Стаття 129 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів». З'їзд суддів України

Чинна редакція закону від 25.06.2026текст статті — з 23.12.2022актуально на 29.09.202637 редакцій закону з цією статтею, остання 25.06.2026

Джерело: zakon.rada.gov.uaредакція від 25.06.2026

Текст статті

ч. 1

Найвищим органом суддівського самоврядування є з’їзд суддів України.

ч. 2

З’їзд суддів України:

1) заслуховує звіти Ради суддів України про виконання завдань органів суддівського самоврядування щодо забезпечення незалежності судів і суддів, стан організаційного та фінансового забезпечення діяльності судів;

2) заслуховує інформацію Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про її діяльність;

3) заслуховує інформацію Голови Державної судової адміністрації України про її діяльність, зокрема щодо організаційного, фінансового та матеріально-технічного забезпечення діяльності органів судової влади;

4) призначає суддів Конституційного Суду України відповідно до Конституції і законів України;

5) обирає членів Вищої ради правосуддя та приймає рішення про звільнення їх з посади члена Вищої ради правосуддя відповідно до Конституції і законів України;

п. 6 ч. 2 виключено Закон № 193-IX від 16.10.2019Дослівно з джерела

Пункт 6 частини другої статті 129 виключено на підставі Закону № 193-IX від 16.10.2019

7) звертається з пропозиціями щодо вирішення питань діяльності судів до органів державної влади та їх посадових осіб;

8) обирає Раду суддів України;

8‑1) призначає особу до складу Дорадчої групи експертів відповідно до Закону України "Про Конституційний Суд України";

9) розглядає інші питання суддівського самоврядування відповідно до закону.

Показати всі 3 частини

ч. 3

З’їзд суддів України приймає рішення, що є обов’язковими для всіх органів суддівського самоврядування та всіх суддів.

Наведено текст чинної редакції. Офіційний текст акта

Як застосовують суди

10Рішень у базі, 2018–2020серед рішень, які система розібрала
1Усіх рішень 2020 року, з процесуальнимиіз 10 за статтею
10Постанов Верховного Суду2018–2020 роки, статтю застосовано

Що показує практика

актуально на 29.09.2026

Рішень за роками

2018–2020, серед 10 рішень цих років, які система розібрала

20182020

Практику за статтею зібрано з 2018 по 2020 рік.

Позиція Верховного Суду

Суд встановив, що досягнення суддею 65-річного віку є безумовною підставою для припинення повноважень, а затримка звільнення Верховною Радою не повинна позбавляти суддю права на врахування всіх складових винагороди, які він отримував до моменту припинення повноважень за віком. Оскільки позивач був позбавлений можливості вчасно оформити відставку через об'єктивні причини, довічне утримання має розраховуватися з урахуванням доплати за адміністративну посаду.
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду · справа № 724/1088/17
Верховний Суд підтримав позицію апеляційної інстанції, зазначивши, що обмеження суддівської винагороди було зумовлене складною економічною ситуацією в державі та відповідало вимогам чинного законодавства на той період. Суд вказав, що обмеження застосовувалося до загальної суми винагороди, а не до її окремих складових, і не порушувало гарантій незалежності суддів.
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду · справа № 806/2435/16
Суд встановив, що після набрання чинності статтею 129 Закону № 2453-VI з 01.01.2012 поняття «щомісячне грошове утримання працюючого судді» було скасовано та замінено на «суддівську винагороду». Оскільки законодавство не передбачало такої виплати, у відповідачів були відсутні правові підстави для включення цих сум до бюджетних запитів та проекту бюджету.
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду · справа № 814/301/15