Перейти до вмісту

Стаття 355 Господарського процесуального кодексу. Підстави для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду

Чинна редакція кодексу від 24.04.2026

Коротко. Випадки, коли суд не видає наказ на примусове виконання рішення третейського суду для учасників такого спору.

Текст статті

ч. 1

Суд відмовляє у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, якщо:

1) на день ухвалення рішення за заявою про видачу наказу рішення третейського суду скасовано судом;

2) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;

3) пропущено встановлений строк для звернення за видачею наказу, а причини його пропуску не визнані господарським судом поважними;

4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;

5) третейська угода визнана недійсною;

6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону;

7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом;

8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу господарського суду відповідну справу;

9) третейський суд вирішив питання про права та обов’язки осіб, які не брали участі у справі.

Наведено текст чинної редакції. Офіційний текст акта

Простою мовою

Стаття встановлює перелік причин, за яких суд відмовляє у видачі наказу на виконання рішення третейського суду. Зокрема, відмова настає у разі скасування рішення, непідвідомчості спору, пропуску строку звернення, недійсності третейської угоди, ненадання справи на вимогу або якщо порушено права сторонніх осіб.

Швидкі відповіді

Відповіді складено з тексту статті — кожна має джерело.

Практика

Огляд: числа за статтею

  • 228Рішень у базі, 2018–2026серед рішень, які система розібрала
  • 13Усіх рішень 2026 року, з процесуальнимисеред рішень за статтею
  • 227Постанов Верховного Суду2018–2026 роки, статтю застосовано

Що показує практика

актуально на 14.11.2026

Рішень за роками

2018–2026, серед усіх рішень за статтею, які система розібрала

2018: 5 · переважно касаційні постанови2019: 31 · переважно касаційні постанови2020: 23 · переважно касаційні постанови2021: 41 · переважно касаційні постанови2022: 21 · переважно касаційні постанови2023: 45 · переважно касаційні постанови2024: 37 · переважно касаційні постанови2025: 122026: 13
20182026
  • рішення за рік
  • рік, за який у базі переважно касаційні постанови
  • Верховний Суд — 227 рішень (100 % рішень за статтею).
  • За останній рік статтю застосовано у 16 рішеннях.

Позиція Верховного Суду

  • Верховний Суд дійшов висновку, що суд першої інстанції помилково застосував пункт 9 частини 1 статті 355 Господарського процесуального кодексу України, оскільки третейський суд вирішив спір виключно щодо поручителя, резолютивна частина рішення не містить обов'язків для основного боржника, а посилання в мотивувальній частині на наявність заборгованості за основним зобов'язанням є необхідним елементом перевірки обсягу відповідальності поручителя та не порушує прав боржника. Оскільки інші передбачені законом підстави для відмови у видачі наказу відсутні, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення заяви.

    Касаційний господарський суд Верховного Суду · справа № 875/1222/26

  • Суд встановив, що сторони уклали дійсне третейське застереження, спір підвідомчий третейському суду, а підстави для відмови у видачі виконавчого документа, передбачені ст. 355 ГПК України, відсутні. Раніше рішення третейського суду вже було перевірено судами у справі про його скасування та залишено без змін, що підтверджує законність третейського розгляду.

    Касаційний господарський суд Верховного Суду · справа № 873/61/25

  • Суд встановив, що підстави для відмови у видачі наказу, передбачені ст. 355 ГПК України, відсутні, оскільки третейська угода є чинною, а спір підвідомчий третейському суду. Питання часткового виконання рішення або наявності заставного майна не є підставою для відмови у видачі виконавчого документа, оскільки суд не переглядає рішення третейського суду по суті.

    Касаційний господарський суд Верховного Суду · справа № 875/38/26

Маєте справу за ст. 355 ГПК? Система зіставить ваші обставини з практикою за статтею. Перевірити шанси на courthelp ↑

Огляди судової практики за цією статтею

огляди на courthelp, що цитують цю норму

Редакції статті

47 редакцій кодексу з цією статтею, змін тексту — 0

  1. 24.04.2026Чинна · текст без змін

    Рішень за цією редакцією: 8

  2. 15.12.2017

    Рішень за цією редакцією: 220

Рішення, ухвалені за чинності кожної редакції статті.

Поруч

Сусідні статті

ГПК · рішень, які система розібрала за кожною

Аналітика на основі рішень судів і тексту закону; не є юридичною консультацією.