Перейти до вмісту

Стаття 35 ЗУ «Про охорону культурної спадщини». Дозволи на проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних робіт

Чинна редакція закону від 25.08.2026

Коротко. Правила для тих, хто проводить археологічні розкопки чи розвідки, та для власників ділянок, де вони проходять.

Текст статті

ч. 1

Проведення археологічних розвідок, розкопок, а також дослідження решток життєдіяльності людини, що містяться під земною поверхнею, під водою, здійснюються за дозволом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини. Дозволи на проведення археологічних розвідок, розкопок надаються за умови дотримання виконавцем робіт вимог охорони культурної спадщини та наявності у нього необхідного кваліфікаційного документа, виданого кваліфікаційною радою.

Порядок проведення археологічних досліджень визначається Кабінетом Міністрів України.

Кваліфікаційні документи видаються кваліфікаційною радою - колегіальним, незалежним органом, відповідальним за фаховий рівень виконавця робіт. Порядок формування та діяльності кваліфікаційної ради затверджується Кабінетом Міністрів України. До складу кваліфікаційної ради входять відповідні фахівці наукових установ, вищих навчальних закладів, громадських об’єднань.

Дозволи на проведення земляних (підводних) робіт на території місць бойових дій, місць загибелі бойових кораблів, морських та річкових суден, місць поховань померлих та померлих (загиблих) військовослужбовців (у тому числі іноземців), які загинули у війнах, внаслідок депортації та політичних репресій на території України, надаються згідно з програмами, погодженими з відповідним органом охорони культурної спадщини.

ч. 2

Виконавець археологічних розвідок, розкопок зобов'язаний:

забезпечити збереження виявлених під час досліджень об'єктів культурної спадщини;

своєчасно здати звіт про дослідження органам, що видали дозвіл та кваліфікаційний документ;

передати всі знайдені під час досліджень рухомі предмети, пов'язані з нерухомими об'єктами культурної спадщини (антропогенні, антропологічні, палеозоологічні, палеоботанічні та інші об'єкти, що мають культурну цінність), на постійне зберігання визначеній у дозволі установі для занесення до державної частини Музейного фонду України;

передати польову документацію та звіт про проведені роботи до архівного підрозділу державної наукової установи у порядку, визначеному законодавством;

забезпечити належну консервацію об'єктів культурної спадщини, що мають культурну цінність, упорядкування території після завершення робіт.

Показати всі 5 частин
ч. 3

Відповідний орган охорони культурної спадщини може призначати своїх уповноважених представників для здійснення нагляду за проведенням археологічних розкопок. Виконавець археологічних розкопок зобов'язаний сприяти представникам органів охорони культурної спадщини у здійсненні нагляду за проведенням розкопок.

ч. 4

Застосування металошукачів чи будь-якого іншого пошукового обладнання або відповідної технології на об'єктах культурної спадщини дозволяється тільки за наявності дозволу на їх використання та підлягає обов'язковій реєстрації у відповідному органі охорони культурної спадщини.

ч. 5

Власник або користувач земельної ділянки (у тому числі орендар) у межах території пам'ятки, охоронюваної археологічної території, в зонах охорони, в історичних ареалах населених місць згідно з розпорядженням органу охорони культурної спадщини зобов'язаний не перешкоджати виконавцеві робіт, який має дозвіл на проведення археологічних розвідок, розкопок на цій ділянці.

Власник або користувач (у тому числі орендар) земельної ділянки, на якій проводяться археологічні розвідки, розкопки, має право на відшкодування у повному обсязі шкоди, якої він зазнав у зв'язку з проведенням таких робіт.

Наведено текст чинної редакції. Офіційний текст акта

Простою мовою

Проводити археологічні розкопки, розвідки та використовувати металошукачі дозволено лише за спеціальним дозволом і кваліфікаційним документом. Дослідники зобов’язані зберегти знахідки, передати їх державі й відзвітувати, а землевласники мають не заважати роботам із правом на повне відшкодування збитків.

Швидкі відповіді

Відповіді складено з тексту статті — кожна має джерело.

Практика

Огляд: числа за статтею

  • 16Рішень у базі, 2019–2026серед рішень, які система розібрала
  • 2Усіх рішень 2026 року, з процесуальнимиіз них 2 по суті
  • 13Постанов Верховного Суду2019–2026 роки, статтю застосовано

Що показує практика

актуально на 14.11.2026

Рішень за роками

2019–2026, серед усіх рішень за статтею, які система розібрала

2019: 1 · переважно касаційні постанови2020: 4 · переважно касаційні постанови2021: 1 · переважно касаційні постанови2022: 2 · переважно касаційні постанови2023: 3 · переважно касаційні постанови2024: 2 · переважно касаційні постанови2025: 12026: 2
20192026
  • рішення за рік
  • рік, за який у базі переважно касаційні постанови

Часток за цією статтею ще не наводимо: рішень, розглянутих по суті, 2 — менше за 30.

  • За останній рік статтю застосовано у 3 рішеннях.
  • За останні 30 днів додалося 1 рішення.

Позиція Верховного Суду

  • Суд встановив, що проведення земляних робіт у межах охоронних зон пам'яток національного значення та історичного ареалу вимагає обов'язкового погодження з профільним міністерством, незалежно від наявності інших дозвільних документів. Позивач не виконав цю вимогу, тому припис про припинення робіт є законним.

    Касаційний адміністративний суд Верховного Суду · справа № 120/7096/23
  • Верховний Суд відступив від попередньої практики, зазначивши, що будівельні роботи в межах історичного ареалу потребують дозволу Мінкультури незалежно від наявності окремого наказу про затвердження меж, оскільки історичні ареали визначені законом та відповідними планами. Суди попередніх інстанцій помилково застосували преюдицію щодо правової оцінки, яка не є фактом, та неправильно витлумачили норми Закону «Про охорону культурної спадщини».

    Касаційний адміністративний суд Верховного Суду · справа № 640/8728/21
  • Верховний Суд зазначив, що Міністерство культури діяло в межах повноважень щодо охорони культурної спадщини, а заходи з візуального огляду не є перевіркою господарської діяльності у розумінні Закону № 877-V. Суд підкреслив пріоритет вимог Закону «Про охорону культурної спадщини» та необхідність дотримання балансу публічних інтересів при забудові історичних ареалів.

    Касаційний адміністративний суд Верховного Суду · справа № 1.380.2019.006107

Маєте справу за ст. 35 ЗУ «Про охорону культурної спадщини»? Система зіставить ваші обставини з практикою за статтею. Перевірити шанси на courthelp ↑

Свіжі рішення

останні 5 рішень за статтею

У позові відмовленоПерша інстанціяХарківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд розглянув адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю 'Інтербуд ТМ' до Міністерства культури та інформаційної політики України за участю третьої особи ТОВ 'КСМ-Груп' про визнання протиправним та скасування припису №484/6.11.6 від 02.09.2020 та акта від 27.11.2020. Позивач обґрунтовував свої вимоги тим, що межі історичного ареалу м. Києва не були належним чином затверджені Кабінетом Міністрів України, а отже, вимагати дозвіл…

Мотивація суду: Суд виходив з того, що відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду та судової палати Касаційного адміністративного суду, межі історичного ареалу м. Києва визначаються на підставі…

У позові відмовленоПерша інстанціяВінницький окружний адміністративний суд

Товариство з обмеженою відповідальністю Ресторан «Ділові зустрічі» звернулося до суду з позовом до Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради про визнання протиправними та скасування припису від 08.05.2020 № 192/п про зупинення будівельних робіт на об'єкті «Будівництво житлового комплексу з апартаментами на вул. Круглоуніверситетська, 5‑7 в Печерському районі м. Києва» та постанови від 22.06.2020 № 14‑20 про накладення фінансових санкцій на суму 69 700,00…

Мотивація суду

Суд встановив, що земельна ділянка знаходиться в межах центрального історичного ареалу м. Києва та біля пам'ятки архітектури місцевого значення, де позивач проводив земляні та будівельні роботи…

У позові відмовленоПерша інстанціяХарківський окружний адміністративний суд

Товариство з обмеженою відповідальністю «Старт Груп Україна» звернулося до суду з позовом до Департаменту охорони культурної спадщини КМДА про скасування приписів та постанов про накладення фінансових санкцій. Спір виник через проведення позивачем демонтажних та земляних робіт (влаштування буроін'єкційних паль) на об'єкті за адресою вул. Тургенєвська, 17-А, м. Київ, без отримання відповідних дозволів органу охорони культурної спадщини. Відповідач встановив, що об'єкт знаходиться в межах…

Мотивація суду

Суд встановив, що позивач проводив будівельні та земляні роботи в межах історичного ареалу м. Києва та поблизу пам'ятки архітектури без необхідних погоджень та дозволів. Оскільки позивач не виконав…

Редакції статті

36 редакцій закону з цією статтею, змін тексту — 6

  1. 25.08.2026Чинна · текст без змін

    Рішень за цією редакцією: 2

  2. 25.01.2019

    Рішень за цією редакцією: 6

Показати всі 8 редакцій

2006

  1. 01.01.2006

    Закон № 2245-IV від 16.12.2004 «Про внесення змін до Закону України "Про охорону культурної спадщини"» — змінено ч. 1, ч. 2, ч. 3; додано ч. 4, ч. 5

    Рішень за цією редакцією: 0

2000

  1. 08.06.2000

    Рішень за цією редакцією: 0

Рішення, ухвалені за чинності кожної редакції статті.

Поруч

Сусідні статті

ЗУ «Про охорону культурної спадщини» · рішень, які система розібрала за кожною

Аналітика на основі рішень судів і тексту закону; не є юридичною консультацією.