Стаття 18 Конвенції про права дитини. Відповідальність батьків за виховання дитини
Чинна редакція акта від 16.11.2023текст статті не змінювався у відомих редакціяхактуально на 19.11.2026+51 рішення за 30 днів7 редакцій акта з цією статтею, остання 16.11.2023
Коротко. Стаття про однакову відповідальність обох батьків за виховання дитини та обов'язок держави допомагати їм у цьому.
Текст статті
Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
3 метою гарантування і сприяння здійсненню прав, викладених у цій Конвенції, Держави-учасниці надають батькам і законним опікунам належну допомогу у виконанні ними своїх обов'язків по вихованню дітей та забезпечують розвиток мережі дитячих установ.
Показати всі 3 частиниЗгорнути
Держави-учасниці вживають всіх необхідних заходів для забезпечення того, щоб діти, батьки яких працюють, мали право користуватися призначеними для них службами й установами по догляду за дітьми.
Наведено текст чинної редакції. Офіційний текст акта
Простою мовою
Обоє батьків або законні опікуни несуть однакову й основну відповідальність за виховання і розвиток дитини, ставлячи її найкращі інтереси на перше місце. Держави зобов'язані допомагати їм у вихованні, розвивати дитячі установи та забезпечувати належний догляд за дітьми працюючих батьків.
Швидкі відповіді
Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Діє принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків, а найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Держави-учасниці надають батькам і законним опікунам належну допомогу у виконанні ними обов'язків по вихованню дітей, а також забезпечують розвиток мережі дитячих установ для гарантування і сприяння здійсненню прав дитини.
Держави-учасниці вживають усіх необхідних заходів для забезпечення того, щоб діти, батьки яких працюють, мали право користуватися призначеними для них службами й установами по догляду за дітьми.
Практика
Огляд: числа за статтею
- 564Рішень у базі, 2018–2026серед рішень, які система розібрала
- 298Усіх рішень 2026 року, з процесуальнимиіз них 190 по суті
- 58,9 %Задоволено, із 190 по сутіЦивільні та господарські спори, 2026 рік
- 199Постанов Верховного Суду2018–2026 роки, статтю застосовано
Що показує практика
актуально на 19.11.2026
Рішень за роками
2018–2026, серед усіх рішень за статтею, які система розібрала
- рішення за рік
- рік, за який у базі переважно касаційні постанови
Цивільні та господарські спори: частки результатів по суті, 2026 рік
Відсотки — частка з 190 рішень · Знаменник — рішення, розглянуті по суті: без повернених без розгляду та об'єднаних проваджень.
- Верховний Суд — 199 рішень (35 % рішень за статтею).
- За останній рік статтю застосовано у 325 рішеннях.
- За останні 30 днів додалося 51 рішення.
Позиція Верховного Суду
Суди встановили, що відповідач не чинить перешкод у спілкуванні, а дитина має власну думку щодо зустрічей, тому визначено графік спілкування, який відповідає інтересам дитини. Вимоги про надання інформації про місце перебування дитини визнано такими, що не підлягають примусовому виконанню. Верховний Суд підтвердив, що рішення ґрунтується на принципі найкращих інтересів дитини.
Касаційний цивільний суд Верховного Суду · справа № 686/3568/22Суд встановив, що проживання дитини з матір'ю відповідає її найкращим інтересам, враховуючи психологічну характеристику дитини, висновок органу опіки та стабільність середовища. Касаційний суд підтвердив, що суди попередніх інстанцій правильно оцінили докази та застосували норми права, а доводи скаржника зводяться до переоцінки доказів.
Касаційний цивільний суд Верховного Суду · справа № 359/6120/17Суд касаційної інстанції підтримав позицію апеляційного суду, зазначивши, що при вирішенні спору про місце проживання дітей пріоритетними є їхні інтереси, а не інтереси батьків. Апеляційний суд належним чином дослідив докази, врахував висновок органу опіки та піклування, а також факти перешкоджання батьком спілкуванню дітей з матір'ю, що обґрунтовує визначення місця проживання дітей з матір'ю.
Касаційний цивільний суд Верховного Суду · справа № 742/1860/18
Маєте справу за ст. 18 Конвенція про права дитини? Система зіставить ваші обставини з практикою за статтею. Перевірити шанси на courthelp ↑
Свіжі рішення
останні 5 рішень за статтею
Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області розглянув цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Суд встановив, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням суду від 05.06.2024. Відповідач є батьком дитини, проте добровільної допомоги на її утримання не надає. Повідомлення про відкриття провадження та позовні матеріали повернулися з відміткою 'адресат відсутній', у зв'язку…
Мотивація суду: Суд виходив із того, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Оскільки відповідач є працездатним і не надав доказів наявності перешкод для сплати аліментів чи утримання…
До Нововолинського міського суду Волинської області звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 (треті особи: орган опіки та піклування Виконавчого комітету Нововолинської міської ради, Волинська обласна прокуратура) про позбавлення батьківських прав щодо малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивач обґрунтовував вимоги тим, що відповідач з 2022 року проживає в Республіці Польща, створила іншу сім'ю і не бере жодної участі у вихованні та утриманні дитини. Відповідач надіслала заяву про визнання…
Мотивація суду
Суд встановив, що відповідач з 2022 року проживає за межами України, має іншу сім'ю, не цікавиться вихованням, здоров'ям та навчанням малолітнього сина, матеріальної допомоги не надає та свідомо…
ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа — орган опіки та піклування Центральної адміністрації Дніпровської міської ради, про позбавлення батьківських прав відносно двох малолітніх доньок, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , 2018 року народження. Позивачка обґрунтовувала вимоги тим, що після початку повномасштабного вторгнення зв'язок із відповідачем обірвався, шлюб було розірвано, аліменти стягнуто за рішенням суду, однак у відповідача утворилася заборгованість у розмірі 134 847,00 грн…
Мотивація суду
Суд дійшов висновку, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, а позивачкою не було надано належних і допустимих доказів винної поведінки відповідача та його свідомого умисного ухилення…
У листопаді 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, у твердій грошовій сумі в розмірі 8000 грн щомісячно. Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 16 квітня 2026 року позов було задоволено частково: стягнуто аліменти у розмірі 3512 грн щомісячно, а також витрати на правничу допомогу та судовий збір. Не погодившись із рішенням, позивачка подала апеляційну скаргу, просила задовольнити…
Мотивація суду
Суд апеляційної інстанції встановив, що визначений судом першої інстанції мінімальний розмір аліментів (3512 грн) є недостатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини з урахуванням сучасних…
У травні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав щодо малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів у розмірі 17 840,19 грн за період з 28.02.2026 до 01.05.2026. Суд установив, що дитина проживає з батьком, який повністю забезпечує її утримання та догляд. Рішенням суду від 29.07.2024 з відповідачки було стягнуто аліменти, проте станом на лютий 2026 року…
Мотивація суду
Суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, оскільки позивачем доведено факт виникнення заборгованості зі сплати аліментів, що є підставою для стягнення пені у розмірі 17 840,19 грн…
Суди, що застосовують статтю
Рішень за нормою у кожному суді, які система розібрала; частка — серед усіх рішень за статтею.
- відкриється на courthelp.pro у новій вкладціКасаційний цивільний суд Верховного Суду198 рішень · 35,1 %
- відкриється на courthelp.pro у новій вкладціОдеський апеляційний суд9 рішень · 1,6 %
- відкриється на courthelp.pro у новій вкладціДніпровський апеляційний суд8 рішень · 1,4 %
- відкриється на courthelp.pro у новій вкладціКиївський апеляційний суд8 рішень · 1,4 %
- відкриється на courthelp.pro у новій вкладціКропивницький апеляційний суд7 рішень · 1,2 %
Судді, що застосовують статтю
Рішень за нормою у кожного судді, які система розібрала.
- Синельников Є. В. (Синельников Євген Володимирович) · 18 рішеньвідкриється на courthelp.pro у новій вкладці
- Коломієць Г. В. (Коломієць Ганна Василівна) · 10 рішеньвідкриється на courthelp.pro у новій вкладці
- Шипович В. В. (Шипович Владислав Володимирович) · 8 рішеньвідкриється на courthelp.pro у новій вкладці
Практика за напрямом «Аліменти»відкриється на courthelp.pro у новій вкладці
Редакції статті
7 редакцій акта з цією статтею, змін тексту — 0
- 16.11.2023Чинна · текст без змін
Рішень за цією редакцією: 400
- 20.11.1989
Рішень за цією редакцією: 164
Рішення, ухвалені за чинності кожної редакції статті.
Поруч
Сусідні статті
Конвенція про права дитини · рішень, які система розібрала за кожною
- Ст. 15Свобода асоціацій та мирних зборів дитини6 рішень
- Ст. 16Захист приватного життя дитини7 рішень
- Ст. 17без назвиДержави-учасниці визнають важливу роль засобів масової інформації і забезпечують…0 рішень
- Ст. 18Відповідальність батьків за виховання дитини
- Ст. 19Захист дитини від насильства13 рішень
- Ст. 20Захист дитини без сім'ї13 рішень
- Ст. 21Правила усиновлення дитини12 рішень
Поруч у цьому законі
норми того самого акта, які суди застосовують разом із цією
- Ст. 3разом у 436 рішеннях
- Ст. 9разом у 386 рішеннях
- Ст. 27разом у 190 рішеннях
- Ст. 7разом у 71 рішенні
- Ст. 12разом у 24 рішеннях
Показати всі 8 статейЗгорнути
Аналітика на основі рішень судів і тексту закону; не є юридичною консультацією.