Перейти до вмісту

Стаття 64-1 Кримінального процесуального кодексу. Представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження

Чинна редакція кодексу від 14.10.2026

Коротко. Стаття для тих, хто представляє інтереси компанії під час розслідування чи судового розгляду кримінальної справи.

Текст статті

ч. 1

Представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, може бути:

особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником;

керівник чи інша особа, уповноважена законом або установчими документами;

працівник юридичної особи.

ч. 2

Повноваження представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, на участь у провадженні підтверджуються:

1) документами, передбаченими статтею цього Кодексу, якщо представником є особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні;

2) копією установчих документів юридичної особи, якщо представником є керівник юридичної особи чи інша уповноважена законом або установчими документами особа;

3) довіреністю, якщо представником є працівник юридичної особи.

Показати всі 7 частин
ч. 3

Протягом кримінального провадження представник юридичної особи має право:

1) знати, у зв’язку із вчиненням якого кримінального правопорушення здійснюється провадження щодо юридичної особи, та давати пояснення з цього приводу;

2) користуватися правовою допомогою;

3) збирати і подавати слідчому, прокурору, слідчому судді, суду докази;

4) брати участь у проведенні процесуальних дій;

5) під час проведення процесуальних дій ставити запитання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення дій, що заносяться до протоколу, а також знайомитися з протоколами слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, виконаних за його участі;

6) застосовувати з додержанням вимог цього Кодексу технічні засоби під час проведення процесуальних дій, в яких він бере участь. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд мають право заборонити застосовування технічних засобів під час проведення окремої процесуальної дії чи на певній стадії провадження з метою нерозголошення відомостей, які містять таємницю, що охороняється законом, чи стосуються інтимного життя особи, про що виноситься (постановляється) вмотивована постанова (ухвала);

7) заявляти клопотання про проведення процесуальних дій, про забезпечення безпеки щодо себе, членів своєї сім’ї, близьких родичів, майна, житла тощо;

8) заявляти відводи;

9) одержувати копії процесуальних документів та письмові повідомлення;

10) оскаржувати рішення, дії та бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді в порядку, передбаченому цим Кодексом;

11) користуватися рідною мовою, отримувати копії процесуальних документів рідною або іншою мовою, якою він володіє, та в разі необхідності користуватися послугами перекладача.

ч. 4

Під час досудового розслідування представник юридичної особи має право:

1) брати участь у слідчих (розшукових) та інших процесуальних діях, під час проведення яких ставити запитання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення дії, що заносяться до протоколу, а також знайомитися з протоколами слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, виконаних за його участі;

2) ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею цього Кодексу, та вимагати відкриття матеріалів згідно із статтею цього Кодексу.

ч. 5

Під час судового провадження представник юридичної особи має право:

1) бути завчасно поінформованим про час і місце судового розгляду;

2) брати участь у судовому провадженні;

3) виступати в судових дебатах;

4) ознайомлюватися з журналом судового засідання та технічним записом судового процесу, які йому зобов’язані надати уповноважені працівники суду, і подавати щодо них свої зауваження;

5) оскаржувати в установленому цим Кодексом порядку судові рішення та ініціювати їх перегляд, знати про подані на них апеляційні та касаційні скарги, заяви про їх перегляд, подавати на них заперечення.

ч. 6

Представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, має також інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.

ч. 7

Представник юридичної особи зобов’язаний:

1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості своєчасного прибуття - завчасно повідомити про це, а також про причини неможливості прибуття;

2) не перешкоджати встановленню обставин вчинення кримінального правопорушення;

3) не розголошувати без дозволу слідчого, прокурора, суду відомості, які стали йому відомі у зв’язку з участю у кримінальному провадженні і які становлять охоронювану законом таємницю.

Наведено текст чинної редакції. Офіційний текст акта

Простою мовою

Норма визначає, хто може виступати представником юридичної особи в кримінальній справі та якими документами підтверджуються його повноваження. Вона закріплює права представника брати участь у процесуальних діях і суді, а також обов'язки прибувати за викликом і зберігати таємницю.

Швидкі відповіді

Відповіді складено з тексту статті — кожна має джерело.

Практика

Огляд: числа за статтею

  • 7Рішень у базі, 2019–2026серед рішень, які система розібрала
  • 1Усіх рішень 2026 року, з процесуальнимисеред рішень за статтею
  • 7Постанов Верховного Суду2019–2026 роки, статтю застосовано

Що показує практика

актуально на 14.11.2026

Рішень за роками

2019–2026, серед усіх рішень за статтею, які система розібрала

2019: 1 · переважно касаційні постанови2020: 1 · переважно касаційні постанови2025: 42026: 1
20192026
  • рішення за рік
  • рік, за який у базі переважно касаційні постанови
  • За останній рік статтю застосовано у 1 рішенні.

Маєте справу за ст. 64‑1 КПК? Система зіставить ваші обставини з практикою за статтею. Перевірити шанси на courthelp ↑

Свіжі рішення

останні 5 рішень за статтею

Процесуальні рішенняКасаційнаКасаційний кримінальний суд Верховного Суду

Верховний Суд розглянув касаційну скаргу представника Уманського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» на ухвалу апеляційного суду про повернення апеляційної скарги. Суд встановив, що касаційна скарга не відповідає вимогам ст. 427 КПК України: відсутнє належне обґрунтування незаконності оскаржуваного рішення та не надано документів, що підтверджують повноваження представника (ОСОБА_4) на представництво інтересів юридичної особи. Зокрема, скаржник не навів аргументів щодо істотних порушень…

Процесуальні рішенняКасаційнаКасаційний кримінальний суд Верховного Суду

Представник військової частини НОМЕР_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвали слідчого судді та апеляційного суду щодо бездіяльності посадових осіб ДБР. Суд встановив, що скарга подана з порушенням вимог ст. 427 КПК України: не підтверджено повноваження представника (відсутні документи згідно зі ст. 64‑1 КПК) та сформульовано вимоги, які виходять за межі повноважень суду касаційної інстанції, визначених ст. 436 КПК (зокрема, вимога зобов'язати внести відомості до ЄРДР)…

Процесуальні рішенняКасаційнаКасаційний кримінальний суд Верховного Суду

Дана ухвала Верховного Суду від 03 лютого 2025 року у справі № 398/4734/21 відображає суворий підхід суду касаційної інстанції до дотримання процесуальних вимог щодо представництва юридичних осіб у кримінальному провадженні. Представник ФГ «Джерело-2» ОСОБА_4 звернувся з касаційною скаргою на рішення апеляційного суду, проте допустив помилку, не надавши доказів свого статусу керівника. Суд детально проаналізував положення статті 64‑1 КПК України, яка визначає, що представником юридичної особи…

Мотивація суду

Суд встановив, що касаційну скаргу підписано особою, яка назвалася в.о. голови ФГ, проте до неї не додано копії установчих документів, що є обов'язковим згідно зі ст. 64‑1 КПК України. Відсутність…

Редакції статті

126 редакцій кодексу з цією статтею, змін тексту — 0

  1. 14.10.2026Чинна · текст без змін

    Рішень за цією редакцією: 0

  2. 27.04.2014

    Рішень за цією редакцією: 7

Рішення, ухвалені за чинності кожної редакції статті.

Поруч

Аналітика на основі рішень судів і тексту закону; не є юридичною консультацією.