Стаття 50 ЗУ «Про авторське право і суміжні права». Ліцензійні договори на використання об'єкта авторського права або об'єкта суміжних прав
Чинна редакція закону від 31.07.2026текст статті — з 15.04.2023актуально на 14.11.20267 редакцій закону з цією статтею, остання 31.07.2026
Коротко. Правила для тих, хто передає або бере дозвіл на використання творів, музики чи відео за ліцензією.
Текст статті
За ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об’єкта авторського права або об’єкта суміжних прав визначеним способом (способами) протягом певного строку на певній території, а ліцензіат зобов’язується вносити плату за використання об’єкта, якщо інше не встановлено договором.
Ліцензіаром може бути суб’єкт майнових авторських або суміжних прав, а у випадках, передбачених договором або законом, - інша уповноважена особа.
Ліцензіат не має права використовувати об’єкт авторського права або об’єкт суміжних прав способами, прямо не передбаченими ліцензійним договором.
Ліцензійний договір, згідно з яким ліцензіар надає ліцензіату дозвіл на виготовлення і опублікування примірників зафіксованого або записаного твору, записаного виконання, фонограми, відеограми (примірників відповідних об’єктів) у кількості (тиражем), здатній задовольнити розумні потреби публіки, є ліцензійним видавничим договором. Ліцензіат ліцензійного видавничого договору, який забезпечує опублікування зазначеного в цій частині об’єкта авторського права або об’єкта суміжних прав, вважається видавцем.
Якщо ліцензійним видавничим договором визначено тираж примірників відповідних об’єктів, при цьому ліцензіатом введено у цивільний оборот (реалізовано) весь тираж раніше спливу строку дії такого договору, такий договір припиняється з моменту реалізації зазначеного тиражу, якщо договором не передбачено інше.
Якщо ліцензійним видавничим договором визначено тираж примірників відповідних об’єктів, але ліцензіатом на момент спливу строку дії такого договору не введено у цивільний оборот (реалізовано) весь тираж, ліцензіат повинен сплатити ліцензіару передбачену таким договором винагороду в повному обсязі до завершення дії договору, якщо договором не передбачено інше.
Якщо ліцензійним видавничим договором передбачено обмежений тираж видання об’єкта авторського права або об’єкта суміжних прав, ліцензіат має право відтворити більшу кількість примірників такого об’єкта, ніж передбачено таким договором, виключно з метою дотримання ліцензіатом вимог Закону України "Про обов’язковий примірник документів".
Якщо в ліцензійному видавничому договорі про видання або інше відтворення твору винагорода визначається у вигляді фіксованої грошової суми, то в договорі має бути визначений максимальний тираж твору.
Показати всі 5 частинЗгорнути
У випадках, передбачених ліцензійним договором, дозвіл на використання об’єкта авторського права або об’єкта суміжних прав може надаватися ліцензіатом іншій особі (субліцензіату) на підставі субліцензійного договору в обсязі, що не може перевищувати обсяг прав, які було надано ліцензіату на підставі ліцензійного договору, зокрема щодо території і строку дії субліцензійного договору.
Субліцензіат має право укладати наступні субліцензійні договори, якщо таке повноваження передбачено для наступних субліцензіатів основним ліцензійним договором.
У разі відсутності визначення у ліцензійному (субліцензійному) договорі виду ліцензії вважається, що ліцензія є невиключною.
У разі відсутності визначення у ліцензійному договорі території дії ліцензійного договору (ліцензії) дія ліцензії поширюється на територію України.
У разі відсутності визначення у ліцензійному договорі строку, на який поширюється дія ліцензійного договору (ліцензії), договір вважається укладеним на строк, що залишився до спливу строку чинності виключного майнового права на визначений у договорі об’єкт права інтелектуальної власності, але не більше ніж на п’ять років. Якщо за шість місяців до спливу зазначеного п’ятирічного строку жодна із сторін не повідомить письмово другу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на невизначений строк. У такому разі кожна із сторін може в будь-який час відмовитися від договору, письмово повідомивши про це другу сторону за шість місяців до розірвання договору, якщо більший строк для повідомлення не встановлений за домовленістю сторін.
Ліцензіат (субліцензіат) здійснює свої повноваження виключно за умови дотримання особистих немайнових прав автора та/або виконавця, немайнових прав виробника фонограми та/або виробника відеограми, та/або організації мовлення відповідно до статей 11 і 37 цього Закону.
Якщо інше не передбачено ліцензійним договором, ліцензіат має право:
1) вчиняти дії допоміжного характеру (інші допоміжні способи використання) щодо визначених у такому договорі видів майнових прав на відповідні об’єкти авторського права та/або об’єкти суміжних прав, якщо без вчинення таких дій здійснення ліцензіатом передбачених договором прав і обов’язків є об’єктивно неможливим або істотно ускладненим;
2) залучати під власну відповідальність третю особу (третіх осіб) без права укладення субліцензійного договору (субліцензійних договорів), якщо без участі такої третьої особи (таких третіх осіб) здійснення ліцензіатом передбачених договором прав і обов’язків є об’єктивно неможливим або істотно ускладненим.
Наведено текст чинної редакції. Офіційний текст акта
Простою мовою
Стаття визначає умови надання дозволу на використання творів і суміжних прав, зокрема за видавничими та субліцензійними договорами. Вона встановлює правила щодо оплати, строків і території дії дозволу, якщо сторони прямо не вказали їх у договорі.
Строки
за редакцією від 31.07.2026
- Якщо за шість місяців до спливу зазначеного п’ятирічного строку жодна із сторін не повідомить письмово другу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на невизначений строк.
Швидкі відповіді
Договір вважається укладеним на строк, що залишився до спливу чинності виключного майнового права на об’єкт, але не більше ніж на п’ять років. Якщо за шість місяців до спливу цього строку сторони письмово не відмовляться від договору, він вважається продовженим на невизначений строк.
У разі відсутності визначення у ліцензійному договорі території його дії, дія ліцензії поширюється на територію України. Якщо ж у договорі не визначено вид ліцензії, за правилом цієї ж частини вона вважається невиключною.
Дозвіл може надаватися іншій особі лише у випадках, передбачених ліцензійним договором, і в обсязі, що не перевищує наданих ліцензіату прав (зокрема щодо території і строку). Укладати наступні субліцензійні договори дозволено, тільки якщо це передбачено основним договором.
Якщо договором передбачено обмежений тираж видання, ліцензіат має право відтворити більшу кількість примірників об’єкта авторського або суміжних прав виключно з метою дотримання вимог Закону України «Про обов’язковий примірник документів».
Практика
Огляд: числа за статтею
- 8Рішень у базі, 2023–2026серед рішень, які система розібрала
- 3Усіх рішень 2026 року, з процесуальнимиіз них 2 по суті
- 3Постанов Верховного Суду2023–2026 роки, статтю застосовано
Що показує практика
актуально на 14.11.2026
Рішень за роками
2023–2026, серед усіх рішень за статтею, які система розібрала
- рішення за рік
- рік, за який у базі переважно касаційні постанови
Часток за цією статтею ще не наводимо: рішень, розглянутих по суті, 2 — менше за 30.
- За останній рік статтю застосовано у 4 рішеннях.
Маєте справу за ст. 50 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»? Система зіставить ваші обставини з практикою за статтею. Перевірити шанси на courthelp ↑
Свіжі рішення
останні 5 рішень за статтею
Товариство з обмеженою відповідальністю «Україна Геймс» звернулося до суду з позовом до ТОВ «ЮА ОНЛАЙН» та чотирьох ФОПів про заборону використання елементів комп'ютерної гри «UKRAINE GTA» у мобільному додатку «UA Online» та стягнення компенсації у розмірі 605 600 грн з кожного відповідача (загалом 3 028 000 грн). Позивач обґрунтовував вимоги наявністю виключних майнових прав на гру, підтверджених ліцензійним договором та договором відчуження. Відповідачі у відзиві наголосили на відсутності…
Мотивація суду: Позивач не надав належних та допустимих доказів набуття ним виключних майнових прав на комп'ютерну гру, оскільки в договорах неможливо ідентифікувати передані об'єкти, а первинні автори не були…
Позивач звернувся до суду з позовом до низки державних органів та фізичних осіб про захист авторського права, вимагаючи стягнення компенсації у розмірі 60 560 грн. Предметом спору стало нібито неправомірне використання та видозміна картографічних зображень, створених позивачем у 1984‑1987 роках, під час проведення Всеукраїнських змагань зі спортивного орієнтування. Позивач стверджував, що відповідач ОСОБА_2 використав програму OCAD для редагування його карт без згоди автора. Суд, розглянувши…
Мотивація суду
Суд відмовив у позові через повну відсутність належних та допустимих доказів порушення авторських прав позивача. Позивач не довів факт неправомірного використання його творів відповідачами…
Приморський районний суд м. Одеси розглянув кримінальне провадження щодо ОСОБА_7, обвинуваченого у вчиненні злочину за ч. 3 ст. 176 КК України (порушення авторського права і суміжних прав). Встановлено, що в період з листопада 2019 року по липень 2021 року підсудний адміністрував веб-сайт, через який надавав користувачам доступ до перегляду та копіювання фільмів компанії Warner Bros. Entertainment Inc. без дозволу правовласника. Експертизи підтвердили, що такі дії завдали матеріальної шкоди…
Мотивація суду
Суд визнав доведеною вину обвинуваченого на підставі матеріалів експертиз, протоколів огляду веб-сайту та вилученої комп'ютерної техніки, що підтверджують адміністрування ресурсу та незаконне…
Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання авторства на частини творів, використаних у публікації та дисертації, а також про стягнення 150 000 грн компенсації та 100 000 грн моральної шкоди. Позивач обґрунтовувала вимоги тим, що під час роботи за договором з міжнародним проектом вона створила матеріали, які відповідач згодом використала без посилання на неї. Суд встановив, що позивач не надала суду безпосередньо самі твори або їх частини, які були предметом спору…
Мотивація суду
Позивач не надала суду самі твори та їх частини, які, на її думку, були використані відповідачем, що унеможливило встановлення факту порушення авторських прав. Крім того, за умовами договору…
Позивачі звернулися з позовом до ТОВ «ТРК «Студія 1+1», ТОВ «1+1 Інтернет» та ТОВ «Видавництво «Час» про захист авторських прав, стверджуючи, що відповідачі без дозволу використали кадри з їхнього тизеру до фільму «ІНФОРМАЦІЯ_12» у власному фільмі «Україна. 100 днів над прірвою». Позивачі вимагали припинити порушення, опублікувати рішення суду та стягнути 90 800 грн компенсації. Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили у позові, посилаючись на недоведеність авторства позивачів на тизер…
Суди, що застосовують статтю
Рішень за нормою у кожному суді, які система розібрала; частка — серед усіх рішень за статтею.
Редакції статті
7 редакцій закону з цією статтею, змін тексту — 1
- 31.07.2026Чинна · текст без змін
Рішень за цією редакцією: 0
- 15.04.2023
Рішень за цією редакцією: 8
- 01.12.2022
Рішень за цією редакцією: 0
Рішення, ухвалені за чинності кожної редакції статті.
Поруч
Сусідні статті
ЗУ «Про авторське право і суміжні права» · рішень, які система розібрала за кожною
- Ст. 47Форми здійснення майнових прав на об'єкти авторського права і об'єкти суміжних прав0 рішень
- Ст. 48Розпоряджання майновими правами на об'єкти авторського права або об'єкти суміжних прав1 рішення
- Ст. 49Передання (відчуження) майнових прав на об'єкти авторського права або об'єкти суміжних прав за договором1 рішення
- Ст. 50Ліцензійні договори на використання об'єкта авторського права або об'єкта суміжних прав
- Ст. 51Публічна ліцензія на використання об'єкта авторського права або об'єкта суміжних прав0 рішень
- Ст. 52Колективне управління майновими правами на об'єкти авторського права і об'єкти суміжних прав6 рішень
- Ст. 53Підстави для захисту авторського права і суміжних прав8 рішень
Поруч у цьому законі
норми того самого акта, які суди застосовують разом із цією
Аналітика на основі рішень судів і тексту закону; не є юридичною консультацією.