Стаття 67 ЗУ «Про платіжні послуги». Вимоги щодо захисту інформації

Справа стосується спору між клієнтом та АТ КБ «ПриватБанк» щодо несанкціонованого списання 44 555 грн кредитних коштів 16 квітня 2025 року. Позивач звернувся до суду з вимогою відновити залишок коштів та скасувати заборгованість, стверджуючи про шахрайські дії третіх осіб. Суд першої інстанції задовольнив позов, зобов'язавши банк відновити стан рахунку. Апеляційний суд залишив рішення без змін, підкресливши, що банк не довів вину позивача у розголошенні даних. Суд зазначив, що сам факт…

Мотивація суду: Суд встановив, що банк не надав належних доказів того, що позивач своїми діями чи бездіяльністю сприяв шахраям, а матеріали внутрішнього розслідування банку є лише припущеннями. Оскільки позивач вжив…

Позивач звернулася до суду з позовом до АТ «Державний ощадний банк України» про стягнення 114 454,90 грн безпідставно списаних коштів та 65 292,59 грн пені. Спір виник через 13 несанкціонованих транзакцій, здійснених 06.09.2023 через мобільний додаток «Ощад 24/7». Позивач стверджувала, що не надавала згоди на перекази, проте банк у відзиві довів, що вхід до системи та підтвердження операцій відбулися з використанням належних засобів автентифікації (Face ID/Touch ID або паролів), які могли бути…

Мотивація суду: Суд встановив, що транзакції були здійснені через систему «Ощад 24/7» з коректною автентифікацією, а доступ третіх осіб до даних став можливим через недотримання позивачем умов конфіденційності…

Позивачка звернулася до суду з позовом до АТ «Ощадбанк» про стягнення 30 310 грн, які були безпідставно списані з її рахунку 08.04.2024 року шляхом переказу на картку іншого банку. Позивачка зазначила, що не ініціювала ці операції та не передавала третім особам жодних даних. Банк у відзиві наполягав на правомірності списання, посилаючись на те, що операції були підтверджені через мобільний додаток з використанням біометрії та одноразових кодів, що свідчить про порушення клієнтом умов договору…

Мотивація суду: Суд встановив, що банк не довів факт сприяння позивачкою незаконному використанню її даних, а сам по собі коректний ввід реквізитів не є доказом вини клієнта. Оскільки правовідносини є споживчими…

У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до АТ «КБ «Приватбанк» про захист прав споживачів. Позивачка вимагала відновити залишок коштів на її рахунку до стану, що існував до несанкціонованого списання 122 050 грн, скасувати заборгованість за кредитним лімітом та стягнути 20 000 грн витрат на правову допомогу. Спір виник через транзакції, здійснені 22 жовтня 2024 року, які позивачка вважає шахрайськими. Банк заперечував позов, посилаючись на те, що клієнтка самостійно розголосила…

Мотивація суду: Суд встановив, що банк не забезпечив належний захист рахунку від несанкціонованих операцій, тому зобов'язав відновити залишок коштів. У вимогах про скасування кредитної заборгованості відмовлено…

ТОВ Фірма 'МТВ' звернулося з позовом до АТ КБ 'Приватбанк' та АТ 'Акцент-Банк' про повернення коштів у розмірі 991 192,87 грн, списаних з рахунку внаслідок несанкціонованого редагування платіжної інструкції третіми особами. Позивач стверджував, що банки не забезпечили належний захист системи інтернет-банкінгу та не провели перевірку реквізитів отримувача, що призвело до перерахування коштів на рахунок неналежного отримувача. Суд першої інстанції відмовив у позові, проте апеляційний суд скасував…