Перейти до вмісту

Стаття 9 ЗУ про захист тварин. Утримання та вигул домашніх тварин

Особливості утримання домашніх тварин

Чинна редакція закону від 22.07.2026текст статті — з 01.10.2023актуально на 29.09.2026+8 рішень за 30 днів18 редакцій закону з цією статтею, остання 22.07.2026

Джерело: zakon.rada.gov.uaредакція від 22.07.2026

Текст статті

ч. 1

Особа, яка утримує домашню тварину, зобов'язана: забезпечити домашній тварині необхідні умови, що відповідають її біологічним, видовим та індивідуальним особливостям, відповідно до вимог цього Закону; дотримуватися санітарно-гігієнічних норм експлуатації жилого приміщення, де утримується домашня тварина (місце постійного утримання), та норм співжиття.

ч. 2

Правила утримання домашніх тварин установлюються органами місцевого самоврядування.

Показати всі 9 частин
ч. 3

Особи, які утримують домашніх тварин, мають право з'являтися з ними поза місцями їх постійного утримання (супроводжувати їх).

ч. 4

Супроводжувати домашню тварину може особа, яка досягла 14-річного віку.

ч. 5

Особа, яка супроводжує тварину, зобов'язана забезпечити: безпеку оточуючих людей і тварин, а також майна від заподіяння шкоди супроводжуваною домашньою твариною; безпеку супроводжуваної домашньої тварини; безпеку дорожнього руху при проходженні з домашньою твариною біля транспортних шляхів і при їх переході шляхом безпосереднього контролю за її поведінкою; наявність повідка для здійснення вигулу собак та інших домашніх тварин, які можуть становити небезпеку для життя чи здоров’я людини, поза місцем постійного утримання таких тварин, а також намордника на собаках порід, що включені до Переліку небезпечних порід собак, що затверджується Кабінетом Міністрів України; наявність на домашній тварині нашийника з ідентифікуючими позначками.

ч. 6

При супроводженні домашніх тварин не допускається залишати їх без нагляду.

ч. 7

Дозволяється утримувати: домашніх тварин - у квартирах, де проживає кілька сімей, - лише за письмовою згодою всіх мешканців квартири. При цьому не дозволяється утримувати домашніх тварин у місцях загального користування; домашніх тварин - у "зоокутках" дитячих, освітніх, наукових, санаторно-курортних і оздоровчих закладів - з дозволу відповідного органу за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини; домашніх тварин - у вільному вигулі на ізольованій, добре огородженій території (в ізольованому приміщенні) на прив'язі або без неї; домашніх тварин - юридичними особами: для охорони - в обладнаних приміщеннях або на прив'язі; для дослідної мети - у вольєрах, біологічних клініках (віваріях) або в розплідниках; собак - без повідків і намордників під час оперативного використання правоохоронними органами, собак спеціального призначення, а також собак під час муштри, на полюванні, на навчально-дресирувальних майданчиках.

ч. 8

Фізичні та юридичні особи, які утримують домашніх тварин, зобов'язані дотримуватися вимог нормативно-правових актів, зазначених у статті 2 цього Закону, санітарно-гігієнічних і ветеринарних норм та правил, а також не допускати порушень прав і законних інтересів інших фізичних і юридичних осіб та не створювати загрози безпеці людей, а також інших тварин.

ч. 9

Забороняється утримувати тварин: особам, на яких накладалося адміністративне стягнення або застосовувалися заходи впливу за вчинення правопорушення, пов’язаного з жорстоким поводженням з тваринами, - протягом року з дня набрання законної сили постановою про накладення адміністративного стягнення чи застосування заходів впливу; особам, які притягалися до кримінальної відповідальності за жорстоке поводження з тваринами або були звільнені від кримінальної відповідальності та провадження у справі закрито за нереабілітуючими обставинами, або стосовно яких були застосовані примусові заходи медичного чи виховного характеру, - протягом 10 років з дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду або рішенням про звільнення від кримінальної відповідальності та закриття провадження у справі за нереабілітуючими обставинами, або рішенням про застосування, продовження, зміну примусових заходів медичного чи виховного характеру.

Наведено текст чинної редакції. Офіційний текст акта

Простою мовою

Стаття зобов'язує господарів забезпечувати тваринам належні умови, не порушувати спокій сусідів і дотримуватися правил вигулу з повідком та нашийником. Вигулювати тварину можна лише з 14 років, а людям, покараним за жорстоке поводження, тимчасово заборонено заводити тварин.

Швидкі відповіді

Відповіді складено з тексту статті та рішень судів — кожна має джерело.

Як застосовують суди

Огляд: числа за статтею

  • 161Рішень у базі, 2017–2026серед рішень, які система розібрала
  • 87Усіх рішень 2026 року, з процесуальнимиіз них 75 по суті
  • 93 %Накладено стягнення, із 75 по сутіСправи про адміністративні правопорушення, 2026 рік
  • 7Постанов Верховного Суду2017–2026 роки, статтю застосовано

Що показує практика

актуально на 29.09.2026

Рішень за роками

2017–2026, серед 161 рішень цих років, які система розібрала

2017: 22018: 62019: 52020: 42021: 92022: 42023: 102024: 82025: 262026: 87
20172026

Справи про адміністративні правопорушення: частки результатів по суті, 2026 рік

93%
7%
Накладено стягнення — 70 з 75Закрито — 5 з 75

Відсотки — частка з 75 рішень · Знаменник — рішення, розглянуті по суті: без повернених без розгляду та об'єднаних проваджень.

  • Справи про адміністративні правопорушення, 2026 рік: 75 рішень по суті, з них 93 % — «Накладено стягнення».
  • Верховний Суд — 7 рішень із 161 за статтею (4 %).
  • За останній рік статтю застосовано у 98 рішеннях.
  • За останні 30 днів додалося 8 рішень.
  • Практику за статтею зібрано з 2017 по 2026 рік.

Позиція Верховного Суду

  • Верховний Суд встановив, що апеляційний суд безпідставно скасував рішення першої інстанції, оскільки не спростував презумпцію вини власника тварин, передбачену ст. 1166 ЦК України. Суд першої інстанції правильно оцінив докази, підтвердивши факт заподіяння шкоди кіньми відповідача та наявність причинно-наслідкового зв'язку, тоді як апеляційний суд здійснив необґрунтовану переоцінку доказів без встановлення нових обставин.

    Касаційний цивільний суд Верховного Суду · справа № 290/1138/18
  • Верховний Суд підтвердив, що кінь не є джерелом підвищеної небезпеки, проте вказав, що суди попередніх інстанцій не дослідили питання вини власника тварини у контексті порушення правил утримання тварин (ст. 9 Закону про захист тварин). Справа направлена на новий розгляд для встановлення наявності чи відсутності вини відповідача у заподіянні шкоди на загальних підставах деліктної відповідальності.

    Касаційний цивільний суд Верховного Суду · справа № 285/4411/18
  • Суд встановив, що встановлення правил утримання домашніх тварин є імперативним обов'язком органу місцевого самоврядування, а не дискреційним повноваженням, тому бездіяльність ради є протиправною. Верховний Суд підтвердив, що суди попередніх інстанцій правильно застосували норми матеріального права, зобов'язавши раду виконати цей обов'язок.

    Касаційний адміністративний суд Верховного Суду · справа № 369/4606/15-а

Свіжі рішення

останні 5 із 161

Задоволено частковоПерша інстанціяДарницький районний суд міста Києва
ст. 180 ЦКст. 319 ЦКст. 1166 ЦКст. 23 ЦК+2

Позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок нападу собаки відповідачки. Подія сталася 5 червня 2024 року, коли собака породи Amerikan Akita без намордника накинувся на собаку позивачки (мопс) та травмував ногу власниці. Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області відповідачку вже було визнано винною за ч. 3 ст. 154 КУпАП. Суд першої інстанції зазначив, що відповідно до ст. 82 ЦПК України обставини вини…

Мотивація суду: Вину відповідача у порушенні правил вигулу собаки встановлено постановою суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, що звільняє від доказування згідно зі ст. 82 ЦПК…

Накладено стягненняПерша інстанціяОболонський районний суд міста Києва
ст. 9 ЗУ «Про захист тварин від жорстокого поводження»ст. 154 КУпАП

16 вересня 2026 року Оболонський районний суд міста Києва розглянув справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 154 КУпАП. Судом встановлено, що 02.08.2026 біля озера Міністерка в місті Києві власниця собаки породи мексиканська гола не забезпечила належний контроль за твариною, внаслідок чого собака вкусила малолітню дитину, заподіявши їй рвану рану лівої гомілки. Правопорушниця у судове засідання не з'явилася, але подала письмові пояснення, в яких заперечувала факт…

Мотивація суду: Суд встановив вину ОСОБА_1 у порушенні правил тримання собаки, яка під час перебування в громадському місці вкусила малолітню дитину та заподіяла шкоду її здоров'ю, що підтверджено сукупністю…

Накладено стягненняПерша інстанціяСлавутський міськрайонний суд Хмельницької області
ст. 154 КУпАПст. 9 ЗУ «Про захист тварин від жорстокого поводження»

Славутський міськрайонний суд Хмельницької області розглянув справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 154 КУпАП. Згідно з матеріалами справи, 13 серпня 2026 року у селі Старий Кривин собака породи "Алабай", якого утримувала ОСОБА_1, самовільно залишив ізольоване приміщення (вольєр) та здійснив напад на ОСОБА_2, вкусивши її за ліву руку та ліву ногу, чим заподіяв шкоду здоров'ю. У судовому засіданні правопорушниця повністю визнала свою вину та пояснила обставини…

Мотивація суду: Суд встановив вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення на підставі протоколу, рапорту, письмових пояснень потерпілої та повного визнання вини правопорушницею. Враховуючи обставини…

Перегляд в апеляції чи касаціїАпеляційнаКиївський апеляційний суд
ст. 154 КУпАПст. 9 ЗУ «Про захист тварин від жорстокого поводження»ст. 280 КУпАПст. 294 КУпАП

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД у відкритому судовому засіданні 14 вересня 2026 року розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Миронівського районного суду Київської області від 07 серпня 2026 року. Судом першої інстанції ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 154 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2 040 гривень із конфіскацією собаки без породи на кличку Лайза, а також стягнуто судовий збір у розмірі 665,60 грн…

Мотивація суду: Суд встановив, що матеріали справи та письмові пояснення свідків повністю підтверджують факт вигулу ОСОБА_1 собаки без намордника, в результаті чого тварина вкусила дитину на самокаті. Доводи…

Накладено стягненняПерша інстанціяТомаківський районний суд Дніпропетровської області
ст. 154 КУпАПст. 9 ЗУ «Про захист тварин від жорстокого поводження»ст. 22 ЗУ «Про захист тварин від жорстокого поводження»ст. 40‑1 КУпАП+1

Томаківський районний суд Дніпропетровської області розглянув справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 154 КУпАП. Судом встановлено, що 01 вересня 2026 року о 07:30 на території домоволодіння правопорушник порушив правила утримання собак, внаслідок чого його собака вкусила за ногу неповнолітню ОСОБА_2 (2008 р.н.), спричинивши відкриту рану. Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату та час розгляду. Вивина особи…

Мотивація суду: Суд встановив факт вчинення правопорушення, оскільки відповідач не забезпечив належних умов утримання собаки, внаслідок чого тварина вкусила людину. Водночас суд дійшов висновку про неможливість…

Редакції статті

рішень за статтею всього — 161

18 редакцій закону з цією статтею, змін тексту — 3

  1. 22.07.2026Чинна · текст без змін

    Рішень за цією редакцією: 27 із 161

  2. 01.10.2023

    Рішень за цією редакцією: 96 із 161

  3. 08.08.2021

    Рішень за цією редакцією: 16 із 161

  4. 18.11.2012

    Рішень за цією редакцією: 22 із 161

  5. 21.02.2006

    Рішень за цією редакцією: 0 із 161

Рішення, ухвалені за чинності кожної редакції статті.

Сусідні статті

ЗУ «Про захист тварин від жорстокого поводження» · рішень, які система розібрала за кожною

Поруч у цьому законі

норми того самого акта, які суди застосовують разом із цією

З суду

рішень за нормою — 161 рішення

норми інших актів із тих самих рішень

Показати всі 12 статей

Аналітика на основі рішень судів і тексту закону; не є юридичною консультацією.