Перейти до вмісту

Стаття 1 Першого протоколу до ЄКПЛ. Захист власності

Чинна редакція акта від 17.07.1997

Коротко. Правило для людей і компаній про захист їхнього майна та умови, за яких держава може обмежити право власності.

Текст статті

ч. 1

Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

ч. 2

Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Наведено текст чинної редакції. Офіційний текст акта

Простою мовою

Кожна людина чи організація має право спокійно володіти своїм майном, і забрати його можуть лише для суспільних потреб за законом та нормами міжнародного права. Водночас держава зберігає право ухвалювати закони для контролю над користуванням майном у загальних інтересах або заради стягнення податків, зборів і штрафів.

Швидкі відповіді

Відповіді складено з тексту статті — кожна має джерело.

Практика

Огляд: числа за статтею

  • 2 289Рішень у базі, 2016–2026серед рішень, які система розібрала
  • 910Усіх рішень 2026 року, з процесуальнимиіз них 423 по суті
  • 65 %Задоволено, із 423 по сутіЦивільні та господарські спори, 2026 рік
  • 1 243Постанов Верховного Суду2016–2026 роки, статтю застосовано

Що показує практика

актуально на 19.11.2026

Рішень за роками

2016–2026, серед усіх рішень за статтею, які система розібрала

2016: 52017: 52018: 93 · переважно касаційні постанови2019: 152 · переважно касаційні постанови2020: 182 · переважно касаційні постанови2021: 119 · переважно касаційні постанови2022: 112 · переважно касаційні постанови2023: 156 · переважно касаційні постанови2024: 192 · переважно касаційні постанови2025: 3632026: 910
20162026
  • рішення за рік
  • рік, за який у базі переважно касаційні постанови

Цивільні та господарські спори: частки результатів по суті, 2026 рік

65 %
9 %
26 %
Задоволено — 275 з 423 · 65 %Задоволено частково — 39 з 423 · 9 %Відмовлено — 108 з 423 · 26 %Рішення скасовано — 1 з 423 · <1 %

Відсотки — частка з 423 рішень · Знаменник — рішення, розглянуті по суті: без повернених без розгляду та об'єднаних проваджень.

  • Адміністративні спори, 2026 рік: 104 рішення по суті, з них 62 % — «Задоволено».
  • Верховний Суд — 1 243 рішення (54 % рішень за статтею).
  • За останній рік статтю застосовано у 1 003 рішеннях.
  • За останні 30 днів додалося 116 рішень.

Позиція Верховного Суду

  • Суди дійшли висновку, що національні суди не є компетентними для юридичного визнання подій геноцидом окремим рішенням у приватному спору, а вимога про відшкодування майнової шкоди за рахунок втрати загальнодержавних ресурсів є безпредметною через відсутність обґрунтування порушення індивідуальних прав позивача. Водночас позов у частині моральної шкоди задоволено частково, враховуючи триваючі душевні страждання внаслідок збройної агресії.

    Касаційний цивільний суд Верховного Суду · справа № 211/1577/24
  • Суд дійшов висновку, що тривале (понад 10 років) існування нескасованого арешту на майно боржника за відсутності активного виконавчого провадження та закінчення строків пред'явлення виконавчого документа до виконання є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння майном за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції. Водночас закон не покладає на державного виконавця обов'язок автоматично знімати арешт у момент повернення виконавчого документа стягувачу, тому в частині визнання бездіяльності виконавця протиправною відмовлено правомірно.

    Касаційний цивільний суд Верховного Суду · справа № 204/10798/25
  • Оскільки кримінальну справу стосовно позивача було закрито за правилами КПК 1960 року, а питання скасування арешту майна не вирішено, позов про звільнення майна з-під арешту підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Суди дійшли правильного висновку про задоволення позову, оскільки наявність необґрунтованого арешту порушує право власності позивача, а ГУ ДПС у Житомирській області є належним відповідачем, оскільки арешт накладався для забезпечення конфіскації на користь держави.

    Касаційний цивільний суд Верховного Суду · справа № 295/15359/24

Маєте справу за ст. 1 Протокол № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод? Система зіставить ваші обставини з практикою за статтею. Перевірити шанси на courthelp ↑

Редакції статті

3 редакції акта з цією статтею, змін тексту — 1

  1. 17.07.1997Чинна · текст без змін

    Рішень за цією редакцією: 2 289

  2. 11.05.1994

    змінено назву; змінено ч. 1, ч. 2

    Рішень за цією редакцією: 0

  3. 20.03.1952

    Рішень за цією редакцією: 0

Рішення, ухвалені за чинності кожної редакції статті.

Поруч

Сусідні статті

Протокол № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод · рішень, які система розібрала за кожною

Аналітика на основі рішень судів і тексту закону; не є юридичною консультацією.