Перейти до вмісту

Стаття 79 ЗУ «Про міжнародне приватне право». Судовий імунітет

Чинна редакція закону від 30.07.2026

Коротко. Правила подання позовів проти іноземних держав, їхніх дипломатів і міжнародних організацій до судів України.

Текст статті

ч. 1

Пред’явлення позову до іноземної держави, залучення іноземної держави до участі у справі як відповідача або третьої особи, накладення арешту на майно, яке належить іноземній державі та знаходиться на території України, застосування щодо такого майна інших засобів забезпечення позову і звернення стягнення на таке майно можуть бути допущені лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом України.

ч. 2

Акредитовані в Україні дипломатичні представники іноземних держав та інші особи, зазначені у відповідних законах України і міжнародних договорах України, підлягають юрисдикції судів України лише в межах, що визначаються принципами та нормами міжнародного права або міжнародними договорами України.

Показати всі 4 частини
ч. 3

Міжнародні організації підлягають юрисдикції судів України у межах, визначених міжнародними договорами України або законами України.

ч. 4

У тих випадках, коли в порушення норм міжнародного права Україні, її майну або представникам в іноземній державі не забезпечується такий же судовий імунітет, який згідно з частинами першою та другою цієї статті забезпечується іноземним державам, їх майну та представникам в Україні, Кабінетом Міністрів України може бути вжито до цієї держави, її майна відповідних заходів, дозволених міжнародним правом, якщо тільки заходів дипломатичного характеру не достатньо для врегулювання наслідків зазначеного порушення норм міжнародного права.

Наведено текст чинної редакції. Офіційний текст акта

Простою мовою

Подати позов проти іноземної держави, арештувати або стягнути її майно в Україні можна лише за згодою цієї держави, якщо інше не передбачено законом чи міжнародним договором. Дипломати та міжнародні організації підпадають під юрисдикцію українських судів лише в межах, визначених законами та міжнародними нормами.

Швидкі відповіді

Відповіді складено з тексту статті — кожна має джерело.

Практика

Огляд: числа за статтею

  • 167Рішень у базі, 2019–2026серед рішень, які система розібрала
  • 122Усіх рішень 2026 року, з процесуальнимиіз них 119 по суті
  • 75 %Задоволено, із 119 по сутіЦивільні та господарські спори, 2026 рік
  • 28Постанов Верховного Суду2019–2026 роки, статтю застосовано

Що показує практика

актуально на 14.11.2026

Рішень за роками

2019–2026, серед усіх рішень за статтею, які система розібрала

2019: 1 · переважно касаційні постанови2020: 7 · переважно касаційні постанови2021: 10 · переважно касаційні постанови2022: 5 · переважно касаційні постанови2023: 2 · переважно касаційні постанови2024: 3 · переважно касаційні постанови2025: 172026: 122
20192026
  • рішення за рік
  • рік, за який у базі переважно касаційні постанови

Цивільні та господарські спори: частки результатів по суті, 2026 рік

75 %
23 %
інші · 2 %
Задоволено — 90 з 119 · 75 %Задоволено частково — 27 з 119 · 23 %Відмовлено — 2 з 119 · 2 %

Відсотки — частка з 119 рішень · Знаменник — рішення, розглянуті по суті: без повернених без розгляду та об'єднаних проваджень.

  • Верховний Суд — 28 рішень (17 % рішень за статтею).
  • За останній рік статтю застосовано у 133 рішеннях.
  • За останні 30 днів додалося 13 рішень.

Позиція Верховного Суду

  • Верховний Суд зазначив, що у справах про відшкодування шкоди, завданої збройною агресією, іноземна держава не користується судовим імунітетом, оскільки такі дії виходять за межі суверенних прав. Суди попередніх інстанцій помилково застосували норми про імунітет, тому справу направлено на новий розгляд до апеляційного суду для вирішення спору по суті.

    Касаційний цивільний суд Верховного Суду · справа № 490/9551/19
  • Верховний Суд зазначив, що збройна агресія РФ не є реалізацією суверенних прав, тому РФ не користується судовим імунітетом у справах про відшкодування шкоди, завданої громадянам України на території України. Направлення запитів до посольства країни-агресора є недоречним та таким, що призводить до безпідставного зволікання, особливо в умовах воєнного стану та розірвання дипломатичних відносин.

    Касаційний цивільний суд Верховного Суду · справа № 308/9708/19
  • Верховний Суд скасував ухвалу про закриття провадження, оскільки суд першої інстанції безпідставно застосував преюдицію щодо обставин, які не досліджувалися раніше, та не надав належної оцінки доводам заявника про відмову Республіки Молдова від імунітету через підписання Договору до Енергетичної хартії. Суд першої інстанції формально послався на заперечення боржника, не проаналізувавши їх по суті, що є порушенням процесуальних норм.

    Касаційний цивільний суд Верховного Суду · справа № 824/170/20

Маєте справу за ст. 79 ЗУ «Про міжнародне приватне право»? Система зіставить ваші обставини з практикою за статтею. Перевірити шанси на courthelp ↑

Свіжі рішення

останні 5 рішень за статтею

Позов задоволеноПерша інстанціяГосподарський суд Донецької області

Господарський суд Донецької області розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОСАТ" до держави Російська Федерація в особі Міністерства юстиції Російської Федерації про стягнення збитків. Позивач зазначив, що внаслідок збройної агресії РФ та інтенсивних бойових дій у місті Маріуполі було пошкоджено та знищено належне йому на праві власності нерухоме майно — об'єкт незавершеного будівництва (медсанчастину-поліклініку) загальною площею 1436,3 кв.м по вулиці Радіна…

Мотивація суду: Суд встановив факт знищення майна позивача внаслідок бойових дій та збройної агресії Російської Федерації, наявність причинно-наслідкового зв'язку та доведеність розміру збитків на підставі звіту…

Позов задоволеноПерша інстанціяДрабівський районний суд Черкаської області

Драбівський районний суд Черкаської області розглянув цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до держави Російська Федерація в особі Міністерства юстиції Російської Федерації про стягнення моральної шкоди внаслідок збройної агресії. Позивач обґрунтувала вимоги тим, що через повномасштабне вторгнення РФ вона була змушена залишити своє житло та майно в м. Маріуполь, перенести жахіття активних бойових дій, блокади та евакуації через ворожі блокпости, а також смерть брата в окупації. Відповідач у судове…

Мотивація суду

Суд дійшов висновку про повне задоволення позову, оскільки Російська Федерація, вчинивши збройну агресію та окупувавши частину території України, порушила фундаментальні права позивача і втратила…

У позові відмовленоПерша інстанціяБогунський районний суд м. Житомира

Богунський районний суд міста Житомира розглянув справу за позовом ОСОБА_1 до Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації про стягнення моральної шкоди у розмірі 150 000 доларів США (еквівалентно 6 600 000 грн) через збройну агресію та руйнування майна. Позивач зазначав, що внаслідок бойових дій його будинок у м. Маріуполі було зруйновано, він переїхав до м. Житомира і зареєструвався як внутрішньо переміщена особа, зазнавши душевних страждань і порушення звичного…

Мотивація суду

Суд дійшов висновку про відмову в позові через недоведеність позивачем позовних вимог. Матеріали справи не містять доказів наявності у позивача права власності на нерухоме майно, факту його…

Редакції статті

17 редакцій закону з цією статтею, змін тексту — 2

  1. 30.07.2026Чинна · текст без змін

    Рішень за цією редакцією: 51

  2. 03.01.2017

    Рішень за цією редакцією: 116

  3. 23.06.2005

    Рішень за цією редакцією: 0

Рішення, ухвалені за чинності кожної редакції статті.

Поруч

Аналітика на основі рішень судів і тексту закону; не є юридичною консультацією.