Перейти до вмісту

Стаття 20 Закону України «Про іпотеку». Заставна

Чинна редакція закону від 24.04.2026

Коротко. Що таке заставна на нерухомість і як кредитор може передати права на борг іншій людині чи банку.

Текст статті

ч. 1

Заставна - це іпотечний цінний папір, який засвідчує безумовне право його власника на отримання від боржника виконання за основним зобов’язанням, за умови, що воно підлягає виконанню в грошовій формі, а в разі невиконання основного зобов’язання - право звернути стягнення на предмет іпотеки. Заставна оформлюється, якщо її видача передбачена іпотечним договором. Після державної реєстрації іпотеки оригінал заставної передається іпотекодержателю, якщо інший порядок передачі заставної не встановлено іпотечним договором. Заставна не є емісійним цінним папером. Першим власником заставної є особа, яка на момент видачі заставної відповідно до умов іпотечного договору має статус іпотекодержателя. Якщо інше не передбачено іпотечним договором, оригінал заставної передається такому іпотекодержателю.

ч. 2

Заставна може передаватися її власником будь-якій особі шляхом вчинення індосаменту. Наступний власник заставної набуває всі права іпотекодержателя (нового кредитора) за договором, яким обумовлене основне зобов’язання, та за іпотечним договором, на підставі якого була видана заставна, а права попереднього власника заставної як іпотекодержателя (первісного кредитора) припиняються. Попередній власник заставної на вимогу нового власника зобов’язаний передати новому власнику документи та інформацію, які є важливими для здійснення прав, що випливають із заставної.

Показати всі 6 частин
ч. 3

Після видачі заставної виконання основного зобов’язання та звернення стягнення на предмет іпотеки може бути здійснено лише на підставі вимоги власника заставної. Звернення стягнення на предмет іпотеки власником заставної здійснюється у порядку, встановленому розділом V цього Закону.

ч. 4

Анулювання заставної і видача нової заставної здійснюються за згодою між іпотекодавцем, боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, та власником заставної. Відомості про видачу заставної, анулювання заставної, видачу нової заставної підлягають державній реєстрації у порядку, встановленому законодавством про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

ч. 5

Заставна не може видаватися, якщо іпотекою забезпечене грошове зобов’язання, суму боргу за яким на момент укладення іпотечного договору не визначено і яке не містить критеріїв, що дозволяють визначити цю суму на конкретний момент.

ч. 6 · виключено
Закон № 3201-IV від 15.12.2005Дослівно з джерела

Частину шосту статті 20 виключено на підставі Закону № 3201-IV від 15.12.2005

ч. 6

Облік заставних у банках здійснюється у порядку, встановленому Національним банком України, за правилами, що застосовуються для обліку забезпечених іпотекою кредитів.

Наведено текст чинної редакції. Офіційний текст акта

Простою мовою

Заставна посвідчує безумовне право її власника отримати гроші за основним боргом або звернути стягнення на заставлене майно. Цей цінний папір можна передати іншій особі, а вимагати повернення коштів після його видачі може лише поточний власник заставної.

Швидкі відповіді

Відповіді складено з тексту статті — кожна має джерело.

Практика

Огляд: числа за статтею

  • 4Рішень у базі, 2018–2025серед рішень, які система розібрала
  • 1Усіх рішень 2025 року, з процесуальнимисеред рішень за статтею
  • 4Постанов Верховного Суду2018–2025 роки, статтю застосовано

Що показує практика

актуально на 14.11.2026

Рішень за роками

2018–2025, серед усіх рішень за статтею, які система розібрала

2018: 1 · переважно касаційні постанови2022: 1 · переважно касаційні постанови2023: 1 · переважно касаційні постанови2025: 1
20182025
  • рішення за рік
  • рік, за який у базі переважно касаційні постанови
  • За останній рік статтю застосовано у 1 рішенні.

Позиція Верховного Суду

  • Верховний Суд зазначив, що заставна є ордерним цінним папером, обіг якого регулюється Законом «Про іпотеку» через індосамент, а не договором факторингу. Оскільки договір купівлі-продажу заставної не є факторингом, підстави для визнання його недійсним відсутні, а отже, відсутні й підстави для витребування квартири у нового власника.

    Касаційний цивільний суд Верховного Суду · справа № 754/5554/16-ц
  • Верховний Суд зазначив, що іпотека виконує забезпечувальну функцію, а відсутність оформленої заставної не робить іпотечний договір недійсним і не позбавляє кредитора права на звернення стягнення на предмет іпотеки при наявності заборгованості за основним зобов'язанням. Суд першої інстанції вірно встановив факт невиконання боржником зобов'язань, що є достатньою підставою для задоволення позову.

    Касаційний цивільний суд Верховного Суду · справа № 554/17218/14-ц

Маєте справу за ст. 20 ЗУ «Про іпотеку»? Система зіставить ваші обставини з практикою за статтею. Перевірити шанси на courthelp ↑

Свіжі рішення

останні 4 рішення за статтею

Провадження закритоКасаційнаКасаційний цивільний суд Верховного Суду

Справа стосується спору про стягнення заборгованості за кредитним договором, права вимоги за яким перейшли до позивача через ланцюг договорів відступлення. Позивач вимагав стягнути 1 260 670,85 грн (основний борг та пеня). Суд першої інстанції задовольнив позов повністю, апеляційний суд — частково (лише основний борг). Верховний Суд скасував постанову апеляційного суду та направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Ключовим моментом стало питання наявності заставної…

Мотивація суду: Суд апеляційної інстанції не дослідив доводи відповідача щодо видачі заставної та реалізації права на позасудове звернення стягнення на іпотечне майно, а також безпідставно відмовив у витребуванні…

Перегляд в апеляції чи касаціїКасаційнаКасаційний цивільний суд Верховного Суду

Позивач звернувся до суду з вимогою визнати недійсним договір купівлі-продажу заставних, укладений між ТОВ «Каса народної допомоги» та фізичною особою ОСОБА_2, вважаючи його договором факторингу, укладеним з порушенням вимог щодо суб'єктного складу. Суди першої та апеляційної інстанцій задовольнили позов частково, визнавши договір недійсним на підставі того, що фізична особа не може бути стороною договору факторингу. Верховний Суд скасував ці рішення та ухвалив нове про відмову в позові. Суд…

Мотивація суду

Верховний Суд зазначив, що заставна є цінним папером, обіг якого здійснюється шляхом індосаменту, а не факторингу. Передача заставної фізичній особі є законною реалізацією прав власника цінного…

Перегляд в апеляції чи касаціїКасаційнаКасаційний цивільний суд Верховного Суду

Справа стосувалася визнання недійсними договорів, пов'язаних із кредитними зобов'язаннями та іпотекою. Позивачі намагалися визнати недійсним договір купівлі-продажу заставної, укладений між ТОВ «Каса народної допомоги» та фізичною особою, стверджуючи, що це прихований факторинг. Апеляційний суд задовольнив позов, визнавши договір факторингом та витребувавши квартиру у добросовісного набувача. Проте Верховний Суд скасував це рішення. Суд касаційної інстанції роз'яснив, що заставна є ордерним…

Мотивація суду

Верховний Суд зазначив, що заставна є ордерним цінним папером, обіг якого регулюється Законом «Про іпотеку» через індосамент, а не договором факторингу. Оскільки договір купівлі-продажу заставної…

Редакції статті

36 редакцій закону з цією статтею, змін тексту — 5

  1. 24.04.2026Чинна · текст без змін

    Рішень за цією редакцією: 0

  2. 19.10.2016

    Закон № 1414-VIII від 14.06.2016 «Про фінансову реструктуризацію» — змінено ч. 1, ч. 2, ч. 3; вилучено ч. 2, ч. 4

    Рішень за цією редакцією: 4

  3. 24.01.2006

    Закон № 3273-IV від 22.12.2005 «Про іпотечні облігації» — змінено ч. 6

    Рішень за цією редакцією: 0

Показати всі 7 редакцій
  1. 14.01.2006

    Закон № 3201-IV від 15.12.2005 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» — змінено ч. 1, ч. 3, ч. 4, ч. 5, ч. 8; додано ч. 2

    Рішень за цією редакцією: 0

2003

  1. 05.06.2003

    Рішень за цією редакцією: 0

Рішення, ухвалені за чинності кожної редакції статті.

Поруч

Сусідні статті

ЗУ «Про іпотеку» · рішень, які система розібрала за кожною

Аналітика на основі рішень судів і тексту закону; не є юридичною консультацією.