Перейти до вмісту

Стаття 5 ЗУ «Про очищення влади». Проведення перевірки

Чинна редакція від 31.03.2023актуально на 29.09.20268 редакцій закону з цією статтею, остання 31.03.2023

Джерело: zakon.rada.gov.uaредакція від 31.03.2023

Текст статті

ч. 1

Органом, уповноваженим на забезпечення проведення перевірки, передбаченої цим Законом, є Міністерство юстиції України.

Міністерство юстиції України не пізніше ніж протягом місяця з дня набрання чинності цим Законом утворює дорадчий громадський орган з питань люстрації при Міністерстві юстиції України для забезпечення здійснення громадського контролю за процесом очищення влади (люстрації), до складу якого повинні входити представники медіа та представники громадськості.

ч. 2

Міністерство юстиції України в місячний строк з дня набрання чинності цим Законом розробляє та подає на затвердження Кабінету Міністрів України:

1) перелік органів, що здійснюють перевірку достовірності відповідних відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою та четвертою статті 1 цього Закону, згідно з їх компетенцією;

2) порядок проведення перевірки, передбаченої цим Законом;

3) план проведення перевірок по кожному органу державної влади та органу місцевого самоврядування, підприємству, в якому працюють особи, зазначені у пунктах 1‑10 частини першої статті 2 цього Закону, відповідно до черговості, визначеної частиною шостою цієї статті.

Показати всі 15 частин
ч. 3

Подані Міністерством юстиції України проекти документів, визначених частиною другою цієї статті, затверджуються Кабінетом Міністрів України не пізніше ніж на десятий день після подання Міністерством юстиції України та протягом десяти днів з дня їх затвердження оприлюднюються на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України.

Міністерство юстиції України не пізніше ніж на десятий день з дня затвердження Кабінетом Міністрів України переліку органів, передбаченого пунктом 1 частини другої цієї статті, розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію про поштову та електронну адреси, контактний номер телефону кожного з органів державної влади, до компетенції яких належить проведення перевірки, а також дорадчого громадського органу з питань люстрації при Міністерстві юстиції України, до яких фізичні та юридичні особи протягом одного місяця з дня початку проходження перевірки можуть подати інформацію про особу, стосовно якої проводиться перевірка, щодо поширення на неї заборон, передбачених цим Законом. Така інформація, подана фізичними та юридичними особами, підлягає розгляду органами державної влади, до компетенції яких належить проведення перевірки.

ч. 4

Організація проведення перевірки осіб (крім суддів та осіб, зазначених в абзаці третьому цієї частини) покладається на керівника відповідного органу, до повноважень якого належить звільнення з посади особи, стосовно якої здійснюється перевірка.

Організація проведення перевірки суддів покладається на голову суду, в якому працює суддя.

Організація проведення перевірки членів Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Центральної виборчої комісії, Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення покладається на керівника органу, в якому працює особа.

ч. 5

Перевірці підлягають:

1) достовірність вказаних у заяві відомостей щодо незастосування заборон, передбачених частинами третьою та четвертою статті 1 цього Закону;

2) достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік (далі - декларація), набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1‑10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Пункт 2 цієї частини не застосовується до курсантів вищих військових навчальних закладів, курсантів закладів вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, курсантів факультетів, кафедр та відділень військової підготовки, а також до категорій осіб, які відповідно до частини п’ятої статті 45 Закону України "Про запобігання корупції" звільняються від обов’язку подання декларації.

ч. 6

Перевірка здійснюється у такій черговості:

1) Міністра юстиції України, посадових і службових осіб Міністерства юстиції України, керівників, посадових і службових осіб органів, визначених пунктом 1 частини другої цієї статті;

2) керівників органів, визначених пунктами 1‑10 частини першої статті 2 цього Закону;

3) заступників керівників органів, визначених пунктами 1‑10 частини першої статті 2 цього Закону, керівників їх структурних підрозділів, керівників їх територіальних (регіональних) органів та осіб, зазначених у пункті 9 частини першої статті 2 цього Закону;

4) інших осіб, зазначених у пунктах 1‑10 частини першої статті 2 цього Закону.

ч. 7

Керівник органу, передбачений частиною четвертою цієї статті, не пізніше ніж на третій день після отримання заяви надсилає до відповідних районних, міських (міст обласного значення), районних у містах територіальних органів державної влади за місцем проживання особи, до компетенції яких належить проведення перевірки відповідних відомостей, визначених у пункті 1 частини п’ятої цієї статті, запити про перевірку відомостей щодо особи, стосовно якої проводиться перевірка, до яких додаються копії заяви.

До відповідного районного, міського (міст обласного значення), районного у містах територіального органу державної влади за місцем проживання особи, до компетенції якого належить проведення перевірки відомостей, визначених пунктом 2 частини п’ятої цієї статті, керівник органу, передбачений частиною четвертою цієї статті, не пізніше ніж на третій день після отримання заяви надсилає запит про перевірку відповідних відомостей щодо особи, стосовно якої проводиться перевірка, до якого додається копія декларації особи.

Запити, передбачені абзацами першим та другим цієї частини, надсилаються одночасно.

У цей же день керівник органу, передбачений частиною четвертою цієї статті, надсилає повідомлення до Міністерства юстиції України про початок проходження перевірки особою, яке не пізніше ніж на п’ятий день з моменту його отримання розміщується на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України із зазначенням дня початку проходження перевірки.

ч. 8

День надсилання відповідних запитів та доданих до них документів, а також повідомлення до Міністерства юстиції України є днем початку проходження перевірки.

ч. 9

Інформація про початок проходження перевірки особою та копія її заяви (крім відомостей, що віднесені законом до інформації з обмеженим доступом) розміщуються протягом трьох днів після одержання заяви на офіційному веб-сайті органу, до повноважень якого належить звільнення з посади особи, стосовно якої здійснюється перевірка.

Абзац перший цієї частини не поширюється на посадових та службових осіб, військових посадових осіб Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів військових формувань на час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях (операції Об’єднаних сил).

ч. 10

У разі встановлення за результатами перевірки недостовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини п’ятої цієї статті, орган, який проводив перевірку, протягом трьох робочих днів з дня виявлення всіх недостовірностей та/або невідповідностей, але не пізніше ніж на тридцятий день з дня отримання запиту, повідомляє про них особу, стосовно якої проводиться перевірка. Особа, стосовно якої проводиться перевірка, не пізніше ніж на п’ятнадцятий робочий день з дня отримання нею відповідного повідомлення надає письмове пояснення за такими фактами та підтверджуючі документи, які є обов’язковими для розгляду та врахування відповідним органом при підготовці висновку про перевірку.

ч. 11

Орган, який проводив перевірку, надсилає висновок про результати перевірки, підписаний керівником такого органу (або особою, яка виконує його обов’язки), керівнику органу, передбаченому частиною четвертою цієї статті, не пізніше ніж на шістдесятий день з дня початку проходження перевірки.

Такий висновок може бути оскаржений особою в судовому порядку.

ч. 12

У разі встановлення за результатами перевірки особи недостовірності відомостей, визначених пунктами 1 та/або 2 частини п’ятої цієї статті, орган, який проводив перевірку, надсилає копію висновку про результати перевірки до Міністерства юстиції України для офіційного оприлюднення на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України інформації про надходження такого висновку та внесення до Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади", не пізніш як у триденний строк з дня одержання такого висновку.

ч. 13

У разі встановлення під час перевірки судді недостовірності відомостей, визначених пунктами 1 та/або 2 частини п’ятої цієї статті, орган, який проводив перевірку, надсилає копію висновку про результати перевірки до Міністерства юстиції України, яке у триденний строк із дня одержання такого висновку надсилає його до Вищої ради правосуддя та/або Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та звертається з пропозицією про прийняття подання про звільнення судді з посади.

Міністерство юстиції України для цілей цього Закону є суб’єктом звернення щодо подання про звільнення суддів.

ч. 14

Керівник органу, передбачений частиною четвертою цієї статті, на підставі висновку про результати перевірки, яким встановлено недостовірність відомостей, визначених пунктами 1 та/або 2 частини п’ятої цієї статті, не пізніше ніж на третій день з дня отримання такого висновку, керуючись положеннями частини третьої або четвертої статті 1 цього Закону, звільняє таку особу із займаної посади або не пізніше ніж на третій день з дня його отримання надсилає такий висновок керівнику органу (органу), до повноважень якого належить звільнення та ініціювання звільнення з посади особи, стосовно якої було здійснено перевірку, для її звільнення з посади у встановленому законом порядку не пізніше ніж на десятий день з дня отримання висновку.

ч. 15

Усі матеріали перевірки, які надійшли до керівника органу, передбаченого частиною четвертою цієї статті, додаються до особової справи особи, стосовно якої проводилася перевірка.

Наведено текст чинної редакції. Офіційний текст акта

Простою мовою

Стаття встановлює процедуру перевірки державних службовців і суддів на відповідність люстраційним вимогам та законність набутого майна. Керівники органів організовують перевірку заяв і декларацій працівників, а у разі виявлення недостовірних відомостей порушника звільняють з посади.

Як застосовують суди

Огляд: числа за статтею

  • 102Рішень у базі, 2018–2026серед рішень, які система розібрала
  • 1Усіх рішень 2026 року, з процесуальнимиіз 102 за статтею
  • 100Постанов Верховного Суду2018–2026 роки, статтю застосовано

Що показує практика

актуально на 29.09.2026

Рішень за роками

2018–2026, серед 102 рішень цих років, які система розібрала

2018: 282019: 252020: 272021: 152022: 32023: 22025: 12026: 1
20182026
  • Верховний Суд — 100 рішень із 102 за статтею (98 %).
  • За останній рік статтю застосовано у 2 рішеннях.
  • Практику за статтею зібрано з 2018 по 2026 рік.

Позиція Верховного Суду

  • Суд встановив, що звільнення позивача на підставі Закону «Про очищення влади» відбулося без доведення його причетності до антидемократичних дій, що суперечить принципу індивідуальної відповідальності. Посилаючись на практику ЄСПЛ у справі «Полях та інші проти України», Верховний Суд визнав таке звільнення непропорційним втручанням у право на приватне життя та підтвердив законність поновлення позивача на посаді.

    Касаційний адміністративний суд Верховного Суду · справа № 826/17801/14
  • Верховний Суд дійшов висновку, що суди попередніх інстанцій не з'ясували зміст позовних вимог щодо порушення процедури перевірки та не встановили всі фактичні обставини справи. Через порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення обставин, рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасовано, а справу направлено на новий розгляд.

    Касаційний адміністративний суд Верховного Суду · справа № 826/27828/15
  • Суд встановив, що Закон «Про очищення влади» не передбачає можливості проведення повторної перевірки особи, щодо якої вже було складено висновок про відсутність підстав для застосування заборон. Оскільки попередня довідка не була скасована, а дані особової справи не змінилися, повторна перевірка та звільнення на її підставі є незаконними та порушують принцип індивідуальної відповідальності.

    Касаційний адміністративний суд Верховного Суду · справа № 820/2130/16

Свіжі рішення

останні 5 із 102

Перегляд в апеляції чи касаціїАпеляційнаШостий апеляційний адміністративний суд
ст. 36 КЗпПст. 1 ЗУ «Про очищення влади»ст. 3 ЗУ «Про очищення влади»ст. 5 ЗУ «Про очищення влади»+2

Справа стосується поновлення на посаді першого заступника військового прокурора Центрального регіону України після звільнення у 2014 році за люстраційним законом. Позивач ОСОБА_1 оскаржив наказ Генеральної прокуратури, вважаючи його порушенням своїх конституційних прав. Суд першої інстанції задовольнив позов, визнавши звільнення протиправним, поновив позивача на посаді та стягнув середній заробіток за час вимушеного прогулу (з 24.10.2014 по 12.11.2024) у розмірі 3 442 134,66 грн. Відповідачі…

Мотивація суду: Суд встановив, що звільнення позивача на підставі Закону «Про очищення влади» було непропорційним втручанням у його права, оскільки не було доведено індивідуальної вини чи загрози демократії…

Перегляд в апеляції чи касаціїАпеляційнаШостий апеляційний адміністративний суд
ст. 36 КЗпПст. 1 ЗУ «Про очищення влади»ст. 3 ЗУ «Про очищення влади»ст. 5 ЗУ «Про очищення влади»+2

Справа стосується оскарження звільнення ОСОБА_1 з посади директора Департаменту запобігання та протидії корупції Державної служби України з безпеки на транспорті на підставі Закону України «Про очищення влади». У 2016 році позивача було звільнено після того, як СБУ підтвердила факт його служби на штатних посадах у КДБ СРСР у період 1990‑1991 років, що суперечило поданій ним заяві про незастосування люстраційних заборон. Суд першої інстанції задовольнив позов, мотивуючи це відсутністю…

Мотивація суду: Суд апеляційної інстанції встановив, що позивач надав недостовірні відомості про незастосування до нього заборон, передбачених Законом «Про очищення влади», оскільки він був штатним працівником КДБ…

Перегляд в апеляції чи касаціїКасаційнаКасаційний адміністративний суд Верховного Суду
ст. 36 КЗпПст. 1 ЗУ «Про очищення влади»ст. 2 ЗУ «Про очищення влади»ст. 3 ЗУ «Про очищення влади»+2

Справа стосується позову прокурора про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення за Законом України «Про очищення влади», поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку. Позивача було звільнено у 2014 році через перебування на керівних посадах у період з 2010 по 2014 роки. Суди першої та апеляційної інстанцій задовольнили позов, визнавши наказ протиправним, поновивши позивача та стягнувши 927 907,28 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Верховний Суд…

Мотивація суду: Суд встановив, що звільнення позивача на підставі Закону «Про очищення влади» відбулося без доведення його причетності до антидемократичних дій, що суперечить принципу індивідуальної…

Перегляд в апеляції чи касаціїКасаційнаКасаційний адміністративний суд Верховного Суду
ст. 3 ЗУ «Про очищення влади»ст. 5 ЗУ «Про очищення влади»ст. 2 КАСст. 77 КАС+2

Справа стосується оскарження висновку Територіального управління Державної судової адміністрації (ТУ ДСА) у м. Києві щодо результатів люстраційної перевірки судді Обухівського районного суду Київської області. Позивач вимагала скасувати висновок від 04.09.2015 року та визнати протиправними дії щодо відкликання попереднього листа про результати перевірки, посилаючись на процедурні порушення та відсутність повноважень у відповідача. Окружний адміністративний суд м. Києва позов задовольнив…

Мотивація суду: Верховний Суд дійшов висновку, що суди попередніх інстанцій не з'ясували зміст позовних вимог щодо порушення процедури перевірки та не встановили всі фактичні обставини справи. Через порушення норм…

Перегляд в апеляції чи касаціїКасаційнаКасаційний адміністративний суд Верховного Суду
ст. 36 КЗпПст. 1 ЗУ «Про очищення влади»ст. 5 ЗУ «Про очищення влади»ст. 2 КАС

Справа стосується оскарження наказу про звільнення начальника Інституту підготовки юридичних кадрів для СБУ на підставі Закону України «Про очищення влади». Позивач успішно пройшов первинну перевірку у 2015 році, отримавши довідку про відсутність підстав для люстрації. Проте у 2016 році СБУ провела повторну перевірку, за результатами якої позивача було звільнено через його роботу в органах КДБ СРСР у 1981‑1992 роках. Суди першої та апеляційної інстанцій задовольнили позов, визнавши наказ…

Мотивація суду: Суд встановив, що Закон «Про очищення влади» не передбачає можливості проведення повторної перевірки особи, щодо якої вже було складено висновок про відсутність підстав для застосування заборон…

Редакції статті

рішень за статтею всього — 102

8 редакцій закону з цією статтею, змін тексту — 3

  1. 31.03.2023Чинна

    Рішень за цією редакцією: 4 із 102

  2. 20.03.2020

    Рішень за цією редакцією: 38 із 102

  3. 05.01.2017

    Рішень за цією редакцією: 60 із 102

  4. 16.09.2014

    Рішень за цією редакцією: 0 із 102

Рішення, ухвалені за чинності кожної редакції статті.

Сусідні статті

ЗУ «Про очищення влади» · рішень, які система розібрала за кожною

Поруч у цьому законі

норми того самого акта, які суди застосовують разом із цією

З суду

рішень за нормою — 102 рішення

норми інших актів із тих самих рішень

Показати всі 10 статей

Аналітика на основі рішень судів і тексту закону; не є юридичною консультацією.