Перейти до вмісту

Стаття 32 ЗУ про платіжні системи. Відповідальність банків при здійсненні переказу

Не діє з 01.08.2022Акт втратив чинністьактуально на 29.09.202625 редакцій закону з цією статтею, остання 01.08.2022

Джерело: zakon.rada.gov.uaредакція від 01.08.2022

Текст статті

п. 32.1

Банк, що обслуговує платника, та банк, що обслуговує отримувача, несуть перед платником та отримувачем відповідальність, пов'язану з проведенням переказу, відповідно до цього Закону та умов укладених між ними договорів.

п. 32.1.1

Банки, які уклали агентські договори з юридичними особами (комерційними агентами), несуть відповідальність перед платником та отримувачем, пов'язану з проведенням переказу, відповідно до цього Закону та умов укладених між ними договорів.

Показати всі 11 пунктів
п. 32.2

У разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених цим Законом строків виконання доручення клієнта на переказ цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними. У разі порушення банком, що обслуговує отримувача, строків завершення переказу цей банк зобов'язаний сплатити отримувачу пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними. В цьому випадку платник не несе відповідальності за прострочення перед отримувачем. Платник має право на відшкодування банком, що обслуговує отримувача, шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком строків завершення переказу, встановлених пунктом 30.2 статті 30 цього Закону. Отримувач має право на відшкодування банком, що обслуговує платника, шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком строків виконання документа на переказ.

п. 32.3

Банки зобов'язані виконувати доручення клієнтів, що містяться в документах на переказ, відповідно до реквізитів цих документів та з урахуванням положень, встановлених пунктом 22.6 статті 22 цього Закону.

п. 32.3.1

У разі помилкового переказу суми переказу на рахунок неналежного отримувача, що стався з вини банку, цей банк-порушник зобов'язаний негайно після виявлення помилки переказати за рахунок власних коштів суму переказу отримувачу. У противному разі отримувач має право у встановленому законом порядку вимагати від банку-порушника ініціювання переказу йому суми переказу за рахунок власних коштів, сплати пені в розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення починаючи від дати завершення помилкового переказу, яка не може перевищувати 10 відсотків суми переказу. Одночасно банк-порушник зобов'язаний після виявлення помилки негайно повідомити неналежного отримувача про здійснення помилкового переказу і про необхідність ініціювання ним переказу еквівалентної суми коштів цьому банку протягом трьох робочих днів від дати надходження такого повідомлення. Форма повідомлення банку про здійснення помилкового переказу встановлюється Національним банком України. У разі переказу банком-порушником за рахунок власних коштів суми переказу отримувачу та своєчасного повідомлення неналежного отримувача про здійснення помилкового переказу, а також своєчасного переказу неналежним отримувачем суми переказу цьому банку банк-порушник залишає цю суму у власному розпорядженні. При цьому, у разі порушення неналежним отримувачем зазначеного триденного строку, банк-порушник має право вимагати від неналежного отримувача повернення суми переказу, а також сплату пені в розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день починаючи від дати завершення помилкового переказу до дня повернення коштів включно, яка не може перевищувати 10 відсотків суми переказу.

п. 32.3.2

У разі помилкового переказу з рахунка неналежного платника, що стався з вини банку, цей банк зобов'язаний переказати за рахунок власних коштів суму переказу на рахунок неналежного платника, а також сплатити неналежному платнику пеню у розмірі процентної ставки, що встановлена цим банком по короткострокових кредитах, за кожний день починаючи від дня помилкового переказу до дня повернення суми переказу на рахунок неналежного платника, якщо інша відповідальність не передбачена договором. У разі переказу з рахунка платника без законних підстав, за ініціативою неналежного стягувача, з порушенням умов доручення платника на здійснення договірного списання або внаслідок інших помилок банку повернення платнику цієї суми здійснюється у встановленому законом судовому порядку. При цьому банк, що списав кошти з рахунка платника без законних підстав, має сплатити платнику пеню у розмірі процентної ставки, що встановлена цим банком по короткострокових кредитах, за кожний день починаючи від дня переказу до дня повернення суми переказу на рахунок платника, якщо інша відповідальність не передбачена договором.

п. 32.4

Працівники банку, винні в здійсненні помилкового переказу, несуть відповідальність відповідно до закону.

п. 32.5

У разі прострочення банком отримувача строку переказу ініціатору, який встановлено пунктом 31.1 статті 31 цього Закону, починаючи з тридцять четвертого робочого дня банк отримувача має сплатити ініціатору пеню у розмірі 0,1 відсотка суми переказу за кожний день прострочення, яка не може перевищувати 10 відсотків суми переказу.

п. 32.6

Банк ініціатора зобов'язаний на вимогу ініціатора письмово повідомити про стан виконання його доручення, що міститься у відповідному документі на переказ.

п. 32.7

Банк платника не має права на списання з рахунка платника коштів за розрахунковим документом після отримання документа на його відкликання. Якщо всупереч отриманому документу на відкликання сума переказу була списана з рахунка платника та переказана отримувачу, повернення отримувачем платнику цієї суми здійснюється у встановленому законом судовому порядку. В цьому випадку банк, що не виконав документ на відкликання або прострочив його передачу банку платника, має сплатити платнику штраф у розмірі 1 відсотка суми переказу.

п. 32.8

Спори, пов'язані із здійсненням банками переказу, розглядаються у судовому порядку.

Наведено текст чинної редакції. Офіційний текст акта

Простою мовою

Стаття визначає пеню та збитки, які банк зобов'язаний сплатити клієнту за затримку платежу, списання без підстав або відправлення коштів не тій особі. Також встановлено обов'язок банку негайно повернути гроші за власний рахунок та порядок повернення коштів від неналежного отримувача.

Швидкі відповіді

Відповіді складено з тексту статті та рішень судів — кожна має джерело.

Як застосовують суди

Огляд: числа за статтею

  • 50Рішень у базі, 2017–2026серед рішень, які система розібрала
  • 3Усіх рішень 2026 року, з процесуальнимиіз них 2 по суті
  • 45Постанов Верховного Суду2017–2026 роки, статтю застосовано

Що показує практика

актуально на 29.09.2026

Рішень за роками

2017–2026, серед 50 рішень цих років, які система розібрала

2017: 12018: 112019: 122020: 92021: 52022: 42023: 32024: 22026: 3
20172026

Часток за цією статтею ще не наводимо: рішень, розглянутих по суті, 2 — менше за 30.

  • Верховний Суд — 45 рішень із 50 за статтею (90 %).
  • За останній рік статтю застосовано у 3 рішеннях.
  • Практику за статтею зібрано з 2017 по 2026 рік.

Позиція Верховного Суду

  • Суд встановив, що переведення боргу банку на третю особу без згоди вкладника є недійсним, тому банк залишається належним відповідачем. Факт наявності договірних відносин підтверджено банківськими документами, а невиконання зобов'язань з повернення коштів є підставою для стягнення суми вкладу та штрафних санкцій.

    Касаційний цивільний суд Верховного Суду · справа № 757/24277/20-ц
  • Суд встановив, що позивач самостійно ініціював транзакції, а банк виконав свої зобов'язання, провівши претензійну роботу. Процедура Chargeback є правом, а не обов'язком банку, і оскільки платіжна система підтвердила правомірність транзакцій, підстави для відшкодування збитків відсутні.

    Касаційний цивільний суд Верховного Суду · справа № 752/12227/19
  • Верховний Суд встановив, що банк не довів вину клієнта у компрометації даних, натомість сам банк не виконав обов'язок щодо фінансового моніторингу підозрілих операцій, які мали ознаки нетиповості та шахрайства. Автоматизація процесів у банку не звільняє його від відповідальності за безпеку дистанційних платежів та перевірку транзакцій на відповідність профайлу клієнта.

    Касаційний господарський суд Верховного Суду · справа № 922/4091/19

Свіжі рішення

останні 5 із 50

Задоволено частковоПерша інстанціяБориславський міський суд Львівської області
ст. 1066 ЦКст. 1071 ЦКст. 1073 ЦКст. 614 ЦК+2

Бориславський міський суд розглянув позов ОСОБА_1 до АТ «Універсал Банк» (monobank) щодо несанкціонованого списання коштів. Позивач зазначила, що 11.04.2026 року внаслідок шахрайських дій (соціальна інженерія) з її рахунків було виведено 30 000 грн, а також відкрито кредитні ліміти. Суд встановив, що банк не надав доказів вини позивача у розголошенні конфіденційної інформації, натомість як фінансова установа зобов'язаний забезпечувати кібербезпеку та моніторинг підозрілих операцій. Посилаючись…

Мотивація суду: Суд виходив з того, що банк як професійний учасник ринку не довів вини позивача у сприянні шахраям, а також не виконав обов'язок щодо забезпечення кібербезпеки та виявлення підозрілих транзакцій…

Перегляд в апеляції чи касаціїАпеляційнаКропивницький апеляційний суд
ст. 1068 ЦКст. 32 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»ст. 82 ЦПК

Позивач звернувся до суду з позовом до ПАТ АБ «Укргазбанк» про стягнення пені за порушення строків виконання платіжних операцій. Раніше рішенням суду у справі № 398/1756/22 було встановлено неправомірність дій банку щодо повернення коштів, які надійшли на рахунок позивача, без їх зарахування. Суд першої інстанції частково задовольнив позов, стягнувши 7006,33 Євро пені та 7680,00 грн витрат на правничу допомогу. Банк оскаржив ці рішення, посилаючись на виконання вимог фінансового моніторингу…

Мотивація суду: Суд встановив, що вина банку у порушенні строків зарахування коштів вже була підтверджена преюдиційним рішенням суду в іншій справі, тому доводи банку про фінансовий моніторинг відхилено. Апеляційний…

У позові відмовленоПерша інстанціяІндустріальний районний суд міста Дніпра
ст. 1054 ЦКст. 1066 ЦКст. 1071 ЦКст. 1073 ЦК+2

Позивачка звернулася до суду з позовом до АТ «Акцент-банк» про скасування заборгованості та повернення коштів, списаних з її кредитної картки внаслідок несанкціонованих транзакцій у період з 25.07.2024 по 30.07.2024. Загальна сума списань склала 27 615,51 грн, з яких банк частково повернув 12 297,46 грн. Позивачка наполягала на відсутності своєї вини та зверталася до правоохоронних органів. Суд, проаналізувавши матеріали справи, встановив, що транзакції проводилися без використання мобільного…

Мотивація суду: Суд встановив, що позивачка не довела відсутність своєї вини у розголошенні даних картки, а також порушила обов'язок невідкладного інформування банку про несанкціоновані операції. Оскільки транзакції…

Перегляд в апеляції чи касаціїКасаційнаКасаційний цивільний суд Верховного Суду
ст. 520 ЦКст. 521 ЦКст. 1066 ЦКст. 1067 ЦК+2

Справа стосується стягнення коштів з АТ КБ «ПриватБанк» за депозитним та поточним рахунками, відкритими у 2012 році. Після припинення діяльності банку в Криму у 2014 році рахунки позивача були заблоковані. Банк намагався уникнути відповідальності, посилаючись на договір про переведення боргу на ТОВ «ФК «Фінілон», укладений у листопаді 2014 року. Суди першої та апеляційної інстанцій, з якими погодився Верховний Суд, встановили, що переведення боргу відбулося без згоди кредитора (позивача)…

Мотивація суду: Суд встановив, що переведення боргу банку на третю особу без згоди вкладника є недійсним, тому банк залишається належним відповідачем. Факт наявності договірних відносин підтверджено банківськими…

Перегляд в апеляції чи касаціїКасаційнаКасаційний цивільний суд Верховного Суду
ст. 610 ЦКст. 611 ЦКст. 1058 ЦКст. 1060 ЦК+2

Позивач звернувся до суду з позовом до ПАТ «КБ «Надра» про повернення банківських вкладів, стягнення безпідставно списаної комісії та пені за невиконання доручення на переказ коштів. Суди встановили, що договори вкладу закінчилися до введення в банку тимчасової адміністрації. Верховний Суд підтвердив, що запровадження тимчасової адміністрації не позбавляє вкладника права на судовий захист у частині стягнення заборгованості, пені та безпідставно нарахованих комісій, нарахованих до моменту…

Редакції статті

рішень за статтею всього — 50

25 редакцій закону з цією статтею, змін тексту — 2

  1. 01.08.2022Чинна · текст без змін

    Рішень за цією редакцією: 10 із 50

  2. 18.10.2012

    Рішень за цією редакцією: 40 із 50

  3. 03.11.2004

    Рішень за цією редакцією: 0 із 50

  4. 05.04.2001

    Рішень за цією редакцією: 0 із 50

Рішення, ухвалені за чинності кожної редакції статті.

Сусідні статті

ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» · рішень, які система розібрала за кожною

Поруч у цьому законі

норми того самого акта, які суди застосовують разом із цією

З суду

рішень за нормою — 50 рішень

Практика за напрямом «Споживчі спори»відкриється на courthelp.pro у новій вкладці

норми інших актів із тих самих рішень

Показати всі 12 статей

Аналітика на основі рішень судів і тексту закону; не є юридичною консультацією.