Перейти до вмісту

Стаття 92 Податкового кодексу. Узгодження операцій із заставленим майном

Чинна редакція кодексу від 01.11.2026

Коротко. Правило для платників податків, чиє майно опинилося в податковій заставі і які хочуть ним користуватися або продати його.

Текст статті

п. 92.1

Платник податків зберігає право користування майном, що перебуває у податковій заставі, якщо інше не передбачено законом.

Платник податків може відчужувати майно, що перебуває у податковій заставі, тільки за згодою контролюючого органу, а також у разі, якщо контролюючий орган впродовж десяти днів з моменту отримання від платника податків відповідного звернення не надав такому платнику податків відповіді щодо надання (ненадання) згоди.

У разі якщо в податковій заставі перебуває лише готова продукція, товари та товарні запаси, платник податків може відчужувати таке майно без згоди контролюючого органу за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні, та за умови, що кошти від такого відчуження будуть направлені в повному обсязі в рахунок виплати заробітної плати, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або погашення податкового боргу.

п. 92.2

У разі відчуження або оренди, або надання у лізинг майна, яке перебуває у податковій заставі, платник податків за згодою контролюючого органу зобов'язаний замінити його іншим майном такої самої або більшої вартості. Зменшення вартості заміненого майна допускається тільки за згодою контролюючого органу за умови часткового погашення податкового боргу.

Показати всі 4 пункти
п. 92.3

У разі здійснення операцій з майном, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди контролюючого органу платник податків несе відповідальність відповідно до закону.

п. 92.4

Не вимагається згода контролюючого органу на відчуження у процесі приватизації державного або комунального майна у складі єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства, якщо договором купівлі-продажу об’єкта приватизації передбачено зобов’язання покупця щодо погашення у повному обсязі суми податкового боргу, у зв’язку з яким виникло право податкової застави, не пізніше шести календарних місяців з дати переходу права власності на об’єкт приватизації.

При цьому таке майно не звільняється з податкової застави до повного погашення податкового боргу його покупцем.

У випадку, передбаченому абзацом першим цього пункту, положення пунктів 92.1‑92.3 цієї статті не застосовуються.

Наведено текст чинної редакції. Офіційний текст акта

Простою мовою

Платник зберігає право користуватися заставленим майном, але відчужувати, здавати в оренду чи лізинг може лише за згодою податкової та з його обов'язковою заміною. Без погодження дозволено продавати власну продукцію чи товари за звичайними цінами для виплати зарплати й податків, а також майно під час приватизації.

Строки

за редакцією від 01.11.2026

  • …приватизації передбачено зобов’язання покупця щодо погашення у повному обсязі суми податкового боргу, у зв’язку з яким виникло право податкової застави, не пізніше шести календарних місяців з дати переходу права власності на об’єкт приватизації.

Швидкі відповіді

Відповіді складено з тексту статті — кожна має джерело.

Практика

Огляд: числа за статтею

  • 17Рішень у базі, 2019–2026серед рішень, які система розібрала
  • 5Усіх рішень 2026 року, з процесуальнимиіз них 2 по суті
  • 11Постанов Верховного Суду2019–2026 роки, статтю застосовано

Що показує практика

актуально на 14.11.2026

Рішень за роками

2019–2026, серед усіх рішень за статтею, які система розібрала

2019: 4 · переважно касаційні постанови2020: 1 · переважно касаційні постанови2022: 2 · переважно касаційні постанови2023: 3 · переважно касаційні постанови2024: 1 · переважно касаційні постанови2025: 12026: 5
20192026
  • рішення за рік
  • рік, за який у базі переважно касаційні постанови

Часток за цією статтею ще не наводимо: рішень, розглянутих по суті, 2 — менше за 30.

  • За останній рік статтю застосовано у 6 рішеннях.
  • За останні 30 днів додалося 1 рішення.

Позиція Верховного Суду

  • Суд встановив, що оскільки сума податкового боргу позивача зменшилася, а балансова вартість майна в заставі перевищувала залишок боргу, у податкового органу були відсутні законні підстави для відмови у наданні згоди на відчуження майна. Платник податків зобов'язаний замінювати майно іншим лише у випадках, коли податковий борг не зменшився, щоб забезпечити відповідність вартості застави сумі боргу.

    Касаційний адміністративний суд Верховного Суду · справа № 280/11798/21
  • Суд встановив, що податковий орган не довів факт відчуження саме того майна, що перебувало у податковій заставі, оскільки не проводив фактичної перевірки залишків на складі та не спростував доводи платника про наявність продукції. Висновки акта перевірки ґрунтувалися на припущеннях, що є недостатнім для застосування штрафних санкцій.

    Касаційний адміністративний суд Верховного Суду · справа № 640/1185/19
  • Суд встановив, що податковий орган не довів факт відчуження майна, оскільки не проводив перевірку бухгалтерського обліку, а послався лише на ухвалу суду, яка не підтверджує такий факт. Крім того, на момент перевірки у платника був відсутній податковий борг, що виключає підстави для застосування штрафу за ст. 116 ПК України.

    Касаційний адміністративний суд Верховного Суду · справа № 380/13712/21

Маєте справу за ст. 92 ПК? Система зіставить ваші обставини з практикою за статтею. Перевірити шанси на courthelp ↑

Свіжі рішення

останні 5 рішень за статтею

Позов задоволеноПерша інстанціяДніпровський районний суд міста Києва

Дніпровський районний суд м. Києва розглянув цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Запорізького державного підприємства «Кремнійполімер», треті особи: ОСОБА_2, ГУ ДПС у Запорізькій області, Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про звільнення майна з-під арешту та податкової застави. Судом встановлено, що позивач та її син є співвласниками квартири на підставі свідоцтва про приватизацію від 06.05.1999. У серпні 2025 року під час реєстрації права власності…

Мотивація суду: Суд встановив, що квартира на праві спільної часткової власності належить позивачу та третій особі на підставі приватизації 1999 року, а боржник ЗДП «Кремнійполімер», за зобов'язаннями якого було…

Перегляд в апеляції чи касаціїАпеляційнаТретій апеляційний адміністративний суд

Справа стосується апеляційного оскарження ухвали суду першої інстанції про розстрочення виконання рішення суду щодо стягнення податкового боргу в розмірі 956 462,24 грн. ТОВ «Придніпровський механічний завод» звернулося із заявою про розстрочення виплат на 12 місяців, посилаючись на скрутне фінансове становище, спричинене воєнною агресією РФ, оголошенням простою на підприємстві та блокуванням банківських рахунків. Податковий орган (ГУ ДПС у Дніпропетровській області) заперечував проти…

Мотивація суду

Суд встановив, що підприємство перебуває у скрутному фінансовому становищі через воєнний стан, простій та блокування рахунків, що підтверджено документально. Оскільки боржник вживає заходів…

У позові відмовленоПерша інстанціяВолинський окружний адміністративний суд

Публічне акціонерне товариство «Володимир-Волинський комбінат молочних продуктів» звернулося до суду з позовом до ГУ ДПС у Волинській області, вимагаючи визнати протиправними дії щодо опису 4 091 480 акцій у податкову заставу та зобов'язати виключити відомості про це обтяження з реєстру. Позивач аргументував це тим, що акції належать акціонерам, а не самому товариству. Відповідач заперечував, посилаючись на наявність податкового боргу у розмірі понад 10,2 млн грн та законність своїх дій…

Мотивація суду

Суд встановив, що акт опису майна є лише технічним документом, який фіксує обставини, а не рішенням суб'єкта владних повноважень, що створює юридичні наслідки. Оскільки позивач не оскаржив самі…

Редакції статті

244 редакції кодексу з цією статтею, змін тексту — 4

  1. 01.11.2026Чинна · текст без змін

    Рішень за цією редакцією: 0

Показати всі 6 редакцій

2010

  1. 02.12.2010

    Рішень за цією редакцією: 0

Рішення, ухвалені за чинності кожної редакції статті.

Поруч

Аналітика на основі рішень судів і тексту закону; не є юридичною консультацією.