Перейти до вмісту

Стаття 3 ЗУ «Про громадянство України». Належність до громадянства України

Чинна редакція закону від 10.05.2026

Коротко. Правило про те, хто вважається громадянином України за фактом проживання або оформлення документів і з якого часу.

Текст статті

ч. 1

Громадянами України є:

1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України;

2) особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України "Про громадянство України" (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав;

3) особи, які прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 року і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року органами внутрішніх справ України внесено напис "громадянин України", та діти таких осіб, які прибули разом із батьками в Україну і на момент прибуття в Україну не досягли повноліття, якщо зазначені особи подали заяви про оформлення належності до громадянства України;

4) особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України.

ч. 2

Особи, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, є громадянами України з 24 серпня 1991 року, зазначені у пункті 2, - з 13 листопада 1991 року, а у пункті 3, - з моменту внесення відмітки про громадянство України.

Наведено текст чинної редакції. Офіційний текст акта

Простою мовою

Стаття визначає коло людей, які є громадянами України, зокрема колишніх громадян СРСР та тих, хто жив в Україні на момент проголошення незалежності чи набрання чинності законом про громадянство. Також вона встановлює точну дату, з якої кожна з таких категорій офіційно вважається громадянами України.

Швидкі відповіді

Відповіді складено з тексту статті — кожна має джерело.

Практика

Огляд: числа за статтею

  • 350Рішень у базі, 2018–2026серед рішень, які система розібрала
  • 195Усіх рішень 2026 року, з процесуальнимиіз них 134 по суті
  • 72 %Задоволено, із 134 по сутіЦивільні та господарські спори, 2026 рік
  • 149Постанов Верховного Суду2018–2026 роки, статтю застосовано

Що показує практика

актуально на 14.11.2026

Рішень за роками

2018–2026, серед усіх рішень за статтею, які система розібрала

2018: 6 · переважно касаційні постанови2019: 21 · переважно касаційні постанови2020: 24 · переважно касаційні постанови2021: 16 · переважно касаційні постанови2022: 17 · переважно касаційні постанови2023: 10 · переважно касаційні постанови2024: 21 · переважно касаційні постанови2025: 402026: 195
20182026
  • рішення за рік
  • рік, за який у базі переважно касаційні постанови

Цивільні та господарські спори: частки результатів по суті, 2026 рік

72 %
12 %
16 %
Задоволено — 97 з 134 · 72 %Задоволено частково — 16 з 134 · 12 %Відмовлено — 21 з 134 · 16 %

Відсотки — частка з 134 рішень · Знаменник — рішення, розглянуті по суті: без повернених без розгляду та об'єднаних проваджень.

  • Частина 1 — 98 рішень у 2026 році, з них 71 % — «Задоволено».
  • Ще 36 рішень — без зазначення частини.
  • Верховний Суд — 149 рішень (43 % рішень за статтею).
  • За останній рік статтю застосовано у 214 рішеннях.
  • За останні 30 днів додалося 12 рішень.

Позиція Верховного Суду

  • Суд апеляційної інстанції обґрунтовано встановив факт проживання заявника на території України станом на 24 серпня 1991 року та 13 листопада 1991 року, а також його особу, оскільки матеріали справи містили достатньо належних доказів (документи про навчання, проходження військової служби, підприємницьку діяльність у 90-х роках, показання свідків), а досудовий порядок ідентифікації через міграційну службу вже був вичерпаний відмовою. Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції. Верховний Суд залишив постанову апеляційного суду без змін.

    Касаційний цивільний суд Верховного Суду · справа № 940/2355/25

  • Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про задоволення заяви, оскільки зібрані у справі докази (виписки з погосподарських книг, показання свідків, письмові пояснення) у своїй сукупності підтверджують факт постійного проживання заявника на території України станом на 24 серпня 1991 року. Заперечення суб'єкта владних повноважень не свідчать про наявність спору про право, а саме встановлення юридичного факту є необхідною умовою для реалізації права заявника на оформлення паспорта громадянина України.

    Касаційний цивільний суд Верховного Суду · справа № 495/10181/24

  • Суд встановив, що факт постійного проживання заявника на території України станом на 24 серпня 1991 року підтверджено доказами, що є достатньою підставою для оформлення громадянства. Апеляційний суд обґрунтовано виключив вимогу про встановлення факту проживання на 13 листопада 1991 року, оскільки це не має самостійного юридичного значення для мети заявника згідно з практикою Верховного Суду.

    Касаційний цивільний суд Верховного Суду · справа № 947/13725/24

Маєте справу за ст. 3 ЗУ «Про громадянство України»? Система зіставить ваші обставини з практикою за статтею. Перевірити шанси на courthelp ↑

Свіжі рішення

останні 5 рішень за статтею

1.Справа № 990/19/2306.11.2026
У позові відмовленоКасаційнаКасаційний адміністративний суд Верховного Суду
ст. 19 Конституції Українист. 25 Конституції України

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Президента України про визнання нечинним та скасування Указу Президента України від 28.12.2022 № 898/2022 у частині оформлення втрати громадянства України позивачем. Судом встановлено, що позивач набув громадянство України у 1991 році як постійний мешканець УРСР. У грудні 2022 року СБУ звернулася до ДМС із клопотанням про припинення громадянства України ОСОБА_1…

Мотивація суду: Суд дійшов висновку, що матеріали справи підтверджують факт добровільного набуття позивачем у повнолітньому віці громадянства РФ (наявність паспорта та заяви про його видачу), що є підставою…

2.Справа № 587/4171/2604.11.2026
Позов задоволеноПерша інстанціяСумський районний суд Сумської області
ст. 293 ЦПКст. 315 ЦПК

Сумський районний суд Сумської області розглянув цивільну справу за заявою ОСОБА_2, заінтересована особа Управління Державної міграційної служби України в Сумській області, про встановлення юридичного факту постійного проживання на території України. Представник заявника звернувся до суду у зв'язку з тим, що паспорт громадянина колишнього СРСР було втрачено, а міграційна служба рекомендувала встановити факт проживання через суд для отримання паспорта громадянина України. Дослідивши матеріали…

Мотивація суду

Суд встановив, що заявник постійно проживав на території України станом на 24 серпня 1991 року, що підтверджується записами в трудовій книжці, довідками органів місцевого самоврядування, будинковою…

3.Справа № 185/7199/2603.11.2026
Перегляд в апеляції чи касаціїАпеляційнаДніпровський апеляційний суд
ст. 3 ЗУ «Про громадянство України»ст. 293 ЦПК

У квітні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року, встановлення особи та встановлення належності до громадянства колишнього СРСР. Необхідність встановлення таких фактів виникла у зв'язку з втратою радянського паспорта та необхідністю оформлення належності до громадянства України і отримання паспорта громадянина України вперше, оскільки органи ДМС відмовили у цьому без судового рішення…

Мотивація суду

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про те, що наявні в матеріалах справи письмові докази, зокрема архівна довідка про роботу в колгоспі та заява про видачу…

Редакції статті

20 редакцій закону з цією статтею, змін тексту — 2

  1. 10.05.2026Чинна · текст без змін

    Рішень за цією редакцією: 109

  2. 19.02.2016

    Закон № 957-VIII від 28.01.2016 «Про внесення змін до статті 9 Закону України "Про громадянство України" щодо встановлення спрощеного порядку прийняття до громадянства України іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу у Збройних Силах України» — змінено ч. 1; вилучено ч. 2

    Рішень за цією редакцією: 241

  3. 21.07.2005

    Закон № 2663-IV від 16.06.2005 «Про внесення змін до Закону України "Про громадянство України"» — змінено ч. 2

    Рішень за цією редакцією: 0

  4. 18.01.2001

    Рішень за цією редакцією: 0

Рішення, ухвалені за чинності кожної редакції статті.

Поруч

Сусідні статті

ЗУ «Про громадянство України» · рішень, які система розібрала за кожною

Аналітика на основі рішень судів і тексту закону; не є юридичною консультацією.