Перейти до вмісту

Стаття 52 Митного кодексу. Заявлення митної вартості товарів

Чинна редакція кодексу від 23.10.2026

Коротко. Правила для тих, хто заявляє вартість товарів на митниці, та їхні права у разі незгоди з оцінкою.

Текст статті

ч. 1

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

ч. 2

Декларант, який заявляє митну вартість товару, зобов’язаний:

1) заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій із митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об’єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов’язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Показати всі 11 частин
ч. 3

Декларант, який заявляє митну вартість товару, має право:

1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації;

2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті цього Кодексу;

3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти;

4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів;

5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів;

6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв’язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари;

7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

ч. 4

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митному органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

ч. 5

Декларація митної вартості подається у разі:

1) якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни;

2) якщо з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, виділено витрати, зазначені у частині одинадцятій статті цього Кодексу;

3) якщо покупець та продавець пов’язані між собою.

ч. 6

В інших випадках декларація митної вартості подається за власним бажанням декларанта.

ч. 7

Декларація митної вартості не подається, у тому числі у випадках, передбачених частиною п’ятою цієї статті, у разі декларування партій товарів, митна вартість яких не перевищує 5000 євро.

ч. 8

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

ч. 9

Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.

ч. 10

Форма декларації митної вартості та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

ч. 11

Заявлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом заявлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.

Наведено текст чинної редакції. Офіційний текст акта

Простою мовою

Стаття зобов’язує самостійно визначати й документально підтверджувати митну вартість товару, а також визначає випадки обов’язкового подання окремої декларації митної вартості, крім партій до 5000 євро. Декларант має право отримати письмове пояснення коригування вартості, випустити вантаж під забезпечення або оскаржити рішення митниці.

Швидкі відповіді

Відповіді складено з тексту статті — кожна має джерело.

Практика

Огляд: числа за статтею

  • 1 513Рішень у базі, 2016–2026серед рішень, які система розібрала
  • 1 243Усіх рішень 2026 року, з процесуальнимиіз них 849 по суті
  • 94 %Задоволено, із 849 по сутіАдміністративні спори, 2026 рік
  • 150Постанов Верховного Суду2016–2026 роки, статтю застосовано

Що показує практика

актуально на 14.11.2026

Рішень за роками

2016–2026, серед усіх рішень за статтею, які система розібрала

2016: 62018: 26 · переважно касаційні постанови2019: 16 · переважно касаційні постанови2020: 28 · переважно касаційні постанови2021: 25 · переважно касаційні постанови2022: 9 · переважно касаційні постанови2023: 17 · переважно касаційні постанови2024: 17 · переважно касаційні постанови2025: 1262026: 1 243
20162026
  • рішення за рік
  • рік, за який у базі переважно касаційні постанови

Адміністративні спори: частки результатів по суті, 2026 рік

94 %
інші · 6 %
Задоволено — 802 з 849 · 94 %Задоволено частково — 14 з 849 · 2 %Відмовлено — 33 з 849 · 4 %

Відсотки — частка з 849 рішень · Знаменник — рішення, розглянуті по суті: без повернених без розгляду та об'єднаних проваджень.

  • Частина 1 — 91 рішення у 2026 році, з них 97 % — «Задоволено».
  • Частина 2 — 199 рішень у 2026 році, з них 87 % — «Задоволено».
  • Частина 3 — 2 рішення у 2026 році.
  • Частина 8 — 2 рішення у 2026 році.
  • Ще 555 рішень — без зазначення частини.
  • Верховний Суд — 150 рішень (10 % рішень за статтею).
  • За останній рік статтю застосовано у 1 348 рішеннях.
  • За останні 30 днів додалося 200 рішень.

Позиція Верховного Суду

  • Суди першої та апеляційної інстанцій не повно встановили фактичні обставини справи, не дослідили належним чином платіжні документи щодо валютних переказів та первинні документи щодо транспортних витрат, допустивши порушення норм процесуального права. Оскільки касаційний суд не має повноважень встановлювати нові обставини та збирати докази, судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

    Касаційний адміністративний суд Верховного Суду · справа № 600/3619/25-а
  • Суди встановили, що подані товариством документи в сукупності підтверджують заявлену митну вартість за ціною договору, а виявлені митницею формальні недоліки не перешкоджали перевірці числових значень. Оскільки митний орган не довів наявності підстав для відмови в застосуванні основного методу, рішення про коригування митної вартості за резервним методом є протиправним.

    Касаційний адміністративний суд Верховного Суду · справа № 420/18219/25
  • Позивач надав повний пакет документів (інвойси, CMR, контракти), які не містили розбіжностей та дозволяли ідентифікувати товар і його вартість. Митний орган не довів наявності об'єктивних сумнівів у достовірності наданих відомостей та не обґрунтував неможливість застосування основного методу визначення вартості. Також відповідач не надав докладної інформації про джерела та складові, які вплинули на формування скоригованої вартості за резервним методом.

    Касаційний адміністративний суд Верховного Суду · справа № 1.380.2019.001584

Маєте справу за ст. 52 МК? Система зіставить ваші обставини з практикою за статтею. Перевірити шанси на courthelp ↑

Огляди судової практики за цією статтею

огляди на courthelp, що цитують цю норму

Редакції статті

105 редакцій кодексу з цією статтею, змін тексту — 6

  1. 23.10.2026Чинна · текст без змін

    Рішень за цією редакцією: 146

Показати всі 8 редакцій

Рішення, ухвалені за чинності кожної редакції статті.

Поруч

Аналітика на основі рішень судів і тексту закону; не є юридичною консультацією.