Стаття 14-1 ЗУ «Про охорону культурної спадщини». Територія пам'ятки
Чинна редакція закону від 25.08.2026текст статті — з 02.10.2023актуально на 29.09.2026+1 рішення за 30 днів10 редакцій закону з цією статтею, остання 25.08.2026
Джерело: zakon.rada.gov.uaредакція від 25.08.2026
Текст статті
Територія пам’ятки - це територія, історично і топографічно пов’язана з розпланувально-просторовою еволюцією пам’ятки, для якої визначається спеціальний охоронний режим її використання з метою збереження цілісності пам’ятки. Межі та режими використання території пам’ятки визначаються науково-проектною документацією, що складається за результатами проведених досліджень. Рішення про затвердження науково-проектної документації з визначення меж і режимів використання території пам’ятки приймається: центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, - щодо територій пам’яток національного значення; органом охорони культурної спадщини Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями - щодо територій пам’яток місцевого значення. Порядок визначення меж та режимів використання території пам’ятки та затвердження науково-проектної документації встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Режим використання території пам’ятки встановлює обмеження діяльності у використанні відповідної території (земель). Будь-яка діяльність у межах території пам’ятки має здійснюватися з дотриманням режиму використання пам’ятки, у тому числі всіх обмежень у використанні земель, зокрема у сфері забудови.
Показати всі 5 частинЗгорнути
До затвердження науково-проектної (науково-дослідної) документації з визначення меж та режимів використання території пам’ятки відповідно до частини першої цієї статті межа території пам’ятки встановлюється: 1) для пам’яток археології: для поселень: у межах населених пунктів - 100 метрів навколо орієнтовного географічного центру (центроїда) знахідки фрагмента ділянки археологічного культурного шару, визначеного в обліковій документації; за межами населених пунктів - 300 метрів навколо орієнтовного географічного центру (центроїда) знахідки фрагмента ділянки археологічного культурного шару, визначеного в обліковій документації; для городищ: у межах населених пунктів - 100 метрів навколо залишків оборонних споруд (вал, рів), визначених в обліковій документації; за межами населених пунктів - 300 метрів навколо залишків оборонних споруд (вал, рів), визначених в обліковій документації; для безкурганних могильників: у межах населених пунктів - 100 метрів навколо орієнтовного географічного центру (центроїда) знахідки фрагмента ділянки археологічного культурного шару поховання, визначеного в обліковій документації; за межами населених пунктів - 300 метрів навколо орієнтовного географічного центру (центроїда) знахідки фрагмента ділянки археологічного культурного шару поховання, визначеного в обліковій документації; для курганів тощо: у межах населених пунктів - 100 метрів навколо пам’ятки або орієнтовного географічного центру (центроїда) знахідки фрагмента ділянки археологічного культурного шару, визначеного в обліковій документації; за межами населених пунктів - 300 метрів навколо пам’ятки або орієнтовного географічного центру (центроїда) знахідки фрагмента ділянки археологічного культурного шару, визначеного в обліковій документації; 2) для пам’яток архітектури - 20 метрів навколо периметра забудови; 3) для пам’яток садово-паркового мистецтва, історії, монументального мистецтва, ландшафтних, містобудування - територією, зайнятою пам’яткою. Контур пам’ятки або орієнтовні координати географічного центру (центроїда) знахідки фрагмента ділянки археологічного культурного шару фіксуються в обліковій документації, складовою якої є технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж території пам’ятки, що затверджується: центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, - щодо пам’яток національного значення; органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями - щодо пам’яток місцевого значення. Протягом трьох робочих днів з дня затвердження технічної документації орган, що її затвердив, має забезпечити подання заяви про внесення встановлених документацією обмежень у використанні земель до Державного земельного кадастру. У межах встановленої відповідно до цієї частини території пам’ятки (крім територій пам’яток археології) забороняється: проведення робіт з нового будівництва, а також будівельних робіт на існуючих об’єктах, якщо наслідком виконання таких робіт стане збільшення висотності такого об’єкта або збільшення більш як на 15 відсотків зовнішніх геометричних розмірів його фундаменту, або зменшення відстані від такого об’єкта до пам’ятки, що охороняється; розміщення пов’язаних фундаментом із землею (ґрунтом) тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, нових елементів благоустрою (крім засобів зовнішньої реклами, що розміщені з дотриманням правил, затверджених у межах повноважень органами місцевого самоврядування, щодо типів (видів) рекламних засобів з урахуванням зонування території та/або місць їх розміщення згідно з текстовими та графічними матеріалами). Для цілей цієї частини не вважається порушенням режиму території пам’ятки, навіть якщо це призведе до зменшення відстані від будівлі або споруди до пам’ятки, що охороняється, виконання відповідно до законодавства робіт з: облаштування засобів безперешкодного доступу до будівель та споруд для забезпечення доступності і безпеки об’єктів для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення; термомодернізації будівель та споруд. Земляні роботи на території пам’ятки проводяться виключно за умови проведення попередніх археологічних розвідок. Не потребують обов’язкового проведення попередніх археологічних розвідок роботи з: сінокосіння; городництва; неглибокої оранки; випасання худоби; дорожніх робіт; обстеження, ремонту, переукладання інженерних мереж; благоустрою (крім розміщення на території пам’яток археології нових елементів благоустрою, тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, засобів зовнішньої реклами, пов’язаних фундаментом із землею (ґрунтом), при закладанні фундаменту на глибині більше 0,5 метра у разі відсутності на таких територіях інженерних мереж); ліквідації стихійного лиха, надзвичайних ситуацій, аварій та усунення їх наслідків, усунення негативних наслідків, зумовлених воєнними діями, або що виникли в ході проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил.
Відомості про межі і режими використання території пам’ятки підлягають внесенню до Державного земельного кадастру, містобудівного кадастру як відомості про обмеження у використанні земель (у тому числі у сфері забудови). Технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж режимоутворюючих об’єктів культурної спадщини (щодо встановлення меж території пам’ятки, що є складовою облікової документації) затверджується: центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, - щодо пам’яток національного значення; органом охорони культурної спадщини Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями - щодо пам’яток місцевого значення. Технічна документація не пізніше ніж за 30 календарних днів до її затвердження оприлюднюється на офіційному веб-сайті органу, уповноваженого на її затвердження. Протягом трьох робочих днів з дня затвердження технічної документації орган, що її затвердив, має забезпечити подання заяви про внесення встановлених документацією обмежень у використанні земель до Державного земельного кадастру.
Зміна визначених меж і режимів використання пам’ятки здійснюється в порядку, встановленому частиною першою цієї статті.
Наведено текст чинної редакції. Офіційний текст акта
Як застосовують суди
Огляд: числа за статтею
- 3Рішень у базі, 2026–2026серед рішень, які система розібрала
- 3Усіх рішень 2026 року, з процесуальнимиіз них 1 по суті
Що показує практика
актуально на 29.09.2026
Рішень за роками
2026–2026, серед 3 рішень цих років, які система розібрала
Часток за цією статтею ще не наводимо: рішень, розглянутих по суті, 1 — менше за 30.
- За останній рік статтю застосовано у 3 рішеннях.
- За останні 30 днів додалося 1 рішення.
Свіжі рішення
останні 3 із 3
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства культури України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії щодо замовлення і розроблення науково-проєктної та землевпорядної документації для визначення меж і режимів використання об'єкта культурної спадщини національного значення «Історичний ландшафт центру Буго-Гардівської паланки Війська Запорозького». Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.05.2026 року у задоволенні позову було…
Мотивація суду: Суд апеляційної інстанції встановив, що Міністерство культури України не є належним замовником науково-проєктної документації та документації із землеустрою щодо пам'ятки археології національного…
Позивач звернувся до суду з позовом до Міністерства культури України, вимагаючи визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо незамовлення та незабезпечення розроблення науково-проєктної та землевпорядної документації для пам'ятки національного значення «Історичний ландшафт центру Буго-Гардівської паланки Війська Запорозького». Позивач наголошував на важливості збереження об'єкта та необхідності внесення відомостей про межі та обмеження до Державного земельного кадастру. Суд…
Мотивація суду: Суд встановив, що чинне законодавство не покладає на Міністерство культури України обов'язок бути замовником розроблення науково-проєктної та землевпорядної документації, а лише наділяє його…
Полтавська обласна військова адміністрація звернулася з позовом до ОСОБА_1 про повернення земельної ділянки площею 1 га, посилаючись на те, що вона частково накладається на пам'ятку археології (курган). Суд першої інстанції задовольнив позов, вважаючи, що землі історико-культурного призначення не можуть перебувати у приватній власності. Апеляційний суд скасував це рішення та відмовив у позові. Суд встановив, що на момент приватизації ділянки (2018 рік) дані про пам'ятку не були належним чином…
Мотивація суду: Апеляційний суд встановив, що на момент передачі ділянки у власність відомості про пам'ятку археології не були внесені до кадастру, а відповідач є добросовісним набувачем. Позбавлення права власності…
Редакції статті
рішень за статтею всього — 3
10 редакцій закону з цією статтею, змін тексту — 1
- 25.08.2026Чинна · текст без змін
Рішень за цією редакцією: 1 із 3
- 02.10.2023
Рішень за цією редакцією: 2 із 3
- 26.05.2022
Рішень за цією редакцією: 0 із 3
Рішення, ухвалені за чинності кожної редакції статті.
Сусідні статті
ЗУ «Про охорону культурної спадщини» · рішень, які система розібрала за кожною
- Ст. 12Екскурсійне відвідування пам'яток1 рішення
- Ст. 13Державний реєстр нерухомих пам'яток України58 рішень
- Ст. 14Занесення об'єкта культурної спадщини до Реєстру та внесення змін до нього105 рішень
- Ст. 14‑1Територія пам'ятки3 рішення
- Ст. 15Вилучення пам'ятки з Реєстру2 рішення
- Ст. 15‑1Особливості вилучення з Реєстру об'єктів…1 рішення
- Ст. 16Інформування про об'єкти культурної спадщини…1 рішення
Аналітика на основі рішень судів і тексту закону; не є юридичною консультацією.