Стаття 64-1 КПК. Представник юридичної особи…
Представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження
Чинна редакція кодексу від 21.07.2026текст статті не змінювався у відомих редакціяхактуально на 29.09.2026125 редакцій кодексу з цією статтею, остання 21.07.2026
Джерело: zakon.rada.gov.uaредакція від 21.07.2026
Текст статті
Представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, може бути: особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником; керівник чи інша особа, уповноважена законом або установчими документами; працівник юридичної особи.
Повноваження представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, на участь у провадженні підтверджуються: 1) документами, передбаченими статтею 50 цього Кодексу, якщо представником є особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні; 2) копією установчих документів юридичної особи, якщо представником є керівник юридичної особи чи інша уповноважена законом або установчими документами особа; 3) довіреністю, якщо представником є працівник юридичної особи.
Показати всі 7 частинЗгорнути
Протягом кримінального провадження представник юридичної особи має право: 1) знати, у зв’язку із вчиненням якого кримінального правопорушення здійснюється провадження щодо юридичної особи, та давати пояснення з цього приводу; 2) користуватися правовою допомогою; 3) збирати і подавати слідчому, прокурору, слідчому судді, суду докази; 4) брати участь у проведенні процесуальних дій; 5) під час проведення процесуальних дій ставити запитання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення дій, що заносяться до протоколу, а також знайомитися з протоколами слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, виконаних за його участі; 6) застосовувати з додержанням вимог цього Кодексу технічні засоби під час проведення процесуальних дій, в яких він бере участь. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд мають право заборонити застосовування технічних засобів під час проведення окремої процесуальної дії чи на певній стадії провадження з метою нерозголошення відомостей, які містять таємницю, що охороняється законом, чи стосуються інтимного життя особи, про що виноситься (постановляється) вмотивована постанова (ухвала); 7) заявляти клопотання про проведення процесуальних дій, про забезпечення безпеки щодо себе, членів своєї сім’ї, близьких родичів, майна, житла тощо; 8) заявляти відводи; 9) одержувати копії процесуальних документів та письмові повідомлення; 10) оскаржувати рішення, дії та бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді в порядку, передбаченому цим Кодексом; 11) користуватися рідною мовою, отримувати копії процесуальних документів рідною або іншою мовою, якою він володіє, та в разі необхідності користуватися послугами перекладача.
Під час досудового розслідування представник юридичної особи має право: 1) брати участь у слідчих (розшукових) та інших процесуальних діях, під час проведення яких ставити запитання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення дії, що заносяться до протоколу, а також знайомитися з протоколами слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, виконаних за його участі; 2) ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 221 цього Кодексу, та вимагати відкриття матеріалів згідно із статтею 290 цього Кодексу.
Під час судового провадження представник юридичної особи має право: 1) бути завчасно поінформованим про час і місце судового розгляду; 2) брати участь у судовому провадженні; 3) виступати в судових дебатах; 4) ознайомлюватися з журналом судового засідання та технічним записом судового процесу, які йому зобов’язані надати уповноважені працівники суду, і подавати щодо них свої зауваження; 5) оскаржувати в установленому цим Кодексом порядку судові рішення та ініціювати їх перегляд, знати про подані на них апеляційні та касаційні скарги, заяви про їх перегляд, подавати на них заперечення.
Представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, має також інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.
Представник юридичної особи зобов’язаний: 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості своєчасного прибуття - завчасно повідомити про це, а також про причини неможливості прибуття; 2) не перешкоджати встановленню обставин вчинення кримінального правопорушення; 3) не розголошувати без дозволу слідчого, прокурора, суду відомості, які стали йому відомі у зв’язку з участю у кримінальному провадженні і які становлять охоронювану законом таємницю.
Наведено текст чинної редакції. Офіційний текст акта
Як застосовують суди
Огляд: числа за статтею
- 7Рішень у базі, 2019–2026серед рішень, які система розібрала
- 1Усіх рішень 2026 року, з процесуальнимиіз 7 за статтею
- 7Постанов Верховного Суду2019–2026 роки, статтю застосовано
Що показує практика
актуально на 29.09.2026
Рішень за роками
2019–2026, серед 7 рішень цих років, які система розібрала
- За останній рік статтю застосовано у 1 рішенні.
- Практику за статтею зібрано з 2019 по 2026 рік.
Позиція Верховного Суду
Суд встановив, що хоча процедура оскарження ухвал слідчих суддів є спрощеною, апеляційний суд має право повернути скаргу, якщо її подала особа, яка не підтвердила свої повноваження. Оскільки директор ПП «Полімет» не надав передбачених ч. 2 ст. 64‑1 КПК документів на підтвердження свого статусу, апеляційний суд правомірно повернув скаргу.
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду · справа № 761/33216/16-кВерховний Суд встановив, що адвокат як представник юридичної особи має право подавати апеляційну скаргу та клопотати про поновлення строку на її подання, діючи в інтересах довірителя. Апеляційний суд помилково відмовив у розгляді клопотання, не врахувавши положення ст. 64‑1 КПК України, що є порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду · справа № 641/2949/17
Свіжі рішення
останні 5 із 7
Верховний Суд розглянув касаційну скаргу представника Уманського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» на ухвалу апеляційного суду про повернення апеляційної скарги. Суд встановив, що касаційна скарга не відповідає вимогам ст. 427 КПК України: відсутнє належне обґрунтування незаконності оскаржуваного рішення та не надано документів, що підтверджують повноваження представника (ОСОБА_4) на представництво інтересів юридичної особи. Зокрема, скаржник не навів аргументів щодо істотних порушень…
Представник військової частини НОМЕР_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвали слідчого судді та апеляційного суду щодо бездіяльності посадових осіб ДБР. Суд встановив, що скарга подана з порушенням вимог ст. 427 КПК України: не підтверджено повноваження представника (відсутні документи згідно зі ст. 64‑1 КПК) та сформульовано вимоги, які виходять за межі повноважень суду касаційної інстанції, визначених ст. 436 КПК (зокрема, вимога зобов'язати внести відомості до ЄРДР)…
Дана ухвала Верховного Суду від 03 лютого 2025 року у справі № 398/4734/21 відображає суворий підхід суду касаційної інстанції до дотримання процесуальних вимог щодо представництва юридичних осіб у кримінальному провадженні. Представник ФГ «Джерело-2» ОСОБА_4 звернувся з касаційною скаргою на рішення апеляційного суду, проте допустив помилку, не надавши доказів свого статусу керівника. Суд детально проаналізував положення статті 64‑1 КПК України, яка визначає, що представником юридичної особи…
Мотивація суду: Суд встановив, що касаційну скаргу підписано особою, яка назвалася в.о. голови ФГ, проте до неї не додано копії установчих документів, що є обов'язковим згідно зі ст. 64‑1 КПК України. Відсутність…
Дана судова справа стосується важливого процесуального аспекту кримінального судочинства — належного підтвердження повноважень представника юридичної особи. Командир військової частини НОМЕР_1 звернувся до слідчого судді Херсонського міського суду зі скаргою на бездіяльність слідчого, яка полягала у невнесенні відомостей про злочин до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Після того, як слідчий суддя повернув скаргу, командир подав апеляційну скаргу. Проте Херсонський апеляційний суд ухвалою…
Мотивація суду: Апеляційний суд правомірно повернув скаргу, оскільки командир військової частини не надав установчих документів на підтвердження своїх повноважень представника юридичної особи відповідно до ст. 64‑1…
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду розглянув касаційну скаргу директора ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат» на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 03 жовтня 2024 року. Суд встановив процесуальне порушення при поданні скарги: скаржник, посилаючись на статус керівника підприємства, не надав копії установчих документів на підтвердження своїх повноважень, що є обов'язковою вимогою ст. 64‑1 та ч. 4 ст. 427 КПК України. Враховуючи це, суд прийняв…
Мотивація суду: Суд встановив, що директор ТОВ не додав до касаційної скарги копію установчих документів, які згідно зі ст. 64‑1 КПК України є обов'язковими для підтвердження повноважень керівника як представника…
Редакції статті
рішень за статтею всього — 7
125 редакцій кодексу з цією статтею, змін тексту — 0
- 21.07.2026Чинна · текст без змін
Рішень за цією редакцією: 0 із 7
- 27.04.2014
Рішень за цією редакцією: 7 із 7
Рішення, ухвалені за чинності кожної редакції статті.
Сусідні статті
КПК · рішень, які система розібрала за кожною
Поруч у цьому законі
норми того самого акта, які суди застосовують разом із цією
З суду
рішень за нормою — 7 рішень
Застосовують
Числа поруч — це обсяг розгляду, не оцінка.
Судді, що застосовують
Числа поруч — це обсяг розгляду, не оцінка.
Аналітика на основі рішень судів і тексту закону; не є юридичною консультацією.