Стаття 66 Закону України «Про платіжні послуги». Управління операційними ризиками та ризиками безпеки
Чинна редакція закону від 26.06.2026текст статті — з 08.11.2024актуально на 14.11.202616 редакцій закону з цією статтею, остання 26.06.2026
Коротко. Правила для банків і платіжних сервісів щодо захисту переказів від шахрайства, технічних збоїв і кібератак.
Текст статті
Банки та небанківські надавачі платіжних послуг зобов’язані затвердити та дотримуватися внутрішніх правил щодо ефективного зниження та контролю за операційними ризиками, кіберризиками та ризиками безпеки, пов’язаними з наданням платіжних послуг (виконанням платіжних операцій).
Під кіберризиком для цілей цієї частини розуміється ризик виникнення внаслідок реалізації кіберзагроз збитків та/або додаткових втрат банків, інших осіб, які здійснюють діяльність на ринках фінансових послуг, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк України, операторів платіжних систем та/або учасників платіжних систем, технологічних операторів платіжних послуг.
Зазначені правила мають також містити процедури забезпечення безпеки виконання платіжних операцій, вжиття заходів з ідентифікації помилкових та неналежних платіжних операцій (суб’єктів таких платіжних операцій) та заходів із запобігання або припинення таких платіжних операцій, реагування на інциденти безпеки, здійснення моніторингу та ведення бази даних операційних інцидентів, кіберінцидентів та інцидентів безпеки, пов’язаних з наданням платіжних послуг (виконанням платіжних операцій).
Банки та небанківські надавачі платіжних послуг зобов’язані повідомляти Національний банк України у встановленому ним порядку про істотні операційні інциденти, кіберінциденти та інциденти безпеки, пов’язані з наданням ними платіжних послуг (виконанням платіжних операцій).
Показати всі 3 частиниЗгорнути
Національний банк України своїми нормативно-правовими актами встановлює вимоги щодо управління банками та небанківськими надавачами платіжних послуг кіберризиками та ризиками безпеки як складовими операційного ризику під час провадження діяльності з надання платіжних послуг і визначає критерії істотності операційних інцидентів, кіберінцидентів та інцидентів безпеки.
Для належної ідентифікації суб’єктів помилкових, неналежних платіжних операцій, вжиття заходів із запобігання або припинення таких платіжних операцій надавачі платіжних послуг повинні негайно повідомляти інших надавачів платіжних послуг про таких суб’єктів і такі платіжні операції в обсязі, встановленому правилами відповідної платіжної системи або договором між надавачами платіжних послуг. Для запобігання або припинення зазначених платіжних операцій надавачі платіжних послуг зобов’язані підтверджувати інформацію на електронні запити центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності.
На підставі договорів та відповідно до цього Закону діяльність з ідентифікації суб’єктів помилкових, неналежних платіжних операцій, у тому числі тих, які вчинили діяння, яке може містити склад кримінального правопорушення, передбаченого Кримінальним кодексом України, вжиття заходів із запобігання або припинення зазначених платіжних операцій та запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення має право здійснювати юридична особа, засновниками якої є надавачі фінансових і нефінансових послуг та послуг, суміжних з платіжними. Надавачі фінансових, нефінансових платіжних послуг, послуг, суміжних з платіжними, і заснована ними юридична особа повинні забезпечити технологічний та програмно-апаратний захист персональних даних суб’єктів помилкових, неналежних платежів згідно з цим Законом.
Надавачі платіжних послуг мають передбачити у договорі про надання платіжних послуг отримання дозволу у користувача на надання надавачем платіжних послуг користувача іншим надавачам платіжних послуг інформації, що містить банківську таємницю, комерційну таємницю, таємницю надавача платіжних послуг, таємницю фінансового моніторингу.
Наведено текст чинної редакції. Офіційний текст акта
Простою мовою
Надавачі платіжних послуг зобов'язані контролювати операційні та кіберризики, фіксувати загрози й повідомляти Національний банк про істотні інциденти. Також вони мають виявляти помилкові чи неналежні перекази, негайно обмінюватися інформацією про них з іншими надавачами та захищати персональні дані.
Швидкі відповіді
Так. За ч. 2, банки та небанківські надавачі платіжних послуг зобов'язані повідомляти Національний банк України у встановленому ним порядку про істотні операційні інциденти, кіберінциденти та інциденти безпеки, пов'язані з наданням платіжних послуг або виконанням операцій.
Так. Для ідентифікації та припинення помилкових і неналежних платежів вони негайно повідомляють інших надавачів про операції та їх суб'єктів. При цьому договір із клієнтом має передбачати дозвіл на надання іншим надавачам інформації, що містить банківську або іншу таємницю.
Вони затверджують правила контролю за операційними ризиками, кіберризиками та безпекою. Правила мають містити процедури безпеки операцій, виявлення і припинення помилкових та неналежних операцій, реагування на інциденти та ведення бази даних операційних і кіберінцидентів.
Практика
Огляд: числа за статтею
- 4Рішень у базі, 2025–2026серед рішень, які система розібрала
- 3Усіх рішень 2026 року, з процесуальнимиіз них 2 по суті
Що показує практика
актуально на 14.11.2026
Рішень за роками
2025–2026, серед усіх рішень за статтею, які система розібрала
Часток за цією статтею ще не наводимо: рішень, розглянутих по суті, 2 — менше за 30.
- За останній рік статтю застосовано у 4 рішеннях.
Маєте справу за ст. 66 ЗУ «Про платіжні послуги»? Система зіставить ваші обставини з практикою за статтею. Перевірити шанси на courthelp ↑
Свіжі рішення
останні 4 рішення за статтею
Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 74 904,89 грн станом на 07.11.2025 року. У позові зазначалося, що відповідач неналежним чином виконувала зобов'язання за кредитним договором та договором про надання банківських послуг. Представник відповідача проти позову заперечував, надавши докази того, що заборгованість виникла внаслідок несанкціонованого списання коштів третіми особами…
Мотивація суду: Суд встановив, що оспорювані транзакції з переказу коштів були здійснені внаслідок несанкціонованого втручання третіх осіб, а позивач не довів належними доказами, що відповідач своїми навмисними…
Анатійський районний суд Одеської області розглянув цивільну справу за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 133470,42 грн (з яких 104697,23 грн — заборгованість за тілом кредиту, 28773,19 грн — прострочені відсотки). Позивач обґрунтовував вимоги укладанням кредитного договору від 28 жовтня 2019 року та невиконанням обов'язків з погашення заборгованості. Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що заборгованість…
Мотивація суду
Суд дійшов висновку про відмову в позові, оскільки матеріалами справи та даними кримінального провадження підтверджено факт здійснення несанкціонованого списання коштів невстановленими особами…
Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 60 617,95 грн. Позивач стверджував, що договір був укладений 28 червня 2023 року через систему Приват24 з використанням фінансового номера телефону відповідачки. Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, з чим погодився Київський апеляційний суд. В ході розгляду справи було встановлено, що 28 червня 2023 року в акаунті відповідачки…
Мотивація суду
Суд встановив, що банк не надав належних доказів того, що саме відповідачка ініціювала укладення кредитних договорів та переказ коштів. Встановлено факт нетипових входів до акаунту Приват24 з різних…
Справа стосується стягнення заборгованості за кредитним договором, укладеним в електронній формі. Позивач (АТ КБ «ПриватБанк») звернувся до суду з вимогою стягнути з ОСОБА_1 59803,30 грн, посилаючись на підписання нею документів за допомогою OTP-пароля. Суд першої інстанції задовольнив позов. Проте апеляційний суд скасував це рішення, встановивши, що відповідачка не ініціювала кредитні операції. Встановлено, що в червні 2023 року невідомі особи шляхом перевипуску SIM-картки оператора «Vodafone»…
Мотивація суду
Банк не довів, що відповідачка своїми діями сприяла шахрайському доступу до її акаунту, а матеріали справи підтверджують факт зламу акаунту та перевипуску SIM-картки без її відома…
Суди, що застосовують статтю
Рішень за нормою у кожному суді, які система розібрала; частка — серед усіх рішень за статтею.
Практика за напрямом «Кредитні спори»відкриється на courthelp.pro у новій вкладці
Редакції статті
16 редакцій закону з цією статтею, змін тексту — 2
- 26.06.2026Чинна · текст без змін
Рішень за цією редакцією: 2
- 08.11.2024
Рішень за цією редакцією: 2
- 01.04.2023
Закон № 2888-IX від 12.01.2023 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо платіжних послуг» — змінено ч. 1, ч. 2, ч. 3
Рішень за цією редакцією: 0
- 30.06.2021
Рішень за цією редакцією: 0
Рішення, ухвалені за чинності кожної редакції статті.
Поруч
Сусідні статті
ЗУ «Про платіжні послуги» · рішень, які система розібрала за кожною
- Ст. 63Види рахунків2 рішення
- Ст. 64Відкриття рахунків3 рішення
- Ст. 65Особливості функціонування платіжного рахунку0 рішень
- Ст. 66Управління операційними ризиками та ризиками безпеки
- Ст. 67Вимоги щодо захисту інформації10 рішень
- Ст. 68Автентифікація24 рішення
- Ст. 69Персональні дані користувачів1 рішення
Поруч у цьому законі
норми того самого акта, які суди застосовують разом із цією
Аналітика на основі рішень судів і тексту закону; не є юридичною консультацією.