Стаття 75 ЗК. Землі електронних комунікацій
Чинна редакція кодексу від 25.08.2026текст статті — з 08.08.2025актуально на 29.09.2026170 редакцій кодексу з цією статтею, остання 25.08.2026
Джерело: zakon.rada.gov.uaредакція від 25.08.2026
Текст статті
До земель електронних комунікацій належать земельні ділянки, що надаються у порядку, встановленому цим Кодексом, у власність або користування фізичним особам - підприємцям та юридичним особам для розгортання, експлуатації електронних комунікаційних мереж.
Землі електронних комунікацій можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.
Показати всі 5 частинЗгорнути
Уздовж повітряних і підземних кабельних ліній електронних комунікаційних мереж, що проходять поза населеними пунктами, а також навколо споруд електронних комунікаційних мереж, у тому числі базових станцій мобільного зв’язку, земних станцій супутникового зв’язку та радіорелейних ліній встановлюються охоронні зони, а в разі необхідності утворюються просіки.
Розміри земельних ділянок, у тому числі охоронних зон та просік, що надаються особам, зазначеним у частині першій цієї статті, визначаються відповідно до норм відведення земель для цього виду діяльності та проектно-кошторисною документацією, затверджених в установленому порядку.
Постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг, які відповідно до Закону України "Про електронні комунікації" внесені до реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг, мають право вимагати від власників земельних ділянок або землекористувачів установлення сервітутів, у тому числі особистих сервітутів, земель електронних комунікацій, визначених цим Кодексом, для розгортання, експлуатації електронних комунікаційних мереж.
Наведено текст чинної редакції. Офіційний текст акта
Як застосовують суди
Огляд: числа за статтею
- 2Рішень у базі, 2020–2024серед рішень, які система розібрала
- 1Усіх рішень 2024 року, з процесуальнимиіз 2 за статтею
- 2Постанов Верховного Суду2020–2024 роки, статтю застосовано
Що показує практика
актуально на 29.09.2026
Рішень за роками
2020–2024, серед 2 рішень цих років, які система розібрала
- Практику за статтею зібрано з 2020 по 2024 рік.
Позиція Верховного Суду
Суд встановив, що земельна ділянка, на якій розташовані пам'ятки археології (кургани), належить до земель історико-культурного призначення і не може перебувати у приватній власності. Оскільки порушення права власності держави є таким, що триває, позов про повернення ділянки кваліфіковано як негаторний, до якого позовна давність не застосовується. Вимоги про скасування рішень та договорів визнано неефективним способом захисту.
Касаційний цивільний суд Верховного Суду · справа № 317/372/22Суди встановили, що позивач не довела факт виділення спірної ділянки в натурі згідно з вимогами законодавства та не підтвердила, що вона фактично користувалася цією ділянкою на момент звернення до сільської ради. Оскільки право на приватизацію пов'язане з фактом користування, відмова сільської ради у передачі ділянки у власність є правомірною.
Касаційний цивільний суд Верховного Суду · справа № 338/367/19
Свіжі рішення
останні 2 із 2
Справа стосується повернення у державну власність земельної ділянки площею 6,11 га, на якій розташований курганний могильник (пам'ятка археології). У 1998 році ділянка була незаконно передана у приватну власність, а згодом відчужена за договором міни на користь ОСОБА_1. Прокурор звернувся з позовом в інтересах Запорізької ОДА, вимагаючи скасувати рішення сільради, договір міни, державний акт та зобов'язати відповідача повернути землю. Суди першої та апеляційної інстанцій, а згодом і Верховний…
Мотивація суду: Суд встановив, що земельна ділянка, на якій розташовані пам'ятки археології (кургани), належить до земель історико-культурного призначення і не може перебувати у приватній власності…
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Порогівської сільської ради про визнання незаконним рішення про відмову у безоплатній приватизації земельної ділянки площею 0,15 га. Позивач посилалася на рішення виконкому сільської ради від 1967 року, згідно з яким їй було виділено ділянку в користування. Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили у задоволенні позову, встановивши, що позивач не довела факт виділення ділянки в натурі відповідно до норм ЗК Української РСР 1922 року, а також…
Мотивація суду: Суди встановили, що позивач не довела факт виділення спірної ділянки в натурі згідно з вимогами законодавства та не підтвердила, що вона фактично користувалася цією ділянкою на момент звернення…
Редакції статті
рішень за статтею всього — 2
170 редакцій кодексу з цією статтею, змін тексту — 2
- 25.08.2026Чинна · текст без змін
Рішень за цією редакцією: 0 із 2
- 08.08.2025
Рішень за цією редакцією: 0 із 2
- 01.01.2022
Рішень за цією редакцією: 1 із 2
- 25.10.2001
Рішень за цією редакцією: 1 із 2
Рішення, ухвалені за чинності кожної редакції статті.
Сусідні статті
ЗК · рішень, які система розібрала за кожною
З суду
рішень за нормою — 2 рішення
Застосовують
Рішень за нормою у кожному суді, які система розібрала.
Аналітика на основі рішень судів і тексту закону; не є юридичною консультацією.