’язкові реквізити.

У разі емісії електронного платіжного засобу для використання в платіжній системі електронний платіжний засіб має додатково містити реквізити, що дають змогу ідентифікувати відповідну платіжну систему.

ч. 11

Електронний платіжний засіб має відповідати вимогам щодо захисту інформації, передбаченим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України.

ч. 12

Електронний платіжний засіб, що використовується в платіжній системі, має відповідати вимогам щодо захисту інформації, передбаченим правилами платіжної системи, з урахуванням вимог цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.

ч. 13

Емітент має право випускати електронні платіжні засоби, які, крім платіжного додатка, мають нефінансові додатки та можуть містити ідентифікаційні дані, інформацію про пільги, страхування та іншу інформацію про держателя і дають змогу ідентифікувати їх держателів та обліковувати виконані ними операції із застосуванням таких електронних платіжних засобів у певних системах виплат, надання та обліку послуг, пільг, знижок тощо.

ч. 14

Емітент має право надати електронний платіжний засіб користувачу у власність або в користування у порядку, визначеному договором про надання платіжних послуг.

ч. 15

Використання електронного платіжного засобу за довіреністю не допускається, крім випадку емісії електронного платіжного засобу для довіреної особи.

ч. 16

Представник користувача має право отримати електронний платіжний засіб, персональний ідентифікаційний номер (далі - ПІН), індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, за довіреністю, виданою користувачем та посвідченою у встановленому законодавством порядку. У такому разі емітент не несе відповідальності за проведення операцій з використанням такого електронного платіжного засобу, виданого представнику користувача за довіреністю.

У разі надання представнику користувача електронного платіжного засобу користувача за довіреністю емітент зобов’язаний надавати представнику користувача електронний платіжний засіб, ПІН, індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, у захищеному вигляді.

ч. 17

Емітенти мають право укладати договори з комерційними агентами про розповсюдження емітованих ними електронних платіжних засобів, якщо це не суперечить вимогам, що застосовуються до певних платіжних інструментів відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України, або правилам платіжної системи. Розповсюдження електронних платіжних засобів через комерційних агентів не вважається їх емісією.

ч. 18

Якщо оператор створеної нерезидентом платіжної системи одночасно виконує функції емітента, він має право укладати з надавачами платіжних послуг договори про розповсюдження в Україні емітованих ним електронних платіжних засобів серед користувачів таких надавачів платіжних послуг.

ч. 19

Емітент зобов’язаний:

1) забезпечити, щоб індивідуальна облікова інформація користувача була недоступна жодним іншим сторонам, крім користувача (крім випадку, передбаченого частиною шістнадцятою цієї статті);

2) зберігати інформацію, надану користувачем для здійснення контактів із ним, протягом строку дії договору;

3) не надавати користувачу електронні платіжні засоби без відповідного запиту користувача, крім випадку надання користувачу електронного платіжного засобу на заміну раніше виданого електронного платіжного засобу;

4) забезпечити користувачу можливість безоплатно в будь-який час повідомити емітента про втрату електронного платіжного засобу, або втрату індивідуальної облікової інформації та не допускати будь-якого використання електронного платіжного засобу після отримання такого повідомлення;

5) забезпечити користувачу можливість у будь-який час повідомити емітента про необхідність розблокування або заміни (перевипуску) електронного платіжного засобу;

6) повідомляти користувача про виконання операцій з використанням електронного платіжного засобу.

У разі невиконання емітентом обов’язку з інформування користувача про виконані операції з використанням електронного платіжного засобу ризик збитків від виконання таких операцій несе емітент. Обов’язок емітента щодо повідомлення користувача про виконані операції з використанням електронного платіжного засобу користувача є виконаним у разі:

інформування емітентом користувача про кожну виконану операцію відповідно до контактної інформації, наданої користувачем;

відмови користувача від отримання повідомлень емітента про виконані операції з використанням електронного платіжного засобу користувача, про що зазначено в договорі про надання платіжних послуг;

7) реєструвати та протягом строку, передбаченого нормативно-правовими актами Національного банку України, зберігати інформацію, що підтверджує факт інформування емітентом користувача та користувачем емітента, надавати користувачу таку інформацію за його письмовим зверненням.

Під час реєстрації повідомлення користувача про втрату електронного платіжного засобу емітент зобов’язаний зазначити дату і час одержання повідомлення.

Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів та/або індивідуальної облікової інформації.

Втратою індивідуальної облікової інформації є неможливість здійснення платником використання індивідуальної облікової інформації, неправомірне заволодіння та/або використання чи загроза заволодіння та/або використання іншими особами індивідуальної облікової інформації або її компонентів.

ч. 20

Користувач, якому наданий електронний платіжний засіб, зобов’язаний:

1) надати емітенту інформацію для здійснення контактів у порядку, визначеному договором;

2) зберігати та використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства та умов договору, укладеного з емітентом;

3) не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права;

4) не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції;

5) негайно після того, як така інформація стала йому відома, повідомити емітента у спосіб та каналами зв’язку, передбаченими договором між емітентом та платником, про факт втрати електронного платіжного засобу та/або факт втрати індивідуальної облікової інформації.

ч. 21

Емітент має право:

1) заблокувати електронний платіжний засіб користувача після надходження повідомлення про втрату чи загрозу втрати електронного платіжного засобу або в інших випадках відповідно до умов договору та/або законодавства;

2) розблокувати електронний платіжний засіб, якщо втрата електронного платіжного засобу користувачем не підтвердилася або в інших випадках відповідно до умов договору та/або законодавства;

3) зупинити або припинити право користувача на використання електронного платіжного засобу у разі порушення користувачем умов його використання, визначених договором та/або законодавством. Зупинення або припинення права користувача на використання електронного платіжного засобу не припиняє зобов’язань користувача і емітента, що виникли до зупинення або припинення зазначеного права.

ч. 22

Національний банк України визначає порядок здійснення емісії та використання електронних платіжних засобів, обмеження щодо здійснення емісії та використання електронних платіжних засобів, у тому числі в платіжних системах.

ч. 23

Емітентам та еквайрам забороняється в будь-який спосіб обмежувати право користувача самостійно обирати для виконання платіжних операцій будь-який з електронних платіжних засобів, держателем яких він є, крім випадків, передбачених законодавством.

ч. 24

Емітент та еквайр мають право заохочувати користувача до використання певного електронного платіжного засобу для виконання конкретної платіжної операції.

ч. 25

Еквайр зобов’язаний ознайомити держателя електронного платіжного засобу з розміром власної комісійної винагороди за виконання платіжної операції (за наявності такої комісійної винагороди) безпосередньо перед ініціюванням такої операції. Держатель електронного платіжного засобу після отримання інформації про комісійну винагороду повинен мати змогу відмовитися від уже розпочатої платіжної операції.

ч. 26

Еквайр має право надавати інформацію держателю електронного платіжного засобу про розмір комісійної винагороди на екрані платіжного пристрою, друкувати на паперових документах за операціями з використанням електронних платіжних засобів, розміщувати в електронній або паперовій формі в місцях здійснення операцій або розрахунків з використанням електронного платіжного засобу.

ч. 27

Технологічним операторам забороняється застосовувати будь-яке обладнання, програмне забезпечення або процедури, що обмежують право користувача на використання будь-якого електронного платіжного засобу, випущеного певним емітентом, крім випадків, передбачених законодавством.

ч. 28

Торговці зобов’язані забезпечувати можливість здійснення безготівкових розрахунків за продані товари (надані послуги), у тому числі за допомогою електронних платіжних засобів та/або платіжних застосунків, та/або платіжних пристроїв. У разі надання можливості здійснювати безготівкові розрахунки за продані товари (надані послуги) за допомогою електронних платіжних засобів, що використовуються в платіжних системах, торговці зобов’язані забезпечувати можливість здійснення таких розрахунків з використанням електронних платіжних засобів не менше трьох платіжних систем, однією з яких є багатоемітентна платіжна система, створена резидентом України.

ч. 29

Торговцям забороняється:

1) у будь-який спосіб обмежувати право держателя електронного платіжного засобу обирати для здійснення розрахунків будь-який електронний платіжний засіб платіжних систем відповідно до абзацу першого частини двадцять восьмої цієї статті;

2) встановлювати будь-яку додаткову (супровідну) плату під час здійснення оплати за продані ними товари (надані послуги) з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв, у тому числі плату за використання певного електронного платіжного засобу, платіжного застосунку або платіжного пристрою;

3) встановлювати різні ціни на ті самі товари чи послуги у разі здійснення розрахунку за них у безготівковій формі порівняно з розрахунком готівковими коштами.

Торговці мають право заохочувати держателя до використання певного електронного платіжного засобу для здійснення розрахунків.

Терміни, до настання яких торговці мають забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги), визначаються Кабінетом Міністрів України. Контроль за дотриманням торговцями таких термінів здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, а контроль за забезпеченням захисту прав споживачів при здійсненні зазначених розрахунків - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.

ч. 30

Учасники платіжних систем, якщо це не суперечить правилам відповідної платіжної системи, мають право укладати договори з іншими надавачами платіжних послуг, що не є учасниками цих платіжних систем, про видачу такими надавачами готівки за електронними платіжними засобами, а також про внесення готівки з метою поповнення рахунку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням електронного платіжного засобу, через власні каси або платіжні пристрої.

ч. 31

Переказ коштів між учасниками міжнародної платіжної системи за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, здійсненими їх держателями за межами України, а також за операціями, здійсненими в межах України держателями - нерезидентами України, проводиться у валюті, визначеній у договорі з оператором міжнародної платіжної системи.

ч. 32

Переказ коштів між учасниками платіжної системи за операціями із застосуванням емітованих резидентами електронних платіжних засобів, здійсненими в межах України, проводиться розрахунковим банком-резидентом.

ч. 33

Переказ коштів між учасниками міжнародної платіжної системи за операціями із застосуванням емітованих нерезидентами електронних платіжних засобів, здійсненими в межах України, та за операціями із застосуванням емітованих резидентами електронних платіжних засобів, здійсненими за межами України, проводиться через рахунки, відкриті в розрахунковому банку міжнародної платіжної системи, у валюті, визначеній у договорі між емітентом (еквайром) та оператором міжнародної платіжної системи.

ч. 34

Якщо валюта, в якій проводиться платіжна операція з використанням електронного платіжного засобу, не збігається з валютою, списаною з рахунку платника, надавач платіжних послуг з обслуговування рахунку платника може виконати операції з купівлі, продажу, обміну необхідної валюти на валютному ринку України в порядку, встановленому Національним банком України, або провести внутрішній кліринг.

ч. 35

Учасники платіжних систем мають право формувати гарантійні депозити, використовувати гарантії, акредитиви та інші документарні форми забезпечення зобов’язань під час виконання платіжних операцій із застосуванням електронних платіжних засобів відповідно до правил платіжних систем.

Гарантійні депозити учасників платіжних систем для виконання платіжних операцій у межах України формуються в гривні та розміщуються на рахунках у Національному банку України або в банках України відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України.

ч. 36

Розрахунки між еквайрами і торговцями за платіжними операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, здійсненими резидентами і нерезидентами на території України, у тому числі в мережі Інтернет, здійснюються виключно в гривні у порядку, встановленому договором між ними.

ч. 37

Національний банк України визначає порядок здійснення еквайрингу електронних платіжних засобів, обмеження щодо порядку здійснення еквайрингу, у тому числі в платіжних системах.

Наведено текст чинної редакції. Офіційний текст акта

Простою мовою

Норма визначає порядок випуску та використання платіжних карток та інших електронних засобів оплати, зобов'язує банки захищати дані клієнтів та оперативно блокувати картки у разі їх втрати. Торговці мають приймати безготівкову оплату без установлення додаткових комісій чи підвищення цін порівняно з готівкою.

Швидкі відповіді

Відповіді складено з тексту статті та рішень судів — кожна має джерело.

Як застосовують суди

Огляд: числа за статтею

  • 108Рішень у базі, 2024–2026серед рішень, які система розібрала
  • 87Усіх рішень 2026 року, з процесуальнимиіз них 44 по суті
  • 45 %Відмовлено, із 44 по сутіЦивільні та господарські спори, 2026 рік
  • 7Постанов Верховного Суду2024–2026 роки, статтю застосовано

Що показує практика

актуально на 29.09.2026

Рішень за роками

2024–2026, серед 108 рішень цих років, які система розібрала

2024: 32025: 182026: 87
20242026

Цивільні та господарські спори: частки результатів по суті, 2026 рік

39%
16%
45%
Задоволено — 17 з 44Задоволено частково — 7 з 44Відмовлено — 20 з 44

Відсотки — частка з 44 рішень · Знаменник — рішення, розглянуті по суті: без повернених без розгляду та об'єднаних проваджень.

  • Цивільні та господарські спори, 2026 рік: 44 рішення по суті, з них 45 % — «Відмовлено».
  • Верховний Суд — 7 рішень із 108 за статтею (6 %).
  • За останній рік статтю застосовано у 103 рішеннях.
  • За останні 30 днів додалося 10 рішень.
  • Практику за статтею зібрано з 2024 по 2026 рік.

Позиція Верховного Суду

  • Верховний Суд дійшов висновку, що банк як суб'єкт первинного фінансового моніторингу мав обґрунтовані підстави для встановлення лімітів, оскільки отримав інформацію від правоохоронних органів про шахрайські дії з пенсійними рахунками осіб на окупованих територіях. Оскільки позивач не пройшла обов'язкову фізичну ідентифікацію у відділенні банку, банк правомірно обмежив видаткові операції до моменту підтвердження особи клієнта.

    Касаційний цивільний суд Верховного Суду · справа № 331/194/25
  • Верховний Суд встановив, що банк мав обґрунтовані підозри щодо доступу третіх осіб до рахунків позивача, підкріплені матеріалами кримінального провадження. Оскільки позивач не виконала вимогу банку пройти особисту ідентифікацію, обмеження видаткових операцій та доступу до веб-банкінгу є правомірними заходами фінансового моніторингу, а не порушенням договору.

    Касаційний цивільний суд Верховного Суду · справа № 204/6300/24
  • Суд встановив, що банк не довів вину позивача у розголошенні персональних даних, а сам факт коректного введення даних для операції не є доказом вини клієнта. Оскільки волевиявлення позивача на укладення кредитного договору було відсутнє, а банк не забезпечив належну безпеку, договір визнано недійсним.

    Касаційний цивільний суд Верховного Суду · справа № 332/6036/23

Свіжі рішення

останні 5 із 108

Задоволено частковоПерша інстанціяДеснянський районний суд міста Києва
ст. 1212 ЦКст. 22 ЦКст. 38 ЗУ «Про платіжні послуги»ст. 141 ЦПК

Деснянський районний суд міста Києва розглянув цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до АТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_2 про захист прав споживачів та стягнення матеріальної шкоди. Судом встановлено, що 10 грудня 2024 року позивач знайшов у мережі «Фейсбук» посилання на отримання грошової допомоги, де ввів дані своєї банківської картки. Надалі з його рахунку через мобільний банкінг було несанкціоновано переказано 17 400 грн на картковий рахунок фізичної особи ОСОБА_2…

Мотивація суду: Суд дійшов висновку про відсутність підстав для відповідальності банку, оскільки операція була здійснена після успішної автентифікації з використанням фінансового номера позивача та дотримання…

Перегляд в апеляції чи касаціїАпеляційнаМиколаївський апеляційний суд
ст. 203 ЦКст. 215 ЦКст. 1212 ЦКст. 1214 ЦК+2

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до АТ КБ «ПриватБанк» про визнання кредитного договору недійсним та стягнення 106 466 грн збитків, завданих шахрайськими діями. У жовтні 2024 року невідомі особи шляхом введення в оману щодо збою зв'язку здійснили дистанційну заміну SIM-карти позивачки (фінансового номера), після чого від її імені уклали кредитний договір на 18 000 грн, а також списали кошти з депозитного, пенсійного та карткового рахунків. Позивачка згодом самостійно сплатила банку кошти…

Мотивація суду: Суд встановив, що кредитний договір та списання коштів відбулися внаслідок шахрайських дій (перевипуск SIM-карти на іншу особу), без волевиявлення позивачки. Оскільки банк не довів порушення…

Перегляд в апеляції чи касаціїАпеляційнаКиївський апеляційний суд
ст. 626 ЦКст. 628 ЦКст. 634 ЦКст. 638 ЦК+2

Акціонерне товариство КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 80 884,02 грн. Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, дійшовши висновку про несанкціоноване списання коштів та відсутність вини позичальниці. Не погодившись із таким рішенням, банк подав апеляційну скаргу. Київський апеляційний суд встановив, що матеріали справи містять аудіозапис розмови між позивачкою та оператором банку, із якого вбачається…

Мотивація суду: Суд апеляційної інстанції встановив, що згідно з аудіозаписом розмови відповідачка самостійно перейшла за посиланням у телеграм-каналі та розголосила свої платіжні дані й PIN-код, що призвело…

Задоволено частковоПерша інстанціяРоздільнянський районний суд Одеської області
ст. 15 ЦКст. 1068 ЦКст. 1073 ЦКст. 1 ЗУ «Про платіжні послуги»+2

Роздільнянський районний суд Одеської області розглянув цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до АТ «Державний ощадний банк України» про захист прав споживачів та стягнення безпідставно списаних коштів, а також за зустрічним позовом АТ «Ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Судом встановлено, що 25 жовтня 2018 року між сторонами було укладено договір комплексного банківського обслуговування з відкриттям кредитного ліміту. 11 березня 2024…

Мотивація суду: Суд дійшов висновку про задоволення первісного позову, оскільки банк не довів, що споживач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті персональних даних або наданню третім особам доступу…

У позові відмовленоПерша інстанціяДовгинцівський районний суд м. Кривого Рогу
ст. 15 ЦКст. 626 ЦКст. 1073 ЦКст. 38 ЗУ «Про платіжні послуги»+2

Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу розглянув у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до АТ «Акцент-Банк» про захист прав споживачів та визнання кредитного договору не укладеним. Судом встановлено, що 08.09.2018 року у позивача було викрадено мобільний телефон із сім-картою та фінансовим номером, за цим фактом у жовтні 2018 року було зареєстровано кримінальне провадження за ч. 1 ст. 185 КК України. У червні 2025 року позивач дізналася…

Мотивація суду: Суд встановив, що позивач несвоєчасно повідомила банк про втрату мобільного телефону та фінансового номера (звернулася до поліції через місяць, а до банку — лише через 7 років), що свідчить про її…

Редакції статті

рішень за статтею всього — 108

16 редакцій закону з цією статтею, змін тексту — 1

  1. 26.06.2026Чинна · текст без змін

    Рішень за цією редакцією: 28 із 108

  2. 01.04.2023

    Рішень за цією редакцією: 80 із 108

  3. 30.06.2021

    Рішень за цією редакцією: 0 із 108

Рішення, ухвалені за чинності кожної редакції статті.

Сусідні статті

ЗУ «Про платіжні послуги» · рішень, які система розібрала за кожною

Поруч у цьому законі

норми того самого акта, які суди застосовують разом із цією

З суду

рішень за нормою — 108 рішень

Практика за напрямом «Споживчі спори»відкриється на courthelp.pro у новій вкладці

норми інших актів із тих самих рішень

Показати всі 12 статей

Аналітика на основі рішень судів і тексту закону; не є юридичною консультацією.