Стаття 240-1 КЗпП. Прийняття рішень органом, що розглядає трудові спори, у разі неможливості поновлення працівника на роботі внаслідок припинення діяльності підприємства, установи, організації. Незаконне звільнення у разі ліквідації підприємства

Справа стосується позову ОСОБА_1 до АТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» про визнання незаконним звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку. Позивач працювала бухгалтером і була звільнена 17.06.2022 за п.1 ст.40 КЗпП України (скорочення штату). Суд встановив, що відповідач не забезпечив належного виконання вимог трудового законодавства щодо працевлаштування працівника, який підлягає вивільненню, не запропонувавши всі наявні вакансії. Хоча суд відхилив доводи…

Мотивація суду: Суд встановив, що відповідач не виконав усіх гарантій реалізації права на працю при скороченні, зокрема не довів пропонування всіх наявних вакансій, що є порушенням процедури звільнення. Звільнення…

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування наказів про звільнення, поновлення на посаді заступника начальника Київської міської митниці ДФС та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Суд встановив, що між попередженням про звільнення (13.07.2020) та самим звільненням (02.06.2021) законодавство було змінено (Закон № 1285-IX), що поклало на суб'єкта призначення обов'язок запропонувати державному службовцю іншу рівнозначну або нижчу посаду…

Мотивація суду: Суд встановив, що відповідач порушив процедуру звільнення, оскільки не запропонував позивачу рівнозначну або нижчу посаду, що було обов'язковим згідно з чинною на момент звільнення редакцією ст. 87…

Позивач звернулася до суду з позовом про визнання незаконним та скасування наказу Управління культури і туризму Білоцерківської міської ради № 71 від 06.09.2023, яким було змінено підставу її звільнення з п. 3 ст. 41 КЗпП на п. 1 ст. 40 КЗпП (ліквідація закладу). Раніше, рішенням суду від 08.08.2022, звільнення позивача було визнано незаконним, а її поновлено на роботі. Відповідач видав оскаржуваний наказ після набрання рішенням суду законної сили, намагаючись ретроактивно змінити підставу…

Мотивація суду: Суд встановив, що відповідач не мав права ретроактивно змінювати підставу звільнення після того, як судовим рішенням попереднє звільнення було визнано незаконним. Відповідач не довів факт…

Справа стосується позову про визнання незаконним наказу про звільнення та поновлення на роботі. Позивач була звільнена у зв'язку з ліквідацією підприємства (КНП «БОДГС» ТОР). Рішення про ліквідацію згодом було визнано протиправним в адміністративному суді. Суд першої інстанції поновив строк звернення до суду та задовольнив позов. Апеляційний суд, після направлення справи Верховним Судом на новий розгляд, залишив рішення без змін. Суд встановив, що оскарження рішення про ліквідацію створювало…

Мотивація суду: Суд визнав причини пропуску строку поважними, оскільки триваюче оскарження рішення про ліквідацію підприємства створювало об'єктивну правову невизначеність. Оскільки рішення суду першої інстанції…

Позивач працював на посаді юриста Малехівської сільської ради з 2016 року. У червні 2021 року його було звільнено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України у зв’язку з приєднанням сільської ради до Львівської міської ради в межах адміністративно-територіальної реформи. Позивач оскаржив звільнення, посилаючись на те, що розпорядження Кабінету Міністрів України, якими Малехівську громаду було включено до складу Львівської, були визнані протиправними та скасовані судом в іншій справі. Крім того…

Мотивація суду: Звільнення визнано незаконним, оскільки роботодавець не запропонував працівникові вакантні посади, що були в наявності. Проте поновлення на роботі неможливе через фактичне припинення Малехівської…