Стаття 37 Кримінального кодексу. Уявна оборона
Чинна редакція кодексу від 28.10.2026текст статті не змінювався у відомих редакціяхактуально на 14.11.2026+1 рішення за 30 днів245 редакцій кодексу з цією статтею, остання 28.10.2026
Коротко. Стаття для тих, хто завдав шкоди людині, бо помилково сприйняв її дії за небезпечний напад.
Текст статті
Уявною обороною визнаються дії, пов'язані із заподіянням шкоди за таких обставин, коли реального суспільно небезпечного посягання не було, і особа, неправильно оцінюючи дії потерпілого, лише помилково припускала наявність такого посягання.
Уявна оборона виключає кримінальну відповідальність за заподіяну шкоду лише у випадках, коли обстановка, що склалася, давала особі достатні підстави вважати, що мало місце реальне посягання, і вона не усвідомлювала і не могла усвідомлювати помилковості свого припущення.
Показати всі 4 частиниЗгорнути
Якщо особа не усвідомлювала і не могла усвідомлювати помилковості свого припущення, але при цьому перевищила межі захисту, що дозволяються в умовах відповідного реального посягання, вона підлягає кримінальній відповідальності як за перевищення меж необхідної оборони.
Якщо в обстановці, що склалася, особа не усвідомлювала, але могла усвідомлювати відсутність реального суспільно небезпечного посягання, вона підлягає кримінальній відповідальності за заподіяння шкоди через необережність.
Наведено текст чинної редакції. Офіційний текст акта
Простою мовою
Правило діє у випадках, коли реального нападу не було, але людина через помилку захищалася та заподіяла шкоду. Відповідальності немає лише тоді, коли обстановка давала всі підстави вірити в загрозу, проте за надмірний захист або недбалість у розпізнаванні небезпеки доведеться відповідати.
Швидкі відповіді
Уявною обороною визнаються дії з заподіянням шкоди, коли реального суспільно небезпечного посягання не було, а особа через неправильну оцінку дій потерпілого лише помилково припускала, що таке посягання існує.
Кримінальна відповідальність виключається лише у випадках, коли обстановка давала достатні підстави вважати, що посягання було реальним, і особа не усвідомлювала та не могла усвідомлювати помилковості свого припущення.
Якщо особа не усвідомлювала і не могла усвідомлювати помилковості свого припущення, проте перевищила межі захисту, які дозволяються в умовах відповідного реального посягання, вона підлягає кримінальній відповідальності як за перевищення меж необхідної оборони.
Якщо в обстановці, що склалася, особа не усвідомлювала, але могла усвідомлювати відсутність реального суспільно небезпечного посягання, вона підлягає кримінальній відповідальності за заподіяння шкоди через необережність.
Практика
Огляд: числа за статтею
- 11Рішень у базі, 2018–2026серед рішень, які система розібрала
- 3Усіх рішень 2026 року, з процесуальнимиіз них 1 по суті
- 10Постанов Верховного Суду2018–2026 роки, статтю застосовано
Що показує практика
актуально на 14.11.2026
Рішень за роками
2018–2026, серед усіх рішень за статтею, які система розібрала
- рішення за рік
- рік, за який у базі переважно касаційні постанови
Часток за цією статтею ще не наводимо: рішень, розглянутих по суті, 1 — менше за 30.
- За останній рік статтю застосовано у 4 рішеннях.
- За останні 30 днів додалося 1 рішення.
Маєте справу за ст. 37 КК? Система зіставить ваші обставини з практикою за статтею. Перевірити шанси на courthelp ↑
Свіжі рішення
останні 5 рішень за статтею
Охтирський міськрайонний суд Сумської області розглянув кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України. Суд встановив, що 18 грудня 2025 року близько 12:30 на сходинковому майданчику між третім та четвертим поверхами в м. Охтирка на ґрунті неприязних відносин обвинувачена розпирила сльозогінну речовину з балончика в обличчя потерпілій ОСОБА_6, спричинивши їй легкі тілесні ушкодження у вигляді хімічного опіку І-ІІ…
Мотивація суду: Суд дійшов висновку про доведеність вини обвинуваченої поза розумним сумнівом на підставі показань потерпілої, свідків та матеріалів слідчих експериментів. Версія захисту про необхідну чи уявну…
Верховний Суд розглянув касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_7 на вирок Харківського апеляційного суду від 18 серпня 2025 року. Органами досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачувався у вчиненні умисного вбивства сина (ч. 1 ст. 115 КК України). Суд першої інстанції дійшов висновку про вчинення вбивства через необережність у стані уявної оборони (ч. 4 ст. 37, ч. 1 ст. 119 КК України), призначивши покарання у виді 3 років позбавлення волі, оскільки син постійно зловживав алкоголем…
Мотивація суду
Апеляційний суд порушив принцип безпосередності дослідження доказів (ст. 23 КПК України), оскільки дав іншу оцінку доказам та встановив нові фактичні обставини про наявність прямого умислу…
Верховний Суд розглянув касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_7 на вирок Херсонського апеляційного суду від 24 червня 2025 року. Обставини кримінального провадження стосуються подій 26 червня 2023 року в парку Слави у м. Херсоні, де під час раптової словесної суперечки ОСОБА_7 завдав ОСОБА_10 один удар ножем у живіт. Потерпілий отримав тяжке колото-різане поранення черевної порожнини з ушкодженням печінки та помер у лікарні через місяць, 30 липня 2023 року. Суд першої інстанції засудив…
Мотивація суду
Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування положень про необхідну чи уявну оборону (ст. 36, 37, 118 КК України), оскільки потерпілий лише словесно погрожував…
Засуджена ОСОБА_5 була визнана винною у вчиненні умисного вбивства (ч. 1 ст. 115 КК України) та засуджена до 8 років позбавлення волі за нанесення смертельного ножового поранення потерпілому ОСОБА_6 під час конфлікту. Захисник подав касаційну скаргу, стверджуючи, що дії засудженої слід кваліфікувати за ст. 118 КК України (перевищення меж необхідної оборони) або як уявну оборону, оскільки потерпілий був агресивним. Верховний Суд встановив, що суди попередніх інстанцій належним чином дослідили…
Верховний Суд розглянув касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Дніпровського районного суду та ухвалу апеляційного суду. Суд встановив, що скарга подана з порушенням вимог ст. 427 КПК України: засуджений адресував скаргу до неіснуючого суду (Вищого спеціалізованого суду), не навів належного обґрунтування підстав для скасування рішень згідно зі ст. 438 КПК, а також допустив неузгодженість між своїми доводами (посилання на уявну оборону) та вимогами. Крім того, засуджений не конкретизував…
Суди, що застосовують статтю
Числа поруч — це обсяг розгляду, не оцінка.
Судді, що застосовують статтю
Рішень за нормою у кожного судді. Числа поруч — це обсяг розгляду, не оцінка.
Редакції статті
245 редакцій кодексу з цією статтею, змін тексту — 0
- 28.10.2026Чинна · текст без змін
Рішень за цією редакцією: 0
- 05.04.2001
Рішень за цією редакцією: 11
Рішення, ухвалені за чинності кожної редакції статті.
Поруч
Сусідні статті
КК · рішень, які система розібрала за кожною
- Ст. 34Рецидив кримінальних правопорушень40 рішень
- Ст. 35Правові наслідки повторності, сукупності та рецидиву кримінальних правопорушень4 рішення
- Ст. 36Необхідна оборона389 рішень
- Ст. 37Уявна оборона
- Ст. 38Затримання особи, що вчинила кримінальне правопорушення4 рішення
- Ст. 39Крайня необхідність30 рішень
- Ст. 40Фізичний або психічний примус7 рішень
Поруч у цьому законі
норми того самого акта, які суди застосовують разом із цією
Аналітика на основі рішень судів і тексту закону; не є юридичною консультацією.