Стаття 32 ЗУ про платіжні системи. Відповідальність банків при здійсненні переказу
Не діє з 01.08.2022Акт втратив чинністьактуально на 14.11.202625 редакцій закону з цією статтею, остання 01.08.2022
Коротко. Правила для клієнтів і банків на випадок затримки платежу, списання без дозволу або помилкового переказу коштів.
Текст статті
Банк, що обслуговує платника, та банк, що обслуговує отримувача, несуть перед платником та отримувачем відповідальність, пов'язану з проведенням переказу, відповідно до цього Закону та умов укладених між ними договорів.
Банки, які уклали агентські договори з юридичними особами (комерційними агентами), несуть відповідальність перед платником та отримувачем, пов'язану з проведенням переказу, відповідно до цього Закону та умов укладених між ними договорів.
Показати всі 11 пунктівЗгорнути
У разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених цим Законом строків виконання доручення клієнта на переказ цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними.
У разі порушення банком, що обслуговує отримувача, строків завершення переказу цей банк зобов'язаний сплатити отримувачу пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними. В цьому випадку платник не несе відповідальності за прострочення перед отримувачем.
Платник має право на відшкодування банком, що обслуговує отримувача, шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком строків завершення переказу, встановлених пунктом 30.2 статті цього Закону.
Отримувач має право на відшкодування банком, що обслуговує платника, шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком строків виконання документа на переказ.
Банки зобов'язані виконувати доручення клієнтів, що містяться в документах на переказ, відповідно до реквізитів цих документів та з урахуванням положень, встановлених пунктом 22.6 статті цього Закону.
У разі помилкового переказу суми переказу на рахунок неналежного отримувача, що стався з вини банку, цей банк-порушник зобов'язаний негайно після виявлення помилки переказати за рахунок власних коштів суму переказу отримувачу. У противному разі отримувач має право у встановленому законом порядку вимагати від банку-порушника ініціювання переказу йому суми переказу за рахунок власних коштів, сплати пені в розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення починаючи від дати завершення помилкового переказу, яка не може перевищувати 10 відсотків суми переказу.
Одночасно банк-порушник зобов'язаний після виявлення помилки негайно повідомити неналежного отримувача про здійснення помилкового переказу і про необхідність ініціювання ним переказу еквівалентної суми коштів цьому банку протягом трьох робочих днів від дати надходження такого повідомлення. Форма повідомлення банку про здійснення помилкового переказу встановлюється Національним банком України.
У разі переказу банком-порушником за рахунок власних коштів суми переказу отримувачу та своєчасного повідомлення неналежного отримувача про здійснення помилкового переказу, а також своєчасного переказу неналежним отримувачем суми переказу цьому банку банк-порушник залишає цю суму у власному розпорядженні. При цьому, у разі порушення неналежним отримувачем зазначеного триденного строку, банк-порушник має право вимагати від неналежного отримувача повернення суми переказу, а також сплату пені в розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день починаючи від дати завершення помилкового переказу до дня повернення коштів включно, яка не може перевищувати 10 відсотків суми переказу.
У разі помилкового переказу з рахунка неналежного платника, що стався з вини банку, цей банк зобов'язаний переказати за рахунок власних коштів суму переказу на рахунок неналежного платника, а також сплатити неналежному платнику пеню у розмірі процентної ставки, що встановлена цим банком по короткострокових кредитах, за кожний день починаючи від дня помилкового переказу до дня повернення суми переказу на рахунок неналежного платника, якщо інша відповідальність не передбачена договором.
У разі переказу з рахунка платника без законних підстав, за ініціативою неналежного стягувача, з порушенням умов доручення платника на здійснення договірного списання або внаслідок інших помилок банку повернення платнику цієї суми здійснюється у встановленому законом судовому порядку. При цьому банк, що списав кошти з рахунка платника без законних підстав, має сплатити платнику пеню у розмірі процентної ставки, що встановлена цим банком по короткострокових кредитах, за кожний день починаючи від дня переказу до дня повернення суми переказу на рахунок платника, якщо інша відповідальність не передбачена договором.
Працівники банку, винні в здійсненні помилкового переказу, несуть відповідальність відповідно до закону.
У разі прострочення банком отримувача строку переказу ініціатору, який встановлено пунктом 31.1 статті 31 цього Закону, починаючи з тридцять четвертого робочого дня банк отримувача має сплатити ініціатору пеню у розмірі 0,1 відсотка суми переказу за кожний день прострочення, яка не може перевищувати 10 відсотків суми переказу.
Банк ініціатора зобов'язаний на вимогу ініціатора письмово повідомити про стан виконання його доручення, що міститься у відповідному документі на переказ.
Банк платника не має права на списання з рахунка платника коштів за розрахунковим документом після отримання документа на його відкликання.
Якщо всупереч отриманому документу на відкликання сума переказу була списана з рахунка платника та переказана отримувачу, повернення отримувачем платнику цієї суми здійснюється у встановленому законом судовому порядку. В цьому випадку банк, що не виконав документ на відкликання або прострочив його передачу банку платника, має сплатити платнику штраф у розмірі 1 відсотка суми переказу.
Спори, пов'язані із здійсненням банками переказу, розглядаються у судовому порядку.
Наведено текст чинної редакції. Офіційний текст акта
Простою мовою
Банки несуть відповідальність за затримку платежів і помилкові перекази та зобов'язані сплачувати пеню чи повертати неправомірно списані кошти. Якщо банк відправив кошти не тому адресату або списав їх без підстав, він має за рахунок власних коштів виправити помилку.
Строки
за редакцією від 01.08.2022
- …повідомити неналежного отримувача про здійснення помилкового переказу і про необхідність ініціювання ним переказу еквівалентної суми коштів цьому банку протягом трьох робочих днів від дати надходження такого повідомлення.
- При цьому, у разі порушення неналежним отримувачем зазначеного триденного строку, банк-порушник має право вимагати від неналежного отримувача повернення суми переказу, а також сплату пені в розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день починаючи від дати завершення помилкового переказу до дня повернення коштів включно, яка не може…
Швидкі відповіді
За порушення строків переказу банк сплачує клієнту пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений у договорі між ними.
Банк зобов'язаний негайно після виявлення помилки переказати суму переказу отримувачу за рахунок власних коштів і повідомити неналежного отримувача про необхідність повернути гроші банку протягом трьох робочих днів від дати отримання повідомлення.
Банк зобов'язаний переказати суму переказу назад за рахунок власних коштів і сплатити неналежному платнику пеню у розмірі своєї процентної ставки по короткострокових кредитах за кожний день до дня повернення коштів, якщо інше не встановлено договором.
Банк, що не виконав документ на відкликання або прострочив його передачу банку платника і переказав гроші отримувачу, зобов'язаний сплатити платнику штраф у розмірі 1 відсотка суми переказу. Повернення суми отримувачем платнику відбувається у судовому порядку.
Практика
Огляд: числа за статтею
- 50Рішень у базі, 2017–2026серед рішень, які система розібрала
- 3Усіх рішень 2026 року, з процесуальнимиіз них 2 по суті
- 45Постанов Верховного Суду2017–2026 роки, статтю застосовано
Що показує практика
актуально на 14.11.2026
Рішень за роками
2017–2026, серед усіх рішень за статтею, які система розібрала
- рішення за рік
- рік, за який у базі переважно касаційні постанови
Часток за цією статтею ще не наводимо: рішень, розглянутих по суті, 2 — менше за 30.
- Верховний Суд — 45 рішень (90 % рішень за статтею).
- За останній рік статтю застосовано у 3 рішеннях.
Позиція Верховного Суду
Велика Палата ВС дійшла висновку, що Казначейство не є банком, який обслуговує отримувача, оскільки між ними відсутній договір розрахунково-касового обслуговування. Відповідальність у вигляді пені за п. 32.2 ст. 32 Закону № 2346-III не може бути покладена на банк платника, тому в позові слід відмовити, а позивач може вимагати лише відшкодування шкоди.
Велика Палата Верховного Суду · справа № 910/10427/19Суд встановив, що зобов'язання з переказу коштів не є грошовим у розумінні ст. 625 ЦК України, тому інфляційні та 3% річних не підлягають стягненню. Відповідальність за порушення строків переказу регулюється спеціальним Законом «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», який обмежує розмір пені, тому вимоги за Законом «Про захист прав споживачів» відхилено.
Касаційний цивільний суд Верховного Суду · справа № 757/1587/21-цСуд встановив, що банк безпідставно затримав завершення переказів, що є порушенням умов договору та вимог Закону «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні». Оскільки банк є еквайром, він несе відповідальність за порушення строків завершення переказу у вигляді пені 0,1% за кожен день прострочення, обмеженої 10% суми переказу. Додаткові витрати банку на судовий збір підлягають компенсації за рахунок держави, оскільки позивачі як споживачі звільнені від сплати судового збору.
Касаційний цивільний суд Верховного Суду · справа № 569/11463/15-ц
Маєте справу за ст. 32 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»? Система зіставить ваші обставини з практикою за статтею. Перевірити шанси на courthelp ↑
Свіжі рішення
останні 5 рішень за статтею
Бориславський міський суд розглянув позов ОСОБА_1 до АТ «Універсал Банк» (monobank) щодо несанкціонованого списання коштів. Позивач зазначила, що 11.04.2026 року внаслідок шахрайських дій (соціальна інженерія) з її рахунків було виведено 30 000 грн, а також відкрито кредитні ліміти. Суд встановив, що банк не надав доказів вини позивача у розголошенні конфіденційної інформації, натомість як фінансова установа зобов'язаний забезпечувати кібербезпеку та моніторинг підозрілих операцій. Посилаючись…
Мотивація суду: Суд виходив з того, що банк як професійний учасник ринку не довів вини позивача у сприянні шахраям, а також не виконав обов'язок щодо забезпечення кібербезпеки та виявлення підозрілих транзакцій…
Позивач звернувся до суду з позовом до ПАТ АБ «Укргазбанк» про стягнення пені за порушення строків виконання платіжних операцій. Раніше рішенням суду у справі № 398/1756/22 було встановлено неправомірність дій банку щодо повернення коштів, які надійшли на рахунок позивача, без їх зарахування. Суд першої інстанції частково задовольнив позов, стягнувши 7006,33 Євро пені та 7680,00 грн витрат на правничу допомогу. Банк оскаржив ці рішення, посилаючись на виконання вимог фінансового моніторингу…
Мотивація суду
Суд встановив, що вина банку у порушенні строків зарахування коштів вже була підтверджена преюдиційним рішенням суду в іншій справі, тому доводи банку про фінансовий моніторинг відхилено. Апеляційний…
Позивачка звернулася до суду з позовом до АТ «Акцент-банк» про скасування заборгованості та повернення коштів, списаних з її кредитної картки внаслідок несанкціонованих транзакцій у період з 25.07.2024 по 30.07.2024. Загальна сума списань склала 27 615,51 грн, з яких банк частково повернув 12 297,46 грн. Позивачка наполягала на відсутності своєї вини та зверталася до правоохоронних органів. Суд, проаналізувавши матеріали справи, встановив, що транзакції проводилися без використання мобільного…
Мотивація суду
Суд встановив, що позивачка не довела відсутність своєї вини у розголошенні даних картки, а також порушила обов'язок невідкладного інформування банку про несанкціоновані операції. Оскільки транзакції…
Справа стосується стягнення коштів з АТ КБ «ПриватБанк» за депозитним та поточним рахунками, відкритими у 2012 році. Після припинення діяльності банку в Криму у 2014 році рахунки позивача були заблоковані. Банк намагався уникнути відповідальності, посилаючись на договір про переведення боргу на ТОВ «ФК «Фінілон», укладений у листопаді 2014 року. Суди першої та апеляційної інстанцій, з якими погодився Верховний Суд, встановили, що переведення боргу відбулося без згоди кредитора (позивача)…
Мотивація суду
Суд встановив, що переведення боргу банку на третю особу без згоди вкладника є недійсним, тому банк залишається належним відповідачем. Факт наявності договірних відносин підтверджено банківськими…
Позивач звернувся до суду з позовом до ПАТ «КБ «Надра» про повернення банківських вкладів, стягнення безпідставно списаної комісії та пені за невиконання доручення на переказ коштів. Суди встановили, що договори вкладу закінчилися до введення в банку тимчасової адміністрації. Верховний Суд підтвердив, що запровадження тимчасової адміністрації не позбавляє вкладника права на судовий захист у частині стягнення заборгованості, пені та безпідставно нарахованих комісій, нарахованих до моменту…
Суди, що застосовують статтю
Рішень за нормою у кожному суді, які система розібрала; частка — серед усіх рішень за статтею.
- відкриється на courthelp.pro у новій вкладціКасаційний цивільний суд Верховного Суду27 рішень · 54 %
- відкриється на courthelp.pro у новій вкладціКасаційний адміністративний суд Верховного Суду9 рішень · 18 %
- відкриється на courthelp.pro у новій вкладціКасаційний господарський суд Верховного Суду7 рішень · 14 %
Судді, що застосовують статтю
Рішень за нормою у кожного судді, які система розібрала.
Практика за напрямом «Споживчі спори»відкриється на courthelp.pro у новій вкладці
Редакції статті
25 редакцій закону з цією статтею, змін тексту — 2
- 01.08.2022Остання
Рішень за цією редакцією: 10
- 18.10.2012
Закон № 5284-VI від 18.09.2012 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо функціонування платіжних систем та розвитку безготівкових розрахунків» — додано п. 32.1.1; змінено п. 32.3.2
Рішень за цією редакцією: 40
- 03.11.2004
Закон № 2056-IV від 06.10.2004 «Про внесення змін до Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні"» — змінено п. 32.3.1, п. 32.3.2, п. 32.7
Рішень за цією редакцією: 0
- 05.04.2001
Рішень за цією редакцією: 0
Рішення, ухвалені за чинності кожної редакції статті.
Поруч
Сусідні статті
ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» · рішень, які система розібрала за кожною
- Ст. 28Особливості виконання міжбанківського переказу, ініційованого за допомогою електронного платіжного засобу9 рішень
- Ст. 30Загальний порядок завершення переказу31 рішення
- Ст. 31Порядок завершення переказу при неможливості виплати суми переказу0 рішень
- Ст. 32Відповідальність банків при здійсненні переказу
- Ст. 33Відповідальність платника при проведенні переказу6 рішень
- Ст. 34Відповідальність стягувачів при проведенні переказу0 рішень
- Ст. 35Відповідальність неналежних отримувачів при проведенні переказу2 рішення
Поруч у цьому законі
норми того самого акта, які суди застосовують разом із цією
Аналітика на основі рішень судів і тексту закону; не є юридичною консультацією.