Стаття 3 ЗУ «Про очищення влади». Критерії люстрації посадовців
Критерії здійснення очищення влади (люстрації)
Чинна редакція закону від 31.03.2023текст статті — з 20.03.2020актуально на 29.09.20268 редакцій закону з цією статтею, остання 31.03.2023
Джерело: zakon.rada.gov.uaредакція від 31.03.2023
Текст статті
Заборона, передбачена частиною третьою статті 1 цього Закону, застосовується до осіб, які обіймали сукупно не менше одного року посаду (посади) у період з 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014 року: 1) Президента України, Прем’єр-міністра України, Першого віце-прем’єр-міністра України, віце-прем’єр-міністра України; 2) міністра, керівника центрального органу виконавчої влади, який не входить до складу Кабінету Міністрів України, Голови Національного банку України, Голови Антимонопольного комітету України, Голови Фонду державного майна України, Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України, їх першого заступника, голови або члена національної комісії, що здійснює відповідно державне регулювання природних монополій, державне регулювання у сферах зв’язку та інформатизації, ринків цінних паперів і фінансових послуг; 3) Генерального прокурора України, Голови Служби безпеки України, Голови Служби зовнішньої розвідки України, начальника Управління державної охорони України, керівника центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та/або митну політику, податкової міліції, їх першого заступника чи заступника, заступника Міністра внутрішніх справ України; 4) Секретаря Ради національної безпеки і оборони України, його першого заступника, заступника; 5) Глави Адміністрації Президента України, Керівника Державного управління справами, Керівника Секретаріату Кабінету Міністрів України, Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики, їх першого заступника, заступника; 6) члена Вищої ради юстиції (крім Голови Верховного Суду України), члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Голови Державної судової адміністрації України, його першого заступника, заступника; 7) керівника, заступника керівника самостійного структурного підрозділу центрального органу (апарату) Генеральної прокуратури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Міністерства внутрішніх справ України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та/або митну політику, податкової міліції; 8) керівника, заступника керівника територіального (регіонального) органу прокуратури України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та/або митну політику, податкової міліції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі; 9) Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим, голови обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації, їх перших заступників, заступників, голови районної державної адміністрації, районної в місті Києві державної адміністрації; 10) Начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України, Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України, Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України, Командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України, їх першого заступника.
Заборона, передбачена частиною третьою статті 1 цього Закону, застосовується до осіб, які обіймали посаду (посади) у період з 21 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року та не були звільнені в цей період з відповідної посади (посад) за власним бажанням: 1) Секретаря Ради національної безпеки і оборони України, Прем’єр-міністра України, Першого віце-прем’єр-міністра України, віце-прем’єр-міністра України, міністра, керівника центрального органу виконавчої влади, який не входить до складу Кабінету Міністрів України, Голови Національного банку України, Голови Антимонопольного комітету України, Голови Фонду державного майна України, Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Генерального прокурора України, Голови Служби безпеки України, Голови Служби зовнішньої розвідки України, начальника Управління державної охорони України, керівника центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та/або митну політику, податкової міліції, центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, Глави Адміністрації Президента України, Керівника Державного управління справами, Керівника Секретаріату Кабінету Міністрів України, Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики, їх першого заступника, заступника; 2) члена Вищої ради юстиції (крім Голови Верховного Суду України), члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Голови Державної судової адміністрації України, його першого заступника, заступника; 3) керівника, заступника керівника самостійного структурного підрозділу центрального органу (апарату) Генеральної прокуратури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Міністерства внутрішніх справ України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та/або митну політику, податкової міліції; 4) керівника, заступника керівника територіального (регіонального) органу прокуратури України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та/або митну політику, податкової міліції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах у місті Києві; 5) Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим, голови обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації, їх перших заступників, заступників, голови районної державної адміністрації, районної в місті Києві державної адміністрації; 6) Начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України, Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України, Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України, Командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України, їх першого заступника, заступника; 7) голови або члена національної комісії, що здійснює відповідно державне регулювання природних монополій, державне регулювання у сферах зв’язку та інформатизації, ринків цінних паперів і фінансових послуг; 8) керівника державного підприємства, що належить до сфери управління суб’єкта надання адміністративних послуг, яке відповідно до законодавства вчиняє дії, необхідні для надання адміністративних послуг; 9) працівника правоохоронного органу, який брав участь у затриманні осіб, звільнених від кримінальної або адміністративної відповідальності відповідно до Закону України "Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань" від 29 січня 2014 року № 737-VII, Закону України "Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України" від 21 лютого 2014 року № 743-VII; 10) працівника правоохоронного органу, який складав та/або своєю дією сприяв складенню рапортів, протоколів про адміністративне правопорушення, повідомлень про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, обвинувальних актів стосовно осіб, звільнених від кримінальної або адміністративної відповідальності відповідно до Закону України "Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань" від 29 січня 2014 року № 737-VII, Закону України "Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України" від 21 лютого 2014 року № 743-VII; 11) слідчого органу досудового розслідування, дізнавача, оперативного працівника, інспектора, який проводив слідчі та оперативні дії стосовно осіб, звільнених від кримінальної або адміністративної відповідальності відповідно до Закону України "Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань" від 29 січня 2014 року № 737-VII, Закону України "Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України" від 21 лютого 2014 року № 743-VII; 12) працівника органу прокуратури, який здійснював процесуальне керівництво, вносив подання, погодження, підтримував клопотання про застосування запобіжних заходів, підтримував державне обвинувачення у суді стосовно осіб, звільнених від кримінальної або адміністративної відповідальності відповідно до Закону України "Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань" від 29 січня 2014 року № 737-VII, Закону України "Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України" від 21 лютого 2014 року № 743-VII; 13) судді, який постановив ухвалу про дозвіл на затримання з метою приводу, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ухвалив рішення про притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності осіб, звільнених від кримінальної або адміністративної відповідальності відповідно до Закону України "Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань" від 29 січня 2014 року № 737-VII, Закону України "Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України" від 21 лютого 2014 року № 743-VII.
Показати всі 10 частинЗгорнути
Заборона, передбачена частиною четвертою статті 1 цього Закону, застосовується до суддів, які постановлювали ухвали про дозвіл на затримання з метою приводу, про застосування запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, ухвалювали обвинувальні вироки, залишали їх без змін щодо осіб, до яких застосовано повну індивідуальну амністію Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про застосування амністії в Україні" щодо повної реабілітації політичних в’язнів" від 27 лютого 2014 року № 792-VII, співробітників органів внутрішніх справ, прокуратури та інших правоохоронних органів, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на кримінальне переслідування та притягнення до кримінальної відповідальності осіб, до яких застосовано повну індивідуальну амністію Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про застосування амністії в Україні" щодо повної реабілітації політичних в’язнів" від 27 лютого 2014 року № 792-VII.
Заборона, передбачена частиною третьою статті 1 цього Закону, застосовується до осіб, які: 1) були обрані і працювали на керівних посадах Комуністичної партії Радянського Союзу, Комуністичної партії України, Комуністичної партії іншої союзної республіки колишнього СРСР починаючи з посади секретаря районного комітету і вище; 2) були обрані і працювали на керівних посадах починаючи з посади секретаря ЦК ЛКСМУ і вище; 3) були штатними працівниками чи негласними агентами в КДБ СРСР, КДБ УРСР, КДБ інших союзних республік колишнього СРСР, Головному розвідувальному управлінні Міністерства оборони СРСР, закінчили вищі навчальні заклади КДБ СРСР (крім технічних спеціальностей).
Заборона, передбачена частиною четвертою статті 1 цього Закону, застосовується до посадових та службових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування (крім осіб, зазначених у частинах першій - четвертій цієї статті), які, обіймаючи відповідну посаду у період з 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014 року, своїм рішенням, дією чи бездіяльністю, що встановлено рішенням суду щодо них, яке набрало законної сили, здійснювали заходи, спрямовані на узурпацію влади Президентом України Віктором Януковичем, підрив основ національної безпеки, оборони чи територіальної цілісності України, що спричинило порушення прав і свобод людини.
Заборона, передбачена частиною четвертою статті 1 цього Закону, застосовується до посадових та службових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування, в тому числі суддів, співробітників органів внутрішніх справ, прокуратури України та інших правоохоронних органів, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю, що встановлено рішенням суду щодо них, яке набрало законної сили, здійснювали заходи, спрямовані на перешкоджання реалізації конституційного права громадян України збиратися мирно і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації або спрямовані на завдання шкоди життю, здоров’ю, майну фізичних осіб у період з 21 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року.
Заборона, передбачена частиною четвертою статті 1 цього Закону, застосовується до посадових та службових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування, в тому числі суддів, співробітників органів внутрішніх справ, прокуратури та інших правоохоронних органів, стосовно яких встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили, що вони: 1) співпрацювали із спецслужбами інших держав як таємні інформатори в оперативному отриманні інформації; 2) своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на підрив основ національної безпеки, оборони чи територіальної цілісності України; 3) закликали публічно до порушення територіальної цілісності та суверенітету України; 4) розпалювали міжнаціональну ворожнечу; 5) своїми протиправними рішеннями, дією чи бездіяльністю призвели до порушення прав людини та основоположних свобод, визнаних рішенням Європейського суду з прав людини.
Заборона, передбачена частиною третьою статті 1 цього Закону, застосовується до осіб, перевірка стосовно яких встановила недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за минулий рік деклараціях осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та/або невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених пунктами 1‑10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.
Суди загальної юрисдикції при прийнятті рішень у справах та щодо осіб, передбачених частинами п’ятою - сьомою цієї статті, застосовують положення цього Закону та встановлюють заборону, передбачену частиною четвертою статті 1 цього Закону, а також подають відповідне рішення Державній судовій адміністрації України для його надсилання до Міністерства юстиції України та внесення відомостей до Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади".
При постановленні вироків у справах та щодо осіб, передбачених частинами п’ятою - сьомою цієї статті, суди призначають заборону, передбачену частиною четвертою статті 1 цього Закону, як основне або додаткове покарання відповідно до положень Кримінального кодексу України. У разі призначення заборони, передбаченої частиною четвертою статті 1 цього Закону, як додаткового покарання строк такої заборони становить п’ять років.
Наведено текст чинної редакції. Офіційний текст акта
Простою мовою
Стаття визначає умови, за яких до посадовців застосовується заборона обіймати посади в органах державної влади. Під обмеження потрапляють високопосадовці часів президентства Януковича, керівники компартії та органів КДБ, силовики й судді, причетні до переслідування учасників мирних зібрань, а також чиновники з непідтвердженими статками.
Швидкі відповіді
Так, за ч. 8 заборона застосовується до осіб, перевірка щодо яких виявила недостовірні дані про майно в декларації за минулий рік або невідповідність вартості набутого за час роботи на посадах майна доходам із законних джерел.
За ч. 1 заборона поширюється на осіб, які сукупно не менше одного року з 25 лютого 2010 по 22 лютого 2014 року обіймали посади Прем'єр-міністра, міністрів, Генпрокурора, Голови СБУ, голів ОДА та інших вищих керівників із визначеного переліку.
Так, за ч. 4 заборона діє для керівників КПРС або КПУ від секретаря райкому і вище, керівників від секретаря ЦК ЛКСМУ і вище, а також штатних працівників чи негласних агентів КДБ або ГРУ СРСР та випускників вишів КДБ (крім технічних спеціальностей).
Згідно з ч. 10, якщо суд постановляє вирок у справах щодо осіб, визначених частинами п’ятою – сьомою цієї статті, і призначає люстраційну заборону як додаткове покарання, строк такої заборони становить п’ять років.
Відповіді складено з тексту статті та рішень судів — кожна має джерело.
Як застосовують суди
Огляд: числа за статтею
- 273Рішень у базі, 2018–2026серед рішень, які система розібрала
- 22Усіх рішень 2026 року, з процесуальнимиіз них 13 по суті
- 248Постанов Верховного Суду2018–2026 роки, статтю застосовано
Що показує практика
актуально на 29.09.2026
Рішень за роками
2018–2026, серед 273 рішень цих років, які система розібрала
Часток за цією статтею ще не наводимо: рішень, розглянутих по суті, 13 — менше за 30.
- Верховний Суд — 248 рішень із 273 за статтею (91 %).
- За останній рік статтю застосовано у 24 рішеннях.
- Практику за статтею зібрано з 2018 по 2026 рік.
Позиція Верховного Суду
Суд встановив, що хоча позивач звільнений за формальним критерієм перебування на посаді, наявний обвинувальний вирок у справі №750/4139/15-к підтверджує його індивідуальну вину у перешкоджанні мирним зібранням під час Євромайдану. Такі дії свідчать про причетність до порушення прав людини та узурпації влади, що відповідає легітимній меті Закону «Про очищення влади» та робить звільнення пропорційним заходом.
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду · справа № 826/17974/14Суд встановив, що звільнення позивача за Законом 'Про очищення влади' було безпідставним, оскільки не доведено його участі у заходах, спрямованих на узурпацію влади. Розрахунок середнього заробітку визнано правильним, оскільки суди застосували п. 10 Порядку № 100, який був чинним у розрахунковому періоді до 11 грудня 2020 року.
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду · справа № 826/20158/14Суд касаційної інстанції встановив, що позивач у суді першої інстанції самостійно надав розрахунок, який був покладений в основу рішення, і не заявляв про неповноту даних. Апеляційний суд правомірно відмовив у прийнятті нових доказів, оскільки позивач не довів поважність причин їх неподання раніше. Рішення судів попередніх інстанцій визнано законними та обґрунтованими.
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду · справа № 810/450/17
Свіжі рішення
останні 5 із 273
Шостий апеляційний адміністративний суд розглянув апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ГУ НП в Черкаській області (третя особа — Черкаська обласна організація професійної спілки атестованих працівників органів внутрішніх справ України) про визнання протиправним і скасування наказу про звільнення та стягнення середнього заробітку за час…
Мотивація суду: Суд апеляційної інстанції встановив, що позивач у період подій Революції Гідності обіймала посаду слідчого та брала безпосередню участь у складанні підозр та клопотань про тримання під вартою…
Київський окружний адміністративний суд розглянув справу за позовом ОСОБА_1 до МВС України та ГУ МВС у м. Києві щодо незаконного звільнення за Законом «Про очищення влади». Позивача було звільнено у січні 2015 року на підставі п. 10 ч. 2 ст. 3 Закону «Про очищення влади». Суд, проаналізувавши матеріали справи та практику Верховного Суду, дійшов висновку, що люстраційні заходи не можуть застосовуватися автоматично без доведення особистої вини та проведення належної перевірки. Відповідачі…
Мотивація суду: Суд встановив, що звільнення позивача відбулося без проведення належної перевірки та доведення вини, що суперечить принципам індивідуальної відповідальності та міжнародним стандартам люстрації…
Справа стосується оскарження звільнення позивача з посади заступника Голови Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України на підставі Закону України «Про очищення влади». Позивач вимагав скасувати розпорядження КМУ та наказ про звільнення, поновити його на посаді та вилучити відомості з відповідного реєстру. Суд першої інстанції задовольнив позов повністю. Апеляційний суд, розглянувши скарги Держпраці та КМУ, залишив рішення по суті без змін, проте частково задовольнив…
Мотивація суду: Суд встановив, що звільнення позивача було незаконним через недоведеність вчинення ним дій, спрямованих на узурпацію влади чи підрив національної безпеки. Апеляційний суд підтвердив висновок першої…
Справа стосується позову ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону про скасування наказу про звільнення від 27 квітня 2015 року, виданого на підставі Закону України "Про очищення влади". Позивач була звільнена з посади заступника начальника відділу військової прокуратури через люстраційні обмеження. Суд, проаналізувавши матеріали справи, дійшов висновку, що відповідач не надав доказів того, що позивач вчиняла дії, спрямовані на узурпацію влади або підрив…
Мотивація суду: Суд встановив, що відповідач не довів індивідуальної вини позивача у вчиненні дій, спрямованих на узурпацію влади, а сам факт зайняття посади не є достатньою підставою для люстрації…
Справа стосується позову ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення від 01.12.2014, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Позивач був звільнений на підставі Закону України «Про очищення влади» (люстрація). Суд, враховуючи практику Європейського суду з прав людини (зокрема справу «Полях та інші проти України»), встановив, що люстраційні заходи були застосовані без індивідуальної оцінки дій…
Мотивація суду: Суд дійшов висновку, що звільнення позивача на підставі Закону «Про очищення влади» без доведення індивідуальної вини є порушенням принципу верховенства права та Конвенції про захист прав людини…
Редакції статті
рішень за статтею всього — 273
8 редакцій закону з цією статтею, змін тексту — 1
- 31.03.2023Чинна · текст без змін
Рішень за цією редакцією: 44 із 273
- 20.03.2020
Рішень за цією редакцією: 180 із 273
- 16.09.2014
Рішень за цією редакцією: 49 із 273
Рішення, ухвалені за чинності кожної редакції статті.
Сусідні статті
ЗУ «Про очищення влади» · рішень, які система розібрала за кожною
- Ст. 1Основні засади очищення влади257 рішень
- Ст. 2Посади, щодо яких здійснюються заходи з очищення влади (люстрації)49 рішень
- Ст. 3Критерії здійснення очищення влади (люстрації)273 рішення
- Ст. 4Заяви посадових…34 рішення
- Ст. 5Проведення перевірки102 рішення
- Ст. 6Заяви осіб…0 рішень
Поруч у цьому законі
норми того самого акта, які суди застосовують разом із цією
З суду
рішень за нормою — 273 рішення
Застосовують
Рішень за нормою у кожному суді, які система розібрала.
- відкриється на courthelp.pro у новій вкладціКасаційний адміністративний суд Верховного Суду238 рішень
- відкриється на courthelp.pro у новій вкладціШостий апеляційний адміністративний суд11 рішень
- відкриється на courthelp.pro у новій вкладціКиївський окружний адміністративний суд6 рішень
- відкриється на courthelp.pro у новій вкладціКасаційний цивільний суд Верховного Суду6 рішень
- відкриється на courthelp.pro у новій вкладціЖитомирський окружний адміністративний суд4 рішення
Судді, що застосовують
Рішень за нормою у кожного судді, які система розібрала.
Пов’язані норми інших законів
норми інших актів із тих самих рішень
- Ст. 36 КЗпППідстави припинення трудового договоруразом у 175 рішеннях
- Ст. 341 КАСМежі перегляду судом касаційної інстанціїразом у 92 рішеннях
- Ст. 2 КАСЗавдання та основні засади адміністративного судочинстваразом у 85 рішеннях
- Ст. 235 КЗпППоновлення на роботі…разом у 81 рішенні
- Ст. 350 КАСПідстави для залишення касаційної скарги без задоволення…разом у 80 рішеннях
Показати всі 12 статейЗгорнути
- Ст. 351 КАСПідстави для скасування судових рішень повністю…разом у 57 рішеннях
- Ст. 353 КАСПідстави для скасування судових рішень з направленням справи для продовження розгляду…разом у 44 рішеннях
- Ст. 349 КАСПовноваження суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скаргиразом у 29 рішеннях
- Ст. 328 КАСПраво на касаційне оскарженняразом у 13 рішеннях
- Ст. 343 КАСПопередній розгляд справиразом у 13 рішеннях
- Ст. 242 КАСЗаконність і обґрунтованість судового рішенняразом у 11 рішеннях
- Ст. 77 КАСОбов'язок доказуванняразом у 11 рішеннях
Аналітика на основі рішень судів і тексту закону; не є юридичною консультацією.