Перейти до вмісту

Стаття 3 ЗУ «Про громадянство України». Належність до громадянства України

Чинна редакція закону від 10.05.2026текст статті — з 19.02.2016актуально на 29.09.2026+15 рішень за 30 днів20 редакцій закону з цією статтею, остання 10.05.2026

Джерело: zakon.rada.gov.uaредакція від 10.05.2026

Текст статті

ч. 1

Громадянами України є: 1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України; 2) особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України "Про громадянство України" (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав; 3) особи, які прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 року і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року органами внутрішніх справ України внесено напис "громадянин України", та діти таких осіб, які прибули разом із батьками в Україну і на момент прибуття в Україну не досягли повноліття, якщо зазначені особи подали заяви про оформлення належності до громадянства України; 4) особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України.

ч. 2

Особи, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, є громадянами України з 24 серпня 1991 року, зазначені у пункті 2, - з 13 листопада 1991 року, а у пункті 3, - з моменту внесення відмітки про громадянство України.

Наведено текст чинної редакції. Офіційний текст акта

Простою мовою

Стаття визначає перелік людей, які визнаються громадянами України від моменту проголошення незалежності, після розпаду СРСР або набули цей статус пізніше. Також вона вказує конкретні дати, з яких офіційно рахується громадянство для кожної з цих категорій.

Швидкі відповіді

Відповіді складено з тексту статті та рішень судів — кожна має джерело.

Як застосовують суди

Огляд: числа за статтею

  • 304Рішень у базі, 2018–2026серед рішень, які система розібрала
  • 153Усіх рішень 2026 року, з процесуальнимиіз них 102 по суті
  • 70 %Задоволено, із 102 по сутіЦивільні та господарські спори, 2026 рік
  • 147Постанов Верховного Суду2018–2026 роки, статтю застосовано

Що показує практика

актуально на 29.09.2026

Рішень за роками

2018–2026, серед 304 рішень цих років, які система розібрала

2018: 62019: 212020: 242021: 162022: 172023: 92024: 212025: 372026: 153
20182026

Цивільні та господарські спори: частки результатів по суті, 2026 рік

70%
13%
17%
Задоволено — 72 з 102Задоволено частково — 13 з 102Відмовлено — 17 з 102

Відсотки — частка з 102 рішень · Знаменник — рішення, розглянуті по суті: без повернених без розгляду та об'єднаних проваджень.

  • Цивільні та господарські спори, 2026 рік: 102 рішення по суті, з них 70 % — «Задоволено».
  • Частина 1 — 74 рішення у 2026 році, з них 69 % — «Задоволено».
  • Ще 28 рішень — без зазначення частини.
  • Верховний Суд — 147 рішень із 304 за статтею (48 %).
  • За останній рік статтю застосовано у 174 рішеннях.
  • За останні 30 днів додалося 15 рішень.
  • Практику за статтею зібрано з 2018 по 2026 рік.

Позиція Верховного Суду

  • Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про задоволення заяви, оскільки зібрані у справі докази (виписки з погосподарських книг, показання свідків, письмові пояснення) у своїй сукупності підтверджують факт постійного проживання заявника на території України станом на 24 серпня 1991 року. Заперечення суб'єкта владних повноважень не свідчать про наявність спору про право, а саме встановлення юридичного факту є необхідною умовою для реалізації права заявника…

    Касаційний цивільний суд Верховного Суду · справа № 495/10181/24
  • Суд встановив, що факт постійного проживання заявника на території України станом на 24 серпня 1991 року підтверджено доказами, що є достатньою підставою для оформлення громадянства. Апеляційний суд обґрунтовано виключив вимогу про встановлення факту проживання на 13 листопада 1991 року, оскільки це не має самостійного юридичного значення для мети заявника згідно з практикою Верховного Суду.

    Касаційний цивільний суд Верховного Суду · справа № 947/13725/24
  • Суди встановили, що заявниця надала достатньо доказів постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року, а відсутність у неї іншого громадянства та факт постійного перебування в Україні підтверджені матеріалами справи. Верховний Суд зазначив, що встановлення фактів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій, а касаційна скарга фактично спрямована на переоцінку доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

    Касаційний цивільний суд Верховного Суду · справа № 171/1817/24

Свіжі рішення

останні 5 із 304

Позов задоволеноПерша інстанціяФранківський районний суд м. Львова
ст. 3 ЗУ «Про громадянство України»ст. 315 ЦПК

До Франківського районного суду м. Львова звернулася ОСОБА_2 із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме — факту її постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року. Необхідність встановлення цього факту зумовлена оформленням належності до громадянства України та отриманням паспорта громадянина України. Заінтересованою особою у справі виступило Західне міжрегіональне управління Державної міграційної служби, яке заперечувало проти задоволення заяви…

Мотивація суду: Суд дійшов висновку про задоволення заяви, оскільки сукупність досліджених письмових доказів (довідки про навчання в школах та університеті, свідоцтво про право власності на квартиру) та показання…

У позові відмовленоПерша інстанціяАпостолівський районний суд Дніпропетровської області
ст. 3 ЗУ «Про громадянство України»ст. 293 ЦПКст. 315 ЦПК

Апостолівський районний суд Дніпропетровської області розглянув цивільну справу за заявою представника ОСОБА_1 в інтересах останнього, заінтересована особа ГУ ДМС в Дніпропетровській області, про встановлення факту постійного проживання на території України станом на 24.08.1991 року. Заявник обґрунтовував свої вимоги тим, що він народився в РФ, у минулому мав паспорти СРСР, які були втрачені, а паспортом громадянина України документований не був. У 2019 році міграційна служба відмовила йому…

Мотивація суду: Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви, оскільки заявник не надав достатніх, належних та допустимих доказів на підтвердження факту свого постійного проживання на території України станом…

Позов задоволеноПерша інстанціяІндустріальний районний суд міста Дніпра
ст. 3 ЗУ «Про громадянство України»ст. 293 ЦПКст. 4 ЦПКст. 263 ЦПК

До Індустріального районного суду міста Дніпра звернувся ОСОБА_1 із заявою про встановлення факту постійного проживання на території України станом на 24.08.1991 року, заінтересована особа — Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області. Заявник обґрунтовував свої вимоги тим, що він втратив паспорт громадянина колишнього СРСР і не може отримати новий паспорт через відсутність відмітки про прописку або підтвердження постійного проживання на території України…

Мотивація суду: Суд дійшов висновку про задоволення заяви, оскільки на підставі досліджених письмових доказів, військового квитка та показань свідка підтверджено факт постійного проживання заявника на території…

Позов задоволеноПерша інстанціяОдеський окружний адміністративний суд
ст. 3 ЗУ «Про громадянство України»ст. 45 КАСст. 49 КАС

До Одеського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління ДМС України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення від 05.05.2026 року про скасування рішення від 24.05.2007 року про встановлення належності до громадянства України, зобов'язання вилучити відомості з ЄІАС УМП ІП «Недійні документи» щодо недійсності паспорта та переведення його до статусу «Діючий документ», а також стягнення судового збору. Суд встановив, що позивач…

Мотивація суду: Суд дійшов висновку про задоволення позову, оскільки відповідачем не доведено правомірність скасування рішення про встановлення належності позивача до громадянства України на підставі подання…

Позов задоволеноПерша інстанціяДрабівський районний суд Черкаської області
ст. 3 ЗУ «Про громадянство України»ст. 293 ЦПКст. 315 ЦПК

До Драбівського районного суду Черкаської області звернувся ОСОБА_1 із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа – Центрально-південне міжрегіональне управління ДМС. Заявник обґрунтував свої вимоги тим, що він народився в місті Суми, ніколи не отримував паспорт громадянина України, а органи ДМС відмовилися оформити йому паспорт через відсутність відміток про прописку станом на 24 серпня 1991 року та розбіжності в по-батькові в актових записах. Під час…

Мотивація суду: Суд встановив, що факт постійного проживання заявника на території України станом на 24 серпня 1991 року підтверджується належними письмовими доказами…

Редакції статті

рішень за статтею всього — 304

20 редакцій закону з цією статтею, змін тексту — 2

  1. 10.05.2026Чинна · текст без змін

    Рішень за цією редакцією: 68 із 304

  2. 19.02.2016

    Рішень за цією редакцією: 236 із 304

  3. 21.07.2005

    Рішень за цією редакцією: 0 із 304

  4. 18.01.2001

    Рішень за цією редакцією: 0 із 304

Рішення, ухвалені за чинності кожної редакції статті.

Сусідні статті

ЗУ «Про громадянство України» · рішень, які система розібрала за кожною

Поруч у цьому законі

норми того самого акта, які суди застосовують разом із цією

Показати всі 7 статей

З суду

рішень за нормою — 304 рішення

норми інших актів із тих самих рішень

Показати всі 12 статей

Аналітика на основі рішень судів і тексту закону; не є юридичною консультацією.