Кого заборонено допитувати як свідків через стан здоров'я?

Згідно з п. 1 ч. 1 не можуть бути допитані як свідки недієздатні особи, а також особи, які перебувають на обліку чи на лікуванні у психіатричному закладі і не здатні через фізичні чи психічні вади правильно сприймати обставини справи або давати показання.

Чи можна допитати як свідка адвоката або медіатора?

За п. 2 ч. 1 не можна допитувати про відомості, що стали відомі у зв'язку з наданням професійної правничої допомоги або послуг медіації під час позасудового врегулювання спору, осіб, які зобов'язані за законом зберігати ці відомості в таємниці.

Чи мають право допитати священнослужителя про сповідь?

Ні, відповідно до п. 3 ч. 1 священнослужителі не можуть бути допитані як свідки про відомості, одержані ними на сповіді віруючих.

Чи можна допитати суддю або присяжного про ухвалення рішення?

За п. 4 ч. 1 судді та присяжні не можуть бути допитані про обставини обговорення питань, що виникли під час ухвалення рішення, або про інформацію, що стала відома судді під час врегулювання спору за його участю.

Чи можуть допитати як свідка людину з дипломатичним імунітетом?

За ч. 2 особи з дипломатичним імунітетом не можуть бути допитані як свідки без їхньої власної згоди, а представники дипломатичних представництв — без згоди дипломатичного представника.

Стаття 67 Господарського процесуального кодексу. Особи, які не можуть бути допитані як свідки

Чинна редакція кодексу від 24.04.2026текст статті — з 08.02.2025актуально на 14.11.2026125 редакцій кодексу з цією статтею, остання 24.04.2026

Джерело: zakon.rada.gov.uaредакція від 24.04.2026

Коротко. Перелік людей, яких суд не має права допитувати як свідків або може допитати лише за їхньою згодою.

Текст статті

ч. 1

Не можуть бути допитані як свідки:

1) недієздатні фізичні особи, а також особи, які перебувають на обліку чи на лікуванні у психіатричному лікувальному закладі і не здатні через свої фізичні або психічні вади правильно сприймати обставини, що мають значення для справи, або давати показання;

2) особи, які за законом зобов’язані зберігати в таємниці відомості, що були довірені їм у зв’язку з наданням професійної правничої допомоги або послуг медіації під час проведення позасудового врегулювання спору, - про такі відомості;

3) священнослужителі - про відомості, одержані ними на сповіді віруючих;

4) судді та присяжні - про обставини обговорення питань, що виникли під час ухвалення судового рішення, або про інформацію, що стала відома судді під час врегулювання спору за його участю;

5) інші особи, які не можуть бути допитані як свідки згідно із законом чи міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, без їхньої згоди.

ч. 2

Особи, які мають дипломатичний імунітет, не можуть бути допитані як свідки без їхньої згоди, а представники дипломатичних представництв - без згоди дипломатичного представника.

Наведено текст чинної редакції. Офіційний текст акта

Простою мовою

Закон забороняє допитувати як свідків людей, які через психічні або фізичні вади не можуть сприймати події чи свідчити, а також фахівців щодо таємниць клієнтів, священників про сповідь, суддів і присяжних про ухвалення рішень. Особи з дипломатичним імунітетом або представники дипломатичних місій можуть свідчити в суді лише за власною згодою чи згодою керівника представництва.

Швидкі відповіді

Відповіді складено з тексту статті — кожна має джерело.

Практика

46Рішень у базі, 2016–2019серед рішень, які система розібрала
1Усіх рішень 2019 року, з процесуальнимисеред рішень за статтею
41Постанов Верховного Суду2016–2019 роки, статтю застосовано

Що показує практика

актуально на 14.11.2026

Рішень за роками

2016–2019, серед усіх рішень за статтею, які система розібрала

20162019

рішення за рік
рік, за який у базі переважно касаційні постанови

Верховний Суд — 41 рішення (89 % рішень за статтею).

Позиція Верховного Суду

Суд дійшов висновку, що арешт коштів є адекватним заходом, оскільки він безпосередньо пов'язаний із предметом спору та спрямований на забезпечення реального виконання майбутнього рішення суду. Суди попередніх інстанцій врахували баланс інтересів сторін, а доводи скаржника про неможливість ведення господарської діяльності не були підтверджені належними доказами.
Касаційний господарський суд Верховного Суду · справа № 923/560/17
Верховний Суд встановив, що місцевий суд правомірно наклав арешт, оскільки наявність у відповідача боргів перед іншими особами та незавершених виконавчих проваджень створює реальний ризик невиконання рішення суду. Апеляційний суд безпідставно скасував це рішення, не врахувавши необхідність захисту майнових інтересів позивача та забезпечення реального виконання судового рішення.
Касаційний господарський суд Верховного Суду · справа № 916/2786/17
Суд дійшов висновку, що заборона припинення газопостачання є адекватним заходом забезпечення позову, оскільки існує спір щодо законності донарахувань, і припинення постачання зробило б подальше виконання рішення суду неефективним. Захід має тимчасовий характер, не порушує конституційних прав відповідача на господарську діяльність та забезпечує баланс інтересів сторін.
Касаційний господарський суд Верховного Суду · справа № 914/2285/17

Маєте справу за ст. 67 ГПК? Система зіставить ваші обставини з практикою за статтею. Перевірити шанси на courthelp ↑

останні 5 рішень за статтею

1.Справа № 904/8901/1721.01.2019

Перегляд в апеляції чи касаціїКасаційнаКасаційний господарський суд Верховного Суду

ст. 66 ГПК ст. 67 ГПК

Публічне акціонерне товариство 'Перший Український Міжнародний Банк' звернулося до суду з позовом про звернення стягнення на предмет застави для погашення заборгованості у розмірі понад 802 млн грн. Одночасно позивач подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на корпоративні права та заборони реєстраційних дій. Господарський суд Дніпропетровської області частково задовольнив заяву, вживши заходи забезпечення. Апеляційний суд скасував ухвалу в частині арешту частки ТОВ…

Мотивація суду: Верховний Суд дійшов висновку, що заходи забезпечення позову є співрозмірними та адекватними, оскільки невжиття таких заходів може ускладнити або унеможливити виконання рішення суду. Суд першої…

2.Справа № 923/560/1706.11.2018

Перегляд в апеляції чи касаціїКасаційнаКасаційний господарський суд Верховного Суду

ст. 66 ГПК ст. 67 ГПК

Верховний Суд розглянув касаційну скаргу ТОВ 'Грін Тім' на ухвалу про забезпечення зустрічного позову ПП 'ШАТО'. Предметом спору за зустрічним позовом було стягнення 6 492 487,76 грн збитків через псування продукції. Суди першої та апеляційної інстанцій наклали арешт на кошти ТОВ 'Грін Тім' у межах цієї суми. Скаржник наполягав, що арешт блокує його діяльність, а сукупний розмір арештів у справі є надмірним. Верховний Суд відхилив ці доводи, вказавши, що арешт є законним інструментом…

Мотивація суду

Суд дійшов висновку, що арешт коштів є адекватним заходом, оскільки він безпосередньо пов'язаний із предметом спору та спрямований на забезпечення реального виконання майбутнього рішення суду. Суди…

3.Справа № 908/1941/1711.09.2018

Перегляд в апеляції чи касаціїКасаційнаКасаційний господарський суд Верховного Суду

ст. 137 ГПК ст. 66 ГПК

ПрАТ 'Запоріжсантехмонтаж' та ПСП 'Деметра' звернулися з позовом до ПАТ 'Дельта Банк' про визнання припиненими договорів іпотеки, одночасно подавши заяву про забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам вчиняти будь-які дії щодо нерухомого майна (АЗС та виробничий комплекс). Суди першої та апеляційної інстанцій задовольнили заяву, вважаючи, що існує загроза відчуження майна. Верховний Суд скасував ці рішення, вказавши, що позов про визнання іпотеки припиненою є немайновим, а отже…

Мотивація суду

Верховний Суд встановив, що позов про визнання іпотеки припиненою є немайновим, тому заборона реєстраційних дій не є адекватною та співмірною, оскільки рішення суду не потребує примусового виконання…