Стаття 3 Закону України «Про очищення влади». Критерії здійснення очищення влади (люстрації)
Чинна редакція закону від 31.03.2023текст статті — з 20.03.2020актуально на 14.11.20268 редакцій закону з цією статтею, остання 31.03.2023
Коротко. Список посад і дій, через які посадовцям, суддям та правоохоронцям заборонено обіймати посади в органах влади.
Текст статті
Заборона, передбачена частиною третьою статті цього Закону, застосовується до осіб, які обіймали сукупно не менше одного року посаду (посади) у період з 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014 року:
1) Президента України, Прем’єр-міністра України, Першого віце-прем’єр-міністра України, віце-прем’єр-міністра України;
2) міністра, керівника центрального органу виконавчої влади, який не входить до складу Кабінету Міністрів України, Голови Національного банку України, Голови Антимонопольного комітету України, Голови Фонду державного майна України, Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України, їх першого заступника, голови або члена національної комісії, що здійснює відповідно державне регулювання природних монополій, державне регулювання у сферах зв’язку та інформатизації, ринків цінних паперів і фінансових послуг;
3) Генерального прокурора України, Голови Служби безпеки України, Голови Служби зовнішньої розвідки України, начальника Управління державної охорони України, керівника центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та/або митну політику, податкової міліції, їх першого заступника чи заступника, заступника Міністра внутрішніх справ України;
4) Секретаря Ради національної безпеки і оборони України, його першого заступника, заступника;
5) Глави Адміністрації Президента України, Керівника Державного управління справами, Керівника Секретаріату Кабінету Міністрів України, Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики, їх першого заступника, заступника;
6) члена Вищої ради юстиції (крім Голови Верховного Суду України), члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Голови Державної судової адміністрації України, його першого заступника, заступника;
7) керівника, заступника керівника самостійного структурного підрозділу центрального органу (апарату) Генеральної прокуратури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Міністерства внутрішніх справ України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та/або митну політику, податкової міліції;
8) керівника, заступника керівника територіального (регіонального) органу прокуратури України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та/або митну політику, податкової міліції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі;
9) Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим, голови обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації, їх перших заступників, заступників, голови районної державної адміністрації, районної в місті Києві державної адміністрації;
10) Начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України, Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України, Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України, Командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України, їх першого заступника.
Заборона, передбачена частиною третьою статті цього Закону, застосовується до осіб, які обіймали посаду (посади) у період з 21 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року та не були звільнені в цей період з відповідної посади (посад) за власним бажанням:
1) Секретаря Ради національної безпеки і оборони України, Прем’єр-міністра України, Першого віце-прем’єр-міністра України, віце-прем’єр-міністра України, міністра, керівника центрального органу виконавчої влади, який не входить до складу Кабінету Міністрів України, Голови Національного банку України, Голови Антимонопольного комітету України, Голови Фонду державного майна України, Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Генерального прокурора України, Голови Служби безпеки України, Голови Служби зовнішньої розвідки України, начальника Управління державної охорони України, керівника центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та/або митну політику, податкової міліції, центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, Глави Адміністрації Президента України, Керівника Державного управління справами, Керівника Секретаріату Кабінету Міністрів України, Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики, їх першого заступника, заступника;
2) члена Вищої ради юстиції (крім Голови Верховного Суду України), члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Голови Державної судової адміністрації України, його першого заступника, заступника;
3) керівника, заступника керівника самостійного структурного підрозділу центрального органу (апарату) Генеральної прокуратури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Міністерства внутрішніх справ України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та/або митну політику, податкової міліції;
4) керівника, заступника керівника територіального (регіонального) органу прокуратури України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та/або митну політику, податкової міліції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах у місті Києві;
5) Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим, голови обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації, їх перших заступників, заступників, голови районної державної адміністрації, районної в місті Києві державної адміністрації;
6) Начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України, Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України, Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України, Командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України, їх першого заступника, заступника;
7) голови або члена національної комісії, що здійснює відповідно державне регулювання природних монополій, державне регулювання у сферах зв’язку та інформатизації, ринків цінних паперів і фінансових послуг;
8) керівника державного підприємства, що належить до сфери управління суб’єкта надання адміністративних послуг, яке відповідно до законодавства вчиняє дії, необхідні для надання адміністративних послуг;
9) працівника правоохоронного органу, який брав участь у затриманні осіб, звільнених від кримінальної або адміністративної відповідальності відповідно до Закону України "Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань" від 29 січня 2014 року № 737-VII, Закону України "Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України" від 21 лютого 2014 року № 743-VII;
10) працівника правоохоронного органу, який складав та/або своєю дією сприяв складенню рапортів, протоколів про адміністративне правопорушення, повідомлень про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, обвинувальних актів стосовно осіб, звільнених від кримінальної або адміністративної відповідальності відповідно до Закону України "Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань" від 29 січня 2014 року № 737-VII, Закону України "Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України" від 21 лютого 2014 року № 743-VII;
11) слідчого органу досудового розслідування, дізнавача, оперативного працівника, інспектора, який проводив слідчі та оперативні дії стосовно осіб, звільнених від кримінальної або адміністративної відповідальності відповідно до Закону України "Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань" від 29 січня 2014 року № 737-VII, Закону України "Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України" від 21 лютого 2014 року № 743-VII;
12) працівника органу прокуратури, який здійснював процесуальне керівництво, вносив подання, погодження, підтримував клопотання про застосування запобіжних заходів, підтримував державне обвинувачення у суді стосовно осіб, звільнених від кримінальної або адміністративної відповідальності відповідно до Закону України "Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань" від 29 січня 2014 року № 737-VII, Закону України "Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України" від 21 лютого 2014 року № 743-VII;
13) судді, який постановив ухвалу про дозвіл на затримання з метою приводу, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ухвалив рішення про притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності осіб, звільнених від кримінальної або адміністративної відповідальності відповідно до Закону України "Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань" від 29 січня 2014 року № 737-VII, Закону України "Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України" від 21 лютого 2014 року № 743-VII.
Показати всі 10 частинЗгорнути
Заборона, передбачена частиною четвертою статті цього Закону, застосовується до суддів, які постановлювали ухвали про дозвіл на затримання з метою приводу, про застосування запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, ухвалювали обвинувальні вироки, залишали їх без змін щодо осіб, до яких застосовано повну індивідуальну амністію Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про застосування амністії в Україні" щодо повної реабілітації політичних в’язнів" від 27 лютого 2014 року № 792-VII, співробітників органів внутрішніх справ, прокуратури та інших правоохоронних органів, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на кримінальне переслідування та притягнення до кримінальної відповідальності осіб, до яких застосовано повну індивідуальну амністію Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про застосування амністії в Україні" щодо повної реабілітації політичних в’язнів" від 27 лютого 2014 року № 792-VII.
Заборона, передбачена частиною третьою статті цього Закону, застосовується до осіб, які:
1) були обрані і працювали на керівних посадах Комуністичної партії Радянського Союзу, Комуністичної партії України, Комуністичної партії іншої союзної республіки колишнього СРСР починаючи з посади секретаря районного комітету і вище;
2) були обрані і працювали на керівних посадах починаючи з посади секретаря ЦК ЛКСМУ і вище;
3) були штатними працівниками чи негласними агентами в КДБ СРСР, КДБ УРСР, КДБ інших союзних республік колишнього СРСР, Головному розвідувальному управлінні Міністерства оборони СРСР, закінчили вищі навчальні заклади КДБ СРСР (крім технічних спеціальностей).
Заборона, передбачена частиною четвертою статті цього Закону, застосовується до посадових та службових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування (крім осіб, зазначених у частинах першій - четвертій цієї статті), які, обіймаючи відповідну посаду у період з 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014 року, своїм рішенням, дією чи бездіяльністю, що встановлено рішенням суду щодо них, яке набрало законної сили, здійснювали заходи, спрямовані на узурпацію влади Президентом України Віктором Януковичем, підрив основ національної безпеки, оборони чи територіальної цілісності України, що спричинило порушення прав і свобод людини.
Заборона, передбачена частиною четвертою статті цього Закону, застосовується до посадових та службових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування, в тому числі суддів, співробітників органів внутрішніх справ, прокуратури України та інших правоохоронних органів, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю, що встановлено рішенням суду щодо них, яке набрало законної сили, здійснювали заходи, спрямовані на перешкоджання реалізації конституційного права громадян України збиратися мирно і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації або спрямовані на завдання шкоди життю, здоров’ю, майну фізичних осіб у період з 21 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року.
Заборона, передбачена частиною четвертою статті цього Закону, застосовується до посадових та службових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування, в тому числі суддів, співробітників органів внутрішніх справ, прокуратури та інших правоохоронних органів, стосовно яких встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили, що вони:
1) співпрацювали із спецслужбами інших держав як таємні інформатори в оперативному отриманні інформації;
2) своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на підрив основ національної безпеки, оборони чи територіальної цілісності України;
3) закликали публічно до порушення територіальної цілісності та суверенітету України;
4) розпалювали міжнаціональну ворожнечу;
5) своїми протиправними рішеннями, дією чи бездіяльністю призвели до порушення прав людини та основоположних свобод, визнаних рішенням Європейського суду з прав людини.
Заборона, передбачена частиною третьою статті цього Закону, застосовується до осіб, перевірка стосовно яких встановила недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за минулий рік деклараціях осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та/або невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених пунктами 1‑10 частини першої статті цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.
Суди загальної юрисдикції при прийнятті рішень у справах та щодо осіб, передбачених частинами п’ятою - сьомою цієї статті, застосовують положення цього Закону та встановлюють заборону, передбачену частиною четвертою статті цього Закону, а також подають відповідне рішення Державній судовій адміністрації України для його надсилання до Міністерства юстиції України та внесення відомостей до Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади".
При постановленні вироків у справах та щодо осіб, передбачених частинами п’ятою - сьомою цієї статті, суди призначають заборону, передбачену частиною четвертою статті цього Закону, як основне або додаткове покарання відповідно до положень Кримінального кодексу України. У разі призначення заборони, передбаченої частиною четвертою статті цього Закону, як додаткового покарання строк такої заборони становить п’ять років.
Наведено текст чинної редакції. Офіційний текст акта
Простою мовою
Стаття визначає критерії, за якими до посадовців, правоохоронців, суддів та колишніх посадових осіб СРСР застосовується люстраційна заборона обіймати посади. Під обмеження підпадають керівники періоду 2010–2014 років, учасники переслідувань під час мирних зібрань, співробітники КДБ, декларанти з непоясненими статками, а також особи, чиї посягання на державу встановлені судом.
Швидкі відповіді
Заборона діє, якщо перевірка виявила недостовірність відомостей щодо наявності майна чи майнових прав у декларації за минулий рік або невідповідність вартості набутого за час перебування на посаді майна доходам, отриманим із законних джерел.
Згідно з ч. 2 заборона стосується осіб, які обіймали зазначені в ній посади у період з 21 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року та не були звільнені в цей період з відповідної посади за власним бажанням.
Так, ч. 4 застосовує заборону до керівників компартії від секретаря райкому і вище, комсомолу від секретаря ЦК ЛКСМУ, штатних працівників чи негласних агентів КДБ або ГРУ та випускників вишів КДБ, крім осіб із технічними спеціальностями.
У разі призначення судом заборони, передбаченої ч. 4 ст. 1 цього Закону, як додаткового покарання при постановленні вироку, строк такої заборони за ч. 10 становить п’ять років.
Практика
Огляд: числа за статтею
- 280Рішень у базі, 2018–2026серед рішень, які система розібрала
- 25Усіх рішень 2026 року, з процесуальнимиіз них 14 по суті
- 248Постанов Верховного Суду2018–2026 роки, статтю застосовано
Що показує практика
актуально на 14.11.2026
Рішень за роками
2018–2026, серед усіх рішень за статтею, які система розібрала
- рішення за рік
- рік, за який у базі переважно касаційні постанови
Часток за цією статтею ще не наводимо: рішень, розглянутих по суті, 14 — менше за 30.
- Верховний Суд — 248 рішень (89 % рішень за статтею).
- За останній рік статтю застосовано у 27 рішеннях.
Позиція Верховного Суду
Суд визнав звільнення незаконним через застосування колективної відповідальності, проте скасував рішення в частині розрахунку середнього заробітку, оскільки суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки доказам щодо підвищення посадових окладів та не застосували вірно порядок коригування виплат.
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду · справа № 826/17790/14Суд визнав звільнення протиправним, оскільки люстрація не може ґрунтуватися лише на формальному зайнятті посади без доведення особистої протиправної поведінки. Водночас Верховний Суд частково задовольнив скаргу відповідачів у частині розрахунку суми виплат, оскільки суди попередніх інстанцій помилково визначили кількість робочих днів у періоді вимушеного прогулу.
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду · справа № 826/18229/14Суд визнав звільнення протиправним, оскільки люстраційні заходи не можуть ґрунтуватися виключно на формальних ознаках без доведення особистої протиправної поведінки. Водночас Верховний Суд частково задовольнив скаргу відповідачів у частині розрахунку суми вимушеного прогулу, виявивши помилку в підрахунку кількості робочих днів через неврахування змін у законодавстві щодо святкових днів.
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду · справа № 826/18229/14
Маєте справу за ст. 3 ЗУ «Про очищення влади»? Система зіставить ваші обставини з практикою за статтею. Перевірити шанси на courthelp ↑
Свіжі рішення
останні 5 рішень за статтею
Київський окружний адміністративний суд розглянув справу за позовом ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) про скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та зобов'язання вчинити дії. Суд встановив, що позивач із 29 серпня 2012 року обіймав посаду першого заступника начальника Головного управління нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Генеральної прокуратури України. Наказом…
Мотивація суду: Суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваного наказу про звільнення, оскільки самого лише формального факту перебування позивача на відповідній посаді у період, визначений Законом України…
У січні-лютому 2015 року позивача було звільнено з посади старшого інспектора сектори організації дорожнього руху відділу ДАІ Деснянського району ГУМВС України в м. Києві на підставі пункту 10 частини другої статті 3 Закону України «Про очищення влади». Позивач звернувся до суду з позовом про визнання наказів про звільнення протиправними, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Справа пройшла тривалу процедуру перерозподілу та розглядалася судами першої…
Мотивація суду
Суд дійшов висновку про протиправність звільнення, оскільки відповідачами не доведено індивідуальної вини позивача та дотримання основоположних принципів люстрації без презумпції колективної…
У лютому 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України, ГУ МВС України в м. Києві, Управління ДАІ та ГУНП у м. Києві про визнання протиправними та скасування наказів про звільнення від 17.01.2015 та від 30.01.2015 за вчинки, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, та на підставі пункту 10 частини другої статті 3 Закону України 'Про очищення влади', поновлення на посаді старшого інспектора дорожньо-патрульної служби ДАІ, стягнення…
Мотивація суду
Суд апеляційної інстанції встановив, що позивач у період з 21.11.2013 по 22.02.2014 працював в органах внутрішніх справ та складав рапорти стосовно учасників мирних акцій протесту, які стали…
Шостий апеляційний адміністративний суд розглянув апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ГУ НП в Черкаській області (третя особа — Черкаська обласна організація професійної спілки атестованих працівників органів внутрішніх справ України) про визнання протиправним і скасування наказу про звільнення та стягнення середнього заробітку за час…
Мотивація суду
Суд апеляційної інстанції встановив, що позивач у період подій Революції Гідності обіймала посаду слідчого та брала безпосередню участь у складанні підозр та клопотань про тримання під вартою…
Київський окружний адміністративний суд розглянув справу за позовом ОСОБА_1 до МВС України та ГУ МВС у м. Києві щодо незаконного звільнення за Законом «Про очищення влади». Позивача було звільнено у січні 2015 року на підставі п. 10 ч. 2 ст. 3 Закону «Про очищення влади». Суд, проаналізувавши матеріали справи та практику Верховного Суду, дійшов висновку, що люстраційні заходи не можуть застосовуватися автоматично без доведення особистої вини та проведення належної перевірки. Відповідачі…
Мотивація суду
Суд встановив, що звільнення позивача відбулося без проведення належної перевірки та доведення вини, що суперечить принципам індивідуальної відповідальності та міжнародним стандартам люстрації…
Суди, що застосовують статтю
Рішень за нормою у кожному суді, які система розібрала; частка — серед усіх рішень за статтею.
- відкриється на courthelp.pro у новій вкладціКасаційний адміністративний суд Верховного Суду238 рішень · 85 %
- відкриється на courthelp.pro у новій вкладціШостий апеляційний адміністративний суд13 рішень · 4,6 %
- відкриється на courthelp.pro у новій вкладціКиївський окружний адміністративний суд9 рішень · 3,2 %
- відкриється на courthelp.pro у новій вкладціКасаційний цивільний суд Верховного Суду6 рішень · 2,1 %
- відкриється на courthelp.pro у новій вкладціЖитомирський окружний адміністративний суд4 рішення · 1,4 %
Судді, що застосовують статтю
Рішень за нормою у кожного судді, які система розібрала.
- Білак М. В. (Білак Мирослава Вікторівна) · 25 рішеньвідкриється на courthelp.pro у новій вкладці
- Загороднюк А. Г. (Загороднюк Андрій Григорович) · 22 рішеннявідкриється на courthelp.pro у новій вкладці
- Соколов В. М. (Соколов Володимир Миколайович) · 21 рішеннявідкриється на courthelp.pro у новій вкладці
Редакції статті
8 редакцій закону з цією статтею, змін тексту — 1
- 31.03.2023Чинна · текст без змін
Рішень за цією редакцією: 50
- 20.03.2020
Рішень за цією редакцією: 181
- 16.09.2014
Рішень за цією редакцією: 49
Рішення, ухвалені за чинності кожної редакції статті.
Поруч
Сусідні статті
ЗУ «Про очищення влади» · рішень, які система розібрала за кожною
- Ст. 1Основні засади очищення влади263 рішення
- Ст. 2Посади, щодо яких здійснюються заходи з очищення влади (люстрації)52 рішення
- Ст. 3Критерії здійснення очищення влади (люстрації)
- Ст. 4Заяви посадових або службових осіб34 рішення
- Ст. 5Проведення перевірки104 рішення
- Ст. 6Заяви осіб, які претендують на зайняття посад0 рішень
Поруч у цьому законі
норми того самого акта, які суди застосовують разом із цією
Аналітика на основі рішень судів і тексту закону; не є юридичною консультацією.