Стаття 6 ЗУ про гарантії виконання рішень. Відповідальність та відшкодування збитків…
Відповідальність та відшкодування збитків, завданих державному бюджету
Чинна редакція закону від 01.08.2024текст статті — з 15.07.2015актуально на 29.09.20268 редакцій закону з цією статтею, остання 01.08.2024
Джерело: zakon.rada.gov.uaредакція від 01.08.2024
Текст статті
Кошти, виплачені за рішенням суду про стягнення коштів згідно з цим Законом, вважаються збитками державного бюджету. Посадова, службова особа державного органу, державного підприємства або юридичної особи, дії якої призвели до збитків державного бюджету, несе відповідальність згідно із законом.
Орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, звертається до суду з позовами про відшкодування збитків, завданих державному бюджету. У разі встановлення в діях посадової, службової особи державного органу складу кримінального правопорушення за обвинувальним вироком суду щодо неї, який набрав законної сили, державні органи в установленому законодавством порядку реалізують право зворотної вимоги (регресу) до такої особи щодо відшкодування збитків, завданих державному бюджету, у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інше не встановлено законодавством. Державні органи після виконання рішень суду про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного бюджету, у випадках, визначених цим Законом, проводять службове розслідування щодо причетних посадових, службових осіб таких органів, якщо рішенням суду не встановлено складу кримінального правопорушення в діях зазначених осіб. За результатами службового розслідування державні органи та органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у місячний строк можуть звернутися до суду з позовною заявою про відшкодування збитків, завданих державному бюджету, з пред’явленням зворотної вимоги (регресу) у розмірі виплаченого відшкодування до посадових, службових осіб таких органів, винних у завданні збитків (крім відшкодування виплат, пов’язаних із трудовими відносинами та відшкодуванням моральної шкоди). Якщо збитки, завдані державному бюджету, є результатом спільних дій або бездіяльності кількох посадових та службових осіб, такі посадові та службові особи несуть солідарну відповідальність згідно із законом.
Показати всі 3 частиниЗгорнути
У разі встановлення в діях службової особи державного підприємства або юридичної особи складу кримінального правопорушення за обвинувальним вироком суду щодо неї, який набрав законної сили, органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, звертаються до суду з позовами про відшкодування збитків, завданих державному бюджету. Після виконання рішень суду відповідно до цього Закону за поданням органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, державний орган, до сфери управління якого належить державне підприємство, забезпечує проведення службового розслідування щодо службових осіб державного підприємства, дії яких призвели до збитків державного бюджету, якщо рішенням суду в діях зазначених осіб не встановлено складу кримінального правопорушення. За результатами службового розслідування органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів за поданням відповідних матеріалів державними органами в місячний строк можуть звернутися до суду з позовом про відшкодування збитків, завданих державному бюджету, з пред’явленням зворотної вимоги (регресу) у розмірі виплаченого відшкодування до службових осіб державних підприємств, винних у завданні збитків.
Наведено текст чинної редакції. Офіційний текст акта
Як застосовують суди
Огляд: числа за статтею
- 8Рішень у базі, 2018–2026серед рішень, які система розібрала
- 5Усіх рішень 2026 року, з процесуальнимиіз 8 за статтею
- 5Постанов Верховного Суду2018–2026 роки, статтю застосовано
Що показує практика
актуально на 29.09.2026
Рішень за роками
2018–2026, серед 8 рішень цих років, які система розібрала
- За останній рік статтю застосовано у 5 рішеннях.
- Практику за статтею зібрано з 2018 по 2026 рік.
Позиція Верховного Суду
Спір про зобов'язання органу Держказначейства здійснити безспірне списання коштів на виконання рішення суду є публічно-правовим, оскільки казначейський орган діє як суб'єкт владних повноважень, а отже, підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат є похідними від основної вимоги до Держказначейства, тому суди попередніх інстанцій правомірно закрили провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 ГПК України.
Касаційний господарський суд Верховного Суду · справа № 910/15994/25Суд апеляційної інстанції не перевірив, чи було виконавче провадження приєднане до зведеного, що є критичним для визначення юрисдикції спору (господарська чи адміністративна). Оскільки обставини щодо зведеного провадження не встановлені, Верховний Суд скасував постанову апеляції та направив справу на новий розгляд для з'ясування цих питань.
Касаційний господарський суд Верховного Суду · справа № 911/1458/22Суд встановив, що кошти були перераховані на виконання чинного на той момент наказу суду, тому підстави для застосування ст. 1212 ЦК України відсутні. Оскільки шкода була завдана незаконними діями державного виконавця, належним позивачем у спорі про відшкодування такої шкоди має бути держава в особі Казначейства, а не сам орган ДВС.
Касаційний господарський суд Верховного Суду · справа № 904/2018/19
Свіжі рішення
останні 5 із 8
У грудні 2025 року АТ «Українська залізниця» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (за участю третьої особи Департаменту соціальної та ветеранської політики КМДА) про зобов'язання сплатити 48 906 488,68 грн шляхом безспірного списання з рахунків боржника та стягнення 3% річних у сумі 4 404 769,17 грн і інфляційних втрат у сумі 13 282 733,96 грн через невиконання рішення суду у справі № 910/4095/21…
Мотивація суду: Спір про зобов'язання органу Держказначейства здійснити безспірне списання коштів на виконання рішення суду є публічно-правовим, оскільки казначейський орган діє як суб'єкт владних повноважень…
Дніпровське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України звернулося до суду з позовом до колишніх державних службовців про відшкодування шкоди в порядку зворотної вимоги (регресу) у розмірі 15 000 грн. Зазначена сума була раніше стягнута з Державного бюджету України на користь громадянина за рішенням суду через тривале невиконання виконавчого документа. Центральний районний суд міста Миколаєва рішенням від 04 травня 2026 року відмовив у задоволенні позову, оскільки законодавство…
Мотивація суду: Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про те, що чинне законодавство не передбачає можливості пред'явлення регресної вимоги до державного службовця про відшкодування…
Справа стосується оскарження бездіяльності державного виконавця щодо примусового виконання рішення про стягнення заборгованості з ДСП «Головний селекційний центр України». Господарський суд першої інстанції відмовив у задоволенні скарги, вважаючи зупинення провадження правомірним через приватизаційні процеси. Апеляційний суд скасував це рішення, визнавши бездіяльність виконавця неправомірною. Верховний Суд, розглянувши касаційну скаргу, встановив, що суди не дослідили питання наявності…
Мотивація суду: Суд апеляційної інстанції не перевірив, чи було виконавче провадження приєднане до зведеного, що є критичним для визначення юрисдикції спору (господарська чи адміністративна). Оскільки обставини…
Справа стосується апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України (ГУПФУ) в Миколаївській області на ухвалу суду першої інстанції, якою було відмовлено у визнанні виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Раніше суд зобов'язав ГУПФУ здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимального розміру, а згодом змінив спосіб виконання рішення на стягнення заборгованості у сумі 360 281,47 грн. Пенсійний фонд намагався визнати виконавчий лист таким, що не підлягає…
Мотивація суду: Суд встановив, що відповідач не навів передбачених ст. 374 КАС України підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Зміна способу виконання рішення на стягнення коштів…
Держава в особі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції звернулася з позовом до державного виконавця Калашнікова Р.В. про стягнення в порядку регресу 11 869,76 грн. Ця сума була стягнута з державного бюджету на користь ПАТ «Видавничий дім «Одеса» як відшкодування шкоди, завданої бездіяльністю виконавця у справі про поновлення працівника на роботі. Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, мотивуючи це тим, що законодавство…
Мотивація суду: Суд встановив, що згідно з ч. 4 ст. 1191 ЦК України та ст. 6 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», держава не має права на регресну вимогу до посадової особи у разі…
Редакції статті
рішень за статтею всього — 8
8 редакцій закону з цією статтею, змін тексту — 2
- 01.08.2024Чинна · текст без змін
Рішень за цією редакцією: 6 із 8
- 15.07.2015
Рішень за цією редакцією: 2 із 8
- 16.10.2013
Рішень за цією редакцією: 0 із 8
- 05.06.2012
Рішень за цією редакцією: 0 із 8
Рішення, ухвалені за чинності кожної редакції статті.
Сусідні статті
ЗУ «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» · рішень, які система розібрала за кожною
- Ст. 3Особливості виконання рішень суду про стягнення коштів з державного органу351 рішення
- Ст. 4Особливості виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства…62 рішення
- Ст. 5Компенсація127 рішень
- Ст. 6Відповідальність та відшкодування збитків…8 рішень
- Ст. 7Особливості виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна107 рішень
З суду
рішень за нормою — 8 рішень
Застосовують
Рішень за нормою у кожному суді, які система розібрала.
Аналітика на основі рішень судів і тексту закону; не є юридичною консультацією.