Стаття 67 Закону України «Про платіжні послуги». Вимоги щодо захисту інформації
Чинна редакція закону від 26.06.2026текст статті — з 01.04.2023актуально на 13.11.202616 редакцій закону з цією статтею, остання 26.06.2026
Коротко. Правила захисту даних платіжних операцій для надавачів платіжних послуг та їхніх працівників.
Текст статті
Надавачі платіжних послуг зобов’язані запровадити систему захисту інформації, що має забезпечувати безперервний захист інформації про виконання платіжних операцій та індивідуальної облікової інформації на всіх етапах її формування, обробки, передавання та зберігання.
Система захисту інформації має забезпечувати цілісність, конфіденційність, доступність та простежуваність інформації, що формується, обробляється, передається та зберігається під час виконання платіжних операцій, відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Національного банку України. Надавачі платіжних послуг зобов’язані виконувати встановлені законодавством вимоги щодо захисту інформації.
Показати всі 4 частиниЗгорнути
У разі виявлення порушень законодавства щодо захисту інформації, що містять ознаки вчинення злочину, надавачі платіжних послуг зобов’язані повідомити про це відповідні правоохоронні органи.
Працівники надавачів платіжних послуг зобов’язані виконувати вимоги законодавства щодо захисту інформації під час виконання платіжних операцій, зберігати таємницю надавача платіжних послуг (або іншу інформацію з обмеженим доступом) та підтримувати конфіденційність інформації, що використовується в системі захисту такої інформації.
Працівники надавачів платіжних послуг несуть відповідальність за неналежне використання та зберігання засобів захисту інформації, що використовуються під час виконання платіжних операцій, а також за розголошення персональних даних користувачів та інформації, що може бути віднесена до банківської таємниці чи таємниці надавача платіжних послуг, відповідно до законодавства.
Наведено текст чинної редакції. Офіційний текст акта
Простою мовою
Надавачі платіжних послуг зобов'язані створити систему безперервного захисту платіжної інформації за вимогами Національного банку та повідомляти правоохоронців про виявлені злочини. Працівники таких надавачів мають зберігати таємницю і несуть відповідальність за розголошення даних користувачів або неналежне використання засобів захисту.
Швидкі відповіді
Запроваджена система має гарантувати безперервний захист інформації про виконання платіжних операцій та індивідуальної облікової інформації на всіх етапах: під час її формування, обробки, передавання та зберігання.
Вимоги щодо забезпечення цілісності, конфіденційності, доступності та простежуваності інформації під час виконання платіжних операцій встановлюються нормативно-правовими актами Національного банку України.
У разі виявлення порушень законодавства щодо захисту інформації, що містять ознаки вчинення злочину, надавачі платіжних послуг зобов’язані повідомити про це відповідні правоохоронні органи.
Так, працівники несуть відповідальність за законодавством за розголошення персональних даних користувачів, банківської таємниці чи таємниці надавача, а також за неналежне використання та зберігання засобів захисту інформації.
Практика
Огляд: числа за статтею
- 10Рішень у базі, 2025–2026серед рішень, які система розібрала
- 9Усіх рішень 2026 року, з процесуальнимиіз них 6 по суті
- 1Постанов Верховного Суду2025–2026 роки, статтю застосовано
Що показує практика
актуально на 13.11.2026
Рішень за роками
2025–2026, серед усіх рішень за статтею, які система розібрала
Часток за цією статтею ще не наводимо: рішень, розглянутих по суті, 6 — менше за 30.
- За останній рік статтю застосовано у 9 рішеннях.
Маєте справу за ст. 67 ЗУ «Про платіжні послуги»? Система зіставить ваші обставини з практикою за статтею. Перевірити шанси на courthelp ↑
Свіжі рішення
останні 5 рішень за статтею
Позивачка звернулася до суду з позовом до АТ КБ «ПриватБанк» про визнання незаконними дій щодо списання коштів та нарахування відсотків, стягнення та відновлення на рахунку 44050,00 грн, скасування заборгованості та стягнення 10000,00 грн моральної шкоди. Встановлено, що 13.05.2023 та 14.05.2023 відбулася авторизація в «Приват24» позивачки зі стороннього пристрою (Pixel 6 Pro), після чого 14.05.2023 о 19:27–19:40 з її кредитної картки було переказано 44050,00 грн (комісія 1321,50 грн) та знято…
Мотивація суду: Суд дійшов висновку, що позивачка своїми діями сприяла втраті та незаконному використанню інформації, яка дозволила третім особам авторизуватися у додатку «Приват24» зі стороннього пристрою…
Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 74 904,89 грн станом на 07.11.2025 року. У позові зазначалося, що відповідач неналежним чином виконувала зобов'язання за кредитним договором та договором про надання банківських послуг. Представник відповідача проти позову заперечував, надавши докази того, що заборгованість виникла внаслідок несанкціонованого списання коштів третіми особами…
Мотивація суду
Суд встановив, що оспорювані транзакції з переказу коштів були здійснені внаслідок несанкціонованого втручання третіх осіб, а позивач не довів належними доказами, що відповідач своїми навмисними…
Товариство з обмеженою відповідальністю «Монтажно-будівельна компанія СІНЕРГІЯ» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «ОТП БАНК» про стягнення 3 297 642,00 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що 31.10.2025 року з відкритого у банку поточного рахунку позивача внаслідок несанкціонованого втручання третіх осіб було проведено 44 транзакції на користь ФГ «Леран» без згоди клієнта. Враховуючи зустрічні надходження коштів протягом того ж дня на суму 1 441…
Мотивація суду
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про те, що банк не довів вину позивача у доступі третіх осіб до інформації та не виконав обов'язок щодо застосування процедури…
Справа стосується спору між клієнтом та АТ КБ «ПриватБанк» щодо несанкціонованого списання 44 555 грн кредитних коштів 16 квітня 2025 року. Позивач звернувся до суду з вимогою відновити залишок коштів та скасувати заборгованість, стверджуючи про шахрайські дії третіх осіб. Суд першої інстанції задовольнив позов, зобов'язавши банк відновити стан рахунку. Апеляційний суд залишив рішення без змін, підкресливши, що банк не довів вину позивача у розголошенні даних. Суд зазначив, що сам факт…
Мотивація суду
Суд встановив, що банк не надав належних доказів того, що позивач своїми діями чи бездіяльністю сприяв шахраям, а матеріали внутрішнього розслідування банку є лише припущеннями. Оскільки позивач вжив…
Товариство з обмеженою відповідальністю «Монтажно-будівельна компанія СІНЕРГІЯ» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «ОТП БАНК» про стягнення 3 297 642,00 грн. Підставою позову стало несанкціоноване списання грошових коштів з поточного рахунку позивача внаслідок 44 транзакцій, проведених 31.10.2025 на користь ФГ «Леран». Позивач стверджував про відсутність своєї волі на здійснення цих переказів і бездіяльність банку щодо блокування підозрілих…
Мотивація суду
Суд встановив, що банк не виконав обов'язок щодо застосування посиленої автентифікації та не заблокував аномальні транзакції…
Практика за напрямом «Споживчі спори»відкриється на courthelp.pro у новій вкладці
Редакції статті
16 редакцій закону з цією статтею, змін тексту — 1
- 26.06.2026Чинна · текст без змін
Рішень за цією редакцією: 4
- 01.04.2023
Рішень за цією редакцією: 6
- 30.06.2021
Рішень за цією редакцією: 0
Рішення, ухвалені за чинності кожної редакції статті.
Поруч
Сусідні статті
ЗУ «Про платіжні послуги» · рішень, які система розібрала за кожною
- Ст. 64Відкриття рахунків3 рішення
- Ст. 65Особливості функціонування платіжного рахунку0 рішень
- Ст. 66Управління операційними ризиками та ризиками безпеки4 рішення
- Ст. 67Вимоги щодо захисту інформації
- Ст. 68Автентифікація24 рішення
- Ст. 69Персональні дані користувачів1 рішення
- Ст. 70Таємниця надавача платіжних послуг1 рішення
Поруч у цьому законі
норми того самого акта, які суди застосовують разом із цією
Аналітика на основі рішень судів і тексту закону; не є юридичною консультацією.