Стаття 18 Закону України «Про власність». Власність осіб, що ведуть фермерське господарство

Справа стосується спору про спадкування майна колишнього колгоспного двору. Позивач (ОСОБА_1) намагався визнати недійсним заповіт, складений ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2, та визнати за собою право власності на все домоволодіння, стверджуючи, що інший член двору (ОСОБА_7) втратив право на частку через вибуття у 1998 році. Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що станом на 15 квітня 1991 року (набрання чинності Законом «Про власність») у домоволодінні проживали троє осіб, тому кожен мав…

Мотивація суду: Суди встановили, що домоволодіння належало колгоспному двору, тому частки членів двору є рівними (по 1/3). Позивач не довів недійсність заповіту, а висновок експертизи не підтвердив факт підписання…

Позивач звернулася з позовом про визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку як член колгоспного двору та на 1/2 частину за набувальною давністю. Суд першої інстанції задовольнив лише вимогу про встановлення факту проживання однією сім'єю. Апеляційний суд скасував це рішення в частині відмови та визнав за позивачем право власності на 1/2 частку будинку, встановивши, що станом на 15 квітня 1991 року позивач та померлий були членами колгоспного двору, що дає право на рівні частки…

Позивачка звернулася до суду з позовом про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з померлим ОСОБА_9 та визнання права власності на частку в майні (нежитлові приміщення та автомобіль), набутому в період такого проживання. Суд першої інстанції частково задовольнив позов, визнавши факт проживання та право власності на частку майна. Проте апеляційний суд скасував це рішення та відмовив у позові, мотивуючи це відсутністю належних доказів ведення спільного господарства…