Стаття 56 ЗУ «Про третейські суди». Порядок видачі виконавчого документа

Чинна редакція закону від 15.12.2021текст статті — з 05.10.2016актуально на 29.09.2026+2 рішення за 30 днів14 редакцій закону з цією статтею, остання 15.12.2021

Джерело: zakon.rada.gov.uaредакція від 15.12.2021

Текст статті

ч. 1

Заява про видачу виконавчого документа може бути подана до компетентного суду протягом трьох років з дня прийняття рішення третейським судом. Така заява підлягає розгляду компетентним судом протягом 15 днів з дня її надходження до суду. Про час та місце розгляду заяви повідомляються сторони, проте неявка сторін чи однієї із сторін не є перешкодою для судового розгляду заяви.

ч. 2

При розгляді заяви про видачу виконавчого документа компетентний суд повинен витребувати справу з постійно діючого третейського суду, в якому зберігається справа, яка має бути направлена до компетентного суду протягом п’яти днів від дня надходження вимоги. У такому випадку строк вирішення заяви про видачу виконавчого документа продовжується до одного місяця.

Показати всі 8 частин

ч. 3

Ухвала про видачу виконавчого документа направляється сторонам протягом п’яти днів з дня її прийняття.

ч. 4

Сторона, на користь якої виданий виконавчий документ, одержує його безпосередньо у компетентному суді.

ч. 5

Після розгляду компетентним судом заяви про видачу виконавчого документа справа підлягає поверненню до постійно діючого третейського суду.

ч. 6

Компетентний суд відмовляє в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, якщо:

1) на день прийняття рішення за заявою про видачу виконавчого документа рішення третейського суду скасовано компетентним судом;

2) справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;

3) пропущено встановлений цією статтею строк для звернення за видачею виконавчого документа, а причини його пропуску не визнані судом поважними;

4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;

5) третейська угода визнана недійсною компетентним судом;

6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16‑19 цього Закону;

7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, які не передбачені законами України;

8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу компетентного суду відповідну справу;

9) третейський суд вирішив питання про права і обов’язки осіб, які не брали участь у справі.

ч. 7

Ухвала компетентного суду про відмову у видачі виконавчого документа, якщо вона не була оскаржена в апеляційному порядку, набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляції ухвала компетентного суду набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

ч. 8

Сторони мають право протягом 15 днів після винесення компетентним судом ухвали про відмову у видачі виконавчого документа оскаржити цю ухвалу в апеляційному порядку. Після набрання законної сили ухвалою про відмову у видачі виконавчого документа спір між сторонами може бути вирішений компетентним судом у загальному порядку.

Наведено текст чинної редакції. Офіційний текст акта

Простою мовою

Заяву про видачу виконавчого документа можна подати до суду протягом трьох років після прийняття рішення третейським судом. Суд розглядає її протягом 15 днів або до одного місяця у разі витребування справи й може відмовити у видачі за наявності встановлених законом підстав.

Швидкі відповіді

Відповіді складено з тексту статті та рішень судів — кожна має джерело.

Як застосовують суди

199Рішень у базі, 2018–2026серед рішень, які система розібрала
10Усіх рішень 2026 року, з процесуальнимиіз 199 за статтею
197Постанов Верховного Суду2018–2026 роки, статтю застосовано

Що показує практика

актуально на 29.09.2026

Рішень за роками

2018–2026, серед 199 рішень цих років, які система розібрала

20182026

Верховний Суд — 197 рішень із 199 за статтею (99 %).
За останній рік статтю застосовано у 12 рішеннях.
За останні 30 днів додалося 2 рішення.
Практику за статтею зібрано з 2018 по 2026 рік.

Позиція Верховного Суду

Верховний Суд дійшов висновку, що суд першої інстанції помилково застосував пункт 9 частини 1 статті 355 Господарського процесуального кодексу України, оскільки третейський суд вирішив спір виключно щодо поручителя, резолютивна частина рішення не містить обов'язків для основного боржника, а посилання в мотивувальній частині на наявність заборгованості за основним зобов'язанням є необхідним елементом перевірки обсягу відповідальності поручителя та не порушує прав боржника. Оскільки інші…
Касаційний господарський суд Верховного Суду · справа № 875/1222/26
Суд апеляційної інстанції правомірно відмовив у задоволенні заяви про скасування рішення третейського суду та задовольнив заяву про видачу наказу на його виконання, оскільки заявником не доведено наявність передбачених законом підстав для скасування рішення або відмови у видачі наказу. Доводи відповідача про неправомірність формування складу третейського суду та неповне дослідження доказів щодо форс-мажору не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.
Касаційний господарський суд Верховного Суду · справа № 872/4/26
Суд встановив наявність чинного третейського застереження в договорі сторін, відсутність передбачених статтею 355 Господарського процесуального кодексу України підстав для відмови у видачі наказу та дотримання вимог щодо складу третейського суду. Доводи скаржника про часткову сплату боргу не спростовують наявність заборгованості в цілому і можуть бути враховані на стадії виконавчого провадження.
Касаційний господарський суд Верховного Суду · справа № 870/4/25