Стаття 91 ЗУ про банкрутство. Розгляд господарським судом справи про банкрутство фізичної особи

Не діє з 21.10.2019Акт втратив чинністьактуально на 29.09.202621 редакція закону з цією статтею, остання 21.10.2019

Джерело: zakon.rada.gov.uaредакція від 21.10.2019

Текст статті

ч. 1

Одночасно з прийняттям заяви про порушення справи про банкрутство фізичної особи господарський суд накладає арешт на майно фізичної особи, за винятком майна, на яке згідно із законодавством України не може бути звернено стягнення, та майна, що перебуває в заставі з підстав, не пов’язаних із здійсненням такою особою підприємницької діяльності. За клопотанням фізичної особи господарський суд може звільнити з-під арешту майно (частину майна) у разі укладення договору поруки чи іншого забезпечення виконання зобов’язання фізичної особи третіми особами.

ч. 2

За заявою фізичної особи господарський суд може відкласти розгляд справи про банкрутство не більше ніж на два місяці для проведення фізичною особою розрахунків з кредиторами чи укладення мирової угоди.

Показати всі 10 частин

ч. 3

За наявності відомостей про відкриття спадщини на користь фізичної особи господарський суд має право зупинити провадження у справі про банкрутство для вирішення у встановленому законом порядку питання щодо спадщини.

ч. 4

Якщо у встановлений частиною другою цієї статті строк фізичною особою не подано доказів задоволення вимог кредиторів і в зазначений строк не укладено мирової угоди, господарський суд визнає фізичну особу банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

ч. 5

З дня прийняття господарським судом постанови про визнання фізичної особи банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: строки виконання зобов’язань фізичної особи вважаються такими, що настали; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), відсотків та інших фінансових (економічних) санкцій за всіма зобов’язаннями фізичної особи, крім зобов’язань, не пов’язаних із здійсненням такою особою підприємницької діяльності; припиняється стягнення з фізичної особи за всіма виконавчими документами, за винятком виконавчих документів за вимогами про стягнення аліментів, а також за вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров’ю громадян, та за вимогами, не пов’язаними із здійсненням такою особою підприємницької діяльності.

ч. 6

У постанові про визнання фізичної особи банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури господарський суд призначає ліквідатора банкрута в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна.

ч. 7

Ліквідатор відкриває спеціальний банківський рахунок, на який зараховуються кошти, отримані від продажу майна банкрута, та здійснюються розрахунки з кредиторами банкрута.

ч. 8

Офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, із зазначенням строку пред’явлення кредиторами вимог до банкрута, який не може перевищувати двох місяців.

ч. 9 · виключено

Закон № 1258-VII від 13.05.2014Дослівно з джерела

Частину дев’яту статті 91 виключено на підставі Закону № 1258-VII від 13.05.2014

ч. 10

Продажу підлягає все майно фізичної особи, за винятком майна, що не включається до складу ліквідаційної маси, якщо інше не передбачено цим Законом.

ч. 11

Якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відсутні відомості про припинення підприємницької діяльності боржника, після завершення ліквідаційної процедури господарський суд виносить ухвалу про припинення підприємницької діяльності боржника.

Наведено текст чинної редакції. Офіційний текст акта

Як застосовують суди

9Рішень у базі, 2018–2021серед рішень, які система розібрала
1Усіх рішень 2021 року, з процесуальнимиіз 9 за статтею
9Постанов Верховного Суду2018–2021 роки, статтю застосовано

Що показує практика

актуально на 29.09.2026

Рішень за роками

2018–2021, серед 9 рішень цих років, які система розібрала

20182021

Практику за статтею зібрано з 2018 по 2021 рік.

Позиція Верховного Суду

Суд встановив, що ліквідатор порушив вимоги законодавства при формуванні ліквідаційної маси, включивши до неї квартиру, яка є предметом іпотеки за валютним кредитом, а також не отримав дозвіл органу опіки та піклування на продаж житла, де зареєстровані малолітні діти. Це призвело до порушення майнових прав дітей та невідповідності процедури продажу вимогам закону, що є підставою для визнання результатів аукціону недійсними.
Касаційний господарський суд Верховного Суду · справа № 5023/5622/12
Верховний Суд встановив, що апеляційний суд помилково закрив провадження, не врахувавши, що скаржник був визнаний кредитором самим боржником у заяві про банкрутство та включений до реєстру вимог. Апеляційний суд не надав оцінки доказам статусу кредитора та передчасно дійшов висновку про відсутність у нього права на оскарження ухвали, що порушує принципи диспозитивності та судового контролю.
Касаційний господарський суд Верховного Суду · справа № 922/6658/15
Суд касаційної інстанції скасував постанову апеляційного суду через те, що той не залучив до справи дружину боржника, чиї права на спільну сумісну власність були порушені, а також не дослідив належність обраного способу захисту (віндикація замість недійсності) та правовий статус іпотечного майна в ліквідаційній масі.
Касаційний господарський суд Верховного Суду · справа № 910/17925/14