Стаття 9 ЗУ про ліцензування. Ліцензійні умови
Чинна редакція закону від 16.09.2026текст статті — з 15.11.2024актуально на 06.10.2026+1 рішення за 30 днів52 редакції закону з цією статтею, остання 16.09.2026
Джерело: zakon.rada.gov.uaредакція від 16.09.2026
Коротко. Правила для бізнесу та підприємців, які хочуть отримати ліцензію або зобов’язані дотримуватися ліцензійних вимог.
Текст статті
Ліцензіат зобов’язаний виконувати вимоги ліцензійних умов відповідного виду господарської діяльності, а здобувач ліцензії для її отримання - відповідати ліцензійним умовам.
Ліцензійні умови та зміни до них розробляються органом ліцензування, підлягають погодженню спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування та затверджуються Кабінетом Міністрів України, крім випадків, визначених законом.
У разі якщо органом ліцензування визначено одночасно центральний орган виконавчої влади і Раду міністрів Автономної Республіки Крим чи місцевий орган виконавчої влади або державний колегіальний орган і Раду міністрів Автономної Республіки Крим чи місцевий орган виконавчої влади, ліцензійні умови розробляються відповідним центральним органом виконавчої влади або державним колегіальним органом відповідно.
У разі якщо органом ліцензування визначено Раду міністрів Автономної Республіки Крим, вона може передати свої повноваження органу ліцензування профільному міністерству Ради міністрів Автономної Республіки Крим.
Показати всі 13 частинЗгорнути
У разі внесення змін до чинних ліцензійних умов, які потребуватимуть проведення суб’єктами господарювання підготовчої роботи, такі ліцензійні умови або їх окремі положення мають набирати чинності через певний строк з дня їх опублікування, достатній для проведення таких підготовчих робіт, що не може бути меншим, ніж два місяці.
Органи ліцензування оприлюднюють ліцензійні умови і зміни до них на своєму офіційному веб-сайті.
У разі внесення змін до ліцензійних умов у частині зміни переліку документів, що додаються до заяви про отримання ліцензії, цими ж змінами встановлюється строк подачі цих додаткових документів, який не може бути меншим, ніж два місяці з дня опублікування змін до ліцензійних умов.
Залежно від особливостей провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, вимоги ліцензійних умов встановлюються стосовно суб’єкта господарювання загалом та /або відносно кожного місця провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню.
Якщо суб’єкт господарювання провадить вид господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, не в повному обсязі, а частково, ліцензійні умови поширюються на ліцензіата лише в частині, що встановлює вимоги до провадження цієї частини виду господарської діяльності.
абз. 1 ч. 8 виключено Закон № 4017-IX від 10.10.2024Дослівно з джерелаЗгорнути
Абзац перший частини восьмої статті 9 виключено на підставі Закону № 4017-IX від 10.10.2024
абз. 2 ч. 8 виключено Закон № 139-IX від 02.10.2019Дослівно з джерелаЗгорнути
Абзац другий частини восьмої статті 9 виключено на підставі Закону № 139-IX від 02.10.2019
Вимоги ліцензійних умов поширюються на місця провадження господарської діяльності ліцензіата, що зазначені в документах, що додаються до заяви про отримання ліцензії (з урахуванням змін до них, поданих ліцензіатом до органу ліцензування).
Вимоги ліцензійних умов мають бути обумовлені особливостями провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, та включають:
1) вичерпний перелік підтвердних документів, що підтверджують відповідність суб’єкта господарювання вимогам ліцензійних умов, крім документів, які органи влади не можуть вимагати відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та частини сьомої статті 9 Закону України "Про адміністративні послуги" та відомості про:
відомостей про місця провадження господарської діяльності із зазначенням щодо кожного з них виду діяльності (повністю або частково стосовно зазначеного у заяві) або операцій, що за ним провадитимуться;
відомостей про засоби провадження господарської діяльності;
доступність місць провадження господарської діяльності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення;
відсутність здійснення контролю за діяльністю суб’єкта господарювання у значенні, наведеному у статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та/або торговельних відносин з резидентами держав, що здійснюють збройну агресію проти України, у значенні, наведеному у статті 1 Закону України "Про оборону України";
2) кадрові вимоги щодо:
мінімальної кількості працівників за окремими посадами (у разі якщо це зумовлено особливостями провадження певного виду господарської діяльності, встановлюються вимоги щодо наявності у певних працівників відповідної освіти, кваліфікації та (або) стажу роботи, зокрема у фізичних осіб - підприємців, мінімальної частки кваліфікованих працівників за певними посадами, які уклали трудові договори з ліцензіатом);
даних про наявність трудових договорів з усіма найманими працівниками;
3) організаційні вимоги щодо:
абз. 2 п. 3 ч. 9 виключено Закон № 139-IX від 02.10.2019Дослівно з джерелаЗгорнути
Абзац другий пункту 3 частини дев'ятої статті 9 виключено на підставі Закону № 139-IX від 02.10.2019
абз. 3 п. 3 ч. 9 виключено Закон № 139-IX від 02.10.2019Дослівно з джерелаЗгорнути
Абзац третій пункту 3 частини дев'ятої статті 9 виключено на підставі Закону № 139-IX від 02.10.2019
строку повідомлення органу ліцензування про зміни даних, зазначених у заяві, документах та відомостях, що додавалися до заяви про отримання ліцензії, який не повинен перевищувати один місяць з дня настання таких змін;
провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, виключно в межах місць провадження господарської діяльності, зазначених у відомостях про них, поданих до органу ліцензування згідно з вимогами ліцензійних умов, використання виключно таких місць у провадженні виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, крім випадків, передбачених законом;
провадження виду господарської діяльності виключно з використанням засобів провадження, зазначених у відомостях, поданих органу ліцензування згідно з вимогами ліцензійних умов;
подання передбаченої законом звітності;
порядку дій суб’єкта господарювання у разі повного або часткового зупинення дії ліцензії;
абз. 9 п. 3 ч. 9 виключено Закон № 139-IX від 02.10.2019Дослівно з джерелаЗгорнути
Абзац дев'ятий пункту 3 частини дев'ятої статті 9 виключено на підставі Закону № 139-IX від 02.10.2019
4) технологічні вимоги щодо:
наявності певної матеріально-технічної бази разом з даними, що дають можливість її ідентифікувати;
доступності місць провадження господарської діяльності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення;
5) спеціальні вимоги, передбачені законом, стосовно:
обмеження щодо суміщення здійснення видів господарської діяльності;
виконання передбачених законом вимог щодо відокремлення і незалежності;
можливості провадження видів господарської діяльності лише юридичними особами або лише юридичними особами окремих організаційно-правових форм;
розміру статутного капіталу;
абз. 6 п. 5 ч. 9 виключено Закон № 139-IX від 02.10.2019Дослівно з джерелаЗгорнути
Абзац шостий пункту 5 частини дев'ятої статті 9 виключено на підставі Закону № 139-IX від 02.10.2019
ділової репутації.
До ліцензійних умов не можуть бути включені вимоги:
1) щодо додержання законодавства України у відповідній сфері та/або окремих законів у цілому;
2) законодавства, обов’язкові до виконання всіма суб’єктами господарювання.
Ліцензійними умовами встановлюються зміст та форма:
1) заяв про отримання, переоформлення ліцензії, зупинення та відновлення дії ліцензії повністю або частково, розширення провадження виду господарської діяльності ліцензіатом, припинення дії ліцензії повністю або частково;
2) відомостей, що додаються до заяви про отримання ліцензії;
3) опису документів, що подаються для отримання ліцензії;
4) документів щодо кожного місця провадження господарської діяльності.
У ліцензійних умовах визначаються вичерпні переліки типів місць та засобів провадження господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, щодо яких встановлюються вимоги, передбачені абзацами п’ятим та шостим пункту 3 частини дев’ятої цієї статті.
Ліцензійні умови повинні відповідати принципам державної політики у сфері ліцензування.
Наведено текст чинної редакції. Офіційний текст акта
Простою мовою
Стаття визначає вимоги, яким повинні відповідати підприємці для отримання ліцензії та під час ведення діяльності, включаючи кадрові, організаційні й технологічні правила. Також встановлено порядок затвердження ліцензійних умов і мінімальний строк у два місяці для підготовки бізнесу до нових змін.
Швидкі відповіді
Ліцензійні умови та зміни до них розробляє орган ліцензування, погоджує спеціально уповноважений орган з питань ліцензування, а затверджує Кабінет Міністрів України, крім випадків, визначених законом.
Якщо зміни до чинних ліцензійних умов потребують від бізнесу підготовчої роботи, вони набирають чинності через строк з дня опублікування, який не може бути меншим, ніж два місяці.
Організаційні вимоги ліцензійних умов визначають строк повідомлення про зміни даних, зазначених у заяві, документах та відомостях: цей строк не повинен перевищувати один місяць з дня настання таких змін.
Якщо суб’єкт господарювання провадить ліцензовану діяльність не в повному обсязі, а частково, ліцензійні умови поширюються на ліцензіата лише в частині, що встановлює вимоги до провадження саме цієї частини діяльності.
Практика
Огляд: числа за статтею
- 22Рішень у базі, 2018–2026серед рішень, які система розібрала
- 5Усіх рішень 2026 року, з процесуальнимиіз них 2 по суті
- 17Постанов Верховного Суду2018–2026 роки, статтю застосовано
Що показує практика
актуально на 06.10.2026
Рішень за роками
2018–2026, серед усіх рішень за статтею, які система розібрала
Часток за цією статтею ще не наводимо: рішень, розглянутих по суті, 2 — менше за 30.
- За останній рік статтю застосовано у 7 рішеннях.
- За останні 30 днів додалося 1 рішення.
- Практику за статтею зібрано з 2018 по 2026 рік.
Позиція Верховного Суду
Верховний Суд дійшов висновку, що обмеження на використання торговельних марок, встановлені постановою КМУ № 929, суперечать спеціальному законодавству про інтелектуальну власність та виходять за межі повноважень Кабінету Міністрів щодо регулювання ліцензійних умов. Суд визнав протиправними лише ті частини норми, які встановлювали додаткові заборони на використання ТМ, оскільки вони порушують право власності та принципи правової визначеності.
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду · справа № 320/31536/23Суд встановив, що згідно з Ліцензійними умовами, ліцензіат зобов'язаний надати дозвіл Національної поліції при створенні нових місць провадження діяльності. Відсутність такого дозволу є законною підставою для відмови органу ліцензування у внесенні змін до Ліцензійного реєстру.
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду · справа № 640/31593/21Верховний Суд зазначив, що недопуск до перевірки є загальним порушенням законодавства, а не порушенням ліцензійних умов, тому накладення штрафу за порушення ліцензійних умов у такому випадку є безпідставним. Суд змінив мотивувальну частину рішень попередніх інстанцій, оскільки вони помилково посилалися на відсутність уніфікованої форми акта як на підставу для недопуску.
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду · справа № 140/659/20
Свіжі рішення
останні 5 рішень за статтею
Корабельний районний суд м. Миколаєва розглянув у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України. Відповідно до матеріалів справи, обвинувачена незаконно придбала, транспортувала та зберігала з метою збуту 389 літрів фальсифікованих алкогольних напоїв та 8350 пачок цигарок без марок акцизного податку. 15 липня 2026 року між прокурором та обвинуваченою за участю захисника було…
Мотивація суду: Суд встановив, що угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченою укладена добровільно, відповідає вимогам КПК та КК України, а кваліфікація діяння є вірною. Обвинувачена повністю…
Корабельний районний суд м. Миколаєва розглянув у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 204 КК України. Згідно з матеріалами справи, обвинувачена незаконно придбала з метою збуту, зберігала та транспортувала незаконно виготовлені алкогольні напої (фальсифіковану горілку) загальним обсягом понад 1600 літрів та тисячі пачок тютюнових виробів без марок акцизного податку, частину з яких придбала…
Мотивація суду
Суд встановив, що угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченою укладена добровільно, відповідає вимогам КК та КПК України, а також інтересам суспільства. Обвинувачена беззастережно…
ТОВ «Сумський центр здоров'я» звернулося до суду з позовом до Кабінету Міністрів України про визнання протиправною та нечинною постанови № 895 від 14.07.2025 в частині пункту 5, який забороняє аптекам використовувати торговельні марки, що повторюють назви інших аптек, якщо вони не належать до однієї мережі. Позивач обґрунтував позов порушенням своїх майнових прав на використання ТМ, набутих за ліцензійним договором. Відповідач та третя особа (Держлікслужба) заперечували проти позову…
Мотивація суду
Суд встановив, що Кабінет Міністрів України вийшов за межі своїх повноважень, оскільки закони України не містять прямої заборони на використання торговельних марок аптеками, що не входять до однієї…
Справа стосується притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 164 КУпАП. 22 травня 2026 року водій здійснював перевезення пасажирів у режимі таксі без державної реєстрації як суб'єкта господарювання та без отримання ліцензії. Оскільки особа вже була притягнута до відповідальності за аналогічне правопорушення (ч. 1 ст. 164 КУпАП) постановою від 27 квітня 2026 року, діяння кваліфіковано як повторне. Відповідач у судове засідання не з'явився, подавши клопотання про виклик…
Мотивація суду
Суд встановив факт повторного здійснення особою перевезення пасажирів у режимі таксі без державної реєстрації та ліцензії, що підтверджується протоколом, рапортом, відеозаписом та попередньою…
Справа стосується притягнення громадянина до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП за провадження господарської діяльності без державної реєстрації та ліцензії. 04.06.2026 року під час перевезення пасажирів на автомобілі «Богдан А-092» було виявлено відсутність дозвільних документів на надання послуг з перевезення. У судовому засіданні правопорушник повністю визнав свою провину. Суд, розглянувши матеріали справи, визнав ОСОБА_1 винним та призначив адміністративне стягнення…
Мотивація суду
Суд встановив факт здійснення особою господарської діяльності з перевезення пасажирів без державної реєстрації та ліцензії, що підтверджується протоколом та визнанням вини правопорушником. Враховуючи…
Суди, що застосовують статтю
Рішень за нормою у кожному суді, які система розібрала; частка — серед усіх рішень за статтею.
Судді, що застосовують статтю
Рішень за нормою у кожного судді, які система розібрала.
Редакції статті
52 редакції закону з цією статтею, змін тексту — 4
- 16.09.2026Чинна · текст без змін
Рішень за цією редакцією: 0
- 15.11.2024
Рішень за цією редакцією: 7
- 19.08.2022
Рішень за цією редакцією: 6
- 18.12.2019
Рішень за цією редакцією: 8
- 11.06.2017
Рішень за цією редакцією: 1
Показати всі 6 редакційЗгорнути
2015
- 02.03.2015
Рішень за цією редакцією: 0
Рішення, ухвалені за чинності кожної редакції статті.
Поруч
Сусідні статті
ЗУ «Про ліцензування видів господарської діяльності» · рішень, які система розібрала за кожною
- Ст. 6Повноваження органів ліцензування6 рішень
- Ст. 7Перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню191 рішення
- Ст. 8Запровадження, скасування, зміна назви виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню7 рішень
- Ст. 9Ліцензійні умови
- Ст. 10Оформлення та подання документів до органу ліцензування0 рішень
- Ст. 11Документи, що подаються для отримання ліцензії2 рішення
- Ст. 12Порядок прийняття заяви про отримання ліцензії до розгляду та підстави для залишення її без руху або без розгляду чи закриття провадження0 рішень
Поруч у цьому законі
норми того самого акта, які суди застосовують разом із цією
Аналітика на основі рішень судів і тексту закону; не є юридичною консультацією.