Стаття 15 ЗУ «Про іпотеку». Особливості іпотеки земельних ділянок

У цій справі Верховний Суд розглядав заяву позивача ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Верховного Суду від 01 лютого 2023 року. Раніше, у межах спору про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, Верховний Суд скасував постанову апеляційного суду та змінив мотивувальну частину рішення суду першої інстанції, залишивши резолютивну частину без змін. Позивач звернувся із заявою про роз'яснення, оскільки вважав резолютивну частину постанови незрозумілою. Верховний Суд…

Мотивація суду: Суд дійшов висновку, що постанова Верховного Суду є чіткою та зрозумілою, а заявник фактично намагається змінити рішення або отримати консультацію щодо способу захисту прав, що виходить за межі…

Справа стосується визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка була предметом іпотеки. Позивач (іпотекодавець) уклав кредитний договір, забезпечений іпотекою земельної ділянки площею 8,89 га. Після відступлення права вимоги до ТОВ «ФК «Довіра та гарантія», останнє звернуло стягнення на ділянку шляхом її продажу третій особі (ОСОБА_2) у позасудовому порядку. Суд першої інстанції задовольнив позов, а апеляційний суд скасував це рішення…

Мотивація суду: Верховний Суд встановив, що реалізація земельних ділянок сільськогосподарського призначення при зверненні стягнення на предмет іпотеки має здійснюватися виключно на прилюдних торгах…

У червні 2018 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору іпотеки від 13 грудня 2016 року та скасування заборони на відчуження двох земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Позивачка обґрунтовувала вимоги тим, що згідно з ч. 4 ст. 133 ЗК України заставодержателем таких земель можуть бути лише банки, а не фізичні особи. Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, задовольнив позов, визнавши договір недійсним через порушення імперативної…

Мотивація суду: Суд встановив, що договір іпотеки є недійсним, оскільки згідно з ч. 4 ст. 133 ЗК України заставодержателем земель сільськогосподарського призначення можуть бути лише банки, а не фізичні особи. Доводи…

Справа стосувалася визнання недійсним договору іпотеки, укладеного між фізичними особами, предметом якого був садовий будинок та земельна ділянка для садівництва. Позивач (іпотекодавець) звернулася до суду, аргументуючи це тим, що земельні ділянки сільськогосподарського призначення не можуть бути предметом іпотеки у відносинах між фізичними особами, а іпотекодержателем таких земель можуть бути виключно банки. Суди першої та апеляційної інстанцій задовольнили позов частково, визнавши договір…

Мотивація суду: Суд встановив, що згідно з ч. 4 ст. 133 ЗК України заставодержателем земельних ділянок сільськогосподарського призначення можуть бути лише банки. Оскільки предметом іпотеки була земельна ділянка…

Справа стосується визнання земельної ділянки предметом іпотеки після її переформування. У 2007 році між банком та іпотекодавцем було укладено договір іпотеки щодо двох земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства. Згодом відповідач без згоди банку об'єднала ці ділянки в одну площею 2,4940 га з цільовим призначенням для будівництва торгівельно-розважального комплексу. Банк звернувся до суду з вимогою визнати нову ділянку предметом іпотеки. Суди першої та апеляційної…

Мотивація суду: Суд встановив, що об'єднання земельних ділянок не припиняє іпотеку, а нова ділянка є правонаступником обтяжених ділянок. Відповідач була належно повідомлена про розгляд справи, тому не мала підстав…