Чи можуть оштрафувати, якщо ви вчасно відправили гроші, але переплутали рахунок? За правилами єдиного внеску технічна помилка не перетворює платника на порушника.
Історія однієї помилки
Директор підприємства мав сплатити єдиний внесок за січень. Він вчасно відправив 140 816,97 грн, але припустився помилки у цифрах. Кошти пішли на неналежний рахунок. Коли помилку помітили, директор подав заяву, і податківці перекинули суму за правильною адресою.
Інспектори все одно склали постанову. Вони вирішили, що гроші надійшли на правильний рахунок пізніше строку, і виписали штраф у розмірі 1 360 грн. Чоловік не погодився з таким підходом і пішов до суду. У справі №753/14609/26 Дарницький районний суд міста Києва 24.09.2026 став на бік позивача і повністю скасував стягнення.
Як суд вибудував ланцюг норм
Щоб захистити людину від формального покарання, суд застосував 4 норми у чіткій послідовності.
Перша ланка — порядок перерахування. Спершу суд перевірив, як саме треба платити. З 26.01.2026 діє нова редакція ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Вона визначає базове правило:
«Сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування або на єдиний рахунок, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь).»
Ця норма знадобилась, щоб зафіксувати сам факт виконання обов'язку через банківську систему. Без неї неможливо довести, що платіж взагалі відбувся.
Друга ланка — підстава для покарання. Далі суд оцінив статтю, за якою податкова виписала штраф. Це ч. 3 ст. 165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (у редакції від 10.09.2026):
«Несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у тому числі авансових платежів, у сумі, що не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, -
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу - підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від сорока до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»
Ця стаття описує саме порушення. Суд використав її, щоб розібрати склад провини: чи є сам факт несвоєчасної сплати, якщо гроші списані з рахунку вчасно.
Третя ланка — обов'язок доказування. Хто має довести, що директор діяв умисно? Відповідь дає ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України (редакція від 01.01.2026):
«В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.»
Ця норма переклала тягар доведення на податкову. Інспектори мали довести, що директор ухилявся від сплати, але платіжне доручення підтверджувало вчасну транзакцію.
Четверта ланка — закриття справи. Суд побачив відсутність умислу і застосував ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення (редакція від 10.09.2026):
«Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин:
- 1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення;
- 2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку;
- 3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність;
- 4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони;
- 5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення;
- 6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність;
- 7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу;
- 8) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту;
- 9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі;
- 10) проходження військової служби особою, щодо якої розпочато провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210 і 210-1 цього Кодексу.»
Ця норма стала фінальною крапкою. Вона дозволила не просто скасувати штраф, а повністю закрити провадження через відсутність складу правопорушення.
Без якої ланки все розвалилось би
Без ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску...» не було б законного підтвердження механізму сплати через банк.
Без ст. 165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення податкова не мала б формальної підстави виносити постанову.
Без ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України директору довелося б самому доводити свою невинуватість перед державним апаратом.
Без ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд не зміг би легально закрити справу після виявлення технічної помилки.
Межі застосування позиції
Поширена думка каже, що будь-яка проблема з платежем вирішується на користь бізнесу, але суди ретельно перевіряють причини затримки. За даними реєстру судових рішень, суди ухвалили 117 рішень по суті за цей рік, тоді як загалом практика налічує 489 рішень за нормою за період з 2016 по 2026 рік. Ця статистика підтверджує, що суперечки щодо єдиного внеску виникають постійно.
Якщо ви просто не заплатили вчасно, технічна помилка не стане виправданням. У справі №160/16826/26 підприємство намагалося скасувати штраф у розмірі 2 222 725,39 грн, посилаючись на форс-мажор через руйнування Каховської ГЕС та арешт рахунків. Суд відмовив, бо воєнний мораторій закінчився, а прямий вплив обставин на кожен прострочений платіж не був доведений. Інший приклад містить рішення у справі №640/4582/22, де ФОП отримала 41 166,96 грн штрафу. Вона стверджувала, що не знала про перевірку, але суд перевірив поштові повідомлення і залишив санкцію чинною.
Що це означає для вас
Якщо ви бухгалтер або керівник підприємства, зберігайте первинні платіжні доручення з відміткою банку. Саме дата списання коштів з вашого рахунку є головним доказом своєчасності.
Коли помітили помилку в реквізитах, негайно подайте до податкової заяву про перекидання коштів на правильний рахунок. Якщо інспектор ігнорує ваші дії та виносить постанову про штраф, оскаржуйте рішення до суду. Додавайте банківські виписки, які підтверджують рух коштів. Закон захищає тих, хто платить вчасно, навіть якщо цифри у призначенні платежу трохи сплутались. Зволікання з подачею позову залишить постанову чинною, і ви втратите гроші на рівному місці.