Стаття 56 КЗпП. Неповний робочий час

Восьмий апеляційний адміністративний суд розглянув апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління державної служби з питань праці на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року у справі № 380/7335/24 за позовом ТОВ «Мобіжук». Спір виник через постанову Держпраці від 28 лютого 2024 року про накладення штрафу в розмірі 134000 грн за абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України через нібито оформлення працівників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на неповний робочий час…

Мотивація суду: Суд встановив, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів на підтвердження того, що працівники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 фактично виконували роботу протягом усього робочого часу магазинів…

Позивач звернулася до суду з позовом до КНП «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» Кропивницької міської ради про визнання незаконним переведення на 0,5 ставки, поновлення на повній ставці та стягнення 100 000 грн моральної шкоди. Суд першої інстанції відмовив у позові, не вбачаючи порушень. Апеляційний суд встановив, що роботодавець діяв суперечливо: у трудовій книжці було зроблено запис про прийняття на посаду без застережень про неповний робочий час, тоді як внутрішні накази обмежували…

Мотивація суду: Апеляційний суд визнав дії роботодавця щодо обмеження ставки незаконними через суперечність між наказами та записом у трудовій книжці, проте відмовив у позові через пропуск позивачем тримісячного…

Позивачка звернулася до суду з позовом до ПрАТ «Харківенергозбут» про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення за прогул (п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України), звільнення за власним бажанням (ст. 38 КЗпП України), внесення запису до трудової книжки та стягнення невиплаченої заробітної плати й середнього заробітку за час затримки розрахунку. Суд встановив, що відсутність позивачки на робочому місці в день звільнення була значною мірою зумовлена оголошенням повітряних тривог…

Справа стосується стягнення з ПАТ 'Сумихімпром' адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю у 2017 році. Позивач (Фонд соціального захисту інвалідів) стверджував, що відповідач не виконав квоту (4% від чисельності працівників). Відповідач наполягав на тому, що створив достатню кількість вакансій, проте вони були на умовах неповної зайнятості (0,5 ставки). Верховний Суд, переглядаючи справу в касаційному порядку, підтримав позицію…

Мотивація суду: Суд встановив, що створення робочих місць з неповною зайнятістю (0,5 ставки) не забезпечує реалізацію трудових прав осіб з інвалідністю на рівні з іншими працівниками та не відповідає гарантіям…

Справа стосується спору про визнання протиправним та скасування наказу АТ «Укрзалізниця» про встановлення позивачу режиму неповного робочого часу. Позивач, будучи директором регіональної філії, був поновлений на посаді за рішенням суду, після чого роботодавець видав наказ про переведення його на неповний робочий тиждень та день. Суди першої та апеляційної інстанцій задовольнили позов, визнавши наказ незаконним. Верховний Суд підтвердив ці висновки, зазначивши, що хоча роботодавець має право…

Мотивація суду: Суд встановив, що відповідач не довів наявності реальних змін в організації виробництва і праці, які б виправдовували одностороннє встановлення неповного робочого часу. Оскільки істотні умови праці…