Перейти до вмісту

Стаття 17 Закону України «Про власність». Право спільної власності громадян

Не діє з 20.06.2007Акт втратив чинність

Коротко. Правило для членів сім'ї та партнерів про те, кому належить майно, придбане спільною працею.

Текст статті

ч. 1

Майно, придбане внаслідок спільної праці членів сім'ї, є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено письмовою угодою між ними.

ч. 2

Майно, придбане внаслідок спільної праці громадян, що об'єдналися для спільної діяльності, є їх спільною частковою власністю, якщо інше не встановлено письмовою угодою між ними.

Розмір частки кожного визначається ступенем його трудової участі.

Наведено текст чинної редакції. Офіційний текст акта

Простою мовою

Майно, набуте завдяки спільній праці членів сім'ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо вони письмово не домовилися про інше. Якщо ж майно придбали громадяни, які об'єдналися для спільної діяльності, воно належить їм на праві спільної часткової власності, а частка кожного визначається його трудовою участю.

Швидкі відповіді

Відповіді складено з тексту статті — кожна має джерело.

Практика

Огляд: числа за статтею

  • 151Рішень у базі, 2017–2026серед рішень, які система розібрала
  • 23Усіх рішень 2026 року, з процесуальнимиіз них 15 по суті
  • 124Постанов Верховного Суду2017–2026 роки, статтю застосовано

Що показує практика

актуально на 14.11.2026

Рішень за роками

2017–2026, серед усіх рішень за статтею, які система розібрала

2017: 12018: 20 · переважно касаційні постанови2019: 26 · переважно касаційні постанови2020: 25 · переважно касаційні постанови2021: 23 · переважно касаційні постанови2022: 13 · переважно касаційні постанови2023: 8 · переважно касаційні постанови2024: 2 · переважно касаційні постанови2025: 102026: 23
20172026
  • рішення за рік
  • рік, за який у базі переважно касаційні постанови

Часток за цією статтею ще не наводимо: рішень, розглянутих по суті, 15 — менше за 30.

  • Верховний Суд — 124 рішення (82 % рішень за статтею).
  • За останній рік статтю застосовано у 24 рішеннях.
  • За останні 30 днів додалося 2 рішення.

Позиція Верховного Суду

  • Суди встановили, що позивач довела лише факт спільного проживання, але не надала належних доказів придбання квартири саме внаслідок спільної праці чи за спільні кошти. Оскільки право власності відповідача на квартиру було законним, підстави для визнання договору купівлі-продажу недійсним відсутні.

    Касаційний цивільний суд Верховного Суду · справа № 758/5142/22
  • Суд встановив, що позивачі намагалися штучно створити підстави для зняття арешту з майна боржника через 20 років після його придбання. Верховний Суд дійшов висновку про відсутність доказів спільної сумісної власності та вказав на недобросовісність дій сторін, спрямованих на уникнення виконання судових рішень про стягнення боргу.

    Касаційний цивільний суд Верховного Суду · справа № 201/13361/19
  • Суд встановив, що позивачка не довела факт придбання квартири внаслідок спільної праці та ведення спільного господарства до реєстрації шлюбу. Надані докази (довідки про доходи, квитанції) не підтверджують фінансову участь у купівлі, а відсутність оригіналу розписки про позику коштів унеможливила підтвердження джерела фінансування.

    Касаційний цивільний суд Верховного Суду · справа № 212/4152/18

Маєте справу за ст. 17 ЗУ «Про власність»? Система зіставить ваші обставини з практикою за статтею. Перевірити шанси на courthelp ↑

Свіжі рішення

останні 5 рішень за статтею

Позов задоволеноПерша інстанціяСтарокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області розглянув цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Миролюбненської сільської ради про визнання права власності на майно. Позивачі просили визнати за ними право власності по 1/2 частці за кожним на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1, який належав до колгоспного двору. Суд установив, що згідно з випискою з погосподарського обліку від 15 червня 2026 року дворогосподарство на 15 квітня 1991 року…

Мотивація суду: Суд встановив, що спірне будинковолодіння належало до колгоспного двору станом на 15 квітня 1991 року, а позивачі були його членами і не втратили право на майно. Оскільки право власності не було…

Позов задоволеноПерша інстанціяВолочиський районний суд Хмельницької області

Рішенням Волочиського районного суду Хмельницької області від 04 листопада 2026 року у цивільній справі № 671/843/26 задоволено первісний позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа приватний нотаріус Гадайчук Є.А., а також зустрічний позов ОСОБА_4 і ОСОБА_5 до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Суд встановив, що житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 належав до категорії майна колгоспного двору, головою якого був ОСОБА_6 . Станом на 15 квітня 1991 року право на частки…

Мотивація суду

Суд встановив, що спірний житловий будинок належав до суспільної групи господарств колгоспний двір, тому члени цього двору, які не втратили право на частку станом на 15 квітня 1991 року, мають право…

У позові відмовленоПерша інстанціяКрасилівський районний суд Хмельницької області

До Красилівського районного суду Хмельницької області з позовом звернулася ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання квартири та земельної ділянки спільною сумісною власністю подружжя та визнання права власності на частку майна. Позивач обґрунтовувала вимоги тим, що перебувала з померлим ОСОБА_3 у фактичних шлюбних відносинах з червня 1995 року до реєстрації офіційного шлюбу 29 вересня 2001 року. За її словами, спірні об'єкти нерухомості (квартира та земельна ділянка) були придбані 09 червня 2000 року…

Мотивація суду

Суд встановив, що спірна квартира та земельна ділянка були придбані та зареєстровані на користь спадкодавця у червні 2000 року, тобто до укладення офіційного шлюбу між позивачем та померлим…

Редакції статті

16 редакцій закону з цією статтею, змін тексту — 0

  1. 20.06.2007Остання

    Рішень за цією редакцією: 151

  2. 07.02.1991

    Рішень за цією редакцією: 0

Рішення, ухвалені за чинності кожної редакції статті.

Поруч

Аналітика на основі рішень судів і тексту закону; не є юридичною консультацією.